Рішення

від 29.01.2025 по справі 480/9241/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року Справа № 480/9241/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,

представника позивача - Васильцова В.М.,

представника відповідача - Свистун Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9241/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРД ТРЕК" до Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРД ТРЕК" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.01.2022 року №30018280706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 20000,00 грн. внаслідок порушення вимог абзаців 1,4, п а абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 2 п.128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.01.2022 року №30118280706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1000000,00 грн внаслідок порушення вимог пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.01.2022 року №30218280706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 500000,00 грн. внаслідок порушення статті 1, статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідни, що використовуються в електронних сигаретах та пального (зі змінами та доповненнями) та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідни, що використовуються в електронних сигаретах та пального (зі змінами та доповненнями).

Свої вимоги мотивує тим, що асфальтобетонний завод виробляє суміші асфальтобетонні, щебенево-мастикові асфальтобетонні суміші із використанням у технологічному обладнанні газу як виду палива, знаходиться у ємностях, які не мають функціоналу, що дозволяє здійснювати діяльність із зберігання палива у розумінні ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тому що за технологічними характеристиками ємності (паливний бак) є місткістю, у якій пальне перебуває. Тож, газ використовується виключно для роботи заводу (виготовлення асфальтобетонних сумішей), а відпуску пального чи повернення його шляхом переливу у резервуари або надання іншим особам, відвантаження іншим споживачам (тобто повернення зі зберігання) не передбачено функціоналом та не здійснюється, оскільки це - неможливо. Будь-яких фактів фактичного встановлення місця зберігання, наявності стаціонарної ємності, замірювання обсягу палива чи інших доказів, які б підтвердили факт зберігання палива, контролюючим органом не встановлено.

Відповідачем жодним чином не встановлено в акті перевірки факту здійснення позивачем господарської діяльності шляхом вироблення, оброблення, змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1.

Так само, відповідачем й не доведено факту під`єднання відповідних транспортних засобів до паливороздавальної колонки чи використання ємностей для зберігання палива, що могло б беззаперечно свідчити про допущення позивачем порушень п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Таким чином, технічною документацією на асфальтобетонний завод підтверджується, що після потрапляння палива у ємність, яка є технологічним паливним баком, пальне споживається виключно заводом.

Отже, по суті зберігання пального в ємності передбачає приймання, схоронність із збереженням його властивостей, якостей та ознак (об`єму) протягом певного часу, тоді як зберігання пального у паливному баку забезпечує функціонування технологічного обладнання, яке працює на такому пальному.

Обсяг пального, що заправлений у паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої, не враховується до обсягу отриманого пального в ємності для навантаження-розвантаження та зберігання пального у розумінні вказаної норми законодавства.

Придбаний позивачем з 02.05.2021р. до 22.11.2021р. в обсязі 331010 л за адресою розвантаження: Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1, газ скраплений використані виключно для власних потреб, позивач є його кінцевим споживачем.

За таких обставин, оскільки резервуари (ємності) позивача не підпадають під поняття акцизного складу у розумінні пп.14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а відтак, у товариства був відсутній обов`язок щодо реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та щодо обладнання резервуару до 09.11.2021 року одним рівнеміром-лічильником пального в резервуарі в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі.

Ухвалою від 29.08.2023р. позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

25.09.2023р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, в якому оголошувалася перерва для надання додаткових доказів та пояснень у справі.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (т.2, а.с.6-11), в якому у задоволенні позову просив відмовити, оскільки всупереч абз.6 п.п.14.1.6 п.14.1 ст. 14 ПК України ТОВ «НОРД ТРЕК» після отримання обсягів пального, що перевищують 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів) у межах календарного року, вважався розпорядником акцизного складу, та відповідно до вимог п. «б» абз. 2 пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 ПК України зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу за місцем зберігання пального за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1.

Однак, незважаючи на відповідний обов`язок, ТОВ «НОРД ТРЕК» у період з 01.01.2020 до 09.11.2021акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового не реєструвались.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення ТОВ «НОРД ТРЕК» пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, в частині відсутності реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального до 10.11.2021 року.

При цьому, зауважує, що на виконання ПК України позивач 10.11.2021 року до ГУ ДПС у Сумській області, Шосткинська ДПІ (м. Шостка), подано заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, в якій зазначені відомості про акцизні склади, зокрема: майданчик АБЗ (м. Шостка), Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд, 1.

Відповідно до поданої вищевказаної заяви ТОВ «НОРД ТРЕК» зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального та акцизний склад за уніфікованим номером № 1017871 за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1., найменування акцизного складу - «Майданчик АБЗ».

Тим самим товариство спростовує свою ж позицію, викладену у позовній заяві щодо відсутності у нього зобов`язання реєструвати акцизний склад внаслідок використання пального виключно для власних потреб, пов`язаних з роботою АБЗ, та з огляду на те, що місце зберігання пального начебто не відповідає визначенню поняття «акцизний склад».

Перевіркою встановлено відсутність реєстрації ТОВ «НОРД ТРЕК» до 09.11.2021 року одного рівнеміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, чим порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

На підставі наданих ТОВ «НОРД ТРЕК» оригіналів документів на запит Головного управління ДПС у Сумській області від 22.11.2021 №2977/12/18-28-07-06-23 встановлено здійснення (проведення) діяльності щодо зберігання пального (газу) без наявності відповідної ліцензії у періоді з 02.05.2021 до 20.05.2021 за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1, чим порушено вимоги ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Згідно з повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП), поданого ТОВ «НОРД-ТРЕК» 10.11.2021 за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1, за типом об`єкта оподаткування зазначена «бочка», за найменуванням об`єкта - «ємність (резервуар) 54 куб.м.» з видом права на об`єкт - право власності.

Враховуючи вищезазначене, Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що застосування штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 17.01.2022 р. №30018280706, №30118280706 та №30218280706 на загальну суму 1 520 000,00 грн. до ТОВ «НОРД ТРЕК» є правомірним, а підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Ухвалою від 19.03.2024р. у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Того ж дня судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, яке відкладалося внаслідок оголошення "Повітряної тривоги" на території Сумської області з метою недопущення загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів та за клопотанням представника відповідача про перенесення судового розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступні підстави.

ТОВ «Норд Трек» зареєстровано за адресою: 1100, Сумська обл., місто Шостка, вулиця Весняна, будинок 36.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «Норд Трек» є «Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.» (код КВЕД 23.99).

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Сумській області, керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. пп. 80.2.2 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з наказом від 22.11.2021 року за № 1851-кп за період з 01.01.2020 по 22.11.2021 р. було проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів, або інших об`єктів власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску пального за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1), через які здійснює (проводить) діяльність ТОВ «НОРД ТРЕК».

Фактичну перевірку проведено з метою контролю за дотриманням норм законодавства у сфері виробництва і обігу пального, у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування обігу та реалізації пального, цільового використання пального, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 02.12.2021 за №5923/18/22/РРО/42579826.

Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки, ТОВ «НОРД-ТРЕК» надано до Головного управління ДПС у Сумській області заперечення від 17.12.2021 №246.

За результатами розгляду заперечення ТОВ «НОРД-ТРЕК» від 17.12.2021 №246 (вх. ГУ ДПС у Сумській області № 32276/6 від 24.12.2021) висновки акта фактичної перевірки від щодо виявлених порушень залишено без змін (лист-відповідь ГУ ДПС.у Сумській області від 12.01.2022 № 103/12/18-28-07-06-05).

Так, зокрема, фактичною перевіркою встановлено порушення абз. 1, 4, 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, у частині відсутності реєстрації акцизного складу в Системі електронного адміністрування реалізації пального; відсутності реєстрації в Єдиному держаному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників; та ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» (з наступними змінами та доповненнями) (далі за текстом - Закон № 481/95-ВР), в частині зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Тому за результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Сумській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 17.01.2022 № 30018280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 000,00 грн. (за фактом відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів лічильників рівня пального одного рівноміра-лічильника пального у резервуарі);

від 17.01.2022 № 30118280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 000 000,00 грн. (за фактом відсутності реєстрації акцизного складу в Системі електронного адміністрування реалізації пального);

від 17.01.2022 № 30218280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500 000,00 грн. (за фактом зберігання пального без отримання відповідної ліцензії).

В подальшому ТОВ «НОРД-ТРЕК» до ДПС України було направлено скаргу від 08.02.2022 (вх. ДПС № 4854/6 від 14.02.2022.

За результатами розгляду ДПС України вказаної скарги податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 17.01.2022 за №30018280706, №30118280706, №30218280706 залишені без змін рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 03.05.2023 № 10807/6/99-00- 06-03-01-06.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» (з наступними змінами та доповненнями) №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (ч. 9 ст. 15 Закону № 481).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, зазначених у ч. 47 ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

При цьому, суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених у ч. 47 ст. 15 Закону № 481/95- ВР документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження (ч. 47 ст. 15 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Відповідно до частини 43 статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

При цьому, згідно з частиною 19 цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відповідно до абзацу 23 частини 2 статті 17 Закону №481/95 ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 грн.

Правове тлумачення викладених норм законодавства свідчить про те, що діяльність суб`єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону № 481/95-ВР, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500 000 грн.

Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Суд вважає, що предметом доказування у справі про притягнення ТОВ «Норд Трек» до відповідальності за таке правопорушення є саме підтвердження або спростування виявлених та зафіксованих в акті перевірки порушень вимог Закону №481/95-ВР, в якому має бути чітко зазначено, в чому полягає порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, яких саме норм та на підставі яких обставин ґрунтується цей висновок.

Водночас дослідженням акта перевірки у цій справі встановлено, що у ньому зафіксовано обставини придбання позивачем пального і міститься посилання на докази, якими підтверджується кількість придбаного пального.

Однак, безпосередньо в акті перевірки відповідачем не зазначено про проведення інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбір зразків пального.

Поряд з цим в акті перевірки не відображено і спосіб зберігання пального, не проаналізовано технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей).

Варто відзначити, що суть фактичної перевірки полягає у безпосередньому встановленні працівниками контролюючого органу (підтвердження або спростування обставин) саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, суд вважає, що невстановлення під час фактичної перевірки усіх обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, а також без детального аналізу технологічних характеристик відповідного обладнання, в яке заливається (закачується) паливо (газ) для використання у виробничому процесі, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

Із акту представника контролюючого органу вбачається, що висновки про порушення позивачем вимог Закону № 481/95-ВР ґрунтуються виключно на аналізі видаткових накладних, товарно-транспортних накладних на відпуск пального та акцизних накладних з Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового постачальниками пального для ТОВ «НОРД ТРЕК», якими є ТОВ «АВТОГАЗ МК» (код згідно ЄДРПОУ 41154285), ТОВ «БАХМАЧ НАФТОСЕРВІС» (код згідно ЄДРПОУ 34721650), ТОВ «МС-2018» (код згідно з ЄДРПОУ 42104769), ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ФОНТЕКС-АГРО» (код згідно з ЄДРПОУ 38510009), ПП «ЧЕРНІГІВНАФТОПРОДУКТ» (код згідно з ЄДРПОУ 43940577), ТОВ «ТД «ГАЗТРІМ» (код згідно ЄДРПОУ 42656879).

При цьому, в акті фактичної перевірки вказано, що під час аналізу бази даних Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що реєстрація акцизних накладних ТОВ «НОРД ТРЕК» в період з 01.01.2020 по 09.11.2021 на подальшу реалізацію отриманого від зазначених постачальників пального в адресу контрагентів-покупців відсутня.

Тобто, фактичну та кількісну наявність пального, а також період його зберігання відповідач під час проведення фактичної перевірки належним чином не встановлював. Разом з тим, сам факт поставки пального на користь позивача, що останнім не заперечується, жодним чином не свідчить про факт зберігання пального без відповідної ліцензії.

Висновуючись з наведеного, суд вважає, що надані контролюючим органом матеріали фактичної перевірки не дають підстав вважати, що саме за правопорушення, яке полягає у здійсненні діяльності зі зберігання пального, позивача притягнуто до відповідальності, а тому недотримання вимог до змісту акта перевірки є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ід 17.01.2022 року №30218280706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 500000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області ід 17.01.2022 року №30118280706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1000000,00 грн внаслідок порушення вимог пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), за фактом відсутності реєстрації акцизного складу в Системі електронного адміністрування реалізації пального, суд дійшов таких висновків.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які: призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг; належать іншим особам; виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

У контексті викладених вище правових норм випливає висновок, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального).

Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу.

Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які Податковий кодекс України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Норд Трек» не здійснює господарську діяльність зі зберігання пального та інших підакцизних товарів (не надає послуг, пов`язаних зі зберіганням пального). Придбане пальне заливається (закачується) у баки (ємності) виробничого технологічного обладнання і використовується щоденно виключно у роботі відповідних механізмів. Бак (ємність) є невід`ємною частиною обладнання, пальне подається виключно у механізми роботи обладнання, відповідно до ланцюга технологічної роботи виробництва (аналогічно використання баку в автомобілі). Бак (ємність) відповідає вимогам нормативних документів, оснащений засобами контролю за вмістом та використанням пального для своєчасного, повного та правильного відображення його використання в і обліку, згідно із затвердженими нормами використання, оскільки воно є складовою формування собівартості виготовленої продукції.

Згідно з розділом 4 «Опис технологічного процесу» Технологічного Регламенту на приготування асфальтобетонних сумішей та ЩМА на асфальтобетонному заводі «E-MAK EXPRESS EAP 165 FUM», затвердженого директором ТОВ «Норд Трек», розігрів бітуму здійснюється через парові розігріваючі (п.4.1); сушка та нагрів кам`яних матеріалів до робочої температури здійснюється у сушильному агрегаті за допомогою горіння скрапленого газу у паровій фазі. Скраплений газ при проходженні через випаровувач нагрівається та переходить з рідкої фази у парову. Процес сушіння відбувається з урахуванням типу мінералів та їх вологості. Пальник сушильного агрегату та пальник маслогрійної станції герметично пов`язані з ємністю для скрапленого газу (баком обладнання) за допомогою стаціонарних трубопроводів. Система сушіння та нагрівання мінеральних матеріалів є замкнутою герметичною системою живлення технологічного обладнання заводу. Температура кам`яних матеріалів на виході із сушильного барабану - 165-185°С (при виготовленні асфальтобетонної суміші на в`язкому бітумі); 175- 195°С (при виготовлені асфальтобетонної суміші на бітумі модифікованому полімерами) (п.4.5).

Отже, витрата палива у заводі відбувається в наступних двох місцях: у сушильному барабані, який необхідний для нагрівання матеріалів суміші до тих температурних значень, які потрібні при виробництві асфальтобетонної суміші, та пальник якого споживає найбільше сировини, тому від його якості безпосередньо залежить продуктивність, екологічність і економічність роботи асфальтобенного заводу; для розігріву бітуму у другорядному пальнику, який використовує менше пального, ніж сушильний барабан, де бітум також розігрівають до необхідних температурних значень, а після подають у відсік до решти інгредієнтів, де їх перемішують до однорідного стану.

Таким чином, у виробничому процесі виробництва асфальтобетону у якості палива використовується дизпаливо/газ, яке знаходиться в ємностях, які за своєю суттю є технологічним паливним баком і є невід`ємною частиною асфальтобетонного заводу, яке використовується в технологічному процесі для забезпечення його роботи, зокрема у пальниках - для отримання гарячого повітря необхідного у сушильному барабані для нагрівання суміші.

Згідно з абзацом 9 підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

З аналізу ч.1 ст.187 та ч.1 ст.188 Цивільного кодексу України, вбачається, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

За суттю зберігання пального в ємності передбачає приймання, схоронність із збереженням його властивостей, якостей та ознак (об`єму) протягом певного часу, тоді як зберігання пального у паливному баку забезпечує функціонування технологічного обладнання, яке працює на такому пальному.

Отже, на підставі вказаного, можна дійти висновку, що технологічний паливний бак, який є невід`ємною технологічною частиною асфальтобетонного заводу, не може розглядатися як самостійний чи незалежний агрегат, що забезпечує виключно схоронність пального, його основною функцією є забезпечення технологічного процесу функціонування асфальтобетонного заводу (у пальниках - для отримання гарячого повітря) і у разі заправлення технологічного паливного баку з автоцистерни та відсутності можливості перекачки пального з нього в інші ємності чи відвантажити іншим споживачам, поміщення пального в такий бак не є окремим видом діяльності зі зберігання пального, який передбачає повернення пального із такої ємності, в тому числі для власного споживання, внаслідок чого у ТОВ «Норд Трек» відповідно до статті 15 Закону №481/95 ВР відсутній обов`язок отримувати ліцензію на зберігання пального.

Узагальнюючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17.01.2022 року №30118280706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1000000,00 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З приводу позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2022 року №30018280706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 20000,00 грн. внаслідок порушення вимог абзаців 1,4, п а абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 2 п.128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), за фактом відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів лічильників рівня пального одного рівноміра-лічильника пального у резервуарі, суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п. 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Так, перевіркою встановлено відсутність реєстрації ТОВ «НОРД ТРЕК» до 09.11.2021року одного рівнеміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, чим, на думку контролюючого органу, порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Згідно з абз. 3 п. 102.1 ст. 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Зокрема, відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах передбачена статтею 128-1 ПК України, зокрема згідно з п. 128-1.1 необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір- лічильник спирту етилового.

Тобто складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, та/або на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було встановлено при проведенні перевірки та не доведено в суді здійснення ТОВ «Норд Трек» зберігання пального, яке реалізовується іншим особам і використовується не лише для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Вказані обставини дають підстави для висновку, що у спірний період позивач не був розпорядником акцизного складу у розумінні підпунктів 14.1.224, 14.1.224-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а тому у нього відсутній обов`язок щодо обладнання резервуара рівнеміром-лічильником.

Отже, викладені в акті перевірки від 02.12.2021 за № 5923/18/22/РРО/42579826 висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «Норд Трек» вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України не відповідають фактичним обставинам здійснення позивачем його господарської діяльності, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і в цій частині.

З приводу посилань представника в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог на те, що згідно з Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, поданих ТОВ «НОРД ТРЕК» 10.11.2021 через Єдине вікно подання електронних документів ДПС, за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1, за типом об`єкта оподаткування зазначена «бочка», за найменуванням об`єкта - «ємність (резервуар) 54 куб.м.» з видом права на об`єкт - право власності, що використано для зберігання отриманого пального, що, на думку, контролюючого органу, свідчить про наявність у позивача місця зберігання пального, суд зазначає, що питання притягнення до відповідальності за несвоєчасне подання повідомлення за формою №20-ОПП безпосередньо не належить до предмету розгляду цієї справи, оскільки не подання повідомлення про об`єкти оподаткування у визначений Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), строк може бути підставою для накладення на позивача штрафу у розмірі, передбаченому пунктом 117.1 статті 117 ПК України, а не безпосередньо для висновку про порушення позивачем законодавчих норм щодо необхідності реєстрації в Єдиному держаному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників.

Крім того, подання товариством Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, та отримання ним ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) з терміном дії з 21.05.2021р. до 21.05.2026р. не спростовує не встановлення контролюючим органом належним чином під час проведення фактичної перевірки здійснення ТОВ «Норд Трек» зберігання пального, яке реалізовується іншим особам, і використання його не лише для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Більш того, як пояснив представник позивача, у судовому засіданні, такі дії були вчинені товариством виключно з метою недопущення безпідставного притягнення його до передбаченої законом відповідальності у вигляді сплати значних сум штрафів.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

В той же час згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 22800 грн., що підтверджується платіжними інструкціями (т.1, а.с.22-24.250).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 22800 грн.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що згідно з пунктами 1 частини 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 20000 грн. до позову додано: копію ордеру про надання професійної правничої допомоги (т.1, а.с.37), копію копію договору про надання правничої допомоги (т.1,а.с.30-35) від 10.10.2023р., згідно з п.4.2 та 4.4 якого гонорар адвокатського бюро за цим договором є фіксованим і не залежить від кількості судових засідань, їх тривалості, а також часу, витраченого адвокатським бюро (адвокатом) на відрядження, збирання доказів, вивчення документації; розмір гонорару за надання правової допомоги в суді першої інстанції є фіксованим та становить 20000 гривень; та додаткової угоди до нього (т.2, а.с.133), відповідно до п.4.10 якого сплата гонорару, визначеного пунктом 4.4 договору, проводиться із відстрочкою платежу на строк одного календарного року з дати укладення цієї додаткової угоди від 22.08.2023р., а також копію акту наданих послуг від 18.08.2023р. (т.1, а.с.36), згідно з яким за надання професійної правової допомоги згідно з договором №05-08/23 від 10.08.2023р. (підготовка, складання, подання до суду позову з додатками, консультації клієнта з правових аспектів позову, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції) розмір гонорару становить 20000грн.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАСУ обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (т.2, а.с.10-11) та зазначено, що позивач на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не надає відповідних доказів, а саме у матеріалах справи відсутній опис робіт (наданих послуг).

При вирішенні справи в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката просить врахувати ту обставину, що відповідач у справі повністю фінансується за рахунок Державного бюджету України, і якщо заявником не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим - у стягненні заявлених витрат має бути відмовлено.

Слід зазначити, що спірні рішення, як і адміністративна справа в цілому, не впливають на репутацію позивача, і не викликають публічного інтересу.

Таким чином, Головне управління ДПС у Сумській області вважає, що розмір заявлених позивачем вимог на професійну правничу допомогу не є виправданим.

Надаючи оцінку матеріалам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, такий розмір витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірним зі складністю справи, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Крім того, із поданих до суду документів неможливо встановити конкретну кількість часу, витраченого адвокатом на надання кожного виду правничих послуг.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 8000 грн., який має бути стягнутий з контролюючого органу на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРД ТРЕК" до Головного Управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.01.2022 року №30018280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 20000,00 грн. внаслідок порушення вимог абзаців 1,4, п а абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 2 п.128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.01.2022 року №30118280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1000000,00 грн внаслідок порушення вимог пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 17.01.2022 року №30218280706 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 500000,00 грн. внаслідок порушення статті 1, статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (зі змінами та доповненнями) та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (зі змінами та доповненнями).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРД ТРЕК" (вул. Весняна, 36,м. Шостка,Шосткинський район, Сумська область,41100, код ЄДРПОУ 42579826) судовий збір у сумі 22800 (двадцять дві тисячі вісімсот грн.) 00коп. та 8000 (вісім тисяч) грн.00коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.02.2025 р.

Суддя О.О. Осіпова