Постанова

від 03.02.2025 по справі 465/6452/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/6452/22 Головуючий у 1 інстанції: Мигаль Г.П.

Провадження № 22-ц/811/2676/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,

Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

Секретар Іванова О.О.

розглянувши у м. Львові без участі учасників справи цивільну справу№465/6452/22 за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Лиски Павла Олександровича на рішення Франківського районного суду м.Львова від 01 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Львівський державний цирк»,- про розірвання договору та відшкодування шкоди

в с т а н о в и в :

02 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору та відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що між нею та організатором концерту ФОП - ОСОБА_1 22 січня 2022 року укладено договір про надання послуг у сфері концертної діяльності у формі отримання чотирьох квитків на концерт ОСОБА_3 та групи «Modern Talking», який повинен був відбутися 02 березня 2022 року у приміщені Львівського державного цирку за адресою: місто Львів, вул. Городоцька, будинок 83.

За вказані квитки була проведена оплата у повному обсязі, однак концерт не відбувся через введення на території України воєнного стану. При цьому організатор події повідомив, що концерт перенесено на невизначену дату у зв`язку з тим, що на всій території України запроваджений воєнний стан, квитки поверненню та обміну не підлягають.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом концерт не проведено, кошти не повернуто.

На досудову вимогу про розірвання договору та повернення коштів відповідач відреагував відмовою, посилаючись на настання форс-мажорних обставин (війна).

У зв`язку із тим, що концерт фактично не проведено, а кошти за квитки не повернуто, ОСОБА_2 просить визнати вищевказаний договір про надання послуг у сфері концертної діяльності від 22 січня 2022 року розірваним та стягнути з відповідача на її користь суму матеріальних збитків у розмірі 4200 грн, а також понесені судові витрати.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 01 серпня 2024 року позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Львівський державний цирк» про розірвання договору та відшкодування шкоди - задоволено повністю.

Визнано договір про надання послуг у сфері концертної діяльності від 22 січня 2022 року, оформлений у формі покупки чотирьох квитків (місця 56, 57, 58, 59 у лівому секторі 3 у 12-му ряді) на концерт Томаса Андерса та групи «Modern Talking», який повинен був відбутися 02 березня 2022 року у приміщені Львівського державного цирку за адресою: АДРЕСА_1 на суму 4200 грн., укладений між організатором концерту ФОП - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірваним.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4200 грн у якості попередньої оплати платежу за договором про надання послуг у сфері концертної діяльності від 22 січня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1984,8 грн.

Рішення суду оскаржив представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Лиска П.О.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим.

Судом неправильно було застосовано інструкцію з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України №452 від 07 липня 1999 року.

ФОП ОСОБА_1 не є суб`єктом, на якого поширюється дія згаданої інструкції.

Виданий позивачу документ потрібно кваліфікувати як пропуск на концерт, а не як офіційний квиток у розумінні інструкції з ведення квиткового господарства. Вказана інструкція застосовується виключно до театрально-видовищних підприємств та культурно-освітніх закладів і жодним чином не регулює діяльність фізичних осіб-підприємців.

Судом не були враховані форс-мажорні обставини, які настали на момент виконання зобов`язань між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме - введення військового стану на території України. На пропусках на концерт міститься вказівка на те, що під час їх придбання покупець автоматично погоджується з умовами договору публічної оферти, який розміщений на відповідному сайті -INTERNET-B1LET.UA.

Судом неправильно було проаналізовано надані докази і договір публічної оферти.

ФОП ОСОБА_1 вжила всіх необхідних заходів для організації концерту. Частина виручених коштів від продажі пропусків були витрачені на попередню підготовку організації концерту. Вона не ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань та готова їх виконати відразу після закінчення воєнного стану.

Просить скасувати рішення Франківського районного суду міста Львова від 01 серпня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 22.01.2022 придбала чотири квитки по 1050 грн кожен на концерт ОСОБА_3 та групи Modern Talking, який мав відбутися 02.03.2022 о 19:00 год., у приміщені Львівського державного цирку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме квитки з місцями 56, 57, 58, 59 у лівому секторі 3 у 12-му ряді. Вказані квитки були куплені у касі за місцем проведення даного заходу.

У зв`язку з тим, що концерт не відбувся, ОСОБА_2 звернулась до сервісу з продажу квитків internet-bilet.ua з прохання повернути сплачені кошти за квитки.

У відповідь на вказане звернення, листом від «Info internet-bilet (info@internet-bilet.com.ua) від 12.06.022, ОСОБА_2 повідомлено, що сервіс продажу квитків internet-bilet.ua є посередником, тому без згоди організатора, немає юридичного права самостійно приймати рішення у вирішенні фінансових питань.

Також на звернення ОСОБА_2 щодо повернення коштів ДП «Львівський державний цирк» повідомило позивача про те, що останнє не являється організатором концерту, а лише надавало комплекс послуг у проведенні концерту. Інкасація отриманих доходів від продажів квитків та питання повернення коштів за квитки покладено на організатора події, саме на ФОП - ОСОБА_1 , яка за договором, укладеним із ДП «Львівський державний цирк» самостійно здійснювала реалізацію квитків із застосуванням автоматизованої системи продажів квитків (АСПК), як у касах цирку так і іншими способами через мережу Інтернет, компанією «Інтернет-білет».

Отримавши відомості про організатора концерту позивач направила ФОП ОСОБА_1 досудову вимогу, у якій вказала, що розриває договір про надання послуг у сфері концертної діяльності від 22.01.2022 у вигляді чотирьох квитків на концерт Томаса Андерса та групи «Modern Talking», який повинен був відбутися 02.03.2022 у приміщені Львівського державного цирку за адресою: АДРЕСА_1 . Також просила повернути сплачені за квитки кошти, перерахувавши їх на банківський рахунок.

У відповідь на електронну пошту позивача надійшов лист про відмову у задоволенні вимоги у зв`язку з настанням форс мажорних обставин (війна). Також зазначено, що організатор не відмовляється від своїх зобов`язань, квитки дійсні, а концерт перенесено та буде проведено після закінчення воєнного стану.

Таким чином, судом встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є організація концерту, що підтверджується випискою з ЄДР -90.01 театральна та концертна діяльність. У свою чергу сервіс з продажу квитків internet-bilet.ua є лише посередником з продажу квитків, а ДП «Львівський державний цирк», окрім продажу квитків, ще надавало комплекс послуг у проведенні самого концерту, які діяли на підставі договорів, укладених з організатором. Вказана обставина стороною відповідача не заперечувалась.

На квитках міститься посилання «INTERNET-BILET.UA», а також зазначено, що при його придбанні покупець безумовно погоджується, зокрема, з тим, що квиток не підлягає обміну та поверненню; перенесення дати заходу або затримка часу початку заходу не є підставою для повернення квитка; у випадку скасування заходу, гроші повертаються виключно організатором, а не продавцем квитка (за наявності квитка).

Заперечуючи проти позовних вимог, сторона відповідача вказувала, що при придбанні квитка покупець безумовно погоджується із договором публічної оферти, який розміщена на сайті «INTERNET-BILET.UA».

Пунктом 8.1 публічної оферти ТОВ «Інтернет-Білет» визначено, що у разі скасування, перенесення або заміни «заходу», крім випадків форс - мажору, повернення коштів покупцеві проводиться організаторами «заходу» з пред`явленням документа, що посвідчує особу (паспорта, військового квитка, студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення).

Згідно з умовами пункту 8.2. повернення «Сервісних послуг» та «Сервісного збору» «Агентом з реалізації квитків» не проводиться, так само, як не підлягає поверненню вартість доставки бланків «Електронних квитків», якщо послуга по доставці була додатково замовлена і належно виконана кур`єрською службою.

Відповідно до пункту 8.3 «Агент з реалізації квитків» зобов`язується за письмовою вимогою «Покупця» надати йому інформацію про особу, відповідальну за повернення «Номінальної ціни» попередньо придбаного «Електронного квитка» за допомогою «Системи».

Покупець підтверджує і погоджується з тим, що порядок і підстави повернення «Номінальною ціни Електронного квитка», а також особа, яка зобов`язана здійснювати таке повернення, «Системою» до нього доведені в повному обсязі, йому відомі і зрозумілі (пункт 8.4).

Пункт 9.1 передбачає, що «Агент по реалізації квитків» не несе відповідальність за перенесення, заміну або скасування «Заходів», не є зобов`язаною особою і стороною за угодою, укладеною між «Принципалом» і «Покупцем», а так само між «Абонентом» і «Покупцем».

«Агент з реалізації квитків» не несе відповідальності за невідповідність наданих «Принципалом» послуг очікуванням «Покупця» і або його суб`єктивною оцінкою. Поради та рекомендації, надані «Покупцеві», не можуть розглядатися як гарантії (пункт 9.2).

Згідно з пунктом 9.4 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань по «Оферті», сторони за укладеним договором на реалізацію електронних квитків на культурно-видовищні заходи, за допомогою «Система он-лайн продажу «INTERNET-BILET» несуть відповідальність відповідно до законодавства України та умов цієї «Оферти», при цьому відповідальність «Агента з реалізації квитків» обмежується точністю зазначених реквізитів купленого «Електронного квитка», які однозначно описують і підтверджують право на відвідування «Заходу».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не змогла відвідати концертний захід та спожити відповідну розважальну послугу з причин, що не залежали від неї, при цьому, зазначення відповідачем про проведення концерту після закінчення воєнного стану ставить споживача у невигідне становище, оскільки час закінчення воєнного стану передбачити неможливо, а споживач у такому випадку на невизначений час позбавлений можливості, як спожити послугу так і використати сплачені кошти іншим чином.

Окрім цього, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), натомість, факт проведення культурних заходів (концертів), у тому числі іноземних виконавців, під час дії в Україні воєнного стану є загальновідомою обставиною.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

За змістом статей 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно Розділу Х Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України №452 від 07 липня 1999 року, у разі скасування, переносу або зміни заходу відвідувачі (глядачі, слухачі) мають право повернути попередньо придбані квитки. Повернення коштів відвідувачам (глядачам, слухачам) проводиться організаторами заходу з пред`явленням документа, що посвідчує особу (паспорта, військового квитка, студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення).

Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №35 «Про затвердження Порядку організації та проведення гастрольних заходів» організатори гастрольних заходів, гастролери, підприємства, установи та організації, залучені до організації та проведення гастрольних заходів, а також власники (уповноважені ним органи чи особи) стаціонарних сценічних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.

З огляду на те, що організатор заходу ФОП - ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань так само, як і не виконала вимоги Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України № 452 від 07.07.1999 та вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", не повернувши на вимогу позивачки номінальну вартість придбаних нею квитків, що стало наслідком порушення майнових прав позивачки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання договору розірваним та стягнення з ФОП ОСОБА_1 , як організатора, на користь ОСОБА_2 суми коштів за попередньо придбані квитки на концертний захід у розмірі 4 200 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що з 24 лютого 2022 року вона не змогла виконати свої зобов`язання у зв`язку з форс-мажорною обставиною ( ведення військового стану на території України), колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки у разі скасування, переносу або зміни заходу відвідувачі (глядачі,слухачі) мають право повернути попередньо придбані квитки.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом неправильно було застосовано інструкцію з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України №452 від 07 липня 1999 року, та ФОП ОСОБА_1 не є суб`єктом, на якого поширюється дія згаданої інструкції, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п.8.1 договору на реалізацію квитків на культурно-видовищні заходи (публічна оферта) за допомогою система он-лайн продажу «INTERNET-BILET» (т.1 а.с. - 89-92), положення якого кореспондуються з розділом Х Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 07 липня 1999 року № 452, у разі скасування, перенесення або зміни заходу, крім випадків форс-мажору, повернення коштів покупцеві проводиться організаторами «заходу» з пред`явленням документа, що посвідчує особу (паспорта, військового квитка, студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення).

Таким чином, вказаними нормами можливість повернення коштів пов`язується зі зверненням заінтересованої особи до організатора заходу з вимогою про повернення коштів.

Разом з тим, як зазначав суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. До такого висновку дійшов Верховний Суд у своїх Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Тобто, існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Слід вказати, що на території Львівської області не тривали бойові дії, територія області не перебувала під окупацією.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та необхідно врахувати, що ФОП ОСОБА_1 здійснюючи свою господарську діяльність, має усвідомлювати необхідність надання послуги у погоджені сторонами строки, й таким чином, забезпечити правомірні очікування споживачів послуги.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5ст.268 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.374, ч.1п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Лиски Павла Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду м.Львова від 01 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк