Ухвала від 12.02.2025 по справі 495/1427/24

Справа № 495/1427/24

Провадження № 2/513/79/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

12 лютого 2025 року Саратський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Царенко О.О. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Арцизської міської ради Болградського району Одеської області суд, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 лютого 2024 року справу передано за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області №203 від 25 квітня 2024 року вказану цивільну справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.

Згідно з протоком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 15.05.2024 року позовна заява залишена без руху та надано термін на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05.06.2024 року провадження у справі було відкрито в загальному порядку та призначено підготовче засідання; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року у якості третьої особи залучено Арцизську міську раду Болградського району Одеської області.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Царенко О.О. в судовому засіданні заявили клопотання про закриття підготовчого судового засідання на призначення судового розгляду. Відповідач ОСОБА_2 була повідомлена про розгляд справи належним чином, до суду направила заяву у якій не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, щодо неповнолітніх дітей та просила справу розглянути у її відсутність, справжність підпису на заяві 11.01.2024 року засвідчено державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Садановим О.В. Окрім цього судом направлено виклик до суду за фактичним місцем проживання відповідачки, повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання.

Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то суд вважає, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

Остання відповідь надійшла до суду 02.12.2024. За наявними в Державній міграційній службі України даними, місце проживання відповідачки , не встановлено.

Щодо повідомлення відповідача про судове провадження через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд звертає увагу на те, що на даний час матеріали справи не містять достовірних актуальних відомостей щодо чинної адреси реєстрації/проживання відповідача у справі ( ОСОБА_2 ).

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

За змістом ч. 11 ст. 128 ЦПК України встановлено, що відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача у справі ОСОБА_2 , то її повідомлення про розгляд справи слід здійснювати шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та такий виклик здійснено судом.

Треті особи: Виконавчий комітет Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Арцизська міська рада Болградського району Одеської області, як орган опіки та піклування були повідомлені належним чином шляхом направлення виклику до електронного кабінету, до суду представники не з`явився, причину неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розглядом справи до суду не надали. Направили до суду на виконання ухвали суду відомості щодо неможливості надання висновку у порядку ст.19 Сімейного кодексу України. Старокозацька сільська рада з підстав проживання матері в АДРЕСА_1 , Арцизська міска рада з підстав того, що місце знаходження матері дітей ОСОБА_2 невідомо, а тому відсутня можливість обстежити умови проживання матері та дітей.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках дня належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначених цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених ч. 2 ст. 223 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Разом з тим, уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзазначено, що: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (згідно з рішеннями у справах «Савенкова проти України», № 4469/07 від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Таким чином, зважаючи на п. 5 Рекомендацій від 02.03.2022 року, передбачена Конституцією України «безперебійність» здійснення правосуддя у разі відкладення та зняття з розгляду справ фактично порушується. Адже відкладення розгляду справи не є її вирішенням по суті.

Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Указом Президента України Зеленського В.О. № 64/2022 від24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Однак, Верховний Суд роз`яснив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Зокрема, відповідно до рекомендацій Ради суддів України, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Виходячи з поточної ситуації, яка склалася у Одеській області, де відсутні активні бойові дії, Саратський районний суд Одеської області здійснює свою діяльність у штатному режимі, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення конституційного права сторін на судовий захист,

З урахуванням вищевикладеного, оскільки судом були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та обов`язків, та було вжито заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також з врахуванням того факту, що представник позивача не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту неможливості його явки в судове засідання, суд дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, затягування строку розгляду справи в даному випадку може призвести до порушення прав сторін.

Неявка сторін не перешкоджає проведенню підготовчого засідання відповідно до ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

При підготовці справи до судового розгляду по суті були проведені підготовчі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України.

Будь яких інших клопотань, пов`язаних з розглядом справи, від сторін не надходило.

У підготовчому судовому засіданні судом виконані дії, передбачені ч. 2ст. 197 ЦПК України. При цьому, підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст.197,200 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити підготовче провадження по цивільній справі №495/1427/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Арцизської міської ради Болградського району Одеської області, та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.03.2025 року о 10-30 год. в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область смт.Сарата вул.Крістіана Вернера,105.

У судове засідання викликати сторони.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (http://st.od.court.gov.ua).

У відповідності до вимог ст.353ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. С. Миргород