Рішення

від 14.01.2025 по справі 927/1006/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1006/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.

За позовом: Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000,

в інтересах держави в особі позивачів:

1. Північного офісу Держаудитслужби,

код ЄДРПОУ 40479560, вул. Січових Стрільців, 18 м. Київ, 04053

2. Чернігівської міської ради

код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

до відповідачів:

1. Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради,

код ЄДРПОУ 03358216, пр-т М. Грушевського, 173, м. Чернігів, 14034

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопро Компані»,

код ЄДРПОУ 23521635, площа Грецька, 1, м. Одеса, 65026

Предмет спору: про визнання недійсним договір купівлі-продажу, стягнення грошових коштів та майна,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача-1: Мойсієнко Н. О., представник;

від позивача-2: Гурбик А. О., представник;

від відповідача-1: Мороз М. М., адвокат;

від відповідача-2: не з`явився;

за участю прокурорів: Рибалко Н. В., Ходика О. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Чернігівської міської ради до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопро Компані», у якому прокурор просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15.08.2022 №15/08/22-3414, укладений між Комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопро Компані» («Укравтокомплект ЛТД»);

- стягнути в дохід держави з Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 03358216, пр-т М. Грушевського, 173, м. Чернігів, 14034): самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 ; самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 ; самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 ; самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 ; трактор Беларус 82.1 ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ; трактор Беларус 82.1 ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ; комунальне устаткування (щітка «Залізний Лев» - 2 шт та відвал «Залізний Лев» - 2 шт), а з ТОВ «Автопро Компані» грошові кошти у сумі 24 900 000 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 19.11.2024 на 11:00; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами.

Ухвала суду від 29.10.2024 була доставлена відповідачам в їх Електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 29.10.2024 о 20:40, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, а отже останнім днем для подання відповідачами відзиву є 14.11.2024.

11.11.2024 позивач-1 подав до суду письмові пояснення з доданими до них документами.

11.11.2024 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

13.11.2024 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду:

- заяву, у якій просить вирішити питання щодо усунення недоліків позовної заяви в частині повноти оплати судового збору;

- заяву про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.11.2024 визнано необґрунтованою заяву КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/1006/24; зазначену заяву передано для вирішення іншому судді в порядку ч. 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України; відкладено розгляд заяви КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради про усунення недоліків позовної заяви до вирішення питання про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/1006/24 іншим суддею.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відмовлено КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради у задоволенні заяви про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи.

15.11.2024 позивач-2 направив до суду відповідь на відзив відповідача-1 з доданими до неї документами, які отримані судом 18.11.2024.

18.11.2024 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копії ордера про надання правової допомоги позивачу.

18.11.2024 прокурор подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору у розмірі 298 800,00 грн, а саме копій платіжних інструкцій від 14.11.2024 №3208, №3209.

18.11.2024 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив відповідача-1.

Відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у підготовче засідання 19.11.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 19.11.2024 проводилось за відсутності відповідача-2 (його представника).

У підготовчому засіданні 19.11.2024 суд розглянув заяви та клопотання учасників справи, які надійшли до його початку.

Щодо відзиву відповідача-1 на позов та відповідей прокурора та позивача-2 на цей відзив.

Суд долучив до матеріалів справи подані учасниками справи заяви по суті (відзив відповідача-1 на позовну заяву, відповіді прокурора та позивача-2 на цей відзив), як такі, шо подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням.

Щодо письмових пояснень позивача-1.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно із ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В силу ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Тобто свої вимоги щодо предмета спору позивач викладає у позовній заяві, а у випадку подання до суду позовної заяви прокурором, право позивача на звернення до суду з позовом, визначення предмета та підстав цього позову реалізується прокурором.

З системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України, зокрема ч. 5 ст. 55, вбачається, що у випадку подання позову прокурором позивач як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, вправі підтримати позов або відмовитися від поданого прокурором позову чи подати заяву про залишення позову без розгляду. Правом подавати будь-які пояснення по суті предмета спору позивач не наділений.

Згідно із ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Разом з тим, дозволу на подання додаткових пояснень з окремо визначеного питання суд позивачу-1 не надавав.

Зі змісту поданих пояснень щодо позовної заяви вбачається, що позивач-1 виклав свої доводи щодо заявлених прокурором позовних вимог, тобто ці пояснення не підпадають також під розуміння відповіді на відзив або заяви з процесуальних питань.

Зважаючи на те, що позивач-1 проявив бездіяльність щодо звернення до суду із відповідним позовом та намагання поданими додатковими поясненнями доповнити підстави позову, суд розцінює такі дії як недобросовісну процесуальну поведінку такого учасника.

За наведених обставин у їх сукупності, суд розцінив подані позивачем-1 письмові пояснення виключно як штучне використання підходу, щоб доповнити позовну заяву, подану прокурором та постановив ухвалу про залишення їх без розгляду.

Щодо клопотання відповідача-1 про долучення доказів.

Суд долучив до матеріалів справи подані відповідачем-1 докази, оскільки вони стосуються наявності повноважень у представника щодо представництва інтересів відповідача-1 у суді.

Щодо клопотання відповідача-1 про усунення недоліків позовної заяви в частині повноти оплати прокурором судового збору.

Оскільки до початку судового засідання прокурор подав до суду докази сплати судового збору у розмірі 298 800,00 грн, суд залишив без розгляду зазначене клопотання відповдіача-1, як таке, що вичерпало свою дію у зв`язку з усуненням прокурором недоліків позовної заяви.

У підготовчому засіданні 19.11.2024 представник відповідача-1 заявив клопотання про відкладення судового засідання для надання можливості надати заперечення на відповідь на відзив.

Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки за змістом ст. 167 ГПК України суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті, а не до закінчення підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 19.11.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.2024 на 11:00.

Ухвалою суду від 20.11.2024 (з урахуванням ухвали суду від 21.11.2024) повідомлено учасників справи про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 10.12.2024.

22.11.2024 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду заперечення.

Відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у судове засідання 10.12.2024 не з`явився.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання 10.12.2024 проводилось за відсутності відповідача-2 (його представника).

У судовому засіданні 10.12.2024 суд:

- долучив до матеріалів справи подані відповаідачем-1 заперечення, як такі, шо подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням;

- у порядку ст. 74 ГПК України зобов`язав прокурора та відповідача-1 надати суду належної якості копії поданих ними документів, копії яких виготовлені неякісно, внаслідок чого текст прочитати неможливо;

- оголосив перерву у судовому засіданні до 14.01.2025 до 11:00.

Ухвалою суду від 11.12.2024 повідомлено учасників справи про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 14.01.2025.

11.12.2024 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд», а 16.12.2024 через канцелярію суду подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта №02/04/2-24 від 05.08.2024 у покращеній якості.

11.12.2024 відповідач-1 через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта №02/04/2-24 від 05.08.2024 у покращеній якості.

06.01.2025 прокурор через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії протоколу огляду інтернет ресурсів від 24.01.2024 та висновку експерта від 28.06.2024 №1924/24-33.

13.01.2025 прокурор подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом копій документів належної якості.

Відповідач-2 був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у судове засідання 14.01.2025 не з`явився.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання 14.01.2025 проводилось за відсутності відповідача-2 (його представника).

У судовому засіданні 14.01.2025 суд долучив до матеріалів справи надані прокурором та відповідачем-1 копії документів належної якості.

У судовому засіданні 14.01.2025 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення спрощеної процедури закупівлі 15.08.2022 між КП «АТП-2528» та ТОВ «Укравтокомплект ЛТД», найменування якого змінено на ТОВ «Автопро Компані», укладено договір № 15/08/22-3414 на поставку товару: «Самоскид із заднім розвантаженням - 4 одиниці, Машина прибиральна - 2 комплекта на загальну суму 24 900 000,00 грн (далі - Договір). Прокурор зазначає, що під час проведення зазначеної закупівлі мали місце наступні порушення: відсутність належного обґрунтування КП «АТП-2528» необхідності закупівлі вартісної техніки; відсутність належного обґрунтування вартості машин, які були предметом закупівлі; наявність неправомірної домовленості між замовником - КП «АТП-2528» та учасником закупівлі - ТОВ «Автопро Компані» щодо укладення оскаржуваного договору, у тому числі завищення ціни предмета закупівлі. Прокурор вважає, що оспорюваний договір суперечить інтересам держави і суспільства та укладений за наявності умислу у сторін отримати прибуток, а тому на підставі ст. 203, 215, 228, ЦК України просить визнати зазначений договір недійсним та застосувати наслідки його недійсності.

Відповідач-1 заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні, з огляду на таке:

- наданий прокурором акт ревізії від 19.03.2024 №06-30/01 є неналежним доказом та не підтверджує жодної позовної вимоги у цій справі;

- відповідач-1 не погоджується з твердженнями прокурора про преюдиційність обставин, на які він послався у позовній заяві, зокрема, на матеріали досудового слідства кримінального провадження, оскільки відсутнє будь-яке рішення суду, яке вступило в силу та в якому судом були б встановлені чи підтверджені зазначені прокурором факти та обставини;

- відповідно до висновку експертів № 03-12/22 від 16.01.2023 року середня ринкова ціна колісного транспортного засобу - нового МАЗ 6501С5-584-000 з комплектом тристороннього металевого відвалу шириною 3 м та піскорозкидувального обладнання з бункером ємністю 9 м3 в умовах тендерної закупівлі у серпні 2022 році склала 5 862 920, 00 грн, що є вищою за ціну такого товару, отриманого відповідачем-1 в рамках оспорюваного договору. Отже, документально не було підтверджено безпідставне витрачання коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2022 рік в результаті проведення господарських операцій за оспорюваним договором купівлі-продажу;

- прокурор не довів належними доказами вчинення оспорюваного правочину всупереч інтересам держави та суспільства або з порушенням публічного порядку.

Відповідач-2 відзиву на позов у встановлений строк до суду не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач-2 не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Позивач-2 у відповіді на відзив зазначив про те, що факт завдання збитків Чернігівській міській раді внаслідок проведення спірної закупівлі не встановлено, а тому правових підстав для розірвання цього договору відповідач-2 не вбачає.

Прокурор заперечує проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві, та зазначає, що:

- висновок комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи від 16.01.2023 № 03-12/22 та як наслідок висновок судової економічної експертизи від 05.08.2024 № 02/04/2-24, які надано відповідачем-1, не можуть бути враховані судом під час прийняття рішення у даній справі, оскільки об`єкти дослідження експертизи та предмет Договору не є ідентичними;

- підстави для визнання договору купівлі-продажу від 15.08.2021 № 15/08/22-3414, як такого, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства з умислу у обох сторін, детально зазначено у позовній заяві і не спростовується доводами відзиву відповідача-1.

У наданих запереченнях відповідач-1 наголошує на відсутність правових підстав для задоволення позову.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до п. 1.2, 4.3, 4.4 Статуту КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету міської ради від 16.06.2022 №180, власником підприємства є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради (далі - Власник). Підприємство знаходиться у підпорядкуванні Управління житлово-комунального господарства міської ради. Статутний капітал підприємства становить 155 128 915,06 грн. Джерелом формування майна підприємства є, у тому числі, майно, кошти, надані йому Власником (т. 2 а.с. 37-41).

КП «АТП-2528» звернулось до Чернігівського міського голови з листом від 11.07.2022, у якому у зв`язку із значними пошкодженнями рухомого майна підприємства внаслідок збройної агресії рф проти України просило розглянути можливість виділення коштів для придбання 4-х самоскидів вантажопідйомністю не менше 20 тон кожний, а також 2-х тракторів з навісним обладнанням загальною вартістю 25 млн грн (т. 1 а.с. 104).

Листом від 20.07.2022 № 153/2022/2-03 начальник Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради звернувся до Чернігівського міського голови з проханням передбачити додаткові кошти в сумі 25 000 000,00 грн та внести відповідні зміни до бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2022 рік, у зв`язку із значним пошкодженням рухомого майна КП «АТП-2528» внаслідок збройної агресії російської федерації проти України під час бойових дій на території міста Чернігова (т. 1 а.с. 104, на звороті).

21.07.2022 Виконавчий комітет Чернігівської міської ради ухвалив рішення № 239, у якому вирішив внести зміни та доповнення до рішення Чернігівської міської ради від 25.11.2021 № 13/VІІІ-20 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2022 рік» (т. 1 а.с. 56-57).

Відповідно до довідки про зміни до річного розпису бюджету на 2022 рік № 203 від 21.07.2022 збільшено видатки Управління ЖКГ ЧМР за спеціальним фондом (КПКВК 1217670, КЕКВ 3210) на 25 000 000,00 грн (т. 1 а.с. 53).

Згідно з довідкою про зміни до кошторису на 2022 рік № 66 від 21.07.2022 Управлінню ЖКГ ЧМР внесено зміни до спеціального фонду кошторису за КПКВК 1217670, КЕКВ 3210 та збільшено суму надходжень в сумі 25 000 000,00 грн (т. 1 а.с. 52).

Наказом Управління ЖКГ ЧМР № 28 від 28.07.2022 внесено зміни та затверджено в новій редакції паспорти бюджетних програм місцевого бюджету на 2022 рік Управління ЖКГ ЧМР, у тому числі до бюджетної програм КТПКВК МБ 1217670 - внески до статутного капіталу суб`єктів господарювання (т. 1 а.с. 112-113).

29.07.2022 Комунальним підприємством «АТП-2528» на вебпорталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення № UA-2022-07-29-006516-а про проведення спрощеної закупівлі товарів: «Самоскид із заднім розвантаженням - 4 одиниці, Машина прибиральна - 2 комплекти (код за ЄЗС ДК 021:2015: код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби)» орієнтовною вартістю 25 000 000,00 грн.

За результатами проведеної спрощеної закупівлі переможцем визнано ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» (протокол №090822 від 09.08.2022 розгляду пропозиції та прийняття рішення про намір укласти договір, т. 1 а.с. 49).

15.08.2022 між КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради (далі - Замовник) та ТОВ «Укравтокомплект ЛТД», найменування якого надалі змінено на ТОВ «Автопро Компані» (далі - Постачальник), укладено договір купівлі-продажу №15/08/22-3414 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Замовнику Товар: Самоскид із заднім розвантаженням - 4 одиниці, Машина прибиральна - 2 комплекти (код за ЄЗС ДК 021:2015: код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби). (Самоскид МАЗ-6501С5-584-000- 4 шт., Трактор Беларус 82.1 з комунальним устаткуванням (відвал та щітка) - 2 комплекти) загальною вартістю 24 900 000,00 грн за рахунок коштів місцевого бюджету м. Чернігова (т. 1 а.с. 98-100).

Додатком №1 до Договору є специфікація щодо поставки Замовнику самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 у кількості 4 шт. вартістю 4 655 000,00 грн без ПДВ за 1 шт. та тракторів Беларус 82.1 з комунальним устаткуванням (відвал та щітка) у кількості 2 штуки вартістю 1 065 000,00 грн за 1 шт. без ПДВ; усього на загальну суму 24 900 000,00 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 101).

Листом від 15.08.2024 №01-21/312.1 КП «АТП-2528» ЧМР звернулось до ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» з проханням розглянути можливість доукомплектування самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 відповідними снігоочисними відвалами та піскорозкидальним обладнанням без зміни ціни за одиницю товару (т. 1 а.с. 190).

Відповідно до актів приймання-передачі товару за договором №15/08/22-3414 (т. 1 а.с. 40-43):

- №1-№4 від 16.08.2022 Продавець передав, а Покупець прийняв самоскиди МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний відвал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням) у кількості 4 шт. вартістю 5 586 000,00 грн за 1 шт., а усього на загальну суму 22 344 000,00 грн;

- №5-№6 від 16.08.2022 Продавець передав, а Покупець прийняв трактори Беларус 82.1 у кількості 2 шт. вартістю 1 158 000,00 грн за 1 шт., а усього на загальну суму 2 316 000,00 грн;

- №7 від 16.08.2022 Продавець передав, а Покупець прийняв комунальне устаткування - щітки «Залізний Лев» у кількості 2 шт. та відвали «Залізний Лев» у кількості 2 шт. на загальну суму 240 000,00 грн.

18.08.2022 Виконавчий комітет Чернігівської міської ради ухвалив рішення №323, у якому вирішено головному розпоряднику бюджетних коштів - Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради перерахувати кошти для придбання техніки та обладнання в рамках внеску до статутного капіталу Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради у сумі 24 900 000,00 грн на розрахунковий рахунок підприємства (т. 1 а.с. 54).

Згідно з розпорядженням від 19.08.2022 №543 Управлінню ЖКГ за КПКВК 1217670, КЕКВ 3210 виділено кошти у розмірі 24 900 000,00 грн (т. 1 а.с. 124)

Відповідно до платіжних доручень від 29.09.2022 №117-№123 КП «АТП-2528» ЧМР сплатило ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» кошти за поставлені самоскиди МАЗ-6501С5-584-000, трактори Беларус 82.1 та комунальне устаткування у загальному розмірі 24 900 000,00 грн грн (т. 1 а.с. 44-47).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області провело ревізію фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, за результатами якої складено акт ревізії від 19.03.2024 №06-30/01 (далі - Акт ревізії).

В Акті ревізії (ст. 223-224 Акта), зокрема, встановлено, що Управління ЖКГ в особі Куца Я. В. не забезпечило контроль за ефективним витрачанням бюджетних коштів, як це передбачено вимогами п. 7 та п. 9 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України. Крім того, начальником Управління ЖКГ, як одним із відповідальних виконавців з виконання заходів по Програмі, а це придбання комунальної техніки (проведення процедури закупівлі за номером UA-2022-07-29-006516-а), не проконтрольовано процес визначення КП «АТП-2528» об`єктивної очікуваної вартості предмета закупівлі, що призвело до закупівлі КП «АТП-2528» самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг за завищеною ціною та спричинило збитків міському бюджету на загальну суму 7 979 119,64 грн (т. 2 а.с. 223).

Акт ревізії підписаний в.о. начальника Управління ЖКГ ЧМР Андрієм Черненком із запереченнями.

У провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 12024270000000669 від 08.03.2024, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (за фактом неналежного виконання службовими особами Управління ЖКГ ЧМР своїх посадових обов`язків, внаслідок чого КП «АТП-2528» здійснено закупівлю 4-х самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг за завищеною ціною, чим спричинено тяжкі наслідки у вигляді збитків Чернігівській міській територіальній громаді на загальну суму 7 979 119,64 грн), яке було виділено в окреме провадження з кримінального провадження № 62022100110000138 від 23.09.2022.

У ході досудового розслідування були отримані певні документи та допитано свідків.

На виконання постанови старшого слідчого про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 13.02.2023, винесеної у кримінальному провадженні № 62022100110000138 від 23.09.2022, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено комісійну судову транспортно-товарознавчу експертизу, про що складено висновок експерта від 06.03.2023 №5769/23-56/6209/23-56/6210-6215/23-54 (т. 1 а. с. 125-134).

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи від 06.03.2023 (далі - висновок експертів від 06.03.2024) середня ринкова вартість станом на 15.08.2022 самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний відвал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням) становить 3 591 220,09 грн з ПДВ за 1 шт., а середня ринкова вартість станом на 15.08.2022 самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 (тобто без додаткового обладнання) становить 2 594 350 грн з ПДВ за 1 шт.

У висновку експертів від 06.03.2023 зазначені такі характеристики досліджуваних самоскидів МАЗ-6501С5-584-000: повна маса автомобіля в спорядженому стані - 12 575 кг; потужність двигуна - 241 (328) кВт (к.с.); число передач - 9.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 02.10.2023 (т. 1 а.с. 143-146) в рамках досудового розслідування, а саме свідка - старшого фахівця з публічних закупівель КП «АТП-2528» Дорошок Н. В., остання повідомила наступні обставини:

- очікувану вартість, вказану в оголошенні про проведення закупівлі № UA-2022-07-29-006516-а, визначено на підставі потреби в техніці та наявних комерційних пропозицій «Альфатекс» від 25.07.2022 (на автомобілі МАЗ та трактори «Беларус 82,1»). Крім того, нею особисто оглянуто за допомогою мережі Інтернет в системі «Прозорро» аналогічні закупівлі;

- технічні характеристики автомобілів, які були зазначені в «Технічному завданні» до закупівлі UA-2022-07-29-006516-а були надані їй кимось з працівників, що входять до інженерної служби, ким саме вона не пам`ятає;

- в п. 2.4 розділу 2 «Технічного завдання» до закупівлі UA-2022-07-29-006516-а зазначено: «Об`єм двигуна не більше 6650 см куб.» відповідно до наданих їй технічних характеристик кимось з осіб з числа інженерної служби.

Згідно з протоколом допиту свідка від 25.10.2023 (т. 1 а.с. 135-137) в рамках досудового розслідування, а саме свідка - комерційного директора ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» ОСОБА_1 , остання повідомила наступні обставини:

- безпосередньо всією процедурою даної закупівлі займалась вона як комерційний директор підприємства. Про проведення закупівлі їй стало відомо із оголошення на майданчику «Прозоро». Після того як вона побачила оголошення на сайті, вона особисто через електронну систему подала весь пакет документів. В подальшому, стосовно укладення договору та усіх процедурних питань вона спілкувалась із юристом КП «АТП-2528» Морозом Миколою Миколайовичем. Надалі до TOB «Укравтокомплект ЛТД» надійшло звернення КП «АТП-2528» про безкоштовне доукомплектування вказаних транспортних засобів зимовим обладнанням (відвали, бункери та піскосолерозкидачі);

- між TOB «Укравтокомплект ЛТД» та КП «АТП-2528» раніше укладались договори на поставку техніки. До цього, за весь період TOB «Укравтокомплект ЛТД» здійснював поставку близько 10 одиниць різної техніки для КП «АТП-2528».

Згідно з протоколом допиту свідка від 27.11.2023 (т. 1 а.с. 140-146) в рамках досудового розслідування, а саме свідка - менеджера з продажу ПП «ВКП «Альфатекс» Назаренко М. В., остання повідомила наступні обставини:

- 24.10.2022 на її електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли листи від контакту УАК-ВИКА (номер телефону НОМЕР_11 ) з проханням надати комерційні пропозиції на автомобільну техніку, а саме МАЗ-6501С5-584-000 та на АТ МДК на базі МАЗ-6501С5, та направити їх на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , що і було зроблено менеджером;

- цих транспортних засобів та обладнання не було в наявності у ПП «ВКП «Альфатекс», а вартість, яка була зазначена у комерційних пропозиціях, визначалась виходячи з ринкової вартості аналогічних автотранспортних засобів, з урахуванням внутрішньої цінової політики ПП «ВКП «Альфатекс» (торгівельна надбавка тощо);

- на питання слідчого: «Чи надавало ПП «ВКП «Альфатекс» будь-яким іншим фізичним або юридичним особам, окрім КП «АТП-2528» ЧМР, комерційні пропозиції від 07.07.2022 та 25.07.2022 на самоскид МАЗ-6501С5-584-000 та від 18.07.2022 на машину дорожню комбіновану АТ МДК на базі МАЗ-6501С5 (з піскосолерозкидальним обладнанням та поворотним відвалом), якщо так, то кому та за яких обставин?» свідок ОСОБА_2 повідомила, що надавала дівчині на ім`я ОСОБА_3 , яка записана у контактах УАК-ВИКА (номер телефону НОМЕР_11 ). Більш конкретної інформації надати не змогла. Де безпосередньо працює ця дівчина їй не відомо.

Відповідно до протоколу обшуку від 27.11.2023 слідчим у кримінальному провадженні № 62022100110000138 від 23.09.2022 СУ ГУНП в Чернігівській області за участі оперуповноважених УСР в Чернігівській області Гальонки Є. В. та Рекуна О. В. провели обшук ПП «ВКП «Альфатекс», під час якого вилучено, зокрема: оригінали комерційних пропозицій №07/07м від 07.07.2022, №18/07м від 18.07.2022, №25/07м від 25.07.2022; скріншоти екрану персонального комп`ютера переписки з поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1, якою користується менеджер відділу продажів ПП «ВКП «Альфатекс» ОСОБА_2 упродовж 2022 року, які у подальшому роздруковані на 12 арк (т. 3 а.с. 126-135).

У ході проведення огляду ПП «ВКП «АЛЬФАТЕКС» встановлено, що на робочому персональному комп`ютері Назаренко М. В. у ході обшуку виявлено поштовий сервер GMAIL.COM з поштовою скринькою ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою користується ОСОБА_2 . При її перегляді виявлено листування з абонентом УАК-ВИКА (поштова адреса ІНФОРМАЦІЯ_2, номер телефону НОМЕР_11 ), у якій знаходиться 7 електронних листів. Також виявлено 10 файлів з інформацією щодо комерційних пропозицій ПП «ВКП «АЛЬФАТЕКС», наданих упродовж 2022 року суб`єктам господарювання різних форм власності на самоскиди МАЗ-6501С-584-000, машину дорожню комбіновану АТ МДК на базі МАЗ-6501С5.

Відповідно до інформації зі скрін-шотів екрану персонального комп`ютера ОСОБА_2 комерційні пропозиції щодо транспортних засобів МАЗ-6501С5 були відправлені 24.10.2022, у тому числі на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3.

Комерційні пропозиції ПП «ВКФ «Альфатекс» від 07.07.2022 та від 25.07.2022 містять наступні дані: найменування товару - самоскид МАЗ-6501С5-584-000; ціна - 5 635 000,00 грн; повна маса автомобіля в спорядженому стані - 13 450 кг; потужність двигуна - 316 (430) кВт (к.с.); число передач - 16 (12). Комерційна пропозиція ПП «ВКФ «Альфатекс» від 18.07.2022 містить наступні дані: найменування товару - машина дорожня комбінована АТ МДК на базі МАЗ-6501С5; ціна - 5 700 000,00 грн; повна маса автомобіля в спорядженому стані - 33 500 кг; потужність двигуна - 241 (330) кВт (к.с.); кількість передач - 12 (т. 3 а.с. 136-139).

Слідчим у кримінальному провадженні № 62022100110000138 від 23.09.2022 здійснено огляд телефону (протокол огляду речей від 07.12.2023), який використовувався ОСОБА_1 - комерційним директором ТОВ «Укравтокомплект ЛТД», під час якого в месенджері WhatsApp виявлено листування за 28.07.2022 о 10:08 та за 29.07.2022 (з 12:36 до 16:01) з контактом «ІНФОРМАЦІЯ_4», номер телефону НОМЕР_12 (який, як вбачається з матеріалів справи, є представником КП «АТП-2528»), щодо проведення процедури закупівлі UA-2022-07-29-006516-a. Також у месенджері Viber виявлено листування, починаючи з 28.07.2022, між ОСОБА_1 та контактом «ОСОБА_3», яка є менеджером з продажу ТОВ «Укравтокомплект ЛТД», щодо підготовки документів до проведення торгів із закупівлі самоскидів МАЗ та тракторів, а також необхідністю отримання комерційних пропозицій за закупівлею UA-2022-07-29-006516-а від інших постачальників до дати оголошення цієї закупівлі (повідомлення датоване 20.10.2022) (т. 1 а. с. 149-156).

24.01.2024 старшим оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області ДСР Національної поліції України Роговий М. Г. здійснив огляд інтернет ресурсу https://prozorro.gov.ua/search/tender, під час якого встановлено, що КП «АТП-2528» ЧМР неодноразово закуповувало у ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» самоскиди МАЗ та іншу техніку, про що складено протокол огляду інтернет ресурсів від 24.01.2024) (т. 3 а.с. 83-88).

На виконання постанови слідчого про призначення судово-технічної експертизи документів від 07.02.2024, винесеної у кримінальному провадженні № 62022100110000138 від 23.09.2022, експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судово-технічну експертизу документів, про що складено висновок експерта від 28.06.2024 №1924/24-33 (т. 3 а. с. 103-124).

За результатами проведення судово-технічної експертизи документів експерт зробив висновок, що всі надані документи, а саме: копія комерційної пропозиції вих. № 25/07м від 25.07.2022 на самоскид МАЗ-6501С5-584-000, яка згідно постанови вилучена 08.11.2022 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів КП «АТП-2528» ЧМР; завірені копії комерційної пропозиції вих. № 07/07м від 07.07.2022 на самоскид МАЗ-6501С5-584-000 та комерційної пропозиції вих. № 25/07м від 25.07.2022 на самоскид МАЗ-6501С5-584-000, які 23.06.2023 за № 5666-23 згідно постанови надійшли до Чернігівської окружної прокуратури від ПП «Альфатекс»; завірена копія комерційної пропозиції вих. № 25/07м від 25.07.2022 на самоскид МАЗ-6501С5-584-000, яка згідно постанови вилучена 10.02.2023 під час проведення

тимчасового доступу до речей та документів УЖКГ ЧМР; копія комерційної пропозиції вих. № 07/07м від 07.07.2022 на самоскид МАЗ-6501С5-584-000, яка згідно постанови надійшла 31.03.2023 за № 2743-23 до Чернігівської окружної прокуратури від КП «АТП-2528» ЧМР, виготовлені за допомогою одного й того ж електронного файлу, а саме за допомогою файлу що містить змонтований документ - комерційна пропозиція вих. № 25/07м від 25.07.2022 на самоскид МАЗ-6501С5-584-000, яка згідно постанови вилучена 27.11.2023 під час проведення обшуку за місцем розміщення ПП «Альфатекс», копія якого надана експерту на диску, з відповідним його редагуванням у місці розташування номеру документу та його дати.

Додатками до висновку експерта від 28.06.2024 №1924/24-33 є, зокрема, копії комерційних пропозицій ПП «ВКФ «Альфатекс» від 25.07.2022, вилучених 08.11.2022 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів КП «АТП-2528» ЧМР.

Комерційні пропозиції ПП «ВКФ «Альфатекс» від 25.07.2022 містять наступні дані: найменування товару - самоскид МАЗ-6501С5-584-000; ціна - 5 635 000,00 грн; повна маса автомобіля в спорядженому стані - 13 450 кг; потужність двигуна - 316 (430) кВт (к.с.); число передач - 16 (12).

Постановою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури Володимира Коваля від 06.09.2024 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12024270000000669 від 08.03.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, під час реалізації представницьких повноважень прокурора в частині використання копій документів з матеріалів кримінального провадження (т. 1 а.с. 97).

Відповідач-1 надав висновок судового експерта Булейка О. А. №03-12/22 від 16.01.2023 за результатами комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи, виконаної за зверненням начальника КП «АТП-2528» ЧМР Волока Р. В. для надання до кримінального провадження № 62022100110000138 від 23.09.2022.

Щодо першого питання: «Яка середня ринкова ціна КТЗ - нового самоскида МАЗ 6501С5-584-000 з встановленим на базі самоскида комплектом піскорозкидувального устаткування з об`ємом бункера 9 м3 та поворотним відвалом шириною 3 м в умовах тендерної закупівлі у серпні 2022 року?» експерт дійшов висновку, що середня ринкова ціна КТЗ - нового самоскида МАЗ 6501С5-584-000 з комплектом тристороннього металевого відвалу шириною 3 м та піскорозкидувального устаткування з бункером ємністю 9 м3 та поворотним відвалом шириною 3 м в умовах тендерної закупівлі у серпні 2022 року складає 5 862 920,00 грн з ПДВ (т. 2 а.с. 159-179).

Також відповідач-1 надав висновок судового експерта Семенової Н. Ю. №02/04/2-24 від 05.08.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи, виконаної за зверненням адвоката ОСОБА_4. - захисника Куца Я. В. у кримінальному провадженні № 12024270000000669 від 08.03.2024.

Щодо першого питання: «Чи підтверджується документально безпідставне витрачання коштів бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2022 рік в результаті проведення господарських операцій за Договором купівлі-продажу №15/08/22-3414 від 15 серпня 2022 року, укладеним між Комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради та ТОВ «Укравтокомплект ЛТД», з урахуванням висновку експертів №03-12/22 від 16.01.2023 року про середню ринкову ціну в умовах тендерної закупівлі у серпні 2022 року?» експерт дійшов висновку, що документально не підтверджується таке безпідставне витрачання коштів; середня ринкова ціна колісного транспортного засобу - нового самоскида МАЗ 6501С5-584-000 з встановленим на базі самоскида комплектом піскосолерозкидувального устаткування, з об`ємом бункера 9 м3 та поворотним відвалом шириною 3 м, в умовах тендерної закупівлі у серпні 2022 року згідно з висновками комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи №03-12/22 від 16.01.2023 складає 5 862 920,00 грн з урахуванням ПДВ, тоді як зазначена у Договорі купівлі-продажу №15/08/22-3414 від 15 серпня 2022 року, первинних та платіжних документах 5 586 000,00 грн з ПДВ за 1 шт., тобто є нижчою за середню ринкову ціну в умовах тендерної закупівлі у серпні 2022 року (т. 3 а.с. 37-58).

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Північного офісу Держаудитслужби та Чернігівської міської ради у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» контроль у сфері закупівель здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України).

Згідно з ч. 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Пунктами 8, 10, 11, 12 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

Суд встановив, що Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області провело ревізію фінансово-господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, за результатами якої було встановлено, що начальником Управління ЖКГ, як одним із відповідальних виконавців з виконання заходів по Програмі, а це придбання комунальної техніки (проведення процедури закупівлі за номером UA-2022-07-29-006516-а), не проконтрольовано процес визначення КП «АТП-2528» об`єктивної очікуваної вартості предмета закупівлі, що призвело до закупівлі КП «АТП-2528» самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг за завищеною ціною та спричинило збитків міському бюджету на загальну суму 7 979 119,64 грн.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Північного офісу Держаудитслужби з листом від 10.09.2024 №55-77-8166вих-24, у якому повідомив про виявлені порушення під час укладення спірного договору та просив повідомити про вжиті заходи щодо визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області у листі від 23.09.2024 №262506-17/3140-2024 повідомило прокурора про відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду із позовом про визнання договору недійсним.

Отже, зі змісту вказаного листа слідує, що позивач-1 не вжив жодних належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомлено прокурором.

Відповідно до приписів Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави у разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (в тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель, в тому числі щодо визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності.

Таким чином, заперечення позивача-1 про відсутність у нього повноважень для звернення до суду з позовом про визнання спірного договору недійсним свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Згідно із частинами 1, 4 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Частиною 1 ст. 26 Бюджетного кодексу України визначено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Враховуючи те, що джерелом фінансування коштів на оплату спірного товару були кошти місцевого бюджету м. Чернігова - Чернігівська міська рада є заінтересованою особою щодо їх законного та раціонального витрачання.

Оскільки засновником КП «АТП-2528» та власником його майна є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради, яка фінансує i контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, суд вважає, що Чернігівська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету.

Прокурор звертався до Чернігівської міської ради з листом від 10.09.2024 №55-77-8186вих-24, у якому повідомив про виявлені порушення під час укладення спірного договору та просив повідомити про вжиті заходи щодо визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності.

Чернігівська міська рада від 01.10.2024 №1385/1-04/02/7879/20/вх/03 повідомила прокурора, про відсутність у неї підстав для звернення до суду із позовом про визнання спірного договору недійсним на підстав ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Відтак Чернігівською міською радою особисто підтверджено нездійснення жодних дій, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом.

Суд вважає, що такі дії позивача-2 свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд дійшов висновку, що він правильно визначив Північний офіс Держаудитслужби та Чернігівську міську раду позивачами, компетентними органами у спірних правовідносинах, які втім, не звернулися до суду з позовом про визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності після отримання інформації від прокурора про наявні порушення.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів, які є компетентними органами у спірних правовідносинах.

У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивачів про намір подати позов в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Чернігівської міської ради про визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності .

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Північного офісу Держаудитслужби та Чернігівської міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Щодо суті позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частині 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

При вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, зокрема частини 3 цієї норми, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження (постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17).

У законодавстві відсутні визначення поняття «інтерес» та поняття «інтерес держави і суспільства». Законодавство не містить ні орієнтованого переліку сфер, де існують ці державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення.

Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді певною мірою конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов`язані з потребою у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У наукових працях зазначається, що поняття «інтереси держави» має невизначений зміст, і в кожному конкретному випадку необхідно встановити, порушені чи ні інтереси окремої особи або держави. Інтереси держави - це закріплена Конституцією та законами України, міжнародними договорами (іншими правовими актами) система фундаментальних цінностей у найбільш важливих сферах життєдіяльності українського народу і суспільства.

Як встановив суд, 15.08.2022 між КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради (Замовник) та ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №15/08/22-3414, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити відповідачу товар, а саме: самоскиди МАЗ-6501С5-584-000 у кількості 4 шт. за ціною 4 655 000,00 грн без ПДВ за 1 шт., що з ПДВ становить 5 586 000,00 грн, та трактори Беларус 82.1 з комунальним устаткуванням (відвал та щітка) у кількості 2 штуки вартістю 1 065 000,00 грн за 1 шт. без ПДВ, що з ПДВ становить 1 278 000,00 грн, а усього на загальну суму 24 900 000,00 грн.

У цей же день, 15.08.2022, відповідач листом за №01-21/312.1 КП «АТП-2528» ЧМР звернувся до ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» з проханням розглянути можливість доукомплектування самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 відповідними снігоочисними відвалами та піскорозкидальним обладнанням без зміни ціни за одиницю товару.

Згідно з актами приймання-передачі товару №1-№7 від 16.08.2022 ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» передало, а КП «АТП-2528» ЧМР прийняло самоскиди МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний відвал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням) у кількості 4 шт. вартістю 5 586 000,00 грн за 1 шт., трактори Беларус 82.1 у кількості 2 шт. вартістю 1 158 000,00 грн за 1 шт. та комунальне устаткування - щітки «Залізний Лев» у кількості 2 шт. та відвали «Залізний Лев» у кількості 2 шт. на загальну суму 240 000,00 грн.

Прокурор, зокрема, вважає, що спірні самоскиди були придбані відповідачем-1 за завищеною ціною, на підтвердження чого надав копії з матеріалів кримінального провадження.

Натомість відповідач-1 не визнає факту закупівлі спірних самоскидів за завищеною ціною та на підтвердження своїх доводів надав висновок судового експерта Булейка О. А. №03-12/22 від 16.01.2023 за результатами комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи, виконаної за зверненням начальника КП «АТП-2528» ЧМР Волока Р. В. для надання до кримінального провадження № 62022100110000138 від 23.09.2022 та висновок судового експерта Семенової Н. Ю. №02/04/2-24 від 05.08.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи, виконаної за зверненням адвоката ОСОБА_4. - захисника Куца Я. В. у кримінальному провадженні № 12024270000000669 від 08.03.2024.

Щодо наданих відповідачем-1 доказів.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У наданому відповідачем-1 висновку №03-12/22 від 16.01.2023 вказано, що він підготовлений для подання до суду та долучення до матеріалів кримінального провадження № 62022100110000138 від 23.09.2022, а у висновку №02/04/2-24 від 05.08.2024 - про те, що він виконаний за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62022100110000138 від 23.09.2022, з якого виділені матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за № 12024270000000669 від 08.03.2024.

Доказів недолучення зазначених висновків експертів до матеріалів досудового розслідування відповідач-1 суду не надав, а тому суд доходить висновку, що ці висновки є матеріалами досудового розслідування.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №520/8681/18, суди повинні досліджувати надані матеріали кримінального провадження на відповідність критеріям належності та допустимості доказів, зокрема щодо підстав його отримання та засвідчення слідчим або процесуальним керівником.

Відповідач-1 не надав відповідних дозволів слідчого/прокурора щодо розголошення відомостей досудового розслідування в рамках кримінального провадження 12024270000000669 від 08.03.2024 та № 62022100110000138 від 23.09.2022, які містяться в наданих відповідачем-1 висновках експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За наведених обставин, суд вважає, що висновок судового експерта Булейка О. А. №03-12/22 від 16.01.2023 та висновок судового експерта Семенової Н. Ю. №02/04/2-24 від 05.08.2024, не є допустимими доказами у цій справі, а тому судом не приймаються до уваги.

Щодо наданого прокурором Акта ревізії від 19.03.2024 №06-30/01 суд зазначає наступне.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Разом з тим, на підставі наданих прокурором матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколів допиту свідків, протоколу огляду речей від 07.12.2023, протоколу обшуку від 27.11.2023, протоколу огляду інтернет-ресурсів від 24.01.2024, а також висновків експертів від 06.03.2023 №5769/23-56/6209/23-56/6210-6215/23-54 та від 28.06.2024 №1924/24-33, встановлено наступне:

- ще до офіційного оголошення про проведення спрощеної закупівлі ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» вже мало доступ до тендерної документації КП «АТП-2528» щодо закупівлі транспортних засобів. Це підтверджується листуванням у месенджері WhatsApp, яке розпочалося 28.07.2022, тобто за день до оголошення закупівлі (29.07.2022);

- ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» та КП «АТП-2528» ЧМР підтримували довготривалі ділові відносини та уклали низку договорів на постачання товарів;

- 24.10.2022 ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» звернулось до ПП «ВКП «Альфатекс» з проханням надати комерційні пропозиції на самоскиди МАЗ-6501С5-584-000. Як вбачається з листування в месенджері Viber, з проханням про надання комерційних пропозицій за закупівлею UA-2022-07-29-006516-а від інших постачальників до дати оголошення цієї закупівлі звернувся представник КП «АТП-2528». У відповідь менеджером ПП «ВКП «Альфатекс» надано ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» комерційні пропозиції від 07.07.2022 та 25.07.2022. Комерційні пропозиції ПП «ВКФ «Альфатекс» від 25.07.2022 містили такі технічні характеристики: найменування товару - самоскид МАЗ-6501С5-584-000; ціна - 5 635 000,00 грн; повна маса автомобіля в спорядженому стані - 13 450 кг; потужність двигуна - 316 (430) кВт (к.с.); число передач - 16 (12). Зазначене свідчить, що датовані 07.07.2022 та 25.07.2022 комерційні пропозиції були долучені до матеріалів закупівлі лише після 24.10.2022, іншими словами «заднім числом»;

- середня ринкова вартість станом на 15.08.2022 самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний відвал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням) становить 3 591 220,09 грн з ПДВ за 1 шт, а середня ринкова вартість станом на 15.08.2022 самоскидів МАЗ-6501С5-584-000 становить 2 594 350 грн з ПДВ за 1 шт. (висновок експертів від 06.03.2023 №5769/23-56/6209/23-56/6210-6215/23-54). У висновку експертів від 06.03.2023 зазначені такі характеристики самоскидів МАЗ-6501С5-584-000: повна маса автомобіля в спорядженому стані - 12 575 кг; потужність двигуна - 241 (328) кВт (к.с.); число передач - 9.

З аналізу наданих ПП «ВКП «Альфатекс» комерційних пропозицій випливає, що технічні характеристики самоскида МАЗ-6501С5-584-000, вартість якого встановлена на рівні 5 635 000,00 грн, суттєво перевищують характеристики самоскидів, фактично поставлених відповідачу.

Загальновідомим є те, що вартість будь-якого транспортного засобу чи механізму безпосередньо залежить від його технічних параметрів (а у даному випадку чітко проглядається така різниця, а саме: «повна маса автомобіля в спорядженому стані - 13 450 кг; потужність двигуна - 316 (430) кВт (к.с.); число передач - 16 (12)» за комерційною пропозицією ПП «ВКФ «Альфатекс» проти «повна маса автомобіля в спорядженому стані - 12 575 кг; потужність двигуна - 241 (328) кВт (к.с.); число передач - 9» придбаних відповідачем-1), тобто чим більш вони вище тим більша вартість.

Отже, вартість спірного предмета закупівлі не може відповідати тій, що зазначена в комерційних пропозиціях ПП «ВКП «Альфатекс», і повинна бути значно нижчою.

Крім того, відповідач-1 не надав суду доказів належного моніторингу та аналізу ринку щодо цін як самоскидів, так і тракторів, які були предметом закупівлі, а відтак і не довів обґрунтованість визначення ним саме такої очікуваної вартості цих транспортних засобів.

При цьому відповідач-1 не надав жодних доказів (дефектного акта, висновку експерта тощо) на підтвердження пошкодження аналогічного обладнання внаслідок збройної агресії рф проти України, а відтак і необхідності придбання придбання спірних транспортних засобів- самоскидів та тракторів.

Надана відповідачем-1 заява щодо пошкодження та знищення майна №01-21/154, адресована начальнику ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, не є належним доказом такого пошкодження, саме зазначеного у ній майна, оскільки без результатів перевірки та підтвердження відповідних фактів правоохоронним органом є лише попереднім зверненням зацікавленої особи.

Крім того, викладена у цьому зверненні інформація про пошкодження певного автотранспорту без зазначення ступеня його пошкодження не може свідчити саме про його знищення, тобто неможливість подальшого використання.

Також суд встановив, шо відповідач-2 безоплатно здійснив доукомплектування спірних самоскидів додатковим обладнанням, а саме: снігоочисним відвалом, бункером для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням.

Оцінюючи такі обставини у розрізі звичаїв ділового обороту та принципів ринкових відносин, коли основною метою підприємницької діяльності є отримання прибутку від реалізації товарів і послуг, суд вважає, що якби вартість цих автомобілів дійсно відповідала зазначеній у договорі та комерційних пропозиціях, то таке безоплатне доукомплектування вартісним обладнанням та ще й вже після підписання договору, призвело б якщо й не до збитків, то беззаперечно до значних втрат та зменшення прибутку постачальника, що на переконання суду є нелогічним, нерозумним і недостовірним.

Отже, зазначені обставини більш вірогідно свідчать саме про завищення вартості спірних самоскидів.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що надані прокурором докази на підтвердження необґрунтованості (завищення) визначеної у Договорі ціни одного самоскиду МАЗ-6501С5-584-000, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТОВ «Укравтокомплект ЛТД» продало, а КП «АТП-2528» придбало чотири самоскиди МАЗ-6501С5-584-000 за завищеною ціною внаслідок протиправних дій учасників закупівлі під час проведення процедури закупівлі.

Щодо доводів відповідача-1 про надані прокурором матеріали досудового слідства кримінального провадження та відсутність будь-якого рішення суду, яке вступило в силу та в якому судом були б встановлені чи підтверджені зазначені прокурором факти та обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК України).

За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимоги до процесуальної форми відповідних видів доказів (засобів доказування) встановлені параграфами 2-6 глави 5 розділу І ГПК України. Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Водночас стаття 75 ГПК України закріплює підстави звільнення від доказування.

Так, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 75 ГПК України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята статті 75 ГПК України).

Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 75 ГПК України).

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (частина сьома статті 75 ГПК України).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Таким чином, обставини (факти), що є преюдиційними відповідно до статті 75 ГПК України, не потребують доказування та є обов`язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти), проте може надати їм власну правову оцінку.

Разом із тим, обставини (факти), які мають значення для вирішення господарської справи та які водночас доказуються в кримінальному провадженні, не обов`язково мають бути встановлені вироком суду, ухваленим у кримінальній справі. Такі обставини (факти) можуть бути встановлені й у господарському судовому процесі. У разі подання до господарського суду матеріалів кримінального провадження вони підлягають належній оцінці та досліджуються в загальному порядку.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у cправі № 910/114/19.

У цій справі суд не надавав преюдиціального значення матеріалам з кримінального провадження, а навпаки дослідив кожен з таких доказів у судовому засіданні при розгляді справи по суті та надав їм оцінку сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76-79, 86 ГПК України.

Враховуючи те, що на підставі укладеного сторонами Договору відповідач-2 продав відповідачу-1 спірні самоскиди за завищеною ціною, що призвело до безпідставних витрат коштів з місцевого бюджету, суд доходить висновку, що спірний правочин суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки цей договір фактично спрямований на неефективне використання коштів місцевого бюджету.

Згідно зі статтею 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі, укладаючи оспорюваний договір, усвідомлювали його протиправність та завідомо суперечну інтересам держави і суспільства мету, яка зумовлена передусім фактом незаконного заволодіння бюджетними коштами.

Враховуючи те, що спірний договір було укладено всупереч інтересам держави і суспільства та за наявності умислу обох сторін, суд дійшов висновку про існування підстав для визнання недійсним спірного договору.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, визначені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Оскільки суд дійшов висновку про вчинення оспорюваного договору , , , -1 , ?-2 - ? 24 900 000,00 .

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки за висновком суду визнаний недійсним договір був підписаний внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як КП «АТП-2528» ЧМР, так і ТОВ «Автопро Компані», суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на відповідачів у рівних частинах, тобто у розмірі 300 011,20 грн на кожного.

Судові витрати, понесені КП «АТП-2528» ЧМР, у зв`язку з задоволенням позову, покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15.08.2022 №15/08/22-3414, укладений між Комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопро Компані» («Укравтокомплект ЛТД»).

3. Стягнути в дохід держави з Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 03358216, пр-т М. Грушевського, 173, м. Чернігів, 14034): самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 ; самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 ; самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 ; самоскид МАЗ-6501С5-584-000 із зимовим обладнанням для утримання доріг (снігоочисний вал, бункер для піщаносолевої суміші та заднім розкидальним обладнанням), шасі № НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 ; трактор Беларус 82.1 ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ; трактор Беларус 82.1 ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ; комунальне устаткування (щітка «Залізний Лев» - 2 шт та відвал «Залізний Лев» - 2 шт).

4. Стягнути в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопро Компані» (код ЄДРПОУ 23521635, площа Грецька, 1, м. Одеса, 65026) грошові кошти у сумі 24 900 000,00 грн.

5. Стягнути з Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 03358216, пр-т М. Грушевського, 173, м. Чернігів, 14034) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 300 011,20 грн витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопро Компані» (код ЄДРПОУ 23521635, площа Грецька, 1, м. Одеса, 65026) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 300 011,20 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці та його тимчасовою непрацездатністю, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 12.02.2025.

Суддя В. В. Шморгун