Рішення

від 24.12.2007 по справі 14/238-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ВІННИЦЬКОЇ

ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     

http://vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ 

УКРАЇНИ

24 грудня 2007 р.                           Справа 14/238-07

Господарський суд Вінницької

області у складі:  судді   Залімського І.Г. при

секретарі  судового засідання Гриневичі

В.С.  з участю

представників сторін:

позивача:         Марканова С.Л.

відповідача:   Вітченко Ю.І.

за позовом Комунального

підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"

(21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)  

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1про стягнення 9163,17 грн.

заборгованості за теплову енергію

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на умови попереднього

договору №240 від 27.09.05 та договір №240 від 04.01.06 на постачання та

споживання теплової енергії, позивач просить стягнути з відповідача 9163,17

грн., в тому рахунку 7544,88 грн. основного боргу, 816,59 інфляційних втрат,

223,17 грн. 3          % річних, 578,54

грн. пені.

Відповідач в судовому засіданні

заперечень по суті позовних вимог не висловив.

Представниками сторін заявлено

клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає

задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представників сторін,

дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено

наступне.

27.09.05 між сторонами укладено

попередній договір №240 на постачання та споживання теплової енергії,

відповідно до якого сторони зобов'язались до 30.12.05 укласти відповідний

договір на постачання теплової енергії. Крім того, з 01.09.05 позивач

зобов'язався  надавати відповідачу

послуги з теплопостачання, а відповідач зобов'язався  оплачувати вартість цих послуг згідно

виставлених рахунків.

04.01.06 сторонами укладено договір

№240 на постачання та споживання теплової енергії, відповідно до умов якого

позивач зобов'язався  постачати

відповідачу теплову енергію в потрібних обсягах, а споживач зобов'язався

прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами не пізніше 20

числа місяця  наступного за

розрахунковим.

Позивач свої зобов'язання за

умовами вказаних договорів  виконав,

поставивши  в період з жовтня 2005 року

по квітень 2007 року  теплову енергію в

автомайстерню відповідача  на загальну

суму 10226,74 грн., що підтверджується 

виставленими відповідачу рахунками 

(а.с. 19-32).

Відповідач свої зобов'язання згідно

договору виконав частково, оплативши 

надані йому послуги з теплопостачання 

в сумі 2681,86  грн., про що

свідчать банківські виписки (а.с.34,35), 

квитанція №224 від 21.02.06, реєстр 

платежів від 21.12.05 (а.с. 33).

Таким чином, станом на день

розгляду справи в суді основний борг відповідача за зазначеними  вище договорами   становить 

7544,88  грн.

Наявність  вказаної заборгованості визнано відповідачем

в судовому засіданні  та

підтверджується  підписаним  сторонами 

актом звірки взаємних розрахунків 

від 17.12.07.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527

ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а

за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати

свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не

встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв

ділового обороту.

Відповідно до ч.1  ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений

строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк

(термін).   

Враховуючи викладене та зважаючи,

що  на день розгляду справи у суді

доказів погашення відповідачем залишку боргу 

не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про

стягнення  7544,88  грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того,  позивач у своєму позові заявив до стягнення

816,59 інфляційних втрат, 223,17 грн. 3% річних, 578,54 грн. пені.

Відповідно до ст. ст. 546 ЦК

України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою,  якщо це встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 551 Кодексу визначено, що, якщо предметом неустойки є

грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного

законодавства.

Відповідно до п. 7.1.3  договору №240 від 04.01.06, у випадку

прострочки платежу, споживач  сплачує

постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості

за кожен  день прострочки платежу.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК

України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги щодо стягнення 816,59

інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, вимоги щодо стягнення  223,17 грн. 3% річних слід задовольнити

частково  в розмірі   202,31 

грн. В стягненні 20,86  грн. 3%

річних слід відмовити як таких, що заявлені безпідставно у зв'язку з їх

помилковим обрахуванням.

Відповідно до ст. 33 ГПК

України,  кожна сторона повинна

довести  ті обставини, на які вона

посилається як на підставу  своїх

вимог  і заперечень.

Оцінивши надані  докази та враховуючи, що на день розгляду

справи у суді доказів погашення боргу відповідачем не надано,  суд дійшов висновку, що вимоги позивача

обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з

чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах

заявлених вимог частково в сумі  9142,31

грн.

Водночас, в судовому засіданні  відповідачем 

заявлено клопотання про 

відстрочку   виконання рішення

суду  на 12 місяців,  яке 

мотивоване важким фінансовим становищем 

приватного підприємця.

Представник позивача проти

відстрочки виконання рішення суду на 12 місяців заперечив, зазначивши про

надмірну тривалість періоду розстрочення боргу та погодився на відстрочку  виконання судового рішення  до 1 березня 2008 року.

Враховуючи важкий фінансовий стан

відповідача, беручи до уваги фактичне визнання 

ним позову, про що свідчить підписаний відповідачем  акт звірки розрахунків,  суд вважає за можливе  відстрочити виконання  судового рішення  на 3 місяці - 

до  24 березня 2008 року.

Судові витрати підлягають

покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог,  відповідно до положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44,

49, 82-84, 115, 116  ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково в сумі

9142,31 грн. В задоволенні позову в 

частині стягнення 20,86 грн. 3% річних відмовити.

2.          Стягнути з Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1)   7544,88 грн. (сім тисяч п'ятсот сорок

чотири гривні 88 копійок) боргу, 816,59 грн. (вісімсот шістнадцять

гривень 59 копійок) інфляційних втрат, 202,31  грн. 

(двісті дві гривні 31 копійка ) 3% річних, 578,54 грн. (п'ятсот

сімдесят вісім гривень 54 копійки) 

пені,   101,77  грн. (сто одна гривня 77  копійок) витрат на державне мито, 117,73

грн. (сто сімнадцять гривень 73 копійки ) судових витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь  Комунального підприємства Вінницької міської

ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя,

13, код ЄДРПОУ 33126849).

3.          Виконання  рішення відстрочити  до 24.03.08.

4.          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

5. 

        Копію рішення направити

сторонам.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України

 27 грудня 2007 р.

Суддя                                            

Залімський І.Г.