Постанова

від 10.02.2025 по справі 925/517/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа№ 925/517/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Тищенко А.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Турчака Дмитра Миколайовича

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 (повне рішення складено 22.05.2024)

у справі № 925/517/24 (суддя Гладун А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМІНАНТА»

до Фізичної особи-підприємця Турчака Дмитра Миколайовича

про стягнення 142 711,59 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМІНАНТА» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Турчака Дмитра Миколайовича з вимогою про стягнення заборгованості за договором поставки №20 від 20.10.2021 у розмірі 142711,59 грн, зокрема 97947,60 грн передоплати, 4897,38 грн штрафу, 6591,48 грн 3% річних, 33275,13 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання з поставки обладнання та повернення попередньої оплати за договором поставки.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Турчак Дмитро Миколайович на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМІНАНТА» 97947,60 грн попередньої оплати, 4897,38 грн штрафу, 256,91 грн 3% річних, 489,74 грн інфляційних втрат, 2198,03 грн витрат зі сплати судового збору, 5807,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 97947,60 грн та 4897,38 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання з поставки обладнання є обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний.

Також за висновком суду вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період з 28.12.2021 по 25.03.2024 є обґрунтованими частково, а саме - у розмірі 489,74 грн інфляційних втрат та 256,91 грн 3% річних за період з 23.02.2024 по 25.03.2024.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, Фізична особа-підприємець Турчак Дмитро Миколайович звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі №925/517/24 та здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі №925/517/24.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/517/24 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Турчака Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №925/517/24.

05.08.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 поновлено Фізичній особі-підприємцю Турчаку Дмитру Миколайовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі № 925/517/24, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/517/24 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Турчака Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі № 925/517/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

14.10.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМІНАНТА» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.11.2024 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/517/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 прийнято до провадження справу 925/517/24 колегією суддів у визначеному складі. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За доводами відповідача, обладнання за договором було поставлено позивачеві 20.12.2021, що підтверджується товарно-транспортною накладною №1, доданою до апеляційної скарги.

Також на підтвердження вказаних доводів відповідач посилається на листування (електронні листи) між сторонами, про що позивач не зазначив при зверненні до суду з даним позовом.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у поданому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів відповідача, зазначаючи наступне:

- відповідачем не було надано доказів виконання договірних зобов`язань, зокрема з урахуванням п. 2.7. договору відсутня видаткова накладна, паспорт/інструкція з експлуатації, електрична схема на кожну одиницю товару, схема підключення, також не надано доказів введення обладнання в експлуатацію;

- щодо долученого листування позивач зазначає, що з останнього неможливо встановити авторів переписки та те, що вона велась з уповноваженою особою позивача з приводу поставки товару за договором №20 від 20.10.2021.

Щодо долучених відповідачем доказів позивач вказує, що апелянтом не подано клопотання про їх долучення та не надано докази неможливості їх подання до суду апеляційної інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника, а тому такі докази не можуть прийматись судом.

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

20.10.2021 Фізична особа-підприємець Турчак Дмитро Миколайович (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМІНАНТА» (покупець) уклали договір поставки №20.

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:

п. 1.1 - за даним договором постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі та його додатках;

п. 1.2 - найменування, асортимент, кількість, ціна товару відображається у накладній на відповідну поставку товару;

п. 1.3 - схеми креслення товару погоджується сторонами у додатку №1 цього договору та є невід`ємною його частиною;

п.2.1 - кількість, асортимент та ціна товару, що зазначені у накладних на поставку товару, повинні відповідати даним замовлення покупця та зазначена в додатку №1 до цього ж договору;

п. 2.4 - поставка товару здійснюється на умовах DDP у відповідності з вимогами Міжнародних правил «Інкотермс - 2010»: склад замовника: с. Щасливе, Київської обл., вул. Перспективна, 4;

п. 2.5 - постачальник зобов`язаний провести пусконалагоджувальні роботи на території замовника обладнання. Пусконалагоджувальні роботи повинні бути проведені у порядку та у строк не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня отримання постачальником запиту покупця на введення устаткування в експлуатацію, що підтверджується Актом введення устаткування в експлуатацію. Факт виконання пусконалагоджувальних робіт підтверджується сторонами у акті введення устаткування в експлуатацію;

п. 2.7 - постачальник разом з товаром передає покупцю наступні документи: видаткова накладна; паспорт/інструкція з експлуатації - на кожну одиницю товару; електрична схема на кожну одиницю товару; схема підключення на кожну одиницю товару;

п. 3.1 - постачальник передає товар покупцю на підставі накладних. Прийом товару здійснюється відповідно накладної на товар та з додаванням інших документів передбачених п. 2.7 цього договору, з зазначенням дати та підписується уповноваженими представниками сторін. Датою поставки товару є дата, визначена у накладній на товар;

п. 3.2 - ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки (фактичного отримання) товару, тобто підписання уповноваженим на такі дії представниками сторін накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту здійснення оплати покупцем повної вартості товару;

п. 4.1 - загальна сума дійсного договору визначається по фактичній сумарній вартості товарних постачань, вказаних у накладних і прийнятих покупцем в період терміну дії дійсного договору;

п. 4.2 - оплата за окрему партію товару здійснюється покупцем за передоплатою 60% від загальної вартості партії товару, інша частина 40% протягом 3-х календарних днів з дати підписання актів введення в експлуатацію товару;

п. 4.3 - у випадку порушення строків поставки постачальник виплачує покупцю штраф, розмір якого розраховується за наступною формулою: подвійна ставка НБУ від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування, помножена на кількість днів прострочення поставки. Розмір штрафу у будь-якому разі не може перевищувати 3 (трьох) відсотків від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування;

п. 7.1 - цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і діє до 31 грудня 2021 року;

п. 7.3 - додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами і скріплені їх печатками і вступають в силу з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді;

п. 7.4.- сторони мають право розірвати цей договір в односторонньому порядку за умови попередження іншої сторони за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання без укладення додаткової угоди. Договір буде вважатись розірваним на 31 календарний день з моменту відправлення письмового повідомлення іншій стороні.

20.10.2021 Фізична особа-підприємець Турчак Дмитро Миколайович (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю »ДОМІНАНТА» (покупець) уклали додаток №1 до договору поставки №20 від 20.10.2021 - Специфікацію на виготовлення обладнання конвеєр фідер у кількості 1 шт. вартістю 163246,00 грн з ПДВ, з доставкою вартістю 3150,00 грн, з пусконалагоджувальними роботами вартістю 4200,00 грн.

У вказаній специфікації сторони передбачили:

п 1.1 - замовник сплачує 60% від вартості обладнання 97947,60 грн після підписання договору та додатку №1 до договору №20;

п. 1.2 - протягом 3-х календарних днів з дати підписання актів введення в експлуатацію товару замовник сплачує 40%;

п. 2 - термін виготовлення обладнання: 60 календарних днів з моменту підписання додатку №1 від 20.10.2021 та з дати отримання передоплати;

п. 3 - в усьому іншому, що не передбачено цим додатком, сторони керуються положеннями вищевказаного договору;

п. 4 - цей додаток набирає сили з дати його підписання сторонами і є невід`ємною частиною вищевказаного договору.

На виконання договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000087 від 28.10.2021 на оплату 163246,00 грн з ПДВ.

Позивач сплатив відповідачу 97947,60 грн на підставі платіжної інструкції №1467 від 28.10.2021, що становить 60% вартості обладнання за вказаним рахунком-фактурою.

07.02.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу №194 від 06.02.2024 про повернення попередньої оплати товару у розмірі 97947,60 грн за непоставлене обладнання у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, яка не вручена відповідачу та повернута на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Звернувшись з даним позовом позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов`язання з поставки обладнання та повернення попередньої оплати за договором поставки, а тому позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки №20 від 20.10.2021 у розмірі 142711,59 грн, зокрема 97947,60 грн передоплати, 4897,38 грн штрафу, 6591,48 грн 3% річних, 33275,13 грн інфляційних втрат.

У свою чергу під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач своїх заперечень чи доказів на спростування доводів позивача не подав.

У поданій апеляційній скарзі відповідач стверджує, що під час розгляду справи присутнім не був, а про існування судового спору дізнався після накладення арешту на рахунок в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду першої інстанції.

Разом з цим, відповідач стверджує, що обладнання ним було поставлено, на підтвердження чого надає до апеляційної скарги товарно-транспортну накладну №1 та листування (електронні листи) між сторонами.

Перш за все, щодо доданих до апеляційної скарги доказів судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

На обгрунтування своєї позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач надає товарно-транспортну накладну №1 та листування (роздруківки електронних листів) між сторонами.

Колегією суддів враховується, що як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду спору в суді першої інстанції відповідач не висловлював своєї позиції, а ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження, направлена відповідачу поштою, була повернута на адресу Господарського суду Черкаської області у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Наразі ж, додаючи до апеляційної скарги документи, які не досліджувались судом першої інстанції, тобто нові докази, відповідач не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на їх подання.

Більше того, апеляційна скарга не містить обґрунтувань чи доказів неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.

У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а за викладених вище обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття до розгляду нових доказів, долучених відповідачем до апеляційної скарги.

Щодо заявлених позовних вимог та висновків суду про їх часткову обґрунтованість колегія суддів зазначає наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, між сторонами виникло майнове господарське зобов`язання на підставі договору поставки.

28.10.2021 позивач сплатив відповідачу 97947,60 грн передоплати, що становить 60% вартості обладнання (товару) за договором, при цьому строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару становить 60 календарних днів з дати отримання передоплати до 27.12.2021.

07.02.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу, у якій вимагав повернути у семиденний строк 97947,60 грн попередньої оплати за договором, яку 15.02.2024 відповідачу не вручено та повернуто на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що відповідач вимогу позивача у семиденний строк до 22.02.2024 не виконав, а тому розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 97947,60 грн.

Отже, з 23.02.2024 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем з повернення попередньої оплати у розмірі 97947,60 грн.

Відповідач у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що обладнання за договором було поставлено позивачеві 20.12.2021, що підтверджується товарно-транспортною накладною №1, доданою до апеляційної скарги.

Також на підтвердження вказаних доводів відповідач посилається на листування (електронні листи) між сторонами.

Як було зазначено вище, вказані докази судом апеляційної інстанції не прийнято до розгляду на стадії перегляду рішення суду першої інстанції.

Однак, навіть враховуючи вказані посилання відповідача на те, що ним було здійснено поставку, колегія суддів наголошує, що апелянтом вказаного факту належними доказами не доведено, оскільки за умовами п. 2.7 Договору постачальник разом з товаром передає покупцю наступні документи: видаткова накладна; паспорт/інструкція з експлуатації - на кожну одиницю товару; електрична схема на кожну одиницю товару; схема підключення на кожну одиницю товару - однак вказаних документів на підтвердження факту поставки відповідачем не подано суду.

Відтак, за відсутності в матеріалах справи вказаних доказів з урахуванням критерію вірогідності доказів судова колегія не вбачає підстав визнати факт поставки встановленим та доведеним.

Позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та сплатив відповідачу 60% вартості обладнання у розмірі 97947,60 грн.

Відповідно до пункту 2 Специфікації термін виготовлення обладнання: 60 календарних днів з моменту підписання додатку №1 від 20.10.2021 та з дати отримання передоплати.

Строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару становить 60 календарних днів з дати отримання передоплати до 27.12.2021.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідач у встановлений строк обладнання позивачу не поставив.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору у випадку порушення строків поставки постачальник виплачує покупцю штраф, розмір якого розраховується за наступною формулою: подвійна ставка НБУ від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування, помножена на кількість днів прострочення поставки. Розмір штрафу у будь-якому разі не може перевищувати 3 (трьох) відсотків від вартості непоставленого/недопоставленого устаткування (пункт 4.3 договору).

У зв`язку з порушенням строку поставки товару позивач нарахував та просив стягнути з відповідача штраф на підставі п. 4.3 договору у розмірі 3% від вартості непоставленого обладнання, розмір якого становить 4897,38 грн (163246,00 грн (вартість непоставленого обладнання) х 3 %), стягнення яких становить зміст майнової вимоги позивача до відповідача.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, дійшов висновку, що позивач виконав розрахунок правильно на підставі п. 4.3 договору з урахуванням вартості непоставленого товару, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4897,38 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання з поставки обладнання є обґрунтованою, з чим погоджується судова колегія.

Також оскільки вимогу позивача про повернення попередньої оплати відповідач не виконав, факт поставки обладнання не довів, то розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором поставки становить 97947,60 грн, а тому за правильним висновком суду першої інстанції вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 97947,60 грн є обґрунтованою.

З огляду на те, що 07.02.2024 позивач надіслав вимогу відповідачу, у якій вимагав у семиденний строк повернути 97947,60 грн попередньої оплати, яку 15.02.2024 відповідачу не вручено та повернуто на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що слід вважати днем вручення відповідачу вимоги позивача, то з 23.02.2024 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем з повернення попередньої оплати у розмірі 97947,60 грн.

Розмір інфляційних втрат нарахованих позивачем за період з 28.12.2021 по 29.02.2024 (включно) за 794 дні становить 33275,13 грн (97947,60 грн х 1.33972378 - 97947,60 грн).

Розмір 3% річних нарахованих позивачем за період з 28.12.2021 по 25.03.2024 за 819 днів становить 6591,48 грн (5909,06 грн за період з 28.12.2021 по 31.12.2023 (97947,60 (сума боргу) х 3% х 734 дні (прострочення):365:100) та 682,42 грн за період з 01.01.2024 по 25.03.2024 (97947,60 (сума боргу) х 3% х 85 днів (прострочення): 366:100).

Перевіривши розрахунок позивача про нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов висновку про його невідповідність періоду нарахування, оскільки право на стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати виникло з 23.02.2024, з восьмого дня від дня пред`явлення вимоги.

Таким чином, за правильним розрахунком суду першої інстанції суду розмір інфляційних втрат за період з 23.02.2024 по 25.03.2024 становить 489,74 грн, а розмір 3% річних за період з 23.02.2024 по 25.03.2024 становить 256,91 грн.

З наведених підстав вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є частково обґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з розподілом судом першої інстанції судових витрат позивача на правничу допомогу, заперечень щодо чого сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції не наведено.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи відповідача про те, що поставка обладнання була здійснена колегія суддів визнає недоведеними, оскільки за відсутності в матеріалах справи документів, визначених п. 2.7. договору на підтвердження факту поставку, з урахуванням критерію вірогідності доказів, у суду відсутні підстави стверджувати, що такий факт поставки був.

Таким чином, апеляційна скарга не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції, є недоведеними та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі № 925/517/24 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Турчака Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі № 925/517/24 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Турчака Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі № 925/517/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.05.2024 у справі № 925/517/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

А.І. Тищенко