Рішення

від 10.02.2025 по справі 921/675/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 лютого 2025 року м. ТернопільСправа № 921/675/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув справу

за позовом Фізичної особи підприємця Горич Алли Василівни, АДРЕСА_1

до відповідача Приватного підприємства "За Обрій", с. Садки, Кременецький район, Тернопільська область, 47143

про стягнення 285 748,61 грн.

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суть справи: Фізична особа - підприємець Горич Алла Василівна звернулася до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою, поданою через систему "Електронний суд", до відповідача Приватного підприємства "За Обрій", про стягнення 285 748,61 грн заборгованості, в тому числі: 204 940,00 грн основного боргу, 12 430,56 грн інфляційних втрат, 3 091,18 грн 3% річних від простроченого грошового зобов`язання та 26 790,20 грн пені (з урахуванням заяви вх.№9747 від 19.12.2024).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу №20/06/2024-1Д від 20.06.2024 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, стягнення якої, з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені, є предметом розгляду у цій справі.

Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року позовну заяву (вх. №797 від 06.12.2024) Фізичної особи підприємця Горич Алли Василівни, залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

19 грудня 2024 року на адресу суду від Фізичної особи - підприємця Горич Алли Василівни надійшла заява № б/н від 18.12.2024 (вх. №9747), з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 10 грудня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 грудня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 20 січня 2025 року об 11:00 год. Крім того, відповідачу запропоновано в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України.

Ухвалою суду від 20 січня 2025 року, враховуючи неявку представників сторін в судове засідання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та надання сторонам передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд відклав розгляд справи відповідно до ст. 216 ГПК України на 10.02.2025 о 9:05 год., про що учасників справи повідомлено у встановленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Поряд з цим, у поданій суду заяві (вх.№471 від 20.01.2025) просить суд розглянути справу за відсутності позивача. Зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить задоволити їх в повному обсязі.

Відповідач участі свого представника в жодному судовому засіданні у цій справі не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заяв, клопотань, відзиву на позов від останнього суду не надходило.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії (ч.4 ст.120 ГПК України).

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Слід зазначити, що оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, усі процесуальні документи у цій справі (ухвали суду від 20.12.2024 та від 20.01.2025) направлялись на адресу (місцезнаходження) відповідача, зазначену як у відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої на запит суду від 10.12.2024 за №954598, так і в позовній заяві, а саме: с. Садки, Кременецький район, Тернопільська область, 47143. Поряд з цим, інформація щодо отримання відповідачем копії ухвали від 20.12.2024 в суду відсутня; копія ухвали суду від 20.01.2025 повернулася на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням, не реєстрації юридичною особою електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС покладається саме на таку юридичну особу.

Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом досліджено наявні в матеріалах справи докази.

10 лютого 2025 року справу розглянуто по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

20 червня 2024 року між Фізичною особою-підприємцем Горич Аллою Василівною (як Продавцем) та Приватним підприємством "За Обрій" (Покупець) укладено Договір №20/06/2024-1Д купівлі продажу, згідно умов якого (п. 1.1) Продавець зобов`язується поставити Покупцю товар в асортименті на умовах і в строки, обумовлені та підтверджені сторонами.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору товар поставляється окремими партіями. Партією вважається кількість товару, вказана у відповідних товаросупровідних документах. Якість товару підтверджується сертифікатом якості виробника.

Ціна товару встановлюється згідно попередніх домовленостей сторін, окремо для кожної партії товару (п. 3.1 Договору).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Договору поставка товару здійснюється Продавцем згідно попереднього замовлення Покупця. Товар постачається на умовах франко-склад Продавця, Покупця (за домовленістю сторін). Оплата додаткових послуг регламентується даним договором.

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 Договору, визначено умови оплати: післяплата 10 банківських днів. Загальна сума договору складає суму ціни товару, додатково наданих послуг, вказану у видаткових накладних, актах виконаних робіт, протягом усього терміну дії договору. Датою надходження коштів від Покупця вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу Продавця.

В разі порушення Покупцем умов платежів за відвантажений товар/надані послуги, згідно п. 5.1. даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від загальної суми несплачених накладних, згідно яких отримано товари/послуги (п. 7.2 Договору).

Згідно п. 11.1. Договору останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня поточного року включно. У випадку, якщо одна з сторін не виконує своїх зобов`язань за Договором до настання вищезгаданого моменту припинення його дії, Договір продовжує свою дію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Зазначений Договір без зауважень підписано представниками сторін.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору купівлі-продажу №20/06/2024-1Д від 20.06.2024, Фізична особа-підприємець Горич Алла Василівна здійснила поставку товару відповідачу згідно видаткових накладних:

- №1128 від 03.07.2024 (комбікорм птиця ріст), кількістю 10 000 кг, на суму 172 200 грн (з ПДВ);

- №3403 від 31.07.2024 (комбікорм птиця ріст), кількістю 10 000 кг, на суму 172 200 грн (з ПДВ), всього на суму 344 400,00 грн.

В підтвердження факту поставки товару на загальну суму 344 400,00 грн до матеріалів справи також долучено копії товарно-транспортних накладних №1128 від 03.07.2024 та №3403 від 31.07.2024, з яких вбачається, що перевізником Приватною фірмою "ВІТА" доставлено товар (комбікорм птиця ріст) загальною кількістю 20 000 кг, на загальну суму 344 400,00 грн (з ПДВ) відповідальній особі Приватного підприємства "За Обрій" до пункту розвантаження с. Великі Дедеркали, Шумський район, Тернопільська область, 47143.

Окрім того, як вбачається із доданих до матеріалів справи доказів, між ФОП Горич А.В., як Вантажовідправником та Замовником з одного боку, та Приватною фірмою "ВІТА", як Перевізником, з іншого боку, укладений Договір №01/08-05 Дтр перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2024, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Перевізник бере на себе обов`язок, від імені замовника, здійснювати на перевезення та експедицію вантажів, заявлених замовником до перевезення, автомобільним транспортом на території України.

Відповідно до пункту 2.16 Договору №01/08-05 Дтр, сторонами встановлено, що водій транспортного засобу перевізника є повноважним представником останнього та Замовника (ФОП Горич А.В.) з питань прийняття вантажу до перевезення, здійснення перевезення та передачі вантажу вантажоодержувачу, якщо інше не вказано в заявці.

Згідно з укладеними сторонами договорами-заявками №02/07/2024 та №30/07/2024 на перевезення вантажу, 04.07.2024 та 01.08.2024 товар (комбікорм) в загальній кількості 20 тонн було доставлено з м. Обухів, Київська область, на адресу розвантаження с. Великі Дедеркали, Тернопільська область, і передано представнику Приватного підприємства "За Обрій".

У позовній заяві позивач вказує на те, що відповідач лише частково здійснив оплату за поставлений йому згідно видаткових накладних №1128 від 03.07.2024 та №3403 від 31.07.2024 товар в сумі 139 460,00 грн, а саме: 02.08.2024 у сумі 29 460,00 грн, 05.11.2024 у суму 10 000,00 грн та 08.11.2024 на суму 100 000,00 грн, в підтвердження чого долучено копії виписок по рахунку НОМЕР_1 "Горич А.В. ФОП" за 02.08.2024, 05.11.2024 та 08.11.2024.

Окрім того, як вбачається із наявного в матеріалах справи гарантійного листа від 27.09.2024 Приватного підприємства "За Обрій", останнє просило позивача надати йому відстрочку по оплаті заборгованості за поставлену продукцію згідно договору № 20/06/2024-1Д від 20.06.2024 до 31.10.2024 та гарантувало у випадку несплати заборгованості до встановленої дати сплатити пеню з розрахунку 0,5% від суми прострочених зобов`язань за кожний день прострочення.

Як вказує позивач, відповідач всупереч умов договору №20/06/2024-1Д купівлі-продажу від 20.06.2024 та гарантійного листа від 27.09.2024 лише частково здійснив оплату за поставлений йому товар згідно видаткових накладних №1128 від 03.07.2024 та №3403 від 31.07.2024, що слугувало підставою для звернення із цим позовом до господарського суду з вимогою про стягнення 285 748,61 грн заборгованості, в тому числі 204 940,00 грн основного боргу, 12 430,56 грн інфляційних втрат, 3 091,18 грн 3% річних від простроченого грошового зобов`язання, 26 790,20 грн пені.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Слід зазначити, що видаткові накладні №1128 від 03.07.2024 на суму 172 200,00 грн, №3403 від 31.07.2024 на суму 172 200,00 грн та товарно-транспортні накладні №1128 від 03.07.2024 та №3403 від 31.07.2024, долучені позивачем до матеріалів справи, підписані відповідачем без зауважень та скріплені відтиском печатки товариства.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що на певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У позовній заяві вказується про те, що, з урахуванням п.5.1 укладеного Договору купівлі-продажу №20/06/2024-1Д від 20.06.2024, відповідач зобов`язаний був оплатити отриманий товар протягом 10 банківських днів, зокрема, за отриманий товар 03.07.2024 - до 15.07.2024 (останньою датою платежу є 13.07.2024 - субота), за отриманий товар 31.07.2024 - до 12.08.2024 (останньою даною платежу є 10.08.2024 - субота).

Проте, за твердженнями позивача, відповідач своєчасно не здійснив оплату поставленого йому товару в сумі 204 940,00 грн, у зв`язку з чим станом на 04.12.2024 у останнього виникла заборгованість у вказаній сумі, в тому числі за видатковою накладною №1128 від 03.07.2024 на суму 32 740,00 грн (з урахуванням часткових оплат 02.08.2024 у сумі 29 460,00 грн, 05.11.2024 у суму 10 000,00 грн та 08.11.2024 на суму 100 000,00 грн) та за видатковою накладною №3403 від 31.07.2024 на суму 172 200,00 грн.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про поставку товару відповідачу згідно видаткових накладних №1128 від 03.07.2024 та №3403 від 31.07.2024 та наявність заборгованості в загальній сумі 204 940,00 грн.

Водночас, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення суми основного боргу за Договором купівлі-продажу №20/06/2024-1Д від 20.06.2024.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 204 940,00 грн основного боргу за поставлений товар підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із неналежним виконанням договірних умов, згідно наведеного у позовній заяві розрахунку позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст.625 ЦК України:

- 12 430,56 грн інфляційних втрат в тому числі: по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 на суму 5 633,89 грн (за період з 16.07.2024 по 02.08.2024 (18 днів) на суму боргу 172 200 грн; за період з 03.08.2024 по 05.11.2024 (95 днів) на суму боргу 142 740 грн, за період з 06.11.2024 по 08.11.2024 (3 дні) 132 740 грн; за період з 09.11.2024 по 04.12.2024 (26 днів) на суму боргу 32740 грн); по видатковій накладній №3403 від 03.07.2024 за період з 12.08.2024 до 04.12.2024 на суму боргу 172 200,00 грн в сумі 6 796,67 грн;

- 3 091,18 грн 3% річних, в тому числі: по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 на суму 1 467,98 грн (за період з 16.07.2024 по 02.08.2024 (18 днів) на суму боргу 172 200 грн; за період з 03.08.2024 по 05.11.2024 (95 днів) на суму боргу 142 740 грн, за період з 06.11.2024 по 08.11.2024 (3 дні) 132 740 грн; за період з 09.11.2024 по 04.12.2024 (26 днів) на суму боргу 32740 грн); по видатковій накладній №3403 від 03.07.2024 за період з 12.08.2024 до 04.12.2024 на суму боргу 172 200,00 грн в сумі 1 623,20 грн.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки, з урахуванням принципу диспозитивності та визначеного позивачем періоду нарахування, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача:

- 12 430,56 грн інфляційних втрат (в тому числі по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 - 5 633,89 грн, нарахованих за період з 02.08.2024 по 04.11.2024 на суму боргу 142 740 грн, та по видатковій накладній №3403 від 03.07.2024 в сумі 6 796,67 грн, нарахованих за період з 12.08.2024 до 04.12.2024),

- 3 079,75 грн 3% річних, в тому числі: по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 на суму 1 456,55 грн (за період з 16.07.2024 по 01.08.2024 на суму боргу 172 200 грн; за період з 02.08.2024 по 04.11.2024 на суму боргу 142 740 грн, за період з 05.11.2024 по 07.11.2024 на суму боргу 132 740 грн; за період з 08.11.2024 по 04.12.2024 на суму боргу 32 740 грн); по видатковій накладній №3403 від 03.07.2024, нарахованих за період з 12.08.2024 до 04.12.2024 на суму боргу 172 200,00 грн в сумі 1 623,20 грн.

В частині стягнення 11,43 грн 3% річних, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 позов до задоволення не підлягає, оскільки розрахунок за 02.08.2024, 05.11.2024 та 08.11.2024 здійснено позивачем без урахування фактично сплачених у ці дні сум в рахунок часткового погашення заборгованості.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання також може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16, від 10.04.2018 у справі №916/804/17 та від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Як вже зазначалось вище, в пункті 7.2. Договору сторони визначили і погодили умову про те, що у разі порушення Покупцем умов платежів за відвантажений товар/надані послуги, згідно п. 5.1. даного Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від загальної суми несплачених накладних, згідно яких отримано товари/послуги (п. 7.2 Договору).

Позивач просить стягнути з відповідача 26 790,20 грн пені, зокрема: по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 на суму 12 722,50 грн (за період з 16.07.2024 по 02.08.2024 (18 днів) на суму боргу 172 200 грн; за період з 03.08.2024 по 05.11.2024 (95 днів) на суму боргу 142 740 грн, за період з 06.11.2024 по 08.11.2024 (3 дні) 132 740 грн; за період з 09.11.2024 по 04.12.2024 (26 днів) на суму боргу 32 740 грн); по видатковій накладній №3403 від 03.07.2024 за період з 12.08.2024 до 04.12.2024 на суму боргу 172 200,00 грн в сумі 14 067,70 грн. При цьому, зауважує, що для розрахунку пені ним застосовано подвійну облікову ставку НБУ, оскільки розмір подвійної ставки НБУ (26%) менше, ніж визначений в договорі розмір пені - 0,1% в день (36,6 річних), так і в гарантійному листі 0,5% в день (183 річних).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в межах визначеного ч. 6 ст.232 ГК України строку, суд дійшов висновку, що така підлягає до задоволення в сумі 26 691,12 грн, в тому числі:

- по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 - в сумі 12 623,42 грн (за період з 16.07.2024 по 01.08.2024 на суму боргу 172 200 грн; за період з 02.08.2024 по 04.11.2024 на суму боргу 142 740 грн, за період з 05.11.2024 по 07.11.2024 132 740 грн; за період з 08.11.2024 по 04.12.2024 на суму боргу 32 740 грн);

- по видатковій накладній №3403 від 03.07.2024 в сумі 14 067,70 грн (за період з 12.08.2024 до 04.12.2024 на суму боргу 172 200,00 грн).

В частині стягнення 99,08 грн пені, нарахованих за прострочення виконання зобов`язання по видатковій накладній №1128 від 03.07.2024 позов до задоволення не підлягає, оскільки розрахунок за 02.08.2024, 05.11.2024 та 08.11.2024 здійснено позивачем без урахування фактично сплачених сум в рахунок часткового погашення заборгованості.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Фізичної особи підприємця Горич Алли Василівни підлягають до задоволення в частині стягнення з Приватного підприємства "За Обрій" 247 141,43 грн заборгованості, в тому числі: 204 940,00 грн основного боргу, 12 430,56 грн інфляційних втрат, 3 079,75 грн 3% річних та 26 691,12 грн пені як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені у встановленому порядку відповідачем.

В решті заявлених вимог (285 748,61 грн - 247 141,43 грн) позов до задоволення не підлягає, оскільки наявність заборгованості у визначеній позивачем сумі не підтверджена належними та допустимими доказами.

Судові витрати.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги (ст. 123 ГПК України).

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що при зверненні із цією позовною заявою до господарського суду через систему "Електронний суд", позивачем сплачено 3 430,00 грн судового збору згідно платіжної інструкції №1013 від 05.12.2024, виходячи з визначеної ним ціни позову 285 748,61 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову на загальну суму 247 141,43 грн, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2 965,70 грн - пропорційно до задоволених судом вимог та з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені у цій справі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати критерії складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кваліфікації і досвіду адвоката, ціну позову, керуватися принципами реальності, розумності та справедливості.

Тобто, судові витрати на професійну правничу допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Пунктом 4 ст. 1 вказаного Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" однією з форм винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, орієнтовно складає 8000-10000 грн.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 20.05.2019 між Фізичною особою-підприємцем Горич А.В. та адвокатом Шубенок Олегом Миколайовичем укладено Договір про надання правової допомоги №4/142, відповідно до якого Адвокат надає Клієнту послуги з правничої допомоги щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги Клієнту в обсязі, визначеному Адвокатом разом з Клієнтом

Пунктом 3.1 вказаного правочину сторони погодили, що гонорар Адвоката, в тому числі порядок обчислення гонорару за окремі послуги та етапи їх виконання визначається окремою угодою та сплачується Клієнтом Адвокату в порядку, строки та в формі, визначеними такою угодою.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом часу ведення справ Клієнта Адвокатом (п.4.1 Договору).

Умовами підписаної сторонами 29.11.2024 Угоди №5 про гонорар адвоката до договору №4/142 про надання правової (правничої) допомоги від 20.05.2019, передбачено, що розмір гонорару складає суму, визначену сторонами в Акті(-ах) виконаних робіт (наданих послуг) за послуги надані адвокатом в справі за позовом ФОП Горич А.В. до Приватного підприємства "ЗА ОБРІЙ", ідентифікаційний код 34043047, про стягнення боргу, інфляційних витрат, процентів за користування коштами та пені за договором № 20/06/2024-1Д купівлі-продажу від 20.06.2024 (видаткові накладні №1128 від 03.07.2024, № 3403 від 31.07.2024). В обсяг послуг включаються консультації з правових питань; ознайомлення з документами, що відносяться до предмету спору, вивчення та аналіз матеріалів справи; аналіз судової практики та чинного законодавства, розроблення правової позиції, вивчення правової позиції іншої сторони; складення та обгрунтування розрахунків, в тому числі із застосуванням електронних систем для розрахунків; складення адвокатських запитів, складення, підготовка до подачі заяв по суті справи, додаткових пояснень та процесуальних документів (пояснення, заяви, клопотання та інші) з доданими до них матеріалами їх подання/направлення через Електронний кабінет ЄСІТС, засобами поштового зв`язку, в тому числі із застосуванням електронних сервісів; участь в судових засіданнях безпосередньо та/ або із застосуванням відеоконференцзв`язку, підготовка до судових засідань, виїзд на судові засідання, час очікування судових засідань, виїзд до клієнта, інших фізичних та юридичних осіб, організацій без статусу юридичної особи, на місце події, в інші місця, представництво клієнта, інші дії вчинені під час надання послуг у справі (п.2).

При цьому Гонорар сплачується на підставі Акту(-ів) виконаних робіт (наданих послуг) в момент його (їх) підписання. Підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг) засвідчує належне виконання робіт (надання послуг) адвокатом, оплату Клієнтом наданих послуг та її отримання Адвокатом (п.3 Угоди).

Згідно з п.5 Угоди при визначенні розміру гонорару враховано складність справи та робіт (послуг), час на сконання відповідних робіт (надання-послуг), швидкість виконання робіт (надання послуг), обсяг робіт (послуг) для досягнення бажаного результату та виконання окремих доручень Клієнта, ціну позову та значення справи для Клієнта, важливість впливу вирішення справи на репутацію Клієнта, кваліфікацію і досвід Адвоката, фінансовий стан Клієнта, строки та результати вирішення спірних правовідносин та інші важливі обставини.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених Договором про надання правової допомоги та Угодою №5 до нього, позивачем до матеріалів справи долучено копію Акта виконаних робіт №1 з детальним описом від 05.12.2024 на суму 9 500,00 грн, в тому числі: вивчення і аналіз позиції Клієнта та документів наданих Клієнтом (29.11.2024) - 0,25 год (15 хв) - 500 грн; аналіз судової практики та чинного законодавства (02.12.2024) - 0,5 год (30 хв) 1000 грн; правова консультація (02.12.2024) - 0,5 год (30 хв) - 1 000 грн; підготовка доказів та додаткових документів для позовної заяви (03.12.2024) - 0,25 год (15 хв) - 500 грн; здійснення розрахунків для позовної заяви, складення позовної заяви та підготовка її до подання з доданими матеріалами, супутнє консультування (03.12.2024) - 3 год. - 6 000 грн; подання позовної заяви з доданими матеріалами до суду та учасникам справи (05.12,2024 р.) - 0,25 год. (15 хв) - 500 грн.

На підтвердження оплати наданих адвокатом послуг до матеріалів справи долучено копію видаткового касового ордеру від 05.12.2024 про сплату Шубенок Олегу Миколайовичу 9500 грн за надані послуги згідно акту виконаних робіт №1 від 05.12.2024.

На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів справи долучено ордер серії АІ №1763541 від 05.12.2024 на надання правничої допомоги Горич Аллі Василівні.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Оцінивши у порядку ст. 86 ГПК України надані позивачем докази в підтвердження понесених витрат на послуги адвоката, суд, керуючись ст. 74-79 ГПК України, вважає їх належними, допустимими та такими, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.

Згідно з ч. 5-6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач у даній справі жодних заперечень щодо розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу чи заперечень проти їх задоволення не подавав. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, умови укладеного між позивачем та адвокатом Договору про надання правової допомоги, виходячи з критерію реальності і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що в цій справі заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, є документально обґрунтованим.

Поряд з цим, враховуючи часткове задоволення позову у цій справі, відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката суд покладає на відповідача в сумі 8 216,50 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 178, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "За Обрій", (с. Садки, Кременецький район, Тернопільська область, 47143, код ЄДРПОУ 34043047) на користь Фізичної особи підприємця Горич Алли Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ):

- 204 940 (двісті чотири тисячі дев`ятсот сорок) грн 00 коп. - основного боргу;

- 12 430 (дванадцять тисяч чотириста тридцять) грн 56 коп. - інфляційних втрат;

- 3 079 (три тисячі сімдесят дев`ять) 75 грн - 3% річних;

- 26 691 (двадцять шість шістсот дев`яносто одну) грн 12 коп. - пені;

- 2 965 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 70 коп. - судового збору;

- 8 216 (вісім тисяч двісті шістнадцять) грн 50 коп. - витрат на правничу допомогу

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.02.2025.

Суддя Н.В. Охотницька