ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2576/22 (904/1309/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 (суддя Соловйова А.Є.)
у справі № 904/2576/22 (904/1309/24)
за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ"
про вилучення майна
ВСТАНОВИВ:
Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" про вилучення майна, в якому товариство просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Вилучити у Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України», код ЄДРПОУ 30093529 - та передати Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», код ЄДРПОУ: 30401456, - нижчезазначені Предмети лізингу разом з технічною документацією, комплектами ключів і т.д., - згідно Актів, та в технічно справному та комплектному стані, а саме:
- автомобіль RENAULT DUSTER Intense зав №VF1HJD40866478690 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-157 ств-фл/430 від 30.11.2020;
- автомобіль CITROEN Berlingo L2 BHDi 130 AT8 SHINE зав.№VR7ECYHZRlj774184 1 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-158 ств-фл/431 від 30.11.2020;
- автомобіль CITROEN Berlingo VU L2 HDi 92 WORKER зав. №VR7ECYHZRLJ774184F9HPALJ4932758 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-159 ств-фл/432 від 30.11.2020;
- напівпричепний оборотний плуг Hektor 1000 7+1 зав. №НЕК0000208 договір викупною вартістю 500,00 грн, № 4-21-4 ств-фл/31 від 26.01.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 в задоволенні позовних вимог Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" до Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" про вилучення майна відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/2576/22 (904/1309/24) та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято за невідповідності висновків встановленим обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- умовами Договору передбачено, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору (п.3.4.14 Договору). Неможливість сплачувати лізингові платежі, не знімає з Відповідача обов`язку повернути майно, згідно положень вищеперечислених договорів фінансового лізингу, яке належить Позивачу на праві власності. Саме тут, суд і не помітив недобросовісної поведінки Відповідача спрямованої на безоплатне користування зазначеним майном на необмежений період;
- також окремими чіткими підставами для повернення предмету лізингу, окрім наявності заборгованості з лізингових платежів є: 1) закінчення строку лізингу; 2) відкриття процедури банкрутства (ч.7 ст.7 ЗУ «Про фінлізинг» та п.7, 8 ч.2 ст.21 того ж Закону);
- вказаний спір про вилучення майна є немайновим, а вимога про повернення Об`єкта лізингу його власнику є немайновою, оскільки за свою суттю вона не направлена на «збагачення» Позивача, яке можна оцінити вартісно.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
22.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
25.08.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, в якому він просить залишити без розгляду відзив на апеляційну скаргу, поданий представником ДП ДГ "Дніпро" 22.08.2024 в справі 904/2576/22 (904/1309/24), яке залишено судом без задоволення, оскільки за приписами ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 170 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, а згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, тобто вирішення апеляційної скарги не ставиться в залежність від наявності відзиву.
В судовому засіданні 22.01.2025 приймали участь представники сторін.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Представник позивача (апелянта) підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наполягав на необхідності залишення оскаржуваного рішення без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі - Позивач, Лізингодавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» (далі - відповідач, Лізингоодержувач) укладено наступні договори фінансового лізингу:
- договір № 4-20-157 ств-фл/430 від 30.11.2020 за умовами якого згідно акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 29.12.2020 Лізингоодержувач отримував у платне користування автомобіль RENAULT DUSTER Intense зав №VF1HJD40866478690 - 1 од. терміном на 3 роки та зі сплатою щомісячних лізингових платежів;
- №4-20-158 ств-фл/431 від 30.11.2020 за умовами якого згідно акта приймання - передачі сільськогосподарської техніки №1 від 10.12.2020 Лізингоодержувач отримував у платне користування автомобіль CITROEN Berlingo L2 BHDi 130 AT8 SHINE зав.№VR7ECYHZRlj774184 - 1 од. терміном на З роки та зі сплатою щомісячних лізингових платежів;
- №4-20-159 ств-фл/432 від 30.11.2020 за умовами якого згідно акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки №2 від 15.12.2020 Лізингоодержувач отримував у платне користування автомобіль CITROEN Berlingo VU L2 HDi 92 WORKER зав. №VR7ECYHZRLJ774184F9HPALJ4932758 - 1 од. терміном на 3 роки та зі сплатою щомісячних лізингових платежів;
- №4-21-4 ств-фл/31 від 26.01.2021 за умовами якого згідно акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки №1 від 29.04.2021 Лізингоодержувач отримував у платне користування напівпричепний оборотний плуг Hektor 1000 7+1 зав. №НЕК0000208 1 од. терміном на 4 роки та зі сплатою щомісячних лізингових платежів.
Згідно п.п. 1.1, 3.4.3, 4.4 зазначених Договорів за користування Предметом лізингу, Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати лізингові платежі своєчасно та в повному обсязі згідно «Графіка сплати лізингових платежів», який є додатком № 2 до кожного Договору.
Умовами Договору передбачено, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору (п.3.4.14 Договору).
Розділом 3 Договору імперативно закріплено права та обов`язки сторін, серед яких Лізингодавцю надано право вимагати повернення Предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо Лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів та в інших випадках, передбачених цим Договором (п. 3.1.2 Договору).
Пунктом 3.1.6 Договору передбачено право Лізингодавця в односторонньому порядку відмовитися від Договору (достроково припинити його дію) та вимагати повернення простроченої заборгованості і Предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів та в інших випадках, передбачених цим Договором.
Згідно п. 3.4.4 Договору за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 календарних днів або з інших підстав, передбачених цим Договором, протягом 15 календарних днів з моменту надсилання вимоги Лізингодавця, надіслану згідно з п. 9.4 Договору (якщо інше не передбачено Договором), Лізингоодержувач зобов`язаний повернути Лізингодавцю Предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно Акта в технічно справному та комплектному стані. На дату повернення Предмета лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний підписати акт приймання - передачі Предмета лізингу та надати товарну та податкову накладні на суму залишкової вартості або на суму експертної оцінки Предмета лізингу. У разі відмови повернути Предмет лізингу у добровільному порядку Лізингоодержувач повинен відшкодувати витрати Лізингодавця, пов`язані з вчиненням виконавчого напису нотаріуса, на підставі виставленого Лізингодавцем рахунку.
Лізингоодержувач зобов`язаний надати Лізингодавцю та його довіреним особам повноваження без перешкод проходити на територію, де знаходиться Предмет лізингу, для здійснення права Лізингодавця на повернення техніки, незалежно від того, чи закріплений цей Предмет лізингу або його частина на зазначеній території (п. 3.4.9 Договору).
Окрім того, згідно п. 5.5 Договору при порушенні справи про банкрутство Предмет лізингу відокремлюється від майна першого, при цьому Лізингоодержувач письмово повідомляє Лізингодавця про застосування вищезазначених заходів в строк не пізніше 5 календарних днів з дати застосування.
Позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 відкрито провадження у справі № 904/2576/22 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого Величка Віктора Юрійовича.
Отже, на думку Позивача з 08.09.2022 Державне підприємство «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» перебуває в процедурі банкрутства та згідно згаданих вище умов договору, зобов`язано було не пізніше 5 календарних днів з дати відкриття провадження у справі №904/2576/22 повідомити Лізингодавця про застосування такої процедури та відокремити майно Лізингодавця від свого майна.
Також Позивач зазначив, що Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 визнано кредиторські вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України» у загальному розмірі 284 846,37 грн з яких:
- перша черга - 4 962,00 грн судовий збір;
- четверта черга - 275 214,20 грн, з яких 271 356,77 грн - сума основного боргу за договорами фінансового лізингу (розписана), 25 % річних та інфляції: від 30.11.2020 № 4-20-157 ств-фл/430 - 58 429,39 грн; від 30.11.2020 № 4-20-158 ств-фл/431 - 63 553,27 грн; від 30.11.2020 № 4-20-159 ств-фл/432 - 45 535,98 грн; від 26.01.2021 №4-21-4 ств-фл/31-103 838,13 грн;
- шоста черга - 4 670,17 грн пеня, штраф.
Отже, Позивач дійшов висновку, що термін прострочення за основною заборгованістю становить значно більше ніж 30 календарних днів, що надає право Лізингодавцю вимагати повернення Предмету лізингу, а у Лізингоодержувача, в свою чергу, виник обов`язок щодо здійснення добровільного повернення Предмета лізингу Лізингодавцю, який він не виконав на час звернення до суду з цим позовом.
Крім того, Позивач посилається на те, що він неодноразово письмово звертав увагу Відповідача та Третьої особи на те, що станом на дату вимоги в Лізингоодержувача беззаперечно існує обов`язок щодо повернення Предмету лізингу Лізингодавцю: вимоги про повернення предмету лізингу №14/984 від 05.12.2023 та 14/929 від 14.11.2023, які залишилися без відповіді.
Позивач також зазначив, що термін дії договорів: № 4-20-157 ств-фл/430 від 30.11.2020, № 4-20-158 ств-фл/431 від 30.11.2020, № 4-20-159 ств-фл/432 від 30.11.2020 закінчилися у грудні місяці 2023 року.
Внаслідок чого відповідно до п.5.6 у разі належного (повного та своєчасного) виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань відповідно до умов Договору Лізингоодержувач має право набути у власність Предмет лізингу на підставі Акту приймання передачі із зазначенням остаточних розрахунків. Відповідно до п. 5.7 Перехід права власності на Предмет лізингу здійснюється згідно з п. 5.6 Договору та у випадку здійснення Лізингоодержувачем викупного платежу у розмірі 500,00 грн в тому числі ПДВ 83,33 грн.
На думку позивача, оскільки станом на 04 грудня 2023 року взяті на себе за вказаними Договорами зобов`язання щодо вчасної сплати лізингових платежів не виконані, Предмети лізингу в разі наявності заборгованості за договорами підлягають поверненню.
Відповідно до Закону в період дії воєнного стану забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріусів, так як 25 серпня 2022 року набрав чинності Закон від 27 липня 2022 року № 2455-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану». Тому передбачений Договором спосіб захисту прав Лізингодавця, як виконавчий напис нотаріуса є неефективним. Відповідно, Позивач вважає, що в цьому випадку ефективним способом судового захисту інтересів позивача буде вилучення та передання лізингового майна.
З огляду на викладене, Позивач просить суд вилучити у Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України», код ЄДРПОУ 30093529 - та передати Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», код ЄДРПОУ: 30401456, - нижчезазначені Предмети лізингу разом з технічною документацією, комплектами ключів і т.д., - згідно Актів, та в технічно справному та комплектному стані, а саме:
- автомобіль RENAULT DUSTER Intense зав №VF1HJD40866478690 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-157 ств-фл/430 від 30.11.2020;
- автомобіль CITROEN Berlingo L2 BHDi 130 AT8 SHINE зав.№VR7ECYHZRlj774184 1 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-158 ств-фл/431 від 30.11.2020;
- автомобіль CITROEN Berlingo VU L2 HDi 92 WORKER зав. №VR7ECYHZRLJ774184F9HPALJ4932758 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-159 ств-фл/432 від 30.11.2020;
- напівпричепний оборотний плуг Hektor 1000 7+1 зав. №НЕК0000208 договір викупною вартістю 500,00 грн, № 4-21-4 ств-фл/31 від 26.01.2021.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки прострочення оплати заборгованості за договорами фінансового лізингу обумовлене введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, а не недобросовісною поведінкою Відповідача, то відсутні підстави для вилучення майна, яке було передано Державному підприємству "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" за договорами фінансового лізингу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" про вилучення майна, в якому товариство просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Вилучити у Державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України», код ЄДРПОУ 30093529 - та передати Державному публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», код ЄДРПОУ: 30401456, - нижчезазначені Предмети лізингу разом з технічною документацією, комплектами ключів і т.д., - згідно Актів, та в технічно справному та комплектному стані, а саме:
- автомобіль RENAULT DUSTER Intense зав №VF1HJD40866478690 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-157 ств-фл/430 від 30.11.2020;
- автомобіль CITROEN Berlingo L2 BHDi 130 AT8 SHINE зав.№VR7ECYHZRlj774184 1 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-158 ств-фл/431 від 30.11.2020;
- автомобіль CITROEN Berlingo VU L2 HDi 92 WORKER зав. №VR7ECYHZRLJ774184F9HPALJ4932758 викупною вартістю 500,00 грн, договір № 4-20-159 ств-фл/432 від 30.11.2020;
- напівпричепний оборотний плуг Hektor 1000 7+1 зав. №НЕК0000208 договір викупною вартістю 500,00 грн, № 4-21-4 ств-фл/31 від 26.01.2021.
В матеріалах справи міститься відзив Державного підприємства "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" на позовну заяву Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ", в якому Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Предметом доказування у даній справі є наявність обставин з якими закон пов`язує наявність або відсутність підстав для вилучення майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
За змістом ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також Закону України "Про фінансовий лізинг". Одночасно, відповідно до статті 2 вказаного нормативно-правового акту відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг (статті 806-809), найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця майна, за умовами сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" № 723/97-ВР від 16.12.1997 (в редакції, чинній станом на дату укладення договору) передбачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" № 723/97-ВР передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Таким чином, з огляду на положення Закону України «Про фінансовий лізинг» та Цивільним кодексом України, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про фінансовий лізинг" № 723/97-ВР предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
За приписами пунктами 3, 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Як передбачено ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
Лізингодавець має право: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса 9ч.ч. 305 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР).
Натомість виходячи з положень ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому з огляду на ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР лізингоодержувачу (сублізингоодержувачу) забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.
Судом встановлено, що підставою для звернення Товариства з вказаним позовом стало не виконання Відповідачем зобов`язань з оплати лізингових платежів за Договорами фінансового лізингу №4-20-157 ств-фл/430 від 30.11.2020, № 4-20-158 ств-фл/431 від 30.11.2020, №4-20-159 ств-фл/432 від 30.11.2020, № 4-21-4 ств-фл/31 від 26.01.2021.
Пунктом 3.1.6 Договору передбачено право Лізингодавця в односторонньому порядку відмовитися від Договору (достроково припинити його дію) та вимагати повернення простроченої заборгованості і Предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 календарних днів та в інших випадках, передбачених цим Договором.
В той же час, як було зазначено вище ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 відкрито провадження у справі №904/2576/22 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Дослідне, код ЄДРПОУ 30093529).
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом частин першої, другої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Відповідно до частини третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.
Системний аналіз частини першої - третьої статті 41 КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов`язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.
Викладене, свідчить про те, що Державне підприємство "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" не могло самостійно здійснювати лізингові платежі відповідно до договорів №4-20-157 ств-фл/430 від 30.11.2020, № 4-20-158 ств-фл/431 від 30.11.2020, №4-20-159 ств-фл/432 від 30.11.2020, № 4-21-4 ств-фл/31 від 26.01.2021 з моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що враховуючи, що прострочення оплати заборгованості за договорами фінансового лізингу обумовлене введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, а не недобросовісною поведінкою Відповідача, то відсутні підстави для вилучення майна, яке було передано Державному підприємству "Дослідне господарство "ДНІПРО" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" за договорами фінансового лізингу.
Посилання апелянта на п. 3.4.14 Договору, що Лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору, є необґрунтованим, оскільки Відповідачем виконано всі взяті на себе зобов`язання, окрім тих, на які законом накладено мораторій, та які включено до реєстру кредиторів.
Крім того, судом враховується, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 по справі №904/2576/22 визнано кредиторські вимоги Позивача в загальному розмірі 284 846,37 грн.
Щодо доводів скаржника про те, що також окремими чіткими підставами для повернення предмету лізингу, окрім наявності заборгованості з лізингових платежів є: 1) закінчення строку лізингу; 2) відкриття процедури банкрутства (ч.7 ст.7 ЗУ «Про фінлізинг» та п.7, 8 ч.2 ст.21 того ж Закону), необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів зауважує, що вказані підстави не були визначені у позову та відповідно не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції.
Крім того, відповідно до п. 2 Розділу ІІІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ цей Закон застосовується до відносин, що виникли після дня набрання чинності цим Законом. Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.
В свою чергу, як передбачено п. 1 Розділу ІІІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
Отже, оскільки договори фінансового лізингу укладалися 30.11.2020 та 26.01.2021, тобто до набрання чинності Закону України «Про фінансовий лізинг» № 1201-IX від 04.02.2021, то до правовідносин, що виникли за ними, не застосовуються положення цього Закону, зокрема, ч. 7 ст. 7, пункти 7, 8 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 1201-IX.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що вказаний спір про вилучення майна є немайновим, а вимога про повернення Об`єкта лізингу його власнику є немайновою, оскільки за свою суттю вона не направлена на «збагачення» Позивача, яке можна оцінити вартісно, судом визнаються безпідставними та відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 після припинення дії договору лізингу невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірні дії лізингоодержувача. Тому права та обов`язки лізингодавця та лізингоодержувача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням відповідно до умов договору та положень законодавства, які регламентують наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу.
Таким чином, повернення предмета лізингу є майновим обов`язком, виконання якого унеможливлюється запровадженим мораторієм.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їм належну правову оцінку.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі №904/2576/22 (904/1309/24).
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/2576/22 (904/1309/24) залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі №904/2576/22 (904/1309/24) залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "УКРАГРОЛІЗИНГ".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 11.02.2025
Головуючий суддяВ.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125092455 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні