Постанова

від 10.02.2025 по справі 910/6435/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа№ 910/6435/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024

у справі №910/6435/24 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Вугілля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд»

про стягнення 59 260,32 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіс-Вугілля» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» про стягнення 59 260, 32 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №1105/23 від 11.05.2023 в частині своєчасної поставки товару.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі №910/6435/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Вугілля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» про стягнення 59 260, 32 грн задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Вугілля» штрафні санкції (пеня) у розмірі 42 328,80 грн та судовий збір у розмірі 2 162,85 грн. та відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій (пені) у розмірі 16 931, 52 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що в силу приписів частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України зобов`язання відповідача щодо поставки товару було відстрочено на 11 днів, а тому здійснивши перерахунок заявленої пені за період з 10.06.2023 по 09.07.2023 судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 42 328, 80 грн.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 року по справі № 910/6435/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРОНТРЕЙД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-ВУГІЛЛЯ» штрафних санкцій в розмірі 42328,80 грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6435/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6435/24.

28.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6435/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/6435/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024, розгляд якої здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

17.12.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Вугілля» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог є таким, що прийняте у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За доводами відповідача:

- оскільки позивачем були несвоєчасно виконані умови договору стосовно попередньої оплати замовленого товару, відповідач здійснив поставку товару також із запізненням, оскільки прострочення попередньої оплати спричинило прострочення виготовлення та відправлення замовленого позивачем товару із заводу-виробника;

- доданими до відзиву на позовну заяву документами повністю підтверджується, що замовлений позивачем товар пройшов митне оформлення 07.07.2023 року і одразу ж був відвантажений за адресою позивача, що підтверджується наданою позивачем ТТН, але оскільки 8 та 9 липня 2023 року були вихідними днями, позивач здійснив прийняття товару лише 10.07.2023 року, що не було досліджено судом першої інстанції;

- позивачем було неправомірно притримано грошові кошти відповідача в сумі 412000,30 грн, а також безпідставно вимагається сплата 59260,32 грн пені, що свідчить про недобросовісність поведінки позивача.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів відповідача, зазначаючи наступне:

- зобов`язання з поставки товару в рамках договору №1105/23 від 11.05.2023 не залежить від факту виконання зобов`язання з попередньої оплати;

- щодо наданих відповідачем доказів позивач зазначає, що відповідачем надано видаткову накладну, яка була виписана ТОВ «ДЖІ.ЄС.ПІ» на ім`я відповідача, яка не ставить в залежність термін поставки товару від терміну отримання відповідачем попередньої оплати від позивача, а Договір між ТОВ «ДЖІ.ЄС.ПІ» та ТОВ Palamar Israel від 28.02.2020 року №28022020 ніяким чином не міг передбачати поставлення товару, який було замовлено позивачем у відповідача, задовго після його укладання;

- відповідач при розгляді справи №916/3419/23 ні разу не заперечував про сам факт застосування відповідачем штрафної санкції за прострочення поставки товару, а відповідно до укладеного договору позивач та відповідач погодили застосування штрафу в процентному співвідношенні до вартості товару та застосування його за кожен день прострочення.

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

11.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд», як постачальником (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-Вугілля», як покупцем (позивач) укладено договір №1105/23.

Згідно з пунктом 1.1. договору №1105/23 від 11.05.2023 продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця товар/продукцію, а покупець - приймати товар/продукцію та оплачувати продавцю його вартість в порядку та в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору №1105/23 від 11.05.2023, асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

В специфікації №1 від 11.05.2023 до договору №1105/23 від 11.05.2023 сторони узгодили найменування, асортимент, кількість, ціну товару, строк поставки та умови оплати.

Так, у відповідності до специфікації №1, ціна товару становить 1 030 000, 76 грн з ПДВ.

Термін поставки: до 29 травня 2023 року (пункт 3 специфікації).

Умови оплати: попередня оплата у розмірі 60% загальної суми договору, яка складає 618 000, 46 грн з ПДВ, має бути перерахована покупцем продавцю протягом 2-х банківських днів з моменту підписання специфікації. Остаточна оплата за товар, що поставляється у розмірі 40% загальної суми договору, яка складає 412 000, 30 грн з ПДВ, має бути перерахована протягом п`яти днів з моменту отримання товару, та підписання видаткових накладних (пункт 4 специфікації).

Пунктом 4.9. договору №1105/23 від 11.05.2023 встановлено, що датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником складу покупця.

Відповідач поставив позивачу обумовлений в специфікації №1 від 11.05.2023 товар 10.07.2023 за видатковою накладною №630 від 07.07.2023.

У відповідності до пункту 3.2. договору №1105/23 від 11.05.2023 у разі порушення постачальником строків поставки, обумовлених в цьому договорі або в специфікації (-ях) та/або рахунках до цього договору, покупець вправі направити постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, і до їх оплати постачальником затримати оплату поставленої продукції на суму штрафних санкцій та/або збитків. Постачальник зобов`язується сплатити штрафні санкції та/або збитки впродовж 10 днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків покупцем. При цьому, покупець вправі сплатити постачальнику вартість поставленої продукції до сплати останнім штрафних санкцій та/або відшкодування збитків покупцеві.

Згідно з пунктом 6.3. договору №1105/23 від 11.05.2023 у випадку невчасної поставки чи недопоставки товару продавець сплачує покупцю штраф за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару.

Оскільки, відповідач прострочив поставку товару на 42 дні, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у розмірі 59 260, 32 грн.

В пункті 6.5. договору №1105/23 від 11.05.2023 сторони узгодили, що всі суперечні питання, що виникають протягом дії договору, вирішуються за погодженням сторін. Неврегульовані питання передаються на розгляд господарського суду відповідно до чинного законодавства України.

Позивач звертався до відповідача листами щодо оплати штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару.

Проте, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують оплату штрафних санкцій.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за прострочення вчасної поставки товару у розмірі 59 260, 32 грн.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення вчасної поставки товару у розмірі 59 260, 32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2023 між сторонами укладено договір №1105/23, за умовами якого відповідач зобов`язується поставляти та передавати у власність позивача товар/продукцію, а позивач приймати товар/продукцію та оплачувати відповідачу його вартість в порядку та в строки, передбачені договором.

Асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.2. договору №1105/23 від 11.05.2023).

Таким чином, у специфікації №1 від 11.05.2023 до договору №1105/23 від 11.05.2023, яка є невід`ємною частиною договору сторони узгодили наступне:

- загальна вартість товару, який поставляється: 1 030 000, 76 грн з ПДВ;

- термін поставки: до 29 травня 2023 року;

- умови оплати: попередня оплата у розмірі 60% загальної суми договору, яка складає 618000,46 грн з ПДВ, має бути перерахована покупцем продавцю протягом 2-х банківських днів з моменту підписання специфікації.

Остаточна оплата за товар, що поставляється у розмірі 40% загальної суми договору, яка складає 412 000, 30 грн з ПДВ, має бути перерахована протягом п`яти днів з моменту отримання товару, та підписання видаткових накладних.

Відповідно до пункту 4.9. договору №1105/23 від 11.05.2023, датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником складу покупця.

Відповідач поставив, а позивач прийняв товар 10.07.2023 за видатковою накладною №630 від 07.07.2023, про що міститься відповідна відмітка на видатковій накладній та підтверджується сторонами.

Також дата поставки 10.07.2024 додатково підтверджується товарно-транспортною накладною №АТ000000145 від 07.07.2023, копія якої міститься в матеріалах справи.

Отже, матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що відповідач зобов`язувався поставити товар до 29.05.2023, але фактично поставив 10.07.2023, таким чином, відповідач прострочив поставку на 42 дні.

Пунктами 3.2. та 6.3. договору №1105/23 від 11.05.2023 встановлено наступне:

- у разі порушення постачальником строків поставки, обумовлених в цьому договорі або в специфікації (-ях) та/або рахунках до цього договору, покупець вправі направити постачальнику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, і до їх оплати постачальником затримати оплату поставленої продукції на суму штрафних санкцій та/або збитків. Постачальник зобов`язується сплатити штрафні санкції та/або збитки впродовж 10 днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків покупцем. При цьому, покупець вправі сплатити постачальнику вартість поставленої продукції до сплати останнім штрафних санкцій та/або відшкодування збитків покупцеві;

- у випадку невчасної поставки чи недопоставки товару продавець сплачує покупцю штраф за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару.

У зв`язку з вказаним, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у розмірі 59 260, 32 грн за період з 30.05.2023 по 10.07.2023.

Зі змісту пункту 6.3. договору №1105/23 від 11.05.2023 вбачається, що сторони за несвоєчасну поставку передбачили штрафну санкцію у вигляді «штраф», проте, зі змісту зазначеного пункту за своєю правовою природою штрафна санкція в даному пункті є «пенею».

Отже, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 59 260, 32 грн.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, позивач при здійсненні розрахунку штрафних санкцій (пені) нараховує пеню включно по день фактичного виконання відповідачем зобов`язання по поставці товару.

Однак, правовий аналіз статей 251-255, 549 Цивільного кодексу України свідчить про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18.

Отже, в даній справі пеню необхідно нараховувати до 09.07.2023, а не до 10.07.2023 (день фактичної поставки товару).

Окрім того, досліджуючи заперечення відповідача проти позову, зокрема про те, що прострочення вчасної поставки товару відбулось у зв`язку з діями позивача, а саме несвоєчасної попередньої оплати, що в свою чергу вплинуло на своєчасність поставки товару, а тому, оскільки прострочення поставки товару було спричинено простроченням попередньої оплати позивачем, відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування до нього штрафних санкцій - судова колегія зазначає наступне.

Обставини, які були встановлені Господарським судом Одеської області у справі №916/3419/23 в силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи.

У рішенні Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/3419/23, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 встановлено факт несвоєчасного здійснення позивачем попередньої оплати 60% від вартості товару та факт несвоєчасної поставки відповідачем товару.

Судом враховується, що вказані обставини сторони в даній справі не заперечують.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 1-3 стаття 538 Цивільного кодексу України).

Оскільки договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна із сторін одночасно є боржником, та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором поставки. Якщо ж одна із сторін зобов`язання не виконує свого обов`язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов`язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина 4 стаття 612 Цивільного кодексу України).

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частина 2 стаття 613 Цивільного кодексу України).

Таким чином, виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2019 у справі №904/5340/18.

Таким чином, оскільки в специфікації №1 від 11.05.2023 до договору №1105/23 від 11.05.2023 сторонами узгоджені умови щодо здійснення оплати за товар та терміни поставки товару, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з тим, що позивач в порушення умов специфікації до договору прострочив виконання власного зобов`язання щодо своєчасного здійснення попередньої оплати за товар, відповідач з об`єктивних причин був позбавлений можливостей здійснити вчасну поставку товару у строк, передбачений специфікацією (до 29.05.2023).

Відтак, оскільки Господарським судом Одеської області в межах справи №916/3419/23 встановлено та в межах даної справи не заперечується сторонами, а навпаки підтверджується, що позивач прострочив виконання зобов`язання по здійсненню попередньої оплати за товар на 11 днів, суд першої інстанції правильно встановив те, що в силу приписів частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України, зобов`язання відповідача щодо поставки товару було відстрочено на 11 днів.

Отже, зобов`язання відповідача по поставці товару повинно було бути виконане до 09.06.2023, а отже прострочення виконання зобов`язання розпочалось з 10.06.2023.

За викладених обставин, здійснивши перерахунок пені за період з 10.06.2023 по 09.07.2023 суд першої інстанції дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 42 328,80 грн, з чим погоджується судова колегія.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 стаття 662 Цивільного кодексу України).

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар (пункт 1 частина 1 стаття 664 Цивільного кодексу України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 546, частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України слідує, що неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, щодо якого правочин вчиняється у письмовій формі.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 стаття 343 Господарського кодексу України, стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи відповідача про те, що оскільки позивачем були несвоєчасно виконані умови договору стосовно попередньої оплати замовленого товару, відповідач здійснив поставку товару також із запізненням - судом було враховано при прийнятті рішення у справі, у зв`язку з чим зроблено висновок про те, що в силу приписів частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України зобов`язання відповідача щодо поставки товару було відстрочено на 11 днів.

При вирішенні даного спору судом досліджено докази, надані сторонами як окремо, так і в їх сукупності, а відтак судом відхиляються твердження відповідача щодо ненадання оцінки наданих ним доказів, долучених до відзиву на позов.

Також колегія суддів сприймає критично аргументи скаржника щодо притримання позивачем грошових коштів відповідача в сумі 412 000,30 грн, оскільки такі обставини фактично не стосуються предмету спору в даній справі.

Таким чином, апеляційна скарга не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/6435/24 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/6435/24 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айронтрейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/6435/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 910/6435/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6435/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко