Ухвала

від 11.02.2025 по справі 260/5758/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2025 року

м. Київ

справа №260/5758/24

адміністративне провадження №К/990/46191/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Жука А.В., Соколова В.М.

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

09 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просила зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, до вирішення справи судом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову в адміністративній справі №260/5758/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року про притягнення адвокатки ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до вирішення справи судом.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 260/5728/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності - повернуто особі, яка її подала.

28 листопада 2024 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повторно звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №260/5758/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Кашпур О.В., суддям Жуку А.В., Соколову В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року поновлено Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №260/5758/24.

10 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24 втретє.

Підставою для заявленого відводу позивачка вказує пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до якого суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

На обґрунтування поданої заяви, позивачка вказує на те, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю (п.1 ч.1 ст.345 КАСУ), тобто у суддів є право вибору в якому порядку розглянути справу №260/5758/24 - в порядку письмового провадження без повідомлення сторін, або із повідомленням сторін, у разі наявності клопотань усіх учасників справи. В силу присяги колегія суддів суду касаційної інстанції зобов`язана керуватись під час розгляду справи верховенством права людини ОСОБА_1, а не положеннями статті 345 КАС України, які знаходяться у безпосередній суперечності до верховенства права людини ОСОБА_1 приймати участь у судових засіданнях особисто, безпосередньо. Разом із тим, у порушення закону та норм міжнародного права, станом на 08.02.2025 колегія суддів не вжила жодного передбаченого КАС України заходу для забезпечення права людини ОСОБА_1 на безпосередню участь людини ОСОБА_1 у відкритих судових засіданнях, не забезпечила право людини ОСОБА_1 бути почутою тощо.

Також позивачка зазначає про те, що проаналізувавши зміст судових рішень у справі №260/10589/23, у якій зазначена колегія суддів також приймала участь і неодноразово постановляла судові рішення з порушеннями закону, зокрема, за результатами розгляду заяв про відвід, проаналізувавши зміст чисельних висновків Громадської ради доброчесності тощо, у яких зафіксовано факти чисельних порушень колегією суддів закону та умисне приховування джерела доходів тощо, у ОСОБА_1 виникли обґрунтовані побоювання, що правосуддя у справі №260/5758/24 здійснюватиметься з умисними порушеннями колегією суддів закону, таємно, ігноруючи обов`язок ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, у зв`язку з чим, у поданих через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» чисельних процесуальних документах та заявах по суті справи ОСОБА_1 клопотала про розгляд справи виключно за участі сторін, у відкритому судовому засіданні.

З підстав умисного, безпідставного, свідомого, цілеспрямованого позбавлення права ОСОБА_1 на публічний розгляд її справи, вимагає: відвести колегію суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: суддя-доповідач Кашпур О.В., судді Жук А.В., Соколов В.М. від розгляду справи №260/5758/24; забезпечити трансляцію судових засідань у справі №260/5758/24 щодо розгляду заяви про відвід технічними засобами Касаційного адміністративного суду Верховного Суду до мережі Інтернет на ютуб канал «Судова влада України»; ухвалити судове рішення про участь позивача ОСОБА_1 та представника позивача Карповича Андрія Петровича в усіх судових засіданнях в судовій справі щодо розгляду заяви про відвід, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстровані ОСОБА_1 та Карповичем А.П. електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв`язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі.

Вирішуючи заявлене позивачкою клопотання про забезпечення трансляції судових засідань у справі №260/5758/24 щодо розгляду заяви про відвід, технічними засобами Касаційного адміністративного суду Верховного Суду до мережі Інтернет на ютуб канал «Судова влада України» і про участь ОСОБА_1 та її представника в усіх судових засіданнях в судовій справі щодо розгляду заяви про відвід в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, вказаною нормою передбачено вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін. Водночас, за ініціативою самого суду, питання про відвід може бути розглянуте у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Між тим, у цій справі Суд не вбачає підстав для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Вирішуючи, чи є заява ОСОБА_1 про відвід обґрунтованою, Суд керується таким.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа "Білух проти України", заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Доводи позивачки про те, що у справі №260/10589/23, у якій зазначена колегія суддів (суддя-доповідач Кашпур О.В., судді Жук А.В., Соколов В.М.) також приймала участь і неодноразово постановляла судові рішення з порушеннями закону, зокрема, під час розгляду заяв про відвід, у зв`язку з чим у неї виникли побоювання, що правосуддя у справі №260/5758/24 здійснюватиметься з умисним порушенням колегією суддів закону, таємно, ігноруючи обов`язок ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , тому позивачка клопотала про розгляд справи виключно за участю сторін у відкритому судовому засіданні, фактично свідчать про незгоду позивачки з процесуальними діями колегії суддів у іншій адміністративній справі, що, в своєю чергою, не може слугувати підставою для відводу колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.

Крім того Верховний Суд звертає увагу позивачки на те, що суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Соколов В.М. не приймав участі у розгляді справи №260/10589/23, ухваленні рішення за результатами розгляду касаційної скарги, вирішенні заяв про відводи.

Також безпідставним є аргументи позивачки стосовно позбавлення її права на публічний розгляд справи та права бути почутою, оскільки станом на момент постановлення цієї ухвали підготовчі дії у справі №260/5758/24 суддею-доповідачем не завершені, відповідно, ця справа не призначена до касаційного розгляду.

Згідно з положеннями пунктів 2, 3 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, а також питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій у справі суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, вирішення питання щодо заяви ОСОБА_1 про участь позивачки та її представника у судових засіданнях у режимі відеоконференції можливе лише за наслідками проведення суддею-доповідачем підготовчих дій у справі.

Проаналізувавши аргументи, на яких ґрунтується заява про відвід колегії суддів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24, оскільки позивачка не навела жодного факту прояву цими суддями поведінки, що могла б свідчити про їхню упередженість чи безсторонність у цій справі.

Доводи і обставини, на які посилається ОСОБА_1, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності суддів під час розгляду цієї справи.

Посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Кашпур О.В., Жука А.В., Соколова В.М. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України заява про відвід не містить.

Отже, наведені доводи ОСОБА_1 не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ`єктивність колегії суддів під час розгляду цієї справи.

Інших аргументів та доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість членів колегії суддів у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у їхній неупередженості, з доводів заяви про відвід не вбачається.

З огляду на викладене, заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24 слід визнати необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, питання про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М від участі у розгляді справи №260/5758/24 відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2025 року про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24 визнати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та не може бути оскарженою.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: А.В. Жук

В.М. Соколов