Постанова

від 11.02.2025 по справі 160/9000/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2025 року

Київ

справа №160/9000/24

адміністративне провадження №К/990/50384/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/9000/24 за позовом Приватного підприємства «АЯКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства «АЯКС» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (головуючий суддя Шлай А. В., судді: Круговий О. О., Баранник Н.П.),

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» Приватне підприємство «АЯКС» (далі - позивач, ПП «АЯКС») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 8399466/23348450 від 10 березня 2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 16 січня 2023 року (далі - рішення Комісії ГУ ДПС) та зобов`язати ДПС України зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) датою її подання на реєстрацію (том 1 а.с.1-16).

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 квітня 2024 року залишив без руху адміністративний позов ПП «АЯКС» та надав позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позову шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для такого поновлення та надання доказів поважності причин його пропуску (том 2 а.с.140-142).

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції врахував висновки викладені Верховним Судом в постановах від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, від 06 березня 2024 року у справі № 260/6165/23, та зазначив, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС. За результатами розгляду відповідної скарги рішенням від 31 березня 2023 року скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС залишено без змін. Водночас позовна заява подана лише 05 квітня 2024 року, що свідчить про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, що встановлений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). З огляду на викладене та на підставі приписів статті 161 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність надання позивачу можливості навести поважні причини пропуску означеного строку.

19 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ПП «АЯКС» подало заяву про поновлення строку звернення до суду, вмотивовану тим, що місцем реєстрації та проживання сім`ї директора підприємства ОСОБА_1 є місто Макіївка Донецької області і з погіршенням ситуації на лінії зіткнення останній вимушений був поїхати до місця реєстрації з метою евакуації сім`ї. З огляду на вказане з 03 квітня 2023 року відповідно до наказу від 03 квітня 2023 року № 0304 повноваження директора ОСОБА_1 були призупинені. Директора ПП «АЯКС» було змінено 15 березня 2024 року. Водночас через необхідність генерації кваліфікованого електронного підпису та відновлення доступу до кабінетів 1С, звітності та первинних документів ПП «АЯКС» звернулось до суду 05 квітня 2024 року, тобто, без зайвих зволікань (том 2 а.с.145-148).

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 06 травня 2024 року відмовив у задоволенні заяви ПП «АЯКС» про поновлення процесуального строку у справі №160/9000/24. Залишив без руху адміністративний позов та надав позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позову, а саме надати заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску у період з 01 липня 2023 року по 01 жовтня 2023 року (том 2 а.с.164-165).

Ухвала суду вмотивована тим, що позивач не надав ні доказів неможливості зміни директора підприємства у період з 01 квітня 2023 року (призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ) до 14 березня 2024 року (прийняття рішення про призначення на посаду директора підприємства ОСОБА_3.), ні доказів того, що в інших працівників підприємства не було повноважень на звернення до суду (з урахуванням того, що у наданій позивачем виписці наявна інформація щодо представника позивача - ОСОБА_2 ).

16 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ПП «АЯКС» повторно подало заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що кінцевий строк на подання апеляційної скарги сплинув 30 червня 2023 року, проте, вже з кінця квітня 2023 року директор ПП «АЯКС» не виконував свої обов`язки з підстав, що наводились раніше. З огляду на те, що ОСОБА_1 був єдиним учасником ПП "АЯКС" можливості змінити директора також не було. Інші працівники не мали повноважень на звернення до суду (том 2 а.с.168-170).

Ухвалою від 22 травня 2024 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №160/9000/24 та призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (том 2 а.с.195).

За змістом вказаної ухвали суд першої інстанції вказав на наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин, що зазначені в заяві від 16 травня 2024 року.

31 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від ГУ ДПС надійшла заява про залишення позову без розгляду. З посиланням на висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, відповідач наполягав, що у спірному випадку позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду (том 2 а.с.209-213).

Рішенням від 22 липня 2024 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позов задовольнив (том 3 а.с.18-23).

За змістом вказаного рішення суд першої інстанції вказав, що розглянув заяву відповідача-1 про залишення позову без розгляду та не знайшов обґрунтованих підстав для її задоволення. Зазначив, що ухвалою від 22 травня 2024 року строк звернення до суду було поновлено позивачу на підставі заяви від 16 травня 2024 року.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС задовольнив частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким адміністративний позов залишив без розгляду (том 3 а.с.71-73).

Постанова апеляційного суду вмотивована тим, що позивач у цій справі не заперечує, що порушив тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статтею 122 КАС України. Суд апеляційної інстанції зауважив, що відкриваючи провадження у справі ухвалою від 22 травня 2024 року, суд першої інстанції в резолютивній частині останньої взагалі не вказав про поновлення позивачу строку звернення до суду. Натомість, про необхідність такого поновлення вказано в мотивувальній частині ухвали без наведення будь-якого обґрунтування.

Надаючи оцінку наведеним ПП «АЯКС» обставинам, які унеможливили подання адміністративного позову у встановлений законом строк, суд апеляційної інстанції виснував, що усі питання, пов`язані з організацією внутрішньої роботи юридичної особи, зокрема, нездійснення директором ОСОБА_1 своїх повноважень та невчинення ним невідкладно дій як директором та єдиним учасником підприємства щодо передання своїх повноважень іншій особі, не є об`єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала своєчасному зверненню до суду. ОСОБА_1 як єдиний учасник / засновник / власник мав усвідомлювати усі процесуальні наслідки обраної ним поведінки, які в подальшому впливають на можливість захисту прав та інтересів підприємства. Крім того, позивач не надав жодних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтована заява про поновлення строку звернення до суду.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, ПП «АЯКС» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у спірний період ПП «АЯКС» не мало можливості звернутись до суду, оскільки таких повноважень не мали інші працівники, а директор призупинив свої повноваження, у зв`язку з чи не було й можливості змінити його. Скаржник зазначив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) дії від імені ПП «АЯКС» мав право вчиняти ОСОБА_2 , але його права були обмежені і не передбачали повноважень на звернення до суду. Скаржник наполягає, що ним було надано усі належні докази, які свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду. Просить врахувати обставини введення в Україні воєнного стану та висновки, викладені у зв`язку з цим в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/191/22, від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 12 вересня 2022 року у справі № 120/16601/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21.

Крім того, скаржник вказує на порушення апеляційним судом вимог процесуального закону, що полягає у ненаданні позивачу додаткового часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з наданням доказів поважності причин його пропуску.

Верховний Суд ухвалою від 13 січня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «АЯКС» з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права з підстави, визначеної абзацом шостим частини четвертої статті 328 КАС України.

ГУ ДПС подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд відмовити в її задоволенні, а постанову апеляційного суду залишити без змін як законну та обґрунтовану. Доводи відзиву на касаційну скаргу є аналогічними до тих доводів, що вже наводились відповідачем у підтвердження своєї позиції про пропуск ПП «АЯКС» строку звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Частинами першою, другою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) виснувала, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.

Суди попередніх інстанцій у цій справі правильно визначились, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду врегульований нормою частини четвертої статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на оскаржуване рішення податкового органу. Зі змісту адміністративного позову, апеляційної та касаційної скарг вбачається, що ПП «АЯКС» не заперечує тієї обставини, що перебіг зазначеного строку звернення до суду з позовними вимогами про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 10 березня 2023 року розпочався з 31 березня 2023 року (дата залишення без задоволення скарги платника податків на вказані рішення, поданої в порядку їх адміністративного оскарження). Доводів про те, що позивач дізнався чи повинен був дізнатися про результати розгляду поданої ним скарги в іншу дату в ходу судового розгляду питання про поновлення строку звернення до суду, не наводилось. Відтак, строк звернення до суду, з урахуванням правил обчислення процесуальних строків, визначених частиною третьою статті 120 КАС України, сплинув 30 червня 2023 року.

Водночас позивач наполягав на тому, що строк звернення до суду він пропустив з поважних причин, тому він підлягає поновленню. Враховуючи викладене, при касаційному перегляді слід оцінити дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо поважності наведених ПП «Аякс» причин пропуску строку звернення до суду.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У цій справі позивач доводив як судам попередніх інстанцій, так і касаційному суду, що пропуск ним строку звернення до суду, який становить більше одного року від дати, коли ПП «АЯКС» дізналось про порушення своїх прав (31 березня 2023 року; ця обставина скаржником не оспорюється), зумовлений поважними причинами. Так, якщо узагальнити, зміст доводів позивача полягав в тому, що у квітні 2023 року директор ПП «АЯКС» ОСОБА_1 виїхав до м. Макіївка Донецької області з метою евакуації членів сім`ї, у зв`язку з чим його повноваження були призупинені згідно з наказом від 03 квітня 2023 року № 0304. Оскільки ОСОБА_1 був єдиним засновником ПП «АЯКС», можливість змінити керівника підприємства з`явилась лише у березні 2024 року. З урахуванням часу, необхідного на генерацію кваліфікованого електронного підпису та відновлення доступу до кабінету 1С, звітності та первинних документів новий директор ОСОБА_3 зміг подати адміністративний позов відбулось 05 квітня 2024 року. При цьому у спірний період інших працівників, які б мали повноваження на звернення до суду не було, а ОСОБА_2 , відомості про якого були внесені до ЄДР, мав обмежені повноваження.

Перевіривши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки, на що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

Так, обставини невиконання керівником підприємства своїх повноважень та подальший процес його зміни у період з квітня 2023 року по березень 2024 року (тобто, майже протягом одного року) належать суто до суб`єктивних факторів, заснованих на неналежній організації, зокрема, процесу реалізації наданого законом права на судове оскарження рішень суб`єкта владних повноважень. Слід зазначити, що таке право могло бути реалізовано у вказаний період і шляхом залучення професійної правової допомоги, проте, доводів з відповідними доказами, які б свідчили про відсутність такої можливості, скаржник не наводив.

З приводу посилань ПП «АЯКС» на обставини введення воєнного стану суд касаційної інстанції зазначає, що такі обставини дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду.

Водночас скаржник не вказує, яким саме чином введення воєнного стану спричинило пропуск ним строку звернення до суду на понад один рік з дня прийняття відповідачем-1 рішення за результатами подання ПП «АЯКС» скарги в порядку адміністративного оскарження. Скаржник лише в загальному зазначає про обставини поїздки директора підприємства ОСОБА_1 на тимчасово окуповану територію з метою проведення евакуації сім`ї, водночас жодних доказів на підтвердження таких обставин (окрім наказу від 03 квітня 2023 року № 0304) не надає.

З приводу посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 29 вересня 2022 року (справа №500/1912/22) суд касаційної інстанції зазначає наступне. Так, у наведеній скаржником справі перебіг шестимісячного строку звернення до суду із позовом сплинув 01 квітня 2022 року, але позивач звернувся до суду першої інстанції 26 квітня 2022 року, у зв`язку з чи суд першої інстанції, якого підтримав апеляційний суд, залишив позов без розгляду. Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, звернув увагу судів на неврахування того, що позивач є учасником бойових дій та був мобілізований у першу хвилю. Ці обставини, що мали місце у перші місяці оголошення воєнного стану, у сукупності із строком, що був пропущений (26 днів), слугували підставою для висновку, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів у цій справі в повній мірі підтримує такий висновок і не вбачає підстав для відступу від нього.

Разом з тим, виходячи із встановлених у цій справі обставин звернення ПП «АЯКС» до суду із позовом із спливом понад одного року після отримання рішення за результатами розгляду скарги, поданої в адміністративному порядку, відсутні підстави вважати, що апеляційний суд не врахував означеного висновку і допустив надто суворе застосування процесуального строку звернення до суду.

Решта наведених скаржником постанов Верховного Суду стосуються перегляду ухвал апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України, та ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення недоліків апеляційної скарги. З огляду на вказане є підстави вважати, що наведені постанови Верховного Суду ухвалені у неподібних до цієї справи правовідносинах.

З приводу доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме вимог частини четвертої статті 123 КАС України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Так, Верховний Суд вже неодноразово аналізував застосування положень вищезазначеної норми процесуального закону. Зокрема, але не виключно, у постановах від 04 серпня 2022 року (справа №500/1149/21), від 21 жовтня 2021 року (справа №460/626/19) Суд дійшов висновку, що КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Однак, норми Кодексу однозначно встановлюють, що у випадку виявлення судом факту пропуску особою строку звернення до суду з позовом їй гарантується надання часу для подання заяви про поновлення зазначеного строку та доказів поважності причин його пропуску. Забезпечення такого права не залежить від того, суд якої інстанції виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не тільки до відкриття провадження у справі, що входить до компетенції суду першої інстанції, а й після відкриття провадження у справі, про що прямо зазначено в частині четвертій статті 123 КАС України, норма якої адресована суду без визначення певної інстанції.

Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом в обов`язковому порядку має бути поставлено на обговорення з особою, яка подала позов. Це реалізується або шляхом постановлення судом ухвали про надання позивачеві часу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, або безпосередньо у судовому засіданні. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний з фактом виникнення у суду питання дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність поважних причин для його поновлення.

З матеріалів адміністративної справи слідує, що питання пропуску строку звернення до суду було порушено судом першої інстанції ще в ухвалі від 10 квітня 2024 року. За результатами розгляду вперше поданої позивачем заяви про усунення недоліків позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку про їх неповажність та повторно надав позивачу ухвалою від 06 травня 2024 року строк для наведення таких причин і долучення доказів на їх підтвердження. За наслідками подання ПП «АЯКС» заяви про поновлення строку звернення до суду від 16 травня 2024 року суд першої інстанції ухвалою від 22 травня 2024 року відкрив спрощене провадження у цій справі.

Разом з тим, 31 травня 2024 року перед судом першої інстанції знову постало питання дотримання позивачем строку звернення до суду внаслідок подання ГУ ДПС заяви про залишення позову без розгляду. Слід зазначити, що з матеріалів адміністративної справи слідує, що позивач не скористався правом на подання будь-яких заперечень на заяву податкового органу чи наведення інших поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Одним із основних доводів, з огляду на які ГУ ДПС за змістом апеляційної скарги просило скасувати рішення суду першої інстанції, також був пропуск позивачем строку звернення до суду. Проте, позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що позивач був обізнаний з фактом неодноразового виникнення у судів обох інстанцій питання дотримання ним строку звернення до суду з позовом, проте, не скористався наданими йому процесуальними правами і як не вжив заходів задля спростування факту пропуску строку, так і не довів наявності інших поважних причин такого пропуску. Підстави вважати, що апеляційний суд порушив норму частини четвертої статті 123 КАС України у розрізі встановлених вище обставин, відсутні.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд касаційної інстанції не може не погодитись із висновком апеляційного суду, що позивач у цій справі пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України. Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ПП «АЯКС» у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуального права на подання адміністративного позову. При цьому поважних причин пропуску такого строку позивач не навів. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову у період з 31 березня 2023 року по 04 квітня 2024 року не було надано ні судам попередніх інстанцій, ні до суду касаційної інстанції.

Така поведінка позивача не може бути визнана сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

При цьому касаційна скарга не утримує жодних доводів в частині повноти наданої судами оцінки підставам, які, на думку позивача, свідчать про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «АЯКС» залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк