Ухвала

від 07.02.2025 по справі 202/9526/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/9526/24

Провадження № 1-кс/202/1066/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

07 лютого 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 15.08.2023за №12023040000000834, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 15.08.2023 за №12023040000000834, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , отримавши статус «ответчика за командировкой» - суб`єкта встановлення і поширення злочинного впливу в умовах установи виконання покарань, зобов`язувався дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими категоріями криміногенного світу та поширення свого злочинного впливу.

На підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, яка набрала законної сили 26.09.2023, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_10 , і направлення його до місць позбавлення волі для відбуття призначеного вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15.07.2021 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, 29.04.2024 ОСОБА_10 був поміщений в ДУ «Криворізької установи виконання покарань (№ 3)», де його помістили до карцеру. Разом з тим, ОСОБА_10 , достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, поширив вказаний злочинний вплив. Так, ОСОБА_10 перебуваючи тривалий проміжок часу у місцях позбавлення волі, в різних установах виконання покарань, використовуючи свої особисті якості та можливості здобув повагу та авторитет серед засуджених, як особа в статусі «бродяги», будучи суб`єктом впливу на засуджених в умовах установи покарань, в якій він перебуває, відповідно до свого статусу.

У той же час відомості про поміщення ОСОБА_10 до установи виконання покарання стали відомі ОСОБА_11 , кримінальне прізвисько « ОСОБА_12 », що має певний статус та авторитет в кримінальному середовищі і є суб`єктом впливу на засуджених, які перебувають в установі виконання покарань.

ОСОБА_11 , достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, набувши статусу суб`єкта злочинного впливу з метою встановлення та поширення злочинного впливу, за допомогою не встановлених засобів мобільного зв`язку із невстановленого досудовим розслідуванням місця, маючи вплив на осіб, що утримуються в ДУ «КУВП (№3)», в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.05.2024, зателефонував ОСОБА_9 та надав вказівку на виконання «прогону», тобто звернення злодія до арештантів, про те як треба жити і когось із арештантів треба покарати за провини та зраду злодійського життя, а саме застування покарання до ОСОБА_10 - позбавлення його статусу «бродяги» у злочинному середовищі та застосування фізичного покарання в тому числі, внаслідок конфліктної ситуації, яка відбулась приблизно в 2018 році (точний час встановити не надалось можливим) на території Державної установи «Дніпровської установи виконання покарань (№4)» у ОСОБА_10 з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , в ході якого ОСОБА_10 із застосуванням вогнепальної зброї - пістолету погрожував останнім, примусивши їх лягти на підлогу.

У той же час ОСОБА_15 , перебуваючи в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», набувши статусу суб`єкта злочинного впливу, встановлював та поширював його. Так, ОСОБА_15 , використовуючи свої особисті якості та можливості здобув повагу та авторитет серед засуджених, має статус «ответчика за карцерами» і є суб`єктом впливу на засуджених в умовах установи покарань, в якій він перебуває, відповідно до свого статусу. Не погоджуючись з рішенням позбавлення його статусу ОСОБА_10 «бродяги» у злочинному середовищі та застосування до нього фізичного покарання виступив у підтримку останнього.

У подальшому ОСОБА_11 , не бажаючи залишати ситуацію щодо покарання ОСОБА_10 не вирішеною, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 12.05.2024 року у вечірній час (більш точний час встановити не надалось можливим), із не встановленого засобу мобільного зв`язку ініціював проведення на території установи виконання покарань - ДУ «КУВП (№3)» злочинного зібрання (сходки) із використанням засобів зв`язку осіб, які мають певний авторитет і наділені певним статусом у кримінальній ієрархії та мають можливість здійснювати злочинний вплив, для прийняття рішення щодо розподілу сфер злочинного впливу, т.ч. вирішення питання щодо позбавлення ієрархічного статусу ОСОБА_10 .

З метою відстоювання спільної позиції щодо позбавлення ієрархічного статусу ОСОБА_10 та його фізичного покарання, в той же час висловив бажання долучитись ОСОБА_16 , який будучи особою, перебуваючи на свободі, має більш високий статус порівняно з іншими засудженими ДУ «КУВП (№3)» і є представником кримінального середовища, які координують та контролюють їхню діяльність (здійснюють контроль за надходженням коштів до «общака» (фонду взаємодопомоги в злочинному середовищі) та їх подальшим розподілом; здійснює контроль за дотриманням представниками кримінального середовища установи виконання покарань правил та етикету злочинного світу; контролює надходження, розподіл наркотиків, цигарок та інших необхідних речей за рахунок поповнення загального грошового фонду коштів, які в подальшому передаються у розпорядження лідерів злочинного середовища, що перебувають за межами колонії, таким чином здійснює злочинний вплив на осіб в умовах установи виконання покарань, в якій вони перебувають.

Підтримуючи спільну думку ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , щодо ОСОБА_10 , в той же час, утримуючись в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», мав намір прийняти участь у злочинному зібранні (сходці) ОСОБА_5 , який відповідно до злочинної ієрархії має статус «смотрящего, положенца» в установі виконання покарань, в якій перебуває в ДУ Дніпровська установа виконання покарань, і є суб`єктом впливу на засуджених в умовах установи покарань, в якій він перебуває, та в інших установах відбування покарань відповідно до свого статусу.

13.05.2024 в період часу з 00:47 по 01:37 год. в приміщенні камери № 108 ДУ «КУВП (№3)» із використанням не встановленого засобу мобільного зв`язку, що належав ОСОБА_15 в порушення встановлених вимог відбування покарання відбулось злочинне зібрання (сходка) до якої долучились в режими конференц-зв`язку із невстановлених досудовим розслідуванням пристроїв ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , а також особисто з приміщення камери № 108 взяли участь ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .

Так, в ході обговорення зазначеного злочинного зібрання, зафіксовані ознаки вказівок, наказів, розпоряджень, зміст яких містить лінгвістичні ознаки здійснення ОСОБА_11 та ОСОБА_5 злочинного впливу на засуджених в умовах ДУ «КУВП (№3)». Мовні засоби вираження такого впливу реалізовані у висловлюваннях категоричного, імперативного, повчального та погрозливого змісту, зокрема вказівок ОСОБА_15 , щодо виконання «прогону», щодо застування покарання до ОСОБА_10 - позбавлення його статусу «бродяги» у злочинному середовищі та застосування фізичного покарання в тому числі.

Оскільки остаточного вирішення конфлікту під час злочинного зібрання (сходки) яка відбулось 13.05.2024 досягти не надалось, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 розуміючи складність ситуації та реально сприймаючи загрозу з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , враховуючи наявну інформацію, що ОСОБА_10 буде переміщуватись етапом через ДУ «ДУВП № 4» до установи виконання покарань в Харківській області, звернулись за злочинним впливом до «злодіїв в законі» - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

За сукупністю умисні дії ОСОБА_5 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України, а саме: ч. 2 ст. 255-1 КК України - в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині п`ятій статті 255 КК України, вчинених в установах виконання покарань; ч. 1 ст. 255-2 КК України у організації, проведенні злочинного зібрання (сходки) осіб, які здійснюють злочинний вплив, для координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу сфер злочинного впливу, а також участь у такому зібранні (сходці), у тому числі з використанням засобів зв`язку.

05.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України.

Слідчий у клопотанні, погодженим з прокурором, зазначає про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави.

Обґрунтовуючи ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України слідчий зазначає.

Так, отримавши повідомлення про підозру підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи ступень тяжкості скоєного та невідворотність покарання, може вжити активних дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Разом з тим, зважаючи на введення на території держави воєнного стану, підозрюваний, розуміючи про тяжкість та строки покарання, інкримінованих йому злочинів може виїхати за межі території України поза пунктами пропуску державного кордону або на тимчасово окуповану територію, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які використовувалися співучасниками кримінальних правопорушень при вчинені злочинів, безпосередньої реалізації алгоритму злочинних дій, так як отримавши повідомлення про підозру, та розуміючи, які саме обставини інкримінуються підозрюваному, у які дати та час відбувались злочини, останній може знищити документи, чорнові записи, які містять відомості про розподілу «общаком», тобто грошових коштів отриманих злочинним шляхом, які зберігаються суб`єктом злочинного впливу, з метою забезпечення, існування усіх криміногенних ланок на території установ виконання покарань; мобільних терміналів, сім карток, електронних гаманців, а також листування в мессенджерах за допомогою яких здійснюється спілкування між співучасниками злочинів та іншої наявної інформації в них.

Таким чином встановлено, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може знищити, приховати або спотворити документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, місцезнаходження яких в теперішній час не встановлено, та\або надати відповідну вказівку підконтрольним йому особам.

Крім того, на теперішній час органом досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного викрито не в повній мірі, повідомлено про підозру не за всіма фактами скоєних кримінальних правопорушень, оскільки здійснюється збір доказів, що також свідчить про те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик незаконно впливу на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні підтверджується відомостями, отриманими під час проведення негласних слідчих розшукових дій. Так, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 користується авторитетом серед інших підозрюваних, та підпорядкованих йому осіб. Його вказівки, доручення та розпорядження неухильно виконувались іншими особами, в тому числі іншими підозрюваними. Підозрюваний ОСОБА_5 здійснював організаційно-контрольні та координаційні функції стосовно співучасників кримінальних правопорушень, заради досягнення злочинної мети, і тому, знаходячись на свободі, може незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у провадженні, інших осіб, які в теперішній час невстановлені. Протиправна діяльність підозрюваного є систематичною, умисною та пов`язаною із бажанням швидкого незаконного збагачення за рахунок вчинення злочинів. Вказані факти також дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 є схильним до вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Зазначав що ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні строк дії якого закінчується14 лютого 2025 року. Також звертав увагу слідчого судді, що в межах цього кримінального провадження встановлено наявність ризиків, що підозрюваний може здійснити дії передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Підозрюваний щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру, відмовився надавати пояснення, не заперечував щодо задоволення клопотання.

Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання зазначала, що відсутні будь-які ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. На теперішній час ОСОБА_5 утримується під вартою за ухвалою Новомосковського міськрайонного суду в Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000834 від 15.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 255-1, ч. 1, ст. 255-2, ч. 1, ст. 255-3, ч. 3 ст. 307 КК України.

05.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 14 лютого 2025 року включно.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні слідчого та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень ОСОБА_5 підтверджується: протоколом проведених негласної слідчої розшукової дії - аудіо,- відео контроль місця - приміщення камери № 108 ДУ «Криворізької УВП №3»; протоколом проведених негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронник комунікаційних мереж; протоколом проведених негласної слідчої розшукової дії - аудіо,- відео контроль місця - приміщення камери № 322 ДУ «Криворізької УВП №3»; протоколом огляду мережі Інтернет; висновком експерта за результатами проведення судової комісійної лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 8055/24-36 від 15.10.2024; висновками за результатами проведення криміналістичних експертиз відео звукозапису № 114-Е від 28.01.2025, № 115-Е від 23.01.2025, № 116-Е від 28.01.2025, № 117-Е від 21.01.2025, № 118-Е від 22.01.2025, № 119-Е від 21.01.2025, № 120-Е від 21.01.2025, № 121-Е від 22.01.2025, № 122-Е від 24.01.2025 та іншими матеріалами в їх сукупності.

При цьому, стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про необґрунтованість повідомленої підозри.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з такого.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що наведені обставини свідчать про можливості підозрюваного ОСОБА_5 реалізувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду як на території України, так і за кордоном.

Ризик того, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Ризик впливу на свідків також існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Ризик того, що підозрюваний має можливість незаконно впливати на інших підозрюваних існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.

Враховуючи дані про особу підозрюваного та фактичні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень можна стверджувати, що вони дають підстави виявити ті характерні ознаки, які підкріплюють твердження про небезпеку вчинення спроб вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п. 5 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, та не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.04.2025.

Керуючись п. 4 частини 4 статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, та встановлені під час розгляду клопотання, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначає підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого відділу РЗЗС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 15.08.2023за №12023040000000834, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Синельниківська виправна колонія №94» до 02.04.2025.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1