Постанова

від 11.02.2025 по справі 600/2414/24-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2414/24-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький Василь Костянтинович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

11 лютого 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський Ферментаційний Завод" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатський Ферментаційний Завод" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернівецької митниці, в якій просить визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000054/2 від 16.01.2024 та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000102 від 16.01.2024.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.09.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при аналізі поданих позивачем до митного оформлення документів, митним органом виявлено розбіжності та неточності, що викликало обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Надані додатково документи не дали змоги здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, відтак декларантом не підтверджено, у встановленому МК України порядку, заявлений рівень митної вартості товарів.

Митну вартість визначено за резервним методом, за основу для визначення митної вартості при прийнятті оскаржуваного рішення взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості за митною декларацією, за якою товар максимально відповідає за фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.04.2023 між компанією VANI TOBACCOS як Постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатський Ферментаційний Завод» як Покупцем укладено Контракт № VT/TFPLLP/01/2023-24, на умовах якого Продавець зобов`язувався поставити, а Покупець зобов`язувався прийняти та оплатити за товар - необроблену, неферментовану тютюнову сировину різних типів, вирощених в Індії. Згідно п. 2.2. Контракту товар постачається Продавцем партіями відповідно до специфікацій, які є невід`ємний частинами цього Контракту. Ціна товару вказується специфікацій у доларах США за 1 кг нетто (включаючи вартість тари, пакування, маркування) (п. 3.2 Контракту). Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (включаючи вартість тар, упаковки) становить суму всіх поставок. Відповідно до п. 3.3 Контракту оплата товару здійснюється після отримання товару Покупцем.

16.01.2024 позивач подав до Чернівецької митниці митну декларацію № 24UA408020002707UI, якою було задекларовано для митного оформлення товар, а саме: тютюнова неферментована сировина: оброблений тютюн листовий сонячного сушіння класу КР4/A/TL 39,600 кг - 198 коробок: У вказаній митній декларації визначено митну вартість товару за основним методом, а саме за фактурною вартістю, яка складає 79200,00 доларів США.

Разом з вказаною декларацією декларантом було надано до митного органу такі документи: рахунок-фактура (інвойс) №VANI/10/2023-24 від 16.11.2023; автотранспортна накладна CMR № 1 від 09.01.2024; автотранспортна накладна CMR № 1 від 10.01.2024; сертифікат про походження товару № 16536 від 27.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 1500002606 від 03.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 6 від 13.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 9 від 10.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт №VT/TFPLLP/01/2023-24) від 20.04.2023; доповнення до контракту (специфікація) №2 від 03.10.2023; інші документи.

При перевірці поданих документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- п.2.4 контракту №VT/TFPLLP/01/2023-24 від 20.04.2023 передбачено надання на кожну відвантажену партію товарів документів: сертифікат якості; пакувальний лист; копія митної декларації. Перераховані документи до митного оформлення не надано;

- специфікацією № 2 від 03.10.2023 до контракту №VT/TFPLLP/01/2023-24 від 20.04.2023 передбачено умови оплати: попередня оплата 100% та не пізніше 60 днів від дати Коносаменту. У поданому до митного оформлення інвойсі від 16.11.2023 № VANI/10/2023-24 зазначено реквізити коносаменту №BBC/VAR/16766 від 29.11.2023, який до оформлення не надано. Крім того, у специфікації № 2 від 03.10.2023 зазначено термін поставки: жовтень 2023 року. У такому випадку виникає підозра стосовно достовірності даної Специфікації та Інвойсу. Крім того, враховуючи, що згідно Специфікації термін поставки: жовтень 2023 року, то термін оплати давно закінчився, проте документ щодо оплати не надано до митного оформлення;

- товари постачаються на умовах FOB IN Chennai. Згідно з п.3.2 контракту №VT/TFPLLP/01/2023-24 від 20.04.2023 ціна товарів включає в себе вартість тари, пакування та маркування. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;

- в інвойсі № VANI/10/2023-24від 16.11.2023 заявлено, що товар врожаю 2023 року, але зазначена інформація відсутня в гр.31 МД;

- рахунок на оплату від 10.01.2024 №9 містить реквізити договору-заявки №321-000789 від 05.01.2024, який до оформлення не надано. Роз`яснень та інших документів з цього приводу не надано. Так, виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат;

- рахунок на оплату від 10.01.2024 №9 та довідка б/н від 10.01.2024 містить відомості, що місце надання експедиційних послуг територія України, які не додано до митної вартості. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.

У зв`язку з цим, відповідачем з посиланням на частини 2, 3 статті 53 МК України, підпункт 1 частини 5 статті 54 МК України, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами розгляду митної декларації, Чернівецькою митницею винесено прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000054/2 від 16.01.2024, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом. Підставою для коригування митної вартості товару митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митну вартість товару: за МД № UA408020/2023/016821 від 05.03.2023: «Тютюнова неферментована сировина: необроблений тютюн листовий сонячного сушіння, типу VIRGINIA, класу SCV TLGR1000 кг - 5 коробок». Рівень митної вартості 3,78 USD/кг.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів, Чернівецькою митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2024/000102 від 16.01.2024.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями Чернівецької митниці, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товарів, що декларувалися позивачем. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.

У постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд зауважив, щоМитний орган у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме на митний орган покладено обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їхньої перевірки на підставі наданих декларантом документів, зокрема, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.

У постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд зазначив, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Згідно міжнародних правил та умов Інкотермс у контексті спірних правовідносин, умови поставки FOB означають, що усі витрати, пов`язані з доставкою вантажу від складу відправника до порту відправлення FOB Chennai, експедиторське обслуговування в порту відправлення та завантаження контейнеру на борт судна сплачує сам відправник, а також здійснює виконання експортних митних формальностей. Відповідальність за вантаж та усі наступні витрати, після завантаження контейнеру на судно, переходять до отримувача вантажу.

На підтвердження витрат перевезення (фрахту) товару в порт призначення позивачем додано до митної декларації інвойс №1500002606 від 03.01.2024 на загальну суму 7000,00 доларів США за надання послуг морського перевезення по маршруту Chennai /India (Ченнай/Індія)/ - Varna/Bulgaria (Варна/Болгарія)/, вартість якого включено до митної вартості товару.

Отже, позивачем були надані документи, які підтверджують таку складову митної вартості як перевезення (фрахт) в порт призначення.

Інформація про те, що товари врожаю 2023 року дійсно не зазначена в графі 31 МД, однак дана інформація наявна в інших товаросупровідних документах. До того ж, дана інформація жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості товарів, оскільки не підтверджує числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що рахунок на оплату від 10.01.2024 № 9 містить реквізити договору-заявки №321-000789 від 05.01.2024, який до оформлення не надано, варто зауважити, що одночасно із митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було надано, серед іншого, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 6 від 13.01.2024, в якому вказано послуги перевезення, його маршрут та вартість, яка додана до вартості товару при поданні митної декларації.

Відповідно до частини 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Тому, позивачем правомірно не додано до митної вартості товару витрати на транспортування після ввезення товару на територію України.

При уьому, всі інші послуги з перевезення та їх вартість зазначені в рахунку на оплату послуг, та їх числові значення включені до митної вартості товару.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд зауважує, що наявні у матеріалах справи документи достатні для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару та дозволяють визначити митну вартість товару за ціною договору, а доводи відповідача не свідчать про заниження такої вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №160/9473/19, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

Коригуючи митну вартість товару, за основу взяв числове значення митної вартості іншого товару, що визначене у МД № UA408020/2023/016821 від 05.03.2023: «Тютюнова неферментована сировина: необроблений тютюн листовий сонячного сушіння, типу VIRGINIA, класу SCV TLGR1000 кг - 5 коробок». Рівень митної вартості 3,78 USD/кг .

Разом з цим, оскаржуване рішення не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару за зазначеними митними деклараціями, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості відповідачем.

З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскаржуваних рішень Чернівецької митниці.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.