Постанова

від 11.02.2025 по справі 160/33857/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/33857/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Николенко Віктора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі за позовом Николенко Віктора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Николенка Віктор Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнення просить:

визнати протиправними дії відповідача Департаменту по роботі з активами головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради у ненаданні адміністративної послуги по заяві Николенка Віктора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 від 07.11.2023 стосовно погодження і затвердження проекту землеустрою по АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по фактичному розміщенню гаража за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати противоправними та скасувати рішення (відмову) державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.11.2023 № 248/0-530/6-23, яким відмовлено Николенко Віктору Володимировичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представником позивача з метою оформлення права власності на земельну ділянку та на виконання рішення Дніпропетровської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню самочинно збудованого гаража, було розроблено відповідний проект та надано на погодження до відповідачів. Проте, всупереч чинному законодавству відповідачами не було у належний спосіб розглянуто наданий проект землеустрою, при цьому надано відповіді, що не передбачені чинним законодавством. Позивач вважаючи такі дії протиправними та такими що порушують його гарантоване право на оформлення права власності на земельну ділянку звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі №160/2521/22, позовну заяву ОСОБА_2 було задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 30.08.2017 р. № 8/21-318, від 25.02.2019 р. № 4/16-379, від 21.10.2020 № 4/16-3147 та рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №838/0-2087/6-21 від 14 грудня 2021 р., а також зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.11.2021 № Н-838/0/5-21 та документацію із землеустрою, з урахуванням висновків суду, в решті позовних вимог відмовлено. В подальшому, позивач 07.11.2023 повторно звернувся до відповідача-1 з заявою про погодження і затвердження проекту землеустрою по АДРЕСА_1 , але отримав відповідь про відсутність інформації щодо прийняття міською радою рішень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою по фактичному розміщенню гаража по вул. Канатній, 54Г. На переконання позивача, ця відповідь надана без урахування висновків Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі № 160/2521/22 та суперечить фактичним обставинам. Крім того, позивач 08.11.2023 звернувся до відповідача-2 з заявою про державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража за адресою АДРЕСА_1 , проте 29.11.2023 отримав відповідь, в якій зазначено, що для належного здійснення державної реєстрації йому необхідно звернутися до розробника документації із землеустрою з метою подання необхідних документів, однак позивач вважає таку відповідь необґрунтованою та незаконною. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Суд першої інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник за довіреністю Николенко Віктор Володимирович, до Дніпровської міської ради, як органу, до повноважень якого входить передача земельних ділянок у власність або у користування земельних ділянок, які розташовані, зокрема, на території м. Дніпра, з заявою або клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню самочинно збудованого гаража.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Рішенням сесії VI скликання Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 №85/66 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню самочинно збудованих жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянам у м. Дніпропетровську» надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню самочинно збудованих гаражів у м. Дніпропетровську, зокрема, громадянину ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце розташуванням земельної ділянки: АДРЕСА_2 .

На виконання договору № 11 ДП ОС від 25.07.2016 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню самочинно збудованого гаража за адресою: АДРЕСА_1 .

22.06.2017 ОСОБА_2 звернувся до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з заявою про погодження проекту землеустрою.

30.06.2017 Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надано відповідь № 8/21-318, якою повідомило, що за матеріалами генерального плану розвитку міста та плану зонування території міста зазначена земельна ділянка знаходиться в зоні садибної житлової забудови (Ж-1). Та, що розміщення окремого гаража на зазначеній території поза межами присадибної ділянки не відноситься до переважних, супутніх та допустимих видів використання зазначеної територіальної зони та не відповідає вимогам чинної містобудівної документації. З огляду на викладене, документи було повернуто.

Позивач повторно звернувся до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з заявою про погодження проекту землеустрою.

25.02.2019 Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надано відповідь № 4/16-379, якою повідомлено, що за матеріалами генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка розташована на існуючій території садибної житлової забудови.

Розміщення окремо розташованого гаража поза межами присадибної ділянки на зазначеній території не відповідає вимогам чинної містобудівної документації.

21.10.2020 Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради надано відповідь № 4/16-3147, якою повідомлено, що за матеріалами генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка розташована на існуючій території садибної житлової забудови.

Розміщення окремо розташованого гаража поза межами присадибної ділянки на зазначеній території не відповідає вимогам чинної містобудівної документації.

17.11.2021 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою щодо державної реєстрації земельної ділянки.

14.12.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило листом № 838/0-2087/6-21, що подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Не погоджуючись з такою позицією відповідачів, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі №160/2521/22, позовну заяву ОСОБА_2 до відповідача-1: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 30.08.2017 № 8/21-318, від 25.02.2019 № 4/16-379, від 21.10.2020 № 4/16-3147; визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №838/0-2087/6-21 від 14 грудня 2021 р., яким відмовлено ОСОБА_2 у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.11.2021 № Н-838/0/5-21 та документацію із землеустрою, з урахуванням висновків суду; в решті позовних вимог відмовлено.

07.11.2023 ОСОБА_2 звернувся до архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з заявою про погодження та затвердження проекту землеустрою, щоб зареєструвати земельну ділянку в Держгеокадастрі.

Листом головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради «Про розгляд звернення» від 28.11.2023 №8/21-487 було повідомлено, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 № 85/66 ФОП ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 по фактичному розміщенню самочинно збудованого гаража за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з містобудівною документацією земельна ділянка на якій розташований вказаний гараж знаходиться в зоні садибної забудови (Ж-1). Розміщення гаража на зазначеній території, поза межами присадибної ділянки, не відноситься до переважних, супутніх та допустимих видів використання даної територіальної зони та не відповідає вимогам містобудівної документації. Враховуючи зазначене листом від 30.06.2017 № 8/21-318 ФОП ОСОБА_3 повернуто подані для погодження матеріали проекту землеустрою. Відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягав обов`язковому погодженню з уповноваженим органом виконавчої влади у сфері містобудування та архітектури. Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» зазначену статтю Земельного кодексу виключено. На звернення громадян (юридичних осіб) головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - Управління) готуються витяги з містобудівної документації щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Водночас, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на гараж по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04.09.2018. За даними інформаційної бази містобудівного кадастру відсутня інформація щодо прийняття міською радою рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою по фактичному розміщенню гаража по АДРЕСА_1 .

07.11.2023 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою, в якій, зокрема, просив внести відомості до Державного земельного кадастру щодо 1/9 частини земельної ділянки 9-ти квартирного двору на якій стоїть узаконенний гараж його рідного брата ОСОБА_1 , який подарував йому свою частини квартири в дворі і передав всі права на гараж по довіреності, так як виїхав на постійне місце проживання за кордон в кінці 1999 року.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 29.11.2023 №248/0-530/6-23 було повідомлено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позбавлене технічної можливості здійснення державної реєстрації земельної ділянки на території Дніпропетровської області та для належного здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до розробника документації із землеустрою визначеного відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про землеустрій» з метою подання необхідних документів, а саме: заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, документації із землеустрою та електронного документу, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через веб-строрінку Держгеокадастру.

Вважаючи вказані рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховується, що згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, статтями 12, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 ЗК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частин 8-10 статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (у редакції, чинній на момент погодження проекту землеустрою).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як передбачено частиною сьомою статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

З 27.04.2021 частину 9 статті 118 ЗК (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) викладено у новій редакції «Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність». Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 цієї статті).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законом було передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян.

Отже, відповідно до статті 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації

Разом з тим, норми частини дев`ятої статті 118 ЗК України (в редакції Закону № 1423-ІХ), яка регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, не надають відповідному органу місцевого самоврядування після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймати будь-яке інше рішення ніж про його затвердження та надання такої земельної ділянки у власність. Водночас з аналізу статті 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-ІХ) слідує, що перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач, маючи право безоплатно набути у власність земельну ділянку за рахунок земель державної власності, отримав відповідний дозвіл, проте не дотримався визначеної законодавством процедури у затверджені проекту землеустрою.

Так, позивач отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, замовив проектну документацію, яка була розроблена, однака матеріали справи не містять доказів її затвердження в установленому порядку.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п`ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин першої, п`ятої та чотирнадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з частинами першою-третьою, частиною десятою статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Колегія суддів зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року у справі №160/2521/22, позовну заяву ОСОБА_2 до відповідача-1: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 30.08.2017 № 8/21-318, від 25.02.2019 № 4/16-379, від 21.10.2020 № 4/16-3147; визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №838/0-2087/6-21 від 14 грудня 2021 р., яким відмовлено ОСОБА_2 у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.11.2021. № Н-838/0/5-21 та документацію із землеустрою, з урахуванням висновків суду; в решті позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 07.11.2023 звернувся до архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з заявою про погодження та затвердження проекту землеустрою, щоб зареєструвати земельну ділянку в Держгеокадастрі, але отримав відповідь про відсутність інформації щодо прийняття міською радою рішень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою по фактичному розміщенню гаража по вул. Канатній, 54Г.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник за довіреністю Николенко Віктор Володимирович, до Дніпровської міської ради, як органу, до повноважень якого входить передача земельних ділянок у власність або у користування земельних ділянок, які розташовані, зокрема, на території м. Дніпра, з заявою або клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню самочинно збудованого гаража по вул. Канатній, 54Г.

Крім того, листом головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради «Про розгляд звернення» від 28.11.2023 №8/21-487 було, зокрема, повідомлено, що відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягав обов`язковому погодженню з уповноваженим органом виконавчої влади у сфері містобудування та архітектури. Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» зазначену статтю Земельного кодексу виключено. На звернення громадян (юридичних осіб) головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради готуються витяги з містобудівної документації щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради щодо ненадання адміністративної послуги по заяві позивача від 07.11.2023 стосовно погодження і затвердження проекту землеустрою по вул. Канатній 54Г у м. Дніпрі є обґрунтованими.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання противоправним та скасування рішення (відмову) державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.11.2023 № 248/0-530/6-23 не підлягають задоволенню, оскільки лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про розгляд звернення носить інформаційний характер з роз`ясненням встановленого чинним законодавством порядку проведення державної реєстрації земельної ділянки за відповідним зверненням та не є відмовою в проведенні такої реєстрації, як помилково вважає позивач.

Тоді як в листі зазначено, що позивач має право звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області самостійно за здійсненням державної реєстрації земельної ділянки, як особа, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності (або уповноваженої нею особи) з заявою за формою, встановленою Порядком №1051, з наданням відповідної документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки (в електронній формі та формі електронного документа), оскільки це прямо передбачено як ст. 24 Закону №3613-VI, так і пунктом 109 Порядку №1051.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки по фактичному розміщенню гаража за адресою: м. Дніпро, вул. Канатна, 54Г, оскільки вказані дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача-2 та рішення про здійснення державної реєстрації земельної ділянки приймаються лише за результатами розгляду належним чином поданої заяви та відповідної документації із землеустрою.

Отже колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Николенко Віктора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров