У Х В А Л А
Справа №377/862/24
Провадження №2/377/20/25
"11" лютого 2025 р. Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглядаючи увідкритому підготовчомузасіданні узалі судув містіСлавутичі впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення нерухомого майна з під арешту,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2024 року позивач Товариство з обмеженої відповідальністю «Факторингова компанія«Фонд гарантуванняінвестицій» засобамипоштового зв`язкузвернулось досуду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить звільнити з-під арешту, накладеного 09.08.2013 на підставі постанови б/н, виданої 09.08.2013 Відділом державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції (номер запису про обтяження 2060814 (спеціальний розділ), нерухоме майно, шестикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03 грудня 2024 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року задоволено клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, підписане від його імені адвокатом Донченко К.Ю., продовжено відповідачу строк для подання відзиву до 10 грудня 2024 року включно.
Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року зобов`язано Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконати вимоги ухвали суду від 04 листопада 2024 року в частині надання витребуваних доказів, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19 грудня 2024 року на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 198 ЦПК України.
04 грудня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, підписаний від його імені адвокатом Донченко К.Ю., який приєднано до матеріалів справи.
19 грудня 2024 року від Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла на виконання вимог ухвали суду від 03 грудня 2024 року надійшла інформація №29964 від 10.12.2024, яка приєднана до матеріалів справи.
19 грудня 2024 року підготовче засідання було відкладено на 09 січня 2025 року на підставі пункту 1 частини другої статті 198, пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України за клопотанням представника відповідача.
08 січня 2025 року від представника відповідача- адвоката Донченко К.Ю. в системі «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке приєднано до матеріалів справи. Клопотання мотивовано тим, що відповідач є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ( форма 5) від 13.09.2024 №1761/3294 та військовим квитком НОМЕР_2 . Посилаючись на пункт 2 частини першої статті 251, пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України, постанову Верховного Суду від 19 грудня 2024 року у справі №484/40/21, представник позивача просить зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
09 січня 2025 року від представника позивача ОСОБА_2 в системі «Електронний суд» надійшли письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Заперечення обґрунтовані тим, що самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на воєнний стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахування спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи ( постанова ВС від 01 лютого 2022 року у справі №160/12705/19). Зважаючи на викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Фонд гарантування інвестицій» заперечує щодо задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим.
У судовому засіданні 09 січня 2025 року представник відповідача- адвокат Донченко К.Ю. ( в режимі відеоконференції) підтримала подане клопотання та просила задовольнити, посилаючись на те, що дана цивільна справа стосується будинку відповідача, який є його житлом, тому відповідач бажає взяти особисту участь у розгляді справи та вжити заходів для добровільного врегулювання спору, пов`язаного зі сплатою заборгованості, через яку був накладений арешт на його будинок, але не може цього зробити, оскільки є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у складі якої здійснює захист і оборону України, беручи участь у бойових діях, що підтверджується його посвідченням учасника бойових дій. Через те, що відповідач у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби знаходиться на території, де з ним відсутній постійний зв`язок, зазначені обставини ускладнюють здійснення нею належного представництва його інтересів під час розгляду справи, а саме узгодження з ним відповідних дій щодо здійснення представництва.
09 січня 2025 року підготовче засідання було відкладено на 23 січня 2025 року на підставі пункту 3 частини другої статті 198 ЦПК України за клопотанням представника відповідача для надання додаткових доказів для розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.
23 січня 2025 року підготовче засідання було відкладено на 11 лютого 2025 року на підставі пункту 3 частини другої статті 198 ЦПК України за клопотанням представника відповідача у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів для підтвердження обставин, викладених у клопотанні про зупинення провадження у справі.
10 лютого 2025 року від представника відповідача- адвоката Донченко К.Ю. надійшли додаткові письмові пояснення, в яких вона зазначила, що військова частина НОМЕР_1 належить до Сил спеціальних операцій Збройних сил України, тому з огляду на положення Закону України « Про оборону України», Закону України « Про розвідку», відповідач та військова частина не мають право розголошувати інформацію про час і місце виконання бойових завдань, оскільки вони становлять розвідувальну таємницю. У зв`язку із цим надати додаткові документи, що підтверджують виконання відповідачем бойових завдань не, вбачається за можливе. За вказаних обставин просила задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі. Вказані додаткові письмові пояснення підлягають приєднанню до матеріалів справи на підставі статті 43 ЦПК України.
Позивач у підготовче засідання 11 лютого 2025 року свого представника не направив, про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином через зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Від представника позивача Ванди С.В. надійшла заява, в якій вона просила провести судове засідання 11 лютого 2025 року без участі представника ТОВ «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій», позовні вимоги підтримала.
Відповідач та його представник адвокат Донченко К.Ю. ( в режимі відеоконференції) у підготовче засідання 11 лютого 2025 року також не прибули. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким відповідачу направлялась судова повістка за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Представнику відповідача-адвокату Донченко К.Ю. судову повістку доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Від представника відповідача- адвоката Донченко К.Ю. в системі «Електронний суд» надійшла заява, в якій вона просила провести призначене підготовче засідання за відсутності відповідача та його представника, клопотання про зупинення провадження у справі задовольнити.
Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа у справі, свого представника в призначене підготовче засідання не направив, про дату, час і місце підготовчого засіданням повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки до його зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС.
З огляду на положення пункту 1 частини другої статті 198, частини першої статті 223 ЦПК України, неявка вказаних учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце підготовчого засідання, не перешкоджає його проведенню.
Через неявку в підготовче засідання 11 лютого 2025 року всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалось.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі та додані до нього документи, матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу звільнення з-під арешту належного на праві власності ОСОБА_1 вищевказаного нерухомого майна, щодо якого позивач має намір реалізувати своє право іпотекодержателя у спосіб, передбачений статтею 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в договорі іпотеки у зв`язку з невиконанням боржником, яким є відповідач, зобов`язань по кредитному договору.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України- до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першоїстатті 253 ЦПК України).
Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормамиЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов`язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.
У постанові від 19 грудня 2024 року у справі №484/40/21, на яку посилається представник відповідача, Верховний Суд зробив висновок про те, що конструкція норми пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК Україниносить імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок зупинити провадження у справі за цією підставою, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»на всій території України введено воєнний стан із 05.30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, якийУказами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»продовжено. Станом на час винесення ухвали воєнний стан не скасовано.
Згідно із статтею 1Закону України«Про ЗбройніСили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Перебування відповідача у складі Збройних Сил України під час воєнного стану, відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України, є безумовною підставою для зупинення провадження у справі незалежно від її складності, що фактично є обов`язком суду.
Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 23 листопада 1993 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 28 жовтня 2022 року призваний до Збройних Сил України за мобілізацією на підставі Указу Президента України №574 від 12 серпня 2022 року.
Згідно з копією довідки №1761/3294 від 13 вересня 2024 року, виданою начальником штабу-заступником командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 17 серпня 2023 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Як вбачається з додаткових письмових пояснень представника відповідача, військова частина НОМЕР_1 , в якій проходить військову службу відповідач, належить до Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, тому вказана військова частина та відповідач не мають право розголошувати інформацію про час та місце виконання бойових завдань, оскільки вони становлять розвідувальну таємницю.
Вказані обставини представником позивача не спростовані.
Відповідно до статті 1 Закону України « Про оборону України» спеціальна операція - сукупність узгоджених і взаємопов`язаних за метою, завданнями, місцем та часом спеціальних дій підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей, які проводяться за єдиним задумом самостійно або у взаємодії з військовими частинами, іншими підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони для виконання завдань.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про розвідку» розвідка- організаційно-функціональне поєднання визначених цим Законом розвідувальних органів та діяльності, яку вони здійснюють самостійно або у взаємодії між собою та з іншими суб`єктами розвідувального співтовариства з метою забезпечення національної безпеки і оборони України.
Пунктом 3 частини другої статі 9 Закону України «Про розвідку» передбачено, що суб`єктами системи воєнної розвідки є такі складові розвідувального співтовариства як Сили спеціальних операцій Збройних Сил України, які в межах визначених законодавством повноважень здійснюють спеціальну розвідку в інтересах підготовки та проведення операцій військ (сил) оборони та спеціальних операцій.
Зважаючи на викладене, суд вважає клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі обґрунтованим та доходить висновку про наявність підстав для його задоволення.
При цьому суд враховує, що розумність строків розгляду справи згідноіз статтею 2 ЦПК Україниналежить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у статті 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).
Тобто принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.
У даному випадку, як було зазначено вище, норми процесуального права, зокрема пункт 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.
Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Необхідно зазначити, що стаття 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні-відповідачу, який перебуває у складі Збройних Сил України.
За вказаних обставин зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 251 ЦПК України ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Також суд звертає увагу на те, що можливість відповідача брати участь у судових засіданнях в іншій формі, тобто через представника чи в режимі відеоконференції, або висловлення ним своєї позиції у відзиві на позовну заяву, який представник відповідача подала до суду в інтересах відповідача, не впливають на пряму вказівку закону про безумовний обов`язок суду зупинити провадження у справі.
Даючи оцінку доводам представника позивача, викладеним у письмових запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити, що представником відповідача з достатньою мірою з огляду на сукупність поданих доказів та норм чинного законодавства, мотивовано та доведено доцільність зупинення провадження у справі, а тому доводи представника позивача, наведені у письмових запереченнях на клопотання, суд вважає непереконливими та відхиляє.
Виходячи з викладеного, необхідно зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення нерухомого майна з під арешту до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Керуючись статтями 43, 197-198, 251, 253, 260 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Приєднати до матеріалів цивільної справи додаткові письмові пояснення, подані адвокатом Донченко Катериною Юріївною в інтересах відповідача ОСОБА_1 .
Клопотання представника відповідача адвоката Донченко Катерини Юріївни про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Славутицький відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення нерухомого майна з під арешту до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Копію ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 11 лютого 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич
Суд | Славутицький міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125090054 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Славутицький міський суд Київської області
Бабич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні