Постанова

від 11.02.2025 по справі 922/3519/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/3519/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

без виклику сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас", м. Харків (вх. №2927 Х/2),

на ухвалу Господарського суд Харківської області від 25.11.2024 (повний текст складено 02.12.2024) у справі № 922/3519/24 (суддя Рильова В.В.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас", м. Харків,

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" м. Харків,

2) Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Теріас" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" та Військової частини НОМЕР_1 про розірвання договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, укладеного між відповідачами, на підставі якого ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" надало Військовій частині НОМЕР_1 право користування нерухомим майном, а саме 1/2 частки нежитлової будівлі літ. "П-5" загальною площею 31679,5кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Теріас" разом з ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" є співвласниками об`єкту нерухомого майна нежитлової будівлі літ. "П-5" за адресою АДРЕСА_2 , яка належить їм на праві спільної часткової власності по 1/2 частки кожному. Водночас, ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" без згоди іншого співвласника - ТОВ "Теріас", передбаченої ст. 358 Цивільного кодексу України, уклало з Військовою частиною НОМЕР_1 договір про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024 та неправомірно розпорядилося належним на праві власності позивачу нерухомим майном, чим порушило його права і законні інтереси. Позивач вважає, що укладений між відповідачами договір суперечить вимогам ст. 358 Цивільного кодексу України, оскільки нерухоме майно передавалося в користування лише одним з його співвласників (відповідачем-1) та без згоди іншого співвласника (позивача), тому цей договір повинен бути розірваним.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3519/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.11.2024.

31.10.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача-2 - Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі №922/3519/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/2972/24.

12.11.2024 до Господарського суду Харківської області від відповідача-1 - ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" також надійшло подібне за змістом клопотання про зупинення провадження у цій справі №922/3519/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/2972/24.

Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі відповідачі зазначають, що в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/2972/24 за первісним позовом ТОВ "Теріас" до ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та Військової частини НОМЕР_1 , за участю 3-ї особи - Харківського квартирно-експлуатаційного управління, про розірвання договору та усунення перешкод в користуванні майном, зокрема - приміщенням нежитлової будівлі літера "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1. Крім того, у вказаній справі ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" заявлено зустрічний позов про усунення перешкоди з боку ТОВ "Теріас" у користуванні, володінні та розпорядженні ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" нерухомим майном, частки спільного права власності, яке належить ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент", шляхом припинення права спільної часткової власності та поділу в натурі нерухомого майна, виділивши ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" на належну йому частку нежитлових будівель (які будуть уточнені з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи), у тому числі нежитлові будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

З урахуванням наведеного відповідачі вважають, що вказані справи є пов`язаними, оскільки підстави заявлених позовних вимог у даній справі залежать від обставин, які мають бути встановлені в межах справи №922/2972/24. Отже, вирішення спору у даній справі є неможливим до вирішення по суті спору у справі №922/2972/24 з огляду на те, що задоволення позову у справі №922/2972/24 та припинення права спільної часткової власності, поділу в натурі нерухомого майна та виділення належної ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" частки у спірній нежитловій будівлі призведе до фактичної відсутності спору у даній справі №922/3519/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 задоволено клопотання відповідачів - Військової частини НОМЕР_1 і ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у даній справі №922/3519/24 до розгляду Господарським судом Харківської області справи №922/2972/24 та набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а саме об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи №922/3519/24 до вирішення справи №922/2972/24, в якій вирішується питання про поділ нерухомого майна, яке належить позивачу та відповідачу-1 на праві спільної часткової власності, зокрема, нежитлової будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, та є предметом договору тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, укладеного між відповідачами, з вимогою про розірвання якого позивач звернувся до господарського суду в рамках розгляду цієї справи №922/3519/24.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що результат розгляду справи №922/2972/24 в частині зустрічних позовних вимог про поділ часток нерухомого майна вплине на обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи №922/3519/24, а саме, підтвердить право ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" на розпорядження спірним майно.

Не погодившись з постановленою ухвалою, позивач - ТОВ "Теріас" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3519/24 та ухвалити нове судове рішення, яким поновити провадження у справі; судові витрати за подання апеляційної скарги позивач просить покласти на відповідачів.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані з посиланням на безпідставність та необґрунтованість висновку господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, зважаючи на наступне:

- предмет позову у даній справі №922/3519/24 (визнання неправомірними дій відповідача-1 щодо укладення договору від 20.08.2024 та розірвання цього договору) не є тотожним предмету позову у справі №922/2972/24 (розірвання договору №395 від 08.08.2024), оскільки позивачем оскаржуються різні правочини за якими передавалися різні об`єкти нерухомого майна;

- відсутність об`єктивної неможливості розгляду даної справи обумовлюється тим, що у випадку задоволення Господарським судом Харківської області зустрічної позовної заяви у справі №922/2972/24 право розпорядження нерухомим майном без погодження з ТОВ "Теріас" може виникнути у ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" лише у майбутньому, а саме після державної реєстрації права власності на виділену частину нерухомого майна у нежитловій будівлі; разом з цим, предметом позовних вимог у даній справі є визнання неправомірними дій відповідача-1 в частині укладання з відповідачем-2 договору спільного тимчасового безоплатного користування майном від 20.08.2024 без згоди позивача, тобто станом на момент укладення такого правочину відповідач-1 вже порушив вимоги ст. 358 Цивільного кодексу України щодо необхідності отримання згоди іншого співвласника (позивача) на розпорядження об`єктом спільної часткової власності.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Теріас" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3519/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "Теріас" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3519/24 буде розглядатися відповідно до ч. 2 ст. 271 ГГПК України без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Східного апеляційного господарського суду 26.12.2024 ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Свою позицію відповідач-1 обґрунтовує тим, що у межах справи №922/2972/24 судом вирішується питання про наявність чи відсутність можливості поділу нерухомого майна, що належить позивачу та відповідачу-1 на праві спільної часткової власності, зокрема, і нежитлової будівлі, яка є предметом договору від 20.08.2024. В свою чергу, прийняття судом рішення про задоволення позову у справі №922/2972/24 та усунення перешкоди з боку ТОВ "Теріас" у користуванні, володінні та розпорядженні ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" нерухомим майном, зокрема, шляхом поділу нерухомого майна та виділення ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" належну йому 1/2 частки нежитлової будівлі призведе до фактичної відсутності спору у дані справі. Вказані обставини свідчать не лише про взаємопов`язаність цих справ, але підтверджує об`єктивну неможливість розгляду даної справи №922/3519/24 до вирішення справи № 922/2972/24.

До початку розгляду апеляційної скарги відповідач-2 не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

Частинами 1, 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції , зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За положеннями ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду у даному випадку є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників судового процесу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах розгляду даної справи ТОВ "Теріас" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном, укладеного 20.08.2024 між відповідачами - ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та Військовою частиною НОМЕР_1 , на підставі якого відповідач-1 надав відповідачу-2 право користування 1/2 частки нежитлової будівлі літ."П-5" об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 31679,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач-1 без його згоди, передбаченої ст. 358 Цивільного кодексу України, не мав права розпоряджатися об`єктом нерухомого майна, який знаходиться в їх спільній частковій власності.

Відповідачі заперечують проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що при укладенні між ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та Військовою частиною НОМЕР_1 договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024 відповідачами було повністю дотримано вимоги чинного законодавства, а тому відсутні підстави для розірвання такого правочину.

Крім того, у своїх відзивах на позовну заяву відповідачі посилаються на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи №922/3519/24 до вирішення спору у справі №922/2972/24, в якій розглядається питання щодо усунення перешкод з боку ТОВ "Теріас" у користуванні, володінні та розпорядженні ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" нерухомим майном, зокрема, шляхом виділення ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" належної йому 1/2 частки в нежитловій будівлі.

Відповідачі зазначають, що у випадку задоволення зустрічного позову у справі №922/2972/24 судом буде підтверджено правомірність укладення між ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та Військовою частиною НОМЕР_1 договору про спільне тимчасового використання нерухомого майна від 20.08.2024, у тому числі щодо передачі в користування 1/2 частки спірних приміщень в нежитловій будівлі, що безумовно вплине на прийняття судом рішення у цій справі №922/3519/24 (призведене до відсутності підстав позову ТОВ "Теріас"), у зв`язку з чим наявні умови, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу Украйни для зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи №922/2972/23.

Як вже зазначалося, Господарським судом Харківської області 25.11.2024 постановлено оскаржувану ухвалу, якою задоволено клопотання відповідачів та зупинено провадження у даній справі №922/3519/24 до розгляду Господарським судом Харківської області справи №922/2972/24 та набрання законної сили судовим рішенням.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст.ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти об`єктивну неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У разі застосування п.у 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, згідно з вимогами ст. 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №917/349/20, від 14.12.2022 у справі №906/750/21).

У постанові від 01.03.2024 у cправі №910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зробив такі висновки: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.03.2024 у cправі №910/17615/20, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.

Водночас, за приписами п.5 ч.1 ст.227 ГПК суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як вже зазначалось, предметом позову у даній справі №922/3519/24 є розірвання договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, укладеного між відповідачами, за яким ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" надало Військовій частині НОМЕР_1 право користування нерухомим майном, а саме 1/2 частки нежитлової будівлі літ. "П-5" - об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 31679,5кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .

Підставою позову є порушення з боку відповідача-1 прав позивача як співвласника об`єкту нерухомого майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності - по 1/2 частки кожному, щодо передачі відповідачу-2 в користування об`єкту нерухомості без згоди іншого співвласника, необхідність якої передбачена ст. 358 Цивільного кодексу України.

Зупиняючи провадження у даній справі №922/3519/24, суд першої інстанції виходив з об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення спору у справі №922/2972/24, в якій вирішується питання про поділ нерухомого майна, що належить позивачу та відповідачу-1 на праві спільної часткової власності, у тому числі нежитлової будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , яка є предметом договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, з вимогою про розірвання якого позивач звернувся з позовом до суду у даній справі №922/3519/24.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/2972/23 за позовом ТОВ "Теріас" до ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Харківське квартирно-експлуатаційне управління, про:

- розірвання договору спільного тимчасового безоплатного користування майном №395 від 08.08.2024, укладеного між ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент", Військовою частиною НОМЕР_1 та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням;

- зобов`язання ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та Військової частини НОМЕР_1 усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Теріас" належною йому часткою наступних нежитлових будівель (приміщень), зокрема, в нежитловій будівлі літ. П-5 загальною площею 31679,5кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

Підставою позову у справі №922/2972/23 визначено неправомірність дій ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" щодо укладання з Військовою частиною НОМЕР_1 та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням договору спільного тимчасового безоплатного користування майном №395 від 08.08.2024 без згоди іншого співвласника нерухомого майна ТОВ "Теріас".

В свою чергу, ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" в межах розгляду справи №922/2972/23 подало до Господарського Харківської області зустрічний позов, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просило суд:

- визнати припиненим правочини, укладені ТОВ "Теріас" про передачу в користування нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1 (з іншими суб`єктами господарювання);

- усунути перешкоди з боку ТОВ "Теріас" у користуванні, володінні та розпорядженні ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" нерухомим майном шляхом надання безперешкодного доступу до нежитлових приміщень, у тому числі нежитлової будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, яка належить ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 частки;

- припинити право спільної часткової власності ТОВ "Теріас" та ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" шляхом поділу в натурі нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Мала Панасівська, буд. 1 у м. Харків, виділивши ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" належну йому 1/2 частку у нежитловій будівлі (які будуть уточнені з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи), у тому числі в нежитловій будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

Підставою зустрічного позову у справі №922/2972/23 є порушення прав ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" на володіння, користування та розпорядження належною йому 1/2 частки у праві власності на спірне нерухоме майно, у зв`язку з тим, що ТОВ "Теріас", без згоди іншого співвласника (ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент") передало нерухоме майно в оплатне користування (оренду) ряду суб`єктів господарювання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом; об`єднано зустрічну позовну заяву з первісним позовом в одне провадження та призначено підготовче засідання

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2024 призначено у справі №922/2972/24 судово-будівельну експертизу, проведення якої доручено ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса". На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" належну йому частку 1/2 у нежитлових будівлях за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, у тому числі в нежитловій будівлі літ. П-5 загальною площею 31679,5кв.м.;

2) Якщо неможливо виділити ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" належну йому частку 1/2 у нежитлових будівлях: зокрема, у нежитловій будівлі літ. П-5, загальною площею 31679,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, без відступу від ідеальної частки, то вказати, як зміниться частка ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" по конкретному варіанту і вказати розміри компенсації?

3) Якщо такий виділ не можливий, вказати можливі варіанти порядку користування співвласниками нежитловими будівлями за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1?

Провадження у справі №922/2972/24 зупинено.

Таким чином, при розгляді спору у справі №922/2972/23 судом буде досліджуватися: (1) за первісним позовом та частково за зустрічним позовом - питання чи порушені права співвласників нерухомого майна - ТОВ "Теріас" і ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент", з огляду на передачу об`єктів нерухомості в користування іншим особам без згоди іншого співвласника; а також (2) за зустрічним позовом буде встановлюватися можливість здійснення виділення ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" належної йому 1/2 частки нерухомого майна, зокрема, у нежитловій будівлі літ. П-5, загальною площею 31679,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що до вирішення питання про поділ об`єктів нерухомого майна, що належать ТОВ "Теріас" та ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" на праві спільної часткової власності, у тому числі і нежитлової будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, та яка є предметом договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, за яким ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" передало в користування 1/2 частки цієї нежитлової будівлі в користування Військовій частині НОМЕР_1 , не є можливим встановити чи порушується право власності позивача ТОВ "Теріас" таким використанням.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цьому випадку є об`єктивна неможливість вирішення спору у даній справі №922/3519/24 до закінчення розгляду справи №922/2972/23 про поділ між співвласниками об`єкта нерухомого майна та виділу ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" належної йому 1/2 частки у нежитлових будівлях, у тому числі в нежитловій будівлі літ. П-5 загальною площею 31679,5кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, виходячи з наступного.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Разом з цим, володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Так, згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦК України).

Зі змісту вищевказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною 3 ст. 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Водночас, ч. 1 ст. 364 ЦК України передбачає право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано ст. 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку ст. 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України (аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі №344/8200/14-ц).

Враховуючи вищенаведене колегія суддів зазначає, що розгляд зустрічного позову у справі №922/2972/23 (про виділ частки у праві спільної часткової власності та поділ об`єктів нерухомого майна), незважаючи на те, що він не є тотожним позову у даній справі №922/3519/23 (про розірвання договору від 20.08.2024), буде мати наслідком припинення права спільної часткової власності ТОВ "Теріас" та ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та призведе до поділу об`єктів нерухомого майна, у тому числі в нежитловій будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, а кожному із співвласників за результатами розгляду зустрічних позовних вимог у справі №922/2972/23 має бути визначено окремі об`єкти нерухомого майна у розумінні приписів ст. 181 ЦК України, якими власники будуть мати можливість розпоряджатися на власний розсуд.

Зазначені обставини дають підстави для висновку про те, що між справами №922/2972/23 та №922/3519/24 існує тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені у справі №922/2972/23, зокрема, поділ між співвласниками об`єктів нерухомого майна, будуть мати преюдиційне значення та вплинуть на обставини, які мають значення для вирішення справи №922/3519/24, а саме, право ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" розпоряджатися 1/2 частини спірного нерухомого майна, що буде безпосередньо впливати на наявність або відсутність підстав для розірвання договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, укладеного між відповідачами.

З урахуванням доводів сторін та наданих доказів, судова колегія вважає, що справи №922/3519/24 та №922/2972/23 є взаємопов`язаними між собою як за предметом, так і підставами позову (об`єктом спільної часткової власності), оскільки у випадку задоволення у справі №922/2972/23 зустрічного позову ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та виділення належної частки 1/2 нежитлової будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, будуть відсутні підстави позову ТОВ "Теріас" у даній справі №922/3519/24 (користування співвласниками об`єктом спільної частково власності), а тому наявні підстави для зупинення провадження у цій справі до вирішення справи №922/2972/23.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за наявності невирішеного спору між ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" та ТОВ "Теріас" про поділ нерухомого майна та виділ належної ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" частки 1/2 нежитлової будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, що є предметом судового розгляду у справі №922/2972/23 (зустрічний позов в якій заявлений раніше подання позову у даній справі), неможливим є також встановлення факту порушення права власності ТОВ "Теріас" використанням нерухомого майна з боку Військової частини НОМЕР_1 за договором про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, укладеного між відповідачами, оскільки предметом цього договору є не в цілому нежитлова будівля (частина якої належить ТОВ "Теріас"), а лише належна ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" 1/2 частка нерухомого майна (спір про виділ в натурі якого розглядається в межах справи №922/2972/23).

Водночас, судова колегія враховує, що паралельний розгляд зустрічного позову ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" про поділ нерухомого майна та виділ в натурі 1/2 частки нежитлової будівлі у справі №922/2972/23 та розгляд позовних вимог ТОВ "Теріас" про розірвання договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024 у даній справі №922/3519/24 може мати наслідком ухвалення різних (протилежних) висновків щодо одних і тих самих обставин (наявності у ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" права розпоряджатися належними йому об`єктами нерухомості).

Зазначене суперечитиме принципу процесуальної економії та може призвести до затягування судового процесу, необхідності перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що суперечитиме дотриманню положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожної особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

Наведені вище обставини свідчать про наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №922/2972/23, що розглядається в порядку господарського судочинства, у зв`язку із чим місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №922/3519/24 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до розгляду справи та набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/2972/23.

Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ "Теріас" про нетотожність предмета спору у справах №922/3519/24 та №922/2972/23, оскільки: по-перше, такі аргументи не спростовують взаємопов`язаність цих двох справ та не свідчать про відсутність об`єктивної необхідності зупинення провадження у даній справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України; по-друге, як встановлено судом, рішення у справі №922/2972/23 (про поділ об`єкту спільної часткової власності) буде мати безпосередні правові наслідки для розгляду справи №922/3519/24, зокрема, призведе до відсутності заявлених ТОВ "Теріас" підстав позову у даній справі (об`єкту спільної часткової власності) та буде спрямовано на виділення належної ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" 1/2 частини спірної нежитлової будівлі.

Що стосується доводів скаржника про те, що станом на момент укладення між відповідачами договору (20.08.2024) вже були порушені вимоги ст. 358 Цивільного кодексу України щодо необхідності отримання згоди іншого співвласника (позивача) на розпорядження об`єктом спільної часткової власності, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже вказувалося раніше, предметом позову ТОВ "Теріас" у даній справі №922/3519/24 є розірвання договору про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном від 20.08.2024, укладеного між відповідачами.

При цьому апеляційний суд враховує, що під час розгляду спорів необхідно чітко відмежовувати розірвання договору від визнання його недійсним.

Підставою для визнання правочину недійсним є невідповідність вимогам закону під час укладання договору, а підставою розірвання договору (окрім згоди сторін) є неналежне виконання або невиконання його умов чи умов, встановлених для такого договору законом.

Колегія суддів звертає увагу, що на відміну від визнання договору недійсним, розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/667/18).

Отже, у даній справі №922/3519/24 із визначеним позивачем предметом позову про розірвання укладеного між відповідачами договору від 20.08.2024, дія якого може бути припинена лише на майбутнє, основним питанням є встановлення факту порушення прав ТОВ "Теріас" як співвласника об`єкту нерухомого майна (нежитлової будівлі літ. "П-5", загальною площею 31679,5 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1), тому, зупиняючи провадження у цій справі, суд першої інстанції правильно врахував, що у справі №922/2972/23 про поділ об`єкту спільної часткової власності, рішення в якій буде мати преюдиційне значення для розгляду даної справи, вирішується питання щодо того, чи буде взагалі існувати цей об`єкт права спільної часткової власності.

При цьому колегія суддів наголошує, що зупинення провадження у цій справі №922/3519/24 не порушує права учасників справи та є виправданим, оскільки врахуванням преюдиційних обставин, які будуть встановлені в судовому рішенні у №922/2972/23 сприятиме ухваленню судом першої інстанції за результатами вирішення спору у цій справі законного і обґрунтованого судового рішення, з дотриманням завдань та основних засад господарського судочинства, принципів ефективності судового процесу та процесуальної економії.

Інші доводи апелянта були спростовані у даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Теріас" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суд Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3519/24 підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теріас" на ухвалу Господарського суд Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3519/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суд Харківської області від 25.11.2024 у справі №922/3519/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза