Ухвала

від 21.01.2025 по справі 260/5758/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №260/5758/24

адміністративне провадження №К/990/46191/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Жука А.В., Соколова В.М.

розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Жука А.В., Соколова В.М. від розгляду справи № 260/5758/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

09 вересня 2024 року від ОСОБА_1 до суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просила зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, до вирішення справи судом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову в адміністративній справі №260/5758/24 скасовано та винесено нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 28 серпня 2024 року про притягнення адвокатки ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України - до вирішення справи судом.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 260/5728/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності - повернуто особі, яка її подала.

28 листопада 2024 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повторно засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №260/5758/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02 грудня 2024 року визначено колегію суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), суддів Жука А.В., Соколова В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року поновлено Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №260/5758/24.

15 січня 2025 року вдруге до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Жука А.В., Соколова В.М. від розгляду справи №260/5758/24.

На обґрунтування вказаної заяви, позивачка вказує на те, що змістовним аналізом ухвали Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі №260/5758/24 та чинного законодавства встановлено, що поновлення суддями Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури процесуальних строків подання касаційної скарги є умисним, свідомим, цілеспрямованим порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивачка зазначає, що оскільки Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури має зареєстрований 18.10.2023 у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» Електронний кабінет, тому наведене дозволяє констатувати юридично доказаний факт - днем вручення Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури постанови суду апеляційної інстанції є 25.09.2024, отже перебіг процесуального строку починається з дня наступного 26.09.2024 і спливає 25.10.2024. Відтак із 26.09.2024 і по 25.10.2024 у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було вдосталь часу, що сформувати касаційну скаргу у відповідності до вимог КАС України, і подати належним чином оформлену, у відповідності до вимог законодавства касаційну скаргу до суду. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури таким правом не скористалась.

З підстав порушення принципу рівності сторін, порушення пункту 1 статті 6 ЄКПЛ, упередженості та особистої зацікавленості у розгляді справи позивачка у поданій заяві вимагає відвести колегію суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у складі: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Жука А.В., Соколова В.М. від розгляду справи №260/5758/24.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, вказаною нормою передбачено вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Водночас, за ініціативою самого суду, питання про відвід може бути розглянуте у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У цій справі Суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Вирішуючи, чи є заява про відвід обґрунтованою, Суд керується таким.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа "Білух проти України", заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Проаналізувавши аргументи, на яких ґрунтується заява про відвід суддів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М від участі у розгляді справи №260/5758/24, оскільки позивачка не навела жодного факту прояву суддями поведінки, що могла б свідчити про упередженість чи безсторонність у цій справі.

У заяві про відвід ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих підстав уважати суддів Кашпур О.В., Жука А.В., Соколова В.М. упередженими чи необ`єктивними або що вони прямо чи опосередковано заінтересовані у результаті розгляду справи № 260/5758/24, що свідчить про необґрунтованість заяви про відвід суддів.

Посилання заявниці на порушення судом принципу рівності сторін не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб`єктивній оцінці обставин.

Доводи заявниці зводяться до незгоди з ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року про поновлення Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури строку на касаційне оскарження та відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №260/5758/24.

Однак згідно з приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, такі доводи заявниці не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ`єктивність колегії суддів під час розгляду цієї справи.

Інших аргументів та доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість членів колегії суддів в результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості, з доводів заяви про відвід не вбачається.

З огляду на викладене, заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №260/5758/24 слід визнати необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, питання про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Кашпур О.В., суддів Жука А.В. та Соколова В.М від участі у розгляді справи №260/5758/24 відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

У зв`язку з тим, що суддя Жук А.В. з 14 до 20 січня 2025 року перебував у відпустці (наказ від 08 січня 2025 року №23/0/6-25), ця ухвала постановляється у перший день його роботи після виходу з відпустки.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Жука А.В., Соколова В.М. від розгляду справи №260/5758/24 визнати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Жука А.В., Соколова В.М. від розгляду справи №260/5758/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та не може бути оскарженою.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: А.В. Жук

В.М. Соколов