Ухвала

від 12.02.2025 по справі 509/734/25

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/734/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретаріЗадеряки Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополь, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс», Відокремленого підрозділу № 1 ТОВ «Гелексі Фінанс» про визнання недійсним пункту іпотечного договору,-

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2025 року, позивачка ОСОБА_1 , звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області із вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд визнати недійсним та скасувати п.п. 3.1.1 іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_1 , яка є споживачем фінансових послуг та ТОВ «Гелексі Фінанс» в інтересах якого діяв відокремлений підрозділ № 1 ТОВ «Гелексі Фінанс» 29.05.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А.В. за реєстровим номером № 1462 в частині встановлення обов`язку іпотекодавця на період фактичної дії цього договору страхувати за власний рахунок предмет іпотеки в повному обсязі від всіх видів ризику на користь іпотекодержателя протягом тридцяти днів з моменту належного оформлення цього договору.

Разом з тим позивачкою було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,60 кв.м., житловою площею 15,20 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2534887151100, та заборонити іншим особам вчиняти будь які дії щодо вказаної квартири.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150ЦПК Українизаходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до п. 10Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір про право, щодо майна, а саме: іпотечного майна, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,60 кв.м., житловою площею 15,20 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2534887151100.

З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку відчуження вказаного іпотечного майна, на яке позивачка просить накласти арешт на користь третіх осіб, а також той факт, що набуття права власності іншими особами на спірне іпотечне майно під час розгляду справи поставить позивачку в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентами.

Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.

Керуючись ст.ст. 149-159,260,353,354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Гелексі Фінанс»,Відокремленого підрозділу№ 1ТОВ «ГелексіФінанс» провизнання недійснимпункту іпотечногодоговору задовольнити.

2. Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,60 кв.м., житловою площею 15,20 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2534887151100, та заборонити іншим особам вчиняти будь які дії щодо вказаної квартири.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Д.М. Гандзій