Постанова

від 11.02.2025 по справі 486/105/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

11.02.25

22-ц/812/332/25

Провадження № 22-ц/812/332/25 Суддя першої інстанції Далматова Г.А.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 лютого 2025 року м. Миколаїв Справа № 486/105/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання Колосовій О.М.,

його представниці позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Берлінського О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діяла його представниця ОСОБА_1 , на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Далматової Г.А., в залі судового засідання в м. Південноукраїнськ, за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Едем» про зобов`язання повернути трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Едем» (далі ПСП «Едем»), в якому просив зобов`язати відповідача видати належну йому трудову книжку, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня по 15 березня 2023 року у розмірі 20929.65 грн та середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 15 березня 2023 року по день прийняття судом рішення, а також грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2024 року позов залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що починаючи з вересня 2024 року, зацікавленість позивача у розгляді справи зникла, з того часу він у судові засідання не з`являється. Остання повістка про виклик до суду була отримана ОСОБА_2 під підпис 23 вересня 2024 року. В подальшому, судові повістки надіслані на його адресу повернуто до суду з відміткою на конверті, «адресат відсутній за вказаною адресою».

Про відсутність зацікавленості позивача у розгляді справи свідчать і численні заяви представника позивача про перенесення розгляду справи, в яких вона хоча і вказує причини своєї неявки, однак доказів цього суду не надає. Так, востаннє представник позивача просила відкласти розгляд справи 10 вересня 2024 року, 29 жовтня 2024 року та 27 грудня 2024 року. Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не направляла.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 достеменно відомо про розгляд цивільної справи, але останній ухиляється від явки до суду, як ухиляється від явки до суду і його представник.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 в інтересах якого діяла його представниця Мураль О.М., подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції послався на те, що позивач не з`являвся у судові засідання, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляв. Проте вказане не відповідає дійсності.

В матеріалах справи наявні клопотання представника позивача про поважність причин неявки у зазначені судові засідання (перебування на лікарняному, повторне витребування доказів). Окрім цього суддя неодноразово відкладала судові засідання через перебування у відпустці, навчання, відсутність електроенергії та за клопотанням представника відповідача. Позивач не був лише на останніх судових засіданнях.

Суд також був обізнаний про те, що ОСОБА_2 за останні півроку переніс декілька хірургічних операцій.

Крім того, зазначена справа не могла бути розглянута за відсутності позивача та його представника, оскільки при розгляді даної справи оголошувалися перерви для уточнення позовних вимог з урахуванням витребуваних доказів.

Суд першої інстанції не врахував підстави неявки у судові засідання, наявність клопотань представника позивача, прийшов до хибного висновку, який порушує право доступу до суду, яке гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Дана справа є трудовим спором і залежить від строків звернення до суду, а тому при залишенні позову без розгляду порушується право позивача на доступ до суду.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В своєму відзиві відповідач зазначав, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першоїінстанції таматеріалами справивстановлено,що 29 січня 2024 року ухвалою суду першої інстанції було відкрито провадження та справа призначена до розгляду на 28 лютого 2024 року.

В судовому засіданні 28 лютого 2024 року був присутній позивач та його представниця, по справі оголошено перерву до 22 березня 2024 року до 11:30 годин. ОСОБА_2 отримав повістку та розписався в розписці (а.с. 79).

22 березня 2024 року позивач з`явився в судове засідання, яке за матеріалами справи з невідомих причин не відбулося та було відкладено на 16 квітня 2024 року.

На аркуші справи 95 є розписка ОСОБА_2 про наступну дату судового засідання на 16 квітня 2024 року на 9:00 годин.

16 квітня 2024 року позивач та його представниця з`явилися до суду, але судове засідання не відбулося з причин перебування судді на семінарі. В матеріалах справи є розписка ОСОБА_2 та його представниця ОСОБА_1 про отримання повістки на 07 травня 2024 року на 11:00 годин (а.с. 112-113).

В судовому засіданні 07 травня 2024 року був присутній позивач та його представниця, по справі оголошено перерву до 27 травня 2024 року до 09:30 год (а.с. 123).

27 травня 2024 року засідання не відбулося у зв`язку із задоволенням заяви представниці позивача про відкладення розгляду справи. Справу відкладено на 12 червня 2024 року на 10:00 годин (а.с. 124). Повістка отримана ОСОБА_2 особисто 30 травня 2024 року (а.с.129)

На визначену дату представниця позивача надала заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 130). Справу відкладено на 21 червня 2024 року на 10:00 годин. Повістка отримана позивачем особисто 14 червня 2024 року(а.с. 133).

В судовому засіданні 21 червня 2024 року позивач та його представниця були присутні. По справі оголошено перерву у зв`язку з витребуванням доказів до 10 вересня 2024 року до 11:00 годин. Розпискою ОСОБА_2 повідомлено про наступну дату судового засідання (а.с. 138).

Представники сторін надали заяви про відкладення слухання справи. У справі є судова повістка на наступну дату судового засідання на 03 жовтня 2024 року на 11:00 год, яка отримана ОСОБА_2 23 вересня 2024 року (а.с. 153).

03 вересня 2024 року в судовому засіданні була присутня представниця позивача адвокатка Мураль О.М. По справі оголошено перерву до 29 жовтня 2024 року до 11:00 год.

29 жовтня 2024 року представниця позивача адвокатка Мураль О.М. надала заяву про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 28листопада 2024року на11:00 год. Від позивача до суду повернувся конверт із судовою повісткою з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.167).

28 листопада 2024 року судове засіданні не відбулося з причин, що відображені у довідці головного спеціаліста по роботі з персоналом ОСОБА_3 від 28 листопада 2024 року, суддя Южноукраїнського міського суду Далматова Г.А. перебуває на лікарняному по догляду за хворою дитиною.

Судова повістка на ім`я ОСОБА_2 із зазначенням наступної дати судового засідання - 27 грудня 2024 року направлена засобами поштового зв`язку. Поштовий конверт із зазначеною судовою повісткою повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.173).

27 грудня 2024 року від представниці позивача адвокатки Мураль О.М. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Приписами частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спірні правовідносини стосуються дотримання трудових прав ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку під час затримки видачі трудової книжки, грошової компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та повернення трудової книжки

Позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини 1, 2, 5 статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 зазначено, що:

«залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Зокрема, 29жовтня 2024року представниця позивача адвокатка Мураль О.М. надала заяву про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 28листопада 2024 року на 11:00 год. Від позивача до суду повернувся конверт із судовою повісткою з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Між тим, відповідно до положень частини 5 статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

28листопада 2024року судове засіданні не відбулося з причин відсутності головуючого по справі судді.

Поштовий конверт з судовою повісткою ОСОБА_2 на 27грудня 2024 року повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», від представниці позивача адвокатки Мураль О.М. 27 грудня 2024 року надійшла заява про відкладення розгляду справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що за встановленими обставинами справи відсутня повторність (двічіпоспіль) неявки позивача ОСОБА_2 в судове засідання, оскільки у даному випадку двічі поспіль неявка позивача передбачає неявку його або його представниці в судові засідання, що призначалися на 28 листопада та на 27 грудня 2024 року.

Проте 28 листопада 2024 року судове засідання відбулося не з причин неявки позивача ОСОБА_2 та його представниці, а з підстав відсутності самого головуючого у справі судді, а тому відсутня повторність неявки позивача в судове засідання.

Отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду є необґрунтованим та не відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання про судові витрати заявника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції підлягають вирішенню судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі.

Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діяла його представниця ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 грудня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Едем» про зобов`язання повернути трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення грошової компенсації за дні невикористаної відпустки та моральної шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 11 лютого 2025 року.