Ухвала

від 23.01.2025 по справі 757/59937/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/59937/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1072/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до 16 лютого 2025 року.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, визначивши альтернативний запобіжний захід у вигляді застави або застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання із покладенням на нього процесуальних обов`язків.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що підозра є необґрунтованою, а в інкримінованих ОСОБА_7 діях відсутній склад кримінального правопорушення.

На переконання захисника, підозра ґрунтується виключно на припущеннях органу досудового розслідування, а не на об`єктивних даних, підтверджених належними та допустимими доказами.

Крім того зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, органом досудового розслідування не доведено. У клопотанні слідчим не наведено обставин, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою без визначення альтернативи застави.

Окрім того, слідчим суддею безпідставно не визначено розмір застави у кримінальному провадженні, що суперечить засадам законності та верховенства права та свідчить про свавільне утримання особи під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 255, ст. 219, ч. 2 ст. 367 КК України та за підозрами ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219 КК України; ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ст. 219 КК України.

17.05.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.05.2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 15.07.2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 року у справі № 757/29709/24-к строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 9 (дев`яти) місяців, тобто до 17.02.2025 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2024 року продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 10.09.2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2024 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 02.11.2024 року включно.

В той же час, 13.09.2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 визначено за Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України.

В подальшому, 01.10.2024 року заступником Генерального прокурора ОСОБА_16 , у зв`язку із неефективністю досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 доручено іншому органу досудового розслідування - Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 року строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 продовжено до 28.12.2024 року включно.

27.12.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

19.12.2024 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодження з прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 255, ст. 219, ч. 2 ст. 367 КК України, та за підозрами:

1) ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

2) ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

3) ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України;

4) ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України;

5) ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219 КК України;

6) ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ст. 219 КК України.

В межах даного кримінального провадження, 17.05.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

27.12.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема:

- рапортами оперативних підрозділів щодо виявлення кримінального правопорушення;

- звітом Міненерго № 05-21 за результатами планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «ВК «Краснолиманська» з 01.01.2018 року по 31.12.2021 року, яким діяльність ДП «ВК «Краснолиманська» визнаного негативною та підтверджено відсутність можливості ДП «ВК «Краснолиманська» здійснення видобутку кам`яного вугілля з власних пластів та перебування державного підприємства у залежності від господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське»;

- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024 року;

- висновком судово-економічної експертизи від 15.05.2024 року, яким підтверджено висновки аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024 року;

- випискою з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519), яка містить відомості про те, що директором цього підприємства є ОСОБА_12 , засновником є ОСОБА_17 та видалені бенефіціарні власники ОСОБА_7 та ТОВ «Укрдонінвест», що підтверджує повну підконтрольність вказаного підприємства особі організатора вчинення кримінальних правопорушень;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукових) дії від 21.12.2023 року щодо ОСОБА_15 ;

- протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 14.06.2023 року;

- протоколом обшуку за адресою: бульвар Лесі Українки, 7Б, м. Київ, під час якого у належному ОСОБА_7 приміщенні вилучено серверне обладнання ДП «ВК «Краснолиманська»;

- протоколом допиту свідка - комерційного директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_18 від 15.02.2024 року;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 26.07.2023 року, 14.03.2024 року, 16.05.2024 року стосовно ОСОБА_13 ;

- іншими протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, згідно з якими фактичне керівництво ДП «ВК «Краснолиманська» здійснювалось службовими особами ТОВ «Краснолиманське» та ОСОБА_7 ;

- висновком експертів від 10.04.2024 року за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи;

- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 18.01.2024 року;

- висновком експерта від 14.02.2024 року;

- листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.04.2024 року;

- протоколом огляду від 29.04.2024 року;

- відомостями, отриманими з Державної податкової служби щодо службових осіб ТОВ «Краснолиманське», які отримували ЕЦП, та щодо осіб, які здійснювали реєстрацію податкових накладних з реалізації товарів: Вугілля кам`яне (код УКТ ЗЕД 2701), від імені ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519) у період з 01.01.2022 по 30.09.2023, на адресу наступних контрагентів: ТОВ «УДІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 42879748). ПАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ 00191075), ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА» (ЄДРПОУ 31599557), ТОВ «РЕСУРС-ВУГІЛЛЯ» (ЄДРПОУ 43481352) (ЄДРПОУ 32281519), із зазначенням IP-адрес з яких здійснювалася відповідна реєстрація, дати і часу;

- листом ФОП « ОСОБА_19 », відповідно до якого установлено, що IP-адреса з якої здійснювалася реєстрація податкових накладних перебуває в користуванні ТОВ «Краснолиманське» на підставі договору оренди;

- протоколом допиту як свідка колишнього заступника генерального директора з охорони праці ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_20 від 18.06.2024 року;

- протоколом допиту як свідка заступника Міністра енергетики України ОСОБА_21 від 07.06.2024 року;

- матеріалами оперативного підрозділу, відповідно до яких установлено отримання доходу ОСОБА_14 від ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»;

- висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи документів про економічну діяльність;

- протоколом допиту як свідка громадянина ОСОБА_22 від 11.10.2024 року;

- рапортом за результатами опитування, проведеного в порядку відеоконференції ОСОБА_23 ,

- листом Міністра енергетики України від 11.09.2024 року;

- протоколами огляду матеріалів НСРД, якими підтверджується факт здійснення керування діяльністю ДП «ВК «Краснолиманська» службовими особами ТОВ «Краснолиманське» та безпосередньо ОСОБА_11 та ОСОБА_7 ;

- наказом Міненерго від 30.12.2021 року № 364 «Про результати планового внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська»;

- листами трудового колективу ДП «ВК «Краснолиманська», згідно з якими фактичне керівництво ДП «ВК «Краснолиманська» здійснювалось службовими особами ТОВ «Краснолиманське»;

- листами головного інженера ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_14 (один з підозрюваних у складі злочинної організації) в яких він звертався до Міненерго, Кабміну, РНБО про призначення його на посаду директора ДП «ВК «Краснолиманська» та зазначав, що ним здійснювалось безпосереднє управління діяльністю державним підприємством протягом 2022-2023 років;

- висновком Міністерства юстиції України щодо фінансово-господарського стану ДП «ВК «Краснолиманська»;

- іншими матеріалами кримінального провадження, які в сукупності підтверджують обґрунтованість підозри.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, і вказують на причетність підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

У клопотанні слідчий посилався також на те, що завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 не можливе у зв`язку із необхідністю проведення та завершення слідчих та процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а саме необхідно:

- призначити судово-економічну експертизу та отримати відповідний висновок;

- отримати 8 висновків комп`ютерно-технічних експертиз щодо вилучених у ході проведення обшуків електронних носіїв інформації, мобільних телефонів, ноутбуків;

- оглянути інформацію, яка міститься на вилучених у ході проведення обшуків електронних носіїв інформації, мобільних телефонах, ноутбуках, що буде отримана після завершення комп`ютерно-технічних експертиз;

- після отримання висновків указаних вище експертиз провести інші необхідні слідчі (розшукові) дії з урахуванням результатів експертних досліджень, спрямовані на встановлення можливих свідків учинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у цьому провадженні, або співучасників вчинення злочину;

- здійснити допити осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, серед яких працівники ДП «ВК «Краснолиманська», ТОВ «Краснолиманське», працівники контролюючих органів, та інші особи;

- встановити інших осіб, причетних до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, та у разі достатніх підстав повідомити їм про підозру (-и) у вчиненні кримінального правопорушення;

- здійснити огляди вилучених під час обшуків документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та за необхідності призначити судові експертизи;

- провести аналіз інформації, отриманої в операторів транспортних телекомунікаційних мереж;

- прийняти рішення щодо визнання оглянутих речей і документів речовими доказами у кримінальному провадженні;

- вжити заходів щодо скасування грифів секретності з матеріальних носіїв інформації, які стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснити детальний аналіз отриманої інформації та вирішити питання про призначення відповідних судових експертиз (за необхідності);

- здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини у справі;

- з урахуванням здобутих відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ;

- за результатами зібраних доказів прийняти рішення у порядку ст. 283 КПК України та виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Враховуючи вказані обставини, сторона обвинувачення і звернулась з клопотанням щодо продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою на шістдесят днів в межах строку досудового розслідування, який є об`єктивно необхідний для проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

На теперішній час ризики, які були враховані судом при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують необхідність продовження строку дії застосованого запобіжного заходу.

Зокрема, підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ст. 219 КК України, а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на викладене, враховуючи те, що підозрюваний організував та керував злочинною організацією, слідчий просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного без альтернативи визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - до 16 лютого 2025 року без визначення розміру застави.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у їх сукупності, а саме:

- рапортами оперативних підрозділів щодо виявлення кримінального правопорушення;

- звітом Міненерго № 05-21 за результатами планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «ВК «Краснолиманська» з 01.01.2018 року по 31.12.2021 року, яким діяльність ДП «ВК «Краснолиманська» визнаного негативною та підтверджено відсутність можливості ДП «ВК «Краснолиманська» здійснення видобутку кам`яного вугілля з власних пластів та перебування державного підприємства у залежності від господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське»;

- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024 року;

- висновком судово-економічної експертизи від 15.05.2024 року, яким підтверджено висновки аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024 року;

- випискою з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519), яка містить відомості про те, що директором цього підприємства є ОСОБА_12 , засновником є ОСОБА_17 та видалені бенефіціарні власники ОСОБА_7 та ТОВ «Укрдонінвест», що підтверджує повну підконтрольність вказаного підприємства особі організатора вчинення кримінальних правопорушень;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукових) дії від 21.12.2023 року щодо ОСОБА_15 ;

- протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 14.06.2023 року;

- протоколом обшуку за адресою: бульвар Лесі Українки, 7Б, м. Київ, під час якого у належному ОСОБА_7 приміщенні вилучено серверне обладнання ДП «ВК «Краснолиманська»;

- протоколом допиту свідка - комерційного директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_18 від 15.02.2024 року;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 26.07.2023 року, 14.03.2024 року, 16.05.2024 року стосовно ОСОБА_13 ;

- іншими протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, згідно з якими фактичне керівництво ДП «ВК «Краснолиманська» здійснювалось службовими особами ТОВ «Краснолиманське» та ОСОБА_7 ;

- висновком експертів від 10.04.2024 року за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи;

- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 18.01.2024 року;

- висновком експерта від 14.02.2024 року;

- листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.04.2024 року;

- протоколом огляду від 29.04.2024 року;

- відомостями, отриманими з Державної податкової служби щодо службових осіб ТОВ «Краснолиманське», які отримували ЕЦП, та щодо осіб, які здійснювали реєстрацію податкових накладних з реалізації товарів: Вугілля кам`яне (код УКТ ЗЕД 2701), від імені ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519) у період з 01.01.2022 по 30.09.2023, на адресу наступних контрагентів: ТОВ «УДІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 42879748). ПАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ 00191075), ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА» (ЄДРПОУ 31599557), ТОВ «РЕСУРС-ВУГІЛЛЯ» (ЄДРПОУ 43481352) (ЄДРПОУ 32281519), із зазначенням IP-адрес з яких здійснювалася відповідна реєстрація, дати і часу;

- листом ФОП « ОСОБА_19 », відповідно до якого установлено, що IP-адреса з якої здійснювалася реєстрація податкових накладних перебуває в користуванні ТОВ «Краснолиманське» на підставі договору оренди;

- протоколом допиту як свідка колишнього заступника генерального директора з охорони праці ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_20 від 18.06.2024 року;

- протоколом допиту як свідка заступника Міністра енергетики України ОСОБА_21 від 07.06.2024 року;

- матеріалами оперативного підрозділу, відповідно до яких установлено отримання доходу ОСОБА_14 від ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»;

- висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи документів про економічну діяльність;

- протоколом допиту як свідка громадянина ОСОБА_22 від 11.10.2024 року;

- рапортом за результатами опитування, проведеного в порядку відеоконференції ОСОБА_23 ,

- листом Міністра енергетики України від 11.09.2024 року;

- протоколами огляду матеріалів НСРД, якими підтверджується факт здійснення керування діяльністю ДП «ВК «Краснолиманська» службовими особами ТОВ «Краснолиманське» та безпосередньо ОСОБА_11 та ОСОБА_7 ;

- наказом Міненерго від 30.12.2021 року № 364 «Про результати планового внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська»;

- листами трудового колективу ДП «ВК «Краснолиманська», згідно з якими фактичне керівництво ДП «ВК «Краснолиманська» здійснювалось службовими особами ТОВ «Краснолиманське»;

- листами головного інженера ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_14 (один з підозрюваних у складі злочинної організації) в яких він звертався до Міненерго, Кабміну, РНБО про призначення його на посаду директора ДП «ВК «Краснолиманська» та зазначав, що ним здійснювалось безпосереднє управління діяльністю державним підприємством протягом 2022-2023 років;

- висновком Міністерства юстиції України щодо фінансово-господарського стану ДП «ВК «Краснолиманська»;

- іншими матеріалами кримінального провадження, які в сукупності підтверджують обґрунтованість підозри.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Всупереч твердженням апелянта, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим суддею зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобігання ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, а слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави, та всупереч твердженням апелянта, обґрунтувавши це тим, що у відповідності до положень п.п. 4 п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Таким чином, продовживши строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень п.п. 4 п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив йому розмір застави, оскільки останній, зокрема, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, тому доводи апеляційної скарги захисника в цій частині обгрунтованості висновків слідчого судді не спростовують.

На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень.

Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

З наведених підстав, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складів інкримінованих йому злочинів, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та виклав в ухвалі детальні мотиви про існування таких ризиків з огляду на конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначених злочинів, дані про особу підозрюваного та його процесуальну поведінку на стадії досудового розслідування.

Посилання апелянта на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, житло у місті Києві, наявність власного бізнесу та нерухомості в Україні, надає матеріальну підтримку ЗСУ, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Також, всупереч тверджень захисника в апеляційній скарзі, слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України, при цьому, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що стан здоров`я підозрюваного не допускає тримання його під вартою, слідчому судді надано не було, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність перешкод для утримування ОСОБА_7 під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання органу досудового розслідування не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні та досудове розслідування триває.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, у зв`язку із чим апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4