Постанова

від 10.02.2025 по справі 925/938/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2025 р. Справа№ 925/938/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Тищенко О.В.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 10.02.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 (повний текст складено і підписано 22.10.2024)

у справі № 925/938/24 (суддя О.В. Чевгуз)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2»

про визнання положень контракту недійсними в частині включення до ціни ПДВ та стягнення безпідставно набутих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якому просить суд:

- визнати недійсним положення Державного контракту (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № ІНФОРМАЦІЯ_4, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальність «ІНФОРМАЦІЯ_2» в частині включення до ціни Державного контракту (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № ІНФОРМАЦІЯ_3 податку на додану вартість у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» безпідставно отримані кошти у виді податку на додану вартість у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно включено суму ПДВ до вартості товару. Операції з кінцевим споживачем - військовою частиною - з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товару, що був предметом закупівлі за контрактом, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, згідно із Законом України від 10.04.2023 № 3019-ІХ «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який набрав чинності 03.05.2023. Посилаючись на положення Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону № 3019-ІХ, висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, оскільки п. 4.1 контракту до ціни договору включено суму ПДВ, позивач зазначає, що наявні підстави для визнання недійсними положень такого договору в частині включення до ціни правочину ПДВ, та оскільки відповідач отримав від позивача суму ПДВ, при цьому відповідний товар не підлягав оподаткуванню, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі ІНФОРМАЦІЯ_6, а неповернення відповідачем позивачу зазначеної суми, перерахованої поза межами договірних платежів, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідачем було на законних підставах включено у вартість товару оборонного призначення № ІНФОРМАЦІЯ_3 вимогу про сплату 20% ПДВ у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5, сплачений при ввезені товару на митну територію України.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що в даній справі відсутня можливість звільнення товару оборонного призначення, поставленого за контрактом, від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, що спростовує позицію позивача про те, що спірний пункт договору суперечить приписам Податкового кодексу України; а отже відсутні підстави для визнання недійсними положення такого договору в частині включення до ціни правочину 20% ПДВ.

Суд першої інстанції наголосива, що незважаючи на те, що покупцем за контрактом є військова частина НОМЕР_1 , Податковий кодекс України, а безпосередньо пункт 32 підрозділу 2 ХХ «Перехідні положення», не містить підстав для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів за кодом УКТ ЗЕД 8526 91 80 10.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, повноважний представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), 11.11.2024 у встановлений процесуальний строк надіслав на офіційну електронну адресу Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить: рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24 скасувати; прийняти нове рішення, яким позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» задовольнити; визнати недійсним положення Державного контракту (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № ІНФОРМАЦІЯ_4, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальність « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в частині включення до ціни Державного контракту (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № ІНФОРМАЦІЯ_3 податку на додану вартість у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» безпідставно отримані кошти у виді податку на додану вартість у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5

21.11.2024 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) засобами поштового зв`язку надійшов другий примірник апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24 є незаконним і необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідностю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник вказує, що згідно з Законом України від 10.04.2023 № 3019-ІХ «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який набрав чинності 03.05.2023 щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборни у період воєнного стану» викладено пункт 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в новій редакції, яка передбачає, що тимчасово на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема, товари для оборонних потреб, у тому числі: товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, ІНФОРМАЦІЯ_39, ІНФОРМАЦІЯ_40 та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель. До таких товарів включено у тому числі апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Апелянт наполягає, що предметом закупівлі за Державним контрактом (договору) на закупівлю товару оборонного призначення № ІНФОРМАЦІЯ_4, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальність « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є ІНФОРМАЦІЯ_7.

Отже, предметом закупівлі є апаратура, яка:

- призначена для передачі та приймання інформації, як і визначено в статті 32 Закону України від 10.04.2023 № 3019-ІХ;

- кінцевий споживач предмету закупівлі - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Апелянт стверджує, що класифікація товарних підпозицій, викладена в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, стосується частин і приладдя, а наведена апаратура підлягає звільненню від оподаткування ПДВ незалежно від товарної підпозиції, виходячи із призначення і кінцевого споживача.

На думку апелянта, пунктом 4.1 Контракту до ціни договору незаконно включено суму ПДВ, що суперечить положенням Податкового кодексу України та Закону України від 10.04.2023 № 3019-ІХ «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, отже наявні підстави для визнання недійсними положень Контракту в частині включення до ціни правочину ПДВ.

Апелянт вказує, що, оскільки відповідачем отримано товар від позивача на суму ПДВ, а відповідний товар не підлягав оподаткуванню, то наявні правові підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання положень контракту недійсними в частині включення до ціни ПДВ та стягнення безпідставно набутих коштів залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 25.11.2024 надав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в додатках до якого міститься платіжна інструкція № 2614 від 21.11.2024 про сплату 4 239 грн. 20 коп. і докази на підтвердження надсилання копії скарги відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» листом з описом вкладення, тим самим вчасно усунуто недоліки апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі № 925/938/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24; справу № 925/938/24 призначено до розгляду на 16.01.2025 о 10:00.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 № 09.1-08/160/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/938/24 у зв`язку з перебуванням суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 справа № 925/938/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Яценко О.В., судді: Тищенко О.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24; справу № 925/938/24 призначено до розгляду на 10.02.2025 о 14:00.

Відповідно до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Позиції учасників справи

Відповідачем через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 10.12.2024 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24 залишити без змін.

Відповідач наголошує, що твердження апелянта щодо належності поставленого за Контрактом товару до переліку відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не відповідає дійсності та є помилковим, оскільки згідно зареєстрованої податкової накладної ІНФОРМАЦІЯ_8 за результатами здійснення операції з поставки товару за Контрактом, товар СН-4312-02 ТДЦК.461513.077-02 має код УКТ ЗЕД 8526 91 80 10.

Відповідачем повідомлено, що 05.08.2024 Черкаська торгово-промислова палата надала експертний висновок № К-379, згідно якого встановлено, що товар ТДЦК.461513.077-02 СН-4312-02 має код УКТ ЗЕД 8526 91 80 10.

Враховуючи вище зазначене відповідачем правомірно врахувано ПДВ при розрахунку калькуляції до Контракту, оскільки незважаючи на те, що покупцем за Контрактом є військова частина НОМЕР_1 , Податковий кодекс України, а безпосередньо пункт 32 підрозділу 2 ХХ «Перехідні положення», не містить підстав для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів за кодом УКТ ЗЕД 8526 91 80 10.

Клопотання сторін у справі

13.01.2025 від представника позивача на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

17.01.2025 від представника позивача засобами поштового зв`язку надійшов другий примірник заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Явка представників учасників справи

10.02.2025 у судовому засіданні представник позивача (апелянта) надав свої пояснення, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 у справі № 925/938/24 скасувати.

У судовому засіданні 10.02.2025 відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення копій ухвали апеляційного суду до його електронного кабінету, що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно з частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) з огляду на приписи частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи без участі осіб, які не з`явилися.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.07.2023 Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_38 (покупець) в особі командира військової частини ОСОБА_1 , що діє на підставі Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) і Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (постачальник) в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту підприємства з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», уклали державний контракт (договір) № ІНФОРМАЦІЯ_9 на закупівлю товару оборонного призначення (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту постачальник зобов`язується у 2023 році поставити покупцю товар для обслуговування, ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідно до державних кодів економічного класифікатора ДК 021-2015-34930000-5 ІНФОРМАЦІЯ_11, ДК 021-2015-34933000-6 ІНФОРМАЦІЯ_12, що зазначений в Специфікації, а саме:

ІНФОРМАЦІЯ_13 ТДЦК.461513.077-02 СН-4312-02 в складі:

- ІНФОРМАЦІЯ_14 А101П ПКАН.464656.005

- ІНФОРМАЦІЯ_15 АПМА.434816.034

- ІНФОРМАЦІЯ_16 ТДЦК.467855.039

- ІНФОРМАЦІЯ_17 ТДЦК.436434.006

- ІНФОРМАЦІЯ_18 ТДЦК.461513.077-02 ЭД

- ІНФОРМАЦІЯ_19 ТДЦК.305642.048-01

на суму 561 415, 20 грн., в тому числі ПДВ 20% ІНФОРМАЦІЯ_21

Згідно з пунктом 1.2. Контракту покупець зобов`язується прийняти й своєчасно оплатити вартість вказаного в Контракті товару.

Згідно з пунктом 4.1. Контракту ціна цього Контракту становить ІНФОРМАЦІЯ_20, у тому числі ПДВ 20 % - ІНФОРМАЦІЯ_21 з урахуванням вартості доставки до місця поставки (передачі) та визначена в Калькуляції.

Відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статями Калькуляції несе постачальник (пункт 4.2 Контракту).

25.07.2023 відповідачем на виконання умов Контракту поставлено товар згідно з видатковою накладною № ІНФОРМАЦІЯ_22 (міститься в матеріалах справи):

1 комплект ІНФОРМАЦІЯ_24 ТДЦК.461513.077-02 СН-4312-02 в складі:

- ІНФОРМАЦІЯ_14 А101П ПКАН.464656.005;

- ІНФОРМАЦІЯ_15 АПМА.434816.034;

- ІНФОРМАЦІЯ_16 ТДЦК.467855.039;

- ІНФОРМАЦІЯ_17 ТДЦК.436434.006;

- ІНФОРМАЦІЯ_18 ТДЦК.461513.077-02 ЭД;

- ІНФОРМАЦІЯ_19 ТДЦК.305642.048-01

на загальну суму ІНФОРМАЦІЯ_20, у тому числі ПДВ 20 % - ІНФОРМАЦІЯ_21

Сторонами підписано акт приймання-передачі товару від 25.07.2023 № 0060101/86/297.

Позивач оплатив придбаний товар згідно з платіжною інструкцією № 838 від 27.07.2023.

05.06.2024 позивач направив на електронну адресу відповідача лист вих. № 374/11/6-1017 «Про повернення зайво сплаченого ПДВ в сумі ІНФОРМАЦІЯ_5». Позивач, посилаючись на Постанову КМУ № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» від 02.03.2022 (Постанова № 178) та статтю 1212 Цивільного кодексу України просив протягом 10 банківських днів з моменту отримання листа повернути безпідставно отримані кошти.

11.06.2024 відповідач листом вих. № 000601/646 повідомив позивача про відсутності правових підстав та неможливість повернення суми ПДВ на підставі положень Постанови № 178, оскільки відповідно до пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 розділу V Податкового Кодексу України встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_23, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством, а за умовами укладеного Контракту товар постачався для обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_10.

Спір виник через те, що на думку позивача, пункт 4.1 Договору не відповідає пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині включення до ціни правочину ПДВ, що є підставою для визнання такого пункту недійсним, та стягнення з відповідача на користь позивача суму ПДВ у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_21 як безпідставно набуту (стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві до неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги відповідача 1, відповідача 2 не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно із статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частини 1, 6 вказаної норми).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з частиною 5 статті 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з вимогами підпунктів а) і б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, перелічених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг).

Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За змістом пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За умовами оспорюваного пункту Контракту сторони погодили ціну Контракту, яка складається із загальної вартості товарів, поставлених згідно з Специфікацією і становить ІНФОРМАЦІЯ_20, у тому числі ПДВ 20 % - ІНФОРМАЦІЯ_21

Відповідно до пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 розділу V Податкового Кодексу України встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_23, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, ІНФОРМАЦІЯ_39, ІНФОРМАЦІЯ_40 та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, в тому числі - апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв`язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, за умови, що такі товари:

- кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, ІНФОРМАЦІЯ_39, ІНФОРМАЦІЯ_40 та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель;

- класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД, зазначеними в пункті 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно з п. 2 розділу 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.11.2022 № 755, авіаційна база призначена для виконання функцій, які покладаються на Національну гвардію України, використовуючи повітряні судна.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач в даній справі відноситься до військових формувань - ІНФОРМАЦІЯ_38, тобто може бути суб`єктом, до якого Законом встановлено виключення з вимоги про необхідність оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України певних видів товарів.

Однак, колегія суддів наголошує, що пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України наведено вичерпний перелік товарів, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України яких звільняються від оподаткування.

Даний перелік товарів враховує класифікацію товарів у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (визначено Законом України "Про митний тариф України" від 19.10.2022 № 2697-IX).

У даному спорі підлягає визначенню, до якої класифікації у товарній підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД належить поставлений товар за Контрактом.

Позивач вважає, що зазначений перелік поширюється на товар, який був предметом закупівлі за контрактом, оскільки комплект ІНФОРМАЦІЯ_24 ТДЦК.461513.077-02 СН-4312-02 використовується у складі комплексу БРЕО з цифровими та аналоговими лініями обміну інформацією, про що зазначено в тому числі і на сайті відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_26). Тобто є апаратурою, яка призначена для передачі та приймання інформації.

Відповідачем в свою чергу до матеріалів справи надано Експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати України № К-379 від 05 серпня 2024 року, проведеною з метою визначення коду товару по УКТ ЗЕД.

Для експертизи пред`явлено Технічний опис ІНФОРМАЦІЯ_24 ТДЦК.461513.077-02 CH-4312-02, Декларація про конструкцію і характеристики на «ІНФОРМАЦІЯ_37» СН-4312 ТДЦК.461513.077 (ІНФОРМАЦІЯ_25), Технічні умови «ІНФОРМАЦІЯ_13» ТДЦК.461513.077-02.

За результатами проведеної експертизи експертом встановлено:

«Керуючись Митним тарифом України, встановленим Законом України «Про Митний тариф України» № 2697-ІX від 19.10.2022р. та перехідними таблицями, затвердженими наказом Держмитслужби України, також враховуючи Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом ДМСУ від 14.12.2022р. №543, надані замовником документи, область застосування товару, встановлено:

Згідно наданих замовником документів Бортове обладнання супутникової навігаціїТДЦК.461513.077-02 СН-4312-02 (далі по тексту апаратура) призначена для:

- вирішення завдань навігації та керування процесом літаководіння на всіх етапах польоту від зльоту до заходу на посадку, по повітряних трасах та довільних маршрутах, на обладнаних та необладнаних трасах, у будь-який час доби за допомогою супутникових навігаційних систем ІНФОРМАЦІЯ_34, з використанням сигналів супутникових систем функціонального доповнення ІНФОРМАЦІЯ_35) і наземної системи функціонального доповнення ІНФОРМАЦІЯ_36;

- ІНФОРМАЦІЯ_33;

- ІНФОРМАЦІЯ_29;

- ІНФОРМАЦІЯ_30;

- ІНФОРМАЦІЯ_31;

- ІНФОРМАЦІЯ_32 (або багатофункціональних індикаторах).

Апаратура призначена для встановлення як автономно, так і у складі комплексів ІНФОРМАЦІЯ_27. Враховуючі Пояснення до групи 85, а також пояснення до товарної позиції 8526 (1), радіонавігаційна апаратура для цивільної авіації класифікується по УКТ ЗЕД за кодом - 8526 91 80 10, трактується:

ІНФОРМАЦІЯ_28».

Згідно з зареєстрованою податковою накладною № 173 від 25.07.2023 за результатами здійснення операції з поставки товару за контрактом, товар СН-4312- 02 ТДЦК.461513.077-02 має код УКТ ЗЕД 8526 91 80 10.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Отже, розглянувши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що товар СН-4312-02 ТДЦК.461513.077-02 має код УКТ ЗЕД 8526 91 80 10. Товар з вказаним кодом не відноситься до переліку товарів відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а отже відповідачем правомірно врахувано ПДВ при розрахунку калькуляції до Контракту, оскільки незважаючи на те, що покупцем за Контрактом є військова частина НОМЕР_1 , Податковий кодекс України, а безпосередньо пункт 32 підрозділу 2 ХХ «Перехідні положення», не містить підстав для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів за кодом УКТ ЗЕД 8526 91 80 10.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача сплаченого ПДВ у розмірі 93 569,20 грн. у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку відповідачем правомірно врахувано ПДВ при розрахунку калькуляції до Контракту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доводи скаржника щодо постановлення оскаржуваного рішення з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах оскарження докази свідчать про обґрунтованість висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийнятого судом рішення.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 по справі 925/938/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 по справі 925/938/24 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені статтями Господарського процесуального кодексу України для його скасування, відсутні.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 по справі 925/938/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.10.2024 по справі 925/938/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.02.2025

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

О.В. Тищенко