Постанова

від 29.01.2025 по справі 916/683/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/683/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 (колегія суддів: Ярош А. І., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) та рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 (суддя Петренко Н. Д.) у справі

за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, 2) Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України, про визнання незаконними та скасування наказів, актів приймання-передачі, рішень, державної реєстрації прав власності та зобов`язання повернути земельні ділянки,

за участю:

прокурора - Колодяжної А. В.,

позивача - Федорчука О. В.,

відповідача-1 - Попкової Ю. П.,

відповідача-2 - Шепітко М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2022 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі: Національної академії аграрних наук України (далі - НААН України); Державного підприємства Дослідне господарство "Новоселівське" Селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (далі - ДП ДГ "Новоселівське") до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області) та Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі - Куяльницька сільрада), в якій (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив:

- визнати незаконними та скасувати накази (визначені Прокурором в прохальній частині позовної заяви та заяві про уточнення позовних вимог) ГУ Держгеокадастру в Одеській області про передачу спірних земельних ділянок державної власності у комунальну власність;

- визнати незаконними та скасувати акти приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в частинах, що стосується передачі земельних ділянок із земель державної власності до земель комунальної власності Куяльницької сільради;

- визнати незаконними та скасувати додатки та окремі пункти додатків до актів приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної у комунальну власність;

- скасувати визначені Прокурором в прохальній частині позову рішень державних реєстраторів Подільської районної державної адміністрації Одеської області;

- скасувати проведені державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно Подільської районної державної адміністрації Одеської області державних реєстрацій права комунальної власності Куяльницької сільради на земельну ділянку, які проведені на підставі рішень державних реєстраторів Подільської районної державної адміністрації Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права комунальної власності Куяльницької сільради на спірні земельні ділянки;

- усунути перешкоди власнику - державі в особі НААН України та землекористувачу - ДП ДГ "Новоселівське" у користуванні та розпорядженні 168 земельними ділянками загальною площею 1158,4691 га шляхом зобов`язання Куяльницької сільради повернути у постійне користування НААН України та ДП ДГ "Новоселівське" 168 земельні ділянки загальною площею 1158,4691 га з відповідними кадастровими номерами;

- усунути перешкоди власнику - державі в особі НААН України, та землекористувачу - ДП ДГ "Новоселівське" у користуванні та розпорядженні 101 земельною ділянкою загальною площею 358,239 га шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області повернути у постійне користування НААН України та ДП ДГ "Новоселівське" 101 земельну ділянку загальною площею 358,239 га з відповідними кадастровими номерами (визначені Прокурором в прохальній частині позовної заяви).

2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області прийняті з порушенням статей 149, 150 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 4, 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", оскільки землі НААН України, державних галузевих академій наук, дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів мають спеціальний правовий статус та перебувають під особливою охороною держави, а тому з огляду на вимоги статті 178 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 84 ЗК України є обмежено оборотоздатними та не можуть бути вилучені без згоди землекористувачів та за погодженням з Верховною Радою України. Президія НААН України згоду на припинення права постійного користування ДП ДГ "Новоселівське" земельними ділянками не надавала.

3. Отже, на думку Прокурора, право постійного користування земельними ділянками ДП ДГ "Новоселівське" припинено незаконно, у зв`язку із чим земельні ділянки підлягають поверненню у постійне користування позивачів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. ДП ДГ "Новоселівське" створене наказом Української академії аграрних наук від 14.04.1992 року № 100 "Про впорядкування та перейменування мережі наукових установ Української академії аграрних наук" в результаті реорганізації ДП ДГ "Новоселівське" (наказ Української академії аграрних наук від 20 листопада 2006 року № 121) і є правонаступником в частині майна, землі, майнових прав і зобов`язань реорганізованого ДП ДГ "Новоселівське".

5. У 1996 році ДП ДГ "Новоселівське" на підставі рішення Котовської районної ради народних депутатів від 09.02.1996 № 9-ХХІ видано державний акт на право постійного користування землею серії ОД 14-017.

6. Відповідно до вказаного акта Дослідному господарству "Новоселівське" у постійне користування надано земельну ділянку площею 8409 га в межах згідно з планом землекористування для виробництва сільськогосподарської товарної продукції та елітного насіння сільськогосподарських рослин.

7. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2013 порушено провадження у справі № 916/61/13-г про визнання ДП ДГ "Новоселівське" банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та залучено учасником провадження у справі НААН України як орган з управління державним майном, закріпленим за господарством.

8. У лютому 2015 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ДП ДГ "Новоселівське" на території Новоселівської сільської ради Котовського paйону Одеської області до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами: 5122985600:01:001:0118, 5122985600:01:004:0003, 5122985600:01:001:0116, 5122985600:01:005:0017, 5122985600:01:001:0115, 5122985600:01:003:0045, 5122985600:01:003:0041, 5122985600:01:001:0120, 5122985600:01:003:0040, 5122985600:01:001:0124, 5122985600:01:001:0117, 5122985600:01:001:0128, 5122985600:01:001:0122, 5122985600:01:005:0015, 5122985600:01:004:0005, 5122985600:01:001:0121, 5122985600:01:005:0014, 5122985600:01:002:0063, 5122985600:011003:0046, 5122985600:01:001:0123, 5122985600:01:001:0119, 5122985600:01:003:0047, 5122985600:01:002:0059, 5122985600:01:002:0065, 5122985600:01:002:0069, 5122985600:01:005:0012, 5122985600:01:003:0042, 5122985600:01:003:0039, 5122985600:01:002:0058, 5122985600:01:003:0043, 5122985600:01:103:0048, 5122985600:01:001:0131, 5122985600:01:002:0064, 5122985600:01:002:0060, 5122985600:01:001:0130, 5122985600:01:005:0013, 5122985600:01:003:0049, 5122985600:01:005:0016, 5122985600:01:004:0006, 5122985600:01:003:0044, 5122985600:01:001:0125, 5122985600:01:001:0129, 5122985600:01:002:0061, 5122985600:01:004:0004, 5122985600:01:001:0126, які перебували у постійному користуванні ДП ДГ "Новоселівське".

9. Постановою Господарського суду Одеської області від 18.03.2015 припинено процедуру санації ДП ДГ "Новоселівське" у справі № 916/61/13-г; припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича (далі - Шаргало Р. В.); визнано банкрутом ДП ДГ "Новоселівське" та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шаргала Р. В.

10. Згідно з актом від 24.12.2015 інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться в постійному користуванні ДП ДГ "Новоселівське", зокрема, встановлено, що площа сільськогосподарських земель ДП ДГ "Новоселівське" на території Новоселіської сільської ради становить 8038,1434 га, в тому числі 45 земельних ділянок з приміткою "не містить дослідних полів". Дослідні поля, що планує використовувати ДП ДГ "Новоселівське", знаходяться лише на земельній ділянці, кадастровий номер: 5122985600:01:001:0126, загальною площею: 1597,5179 га. Площа дослідних полів, що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер: 5122985600:01:001:0126, становить 1210 га. Інші земельні ділянки, що вказані в даному акті, не містять дослідних полів.

11. У 2016 році ліквідатором ДП ДГ "Новоселівське" Шаргалом Р. В. на ім`я начальника ГУ Держгеокадастру в Одеській області подано заяви про відмову від права постійного користування земельними ділянками з підстав того, що внаслідок введення процедури ліквідації виробничий цикл підприємства завершився і земельні ділянки не можуть використовуватись за призначенням, що може призвести до простою і приведення землі в непридатний стан, а також до штучного збільшення кредиторських вимог боржника через відсутність коштів для внесення плати за землю.

12. На підставі вказаних заяв ГУ Держгеокадастру в Одеській області прийнято накази від 05.04.2016 № 15-1524/13-16-СГ, від 05.04.2016 № 15-1525/13-16-СГ, від 01.06.2016 № 15-3555/13-16-СГ, від 01.06.2016 № 15-3556/13-16-СГ, від 01.06.2016 № 15-3558/13-16-СГ, від 16.06.2016 № 15-4244/13-16-СГ, від 16.06.2016 № 15-4249/13-16-СГ, від 16.06.2016 № 15-4250/13-16-СГ, від 01.07.2016 № 15-4828/13-16-СГ, від 01.07.2016 № 15-4829/13-16-СГ, від 08.08.2016 № 15-6690/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7689/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7690/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7691/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7692/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7694/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7696/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7697/13-16-СГ, від 13.09.2016 № 15-7698/13-16-СГ, від 15.09.2016 № 15-7734/13-16-СГ, від 26.01.2017 № 15-751/13-17-СГ про припинення права постійного користування ДП ДГ "Новоселівське" вищевказаними земельними ділянками та віднесення вказаних земельних ділянок до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення.

13. Наказами ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 31.10.2016 № 15-9079/13-16-СГ, від 13.02.2017 № 15-1144/13-17-СГ, від 24.03.2017 № 15-2730/13-17-СГ, від 31.03.2017 № 15-2949/13-17-СГ, від 31.03.2017 № 15-2950/13-17-СГ, від 07.04.2017 № 15-3171/13-17-СГ, від 14.04.2017 № 15-3414/13-17-СГ, від 14.04.2017 № 15-3427/13-17-СГ, від 14.04.2017 № 15-3431/13-17-СГ, від 06.06.2017 № 15-5327/13-17-СГ, від 23.06.2017 № 15-6379/13-17-СГ, від 23.06.2017 № 15-6384/13-17-СГ, від 23.06.2017 № 15-6394/13-17-СГ, від 23.06.2017 № 15-6398/13-17-СГ, від 23.06.2017 № 15-6400/13-17-СГ, від 21.07.2017 № 15-7418/13-17-СГ, від 01.08.2017 № 15-7665/13-17-СГ, від 06.09.2017 № 15-9552/13-17-СГ, від 01.02.2018 № 15-565/13-18-СГ, від 01.02.2018 № 15-577/13-18-СГ "Про затвердження документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, кадастрові номери: 5122985600:01:002:0063, 5122985600:01:001:0117, 5122985600:01:005:0012, 5122985600:01:001:0129, 5122985600:01:004:0004, 5122985600:01:004:0005, 5122985600:01:001:0128, 5122985600:01:005:0013, 5122985600:01:003:0041, 5122985600:01:001:0130, 5122985600:01:002:0058, 5122985600:01:003:0040, 5122985600:01:001:0125, 5122985600:01:005:0016, 5122985600:01:001:0121, 5122985600:01:002:0061, 5122985600:01:003:0043, 5122985600:01:002:0059, 5122985600:01:002:0060, 5122985600:01:001:0126, розташованих на території Новоселівської сільської ради Подільського району Одеської області (за межами населеного пункту), на підставі яких сформовано нові земельні ділянки.

14. В подальшому ГУ Держгеокадастру в Одеській області на підставі наказів від 10.04.2019 № 15-1884/13-19-СГ, від 24.04.2019 № 15-2149/13-19-СГ, від 30.09.2019 № 15-5620/13-19-СГ, від 08.12.2020 № 38-ОТГ, акта приймання-передачі від 10.04.2019 та пунктів 75, 76, 84, 103, 110 додатку до нього, акта приймання-передачі від 24.04.2019 та пунктів 12, 20, 48- 50 додатку до нього, акта приймання-передачі від 30.09.2019 та пунктів 21, 22, 58- 60, 108, 109, 119, 120 додатку до нього, акта приймання-передачі від 08.12.2020 та пунктів 25, 27- 29 додатку до нього, передано із державної власності у комунальну власність Куяльницької сільради 31 земельну ділянку загальною площею 682,6454 га кадастрові номери: 5122985600:01:001:0527, 5122985600:01:001:0741, 5122985600:01:001:0742, 5122985600:01:001:0743, 5122985600:01:001:0754, 5122985600:01:001:0758, 5122985600:01:001:0760, 5122985600:01:001:0767, 5122985600:01:001:0851, 5122985600:01:001:0936, 5122985600:01:001:0937, 5122985600:01:001:0978, 5122985600:01:001:0984, 5122985600:01:001:0999, 5122985600:01:001:1050, 5122985600:01:001:1061, 5122985600:01:002:0337, 5122985600:01:003:0888, 5122985600:01:003:0966, 5122985600:01:004:0307, 5122985600:01:004:0309, 5122985600:01:004:0340, 5122985600:01:004:0359, 5122985600:01:001:0527, 5122985600:01:001:0741, 5122985600:01:001:0742, 5122985600:01:001:0743, 5122985600:01:001:0754, 5122985600:01:001:0758, 5122985600:01:001:0760, 5122985600:01:001:0767, 5122985600:01:001:0851, 5122985600:01:001:0936, 5122985600:01:001:0937, 5122985600:01:001:0978, 5122985600:01:001:0984, 5122985600:01:001:0999, 5122985600:01:001:1050, 5122985600:01:001:1061, 5122985600:01:002:0337, 5122985600:01:003:0888, 5122985600:01:003:0966, 5122985600:01:004:0307, 5122985600:01:004:0309, 5122985600:01:004:0340, 5122985600:01:004:0359.

15. Рішенням Куяльницької сільради від 20.02.2020 № 4377-VII "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5122985600:01:004:0359 на утворені в результаті поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 5122985600:01:004:0360 площею 4,3010 га, 5122985600:01:004:0361 площею 0,7022 га, 5122985600:01:004:0362 площею 23,0045 га та 5122985600:01:004:0363 площею 28,3468 га.

16. На підставі вищевказаних документів, а також пункту 24 Перехідних положень ЗК України у 2019- 2021 роках проведено державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності Куяльницької сільради на земельні ділянки загальною площею 1158,4691 га.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Ухвалою суду першої інстанції від 29.05.2023 за клопотанням Прокурора залучено до участі у справі Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) як правонаступника НААН України, оскільки єдиний майновий комплекс ДП ДГ "Новоселівське" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" передано із сфери управління НААН України до сфери управління ФДМУ.

18. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 позов Прокурора в інтересах держави в особі ДП ДГ "Новоселівське" до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, Куяльницької сільради про визнання незаконним та скасування наказів, актів приймання-передачі, рішень, державної реєстрації прав власності та зобов`язання повернути земельні ділянки залишено без розгляду.

19. Вказана ухвала мотивована тим, що ДП ДГ "Новоселівське" є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності як самостійний суб`єкт господарювання, тому Прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

20. 25.06.2024 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024, про відмову у задоволенні позову.

21. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що зміна цільового призначення особливо цінних земель державної власності, що перебувають у постійному користуванні, припинення права постійного користування ними, вилучення, припинення права державної власності та права постійного користування здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

22. ФДМУ, виходячи з визначених Прокурором підстав позову, не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто вказана особа є неналежним позивачем.

23. Додатково суди зазначили, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" єдиний майновий комплекс ДП ДГ "Новоселівське" передано із сфери управління НААН України до сфери управління ФДМУ. Водночас матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів про набуття ФДМУ речових прав щодо спірних земельних ділянок. Крім того, згідно з наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі єдиного майнового комплексу ДП ДГ "Новоселівське" із сфери управління НААН України до сфери управління ФДМУ на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 73-р НААН України не надала ФДМУ пакет документів, необхідних для складання акта, зокрема, правовстановлюючі документи на нерухоме майно та земельні ділянки. Отже, матеріали справи не містять належних доказів щодо передання спірної земельної ділянки до сфери управління ФДМУ.

24. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали, що як НААН України, так і ФДМУ не були ані власниками, ані землекористувачами спірної земельної ділянки площею 8409 га. Отже, фактично даний позов має за мету відновити права ДП ДГ "Новоселівське" як постійного землекористувача, проте, як слідує зі сталої судової практики, представництво прокурором інтересів держави в особі державних компаній не допускається.

25. При цьому судом враховано, що земельні ділянки площею 358,239 га не вибували з власності держави.

26. Враховуючи відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права осіб, за захистом яких звернувся Прокурор в даній справі, зазначене стало підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст касаційної скарги

27. У касаційній скарзі Прокурор просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

28. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:

- висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.04.2024 у справі № 520/8065/19 та від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, щодо застосування статей 1, 3, 4, 6, 8 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статей 4, 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" у правовідносинах, пов`язаних з припиненням права користування та розпорядження НААН України земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державних підприємств, які входять до сфери управління НААН України;

- висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.09.2023 у справі № 907/31/21, щодо застосування статей 1, 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" у правовідносинах, пов`язаних з правонаступництвом ФДМУ прав та обов`язків розпорядника майновими правами внаслідок передачі до його управління державного підприємства.

29. Скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання про застосування норми права - статей 1, 4 Закону України "Про Фонд державного майна України", статті 191 ЦК України, статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у поєднанні зі статтею 52 ГПК України - стосовно права ФДМУ на захист інтересів держави у випадках, коли в ході розгляду справи ФДМУ залучається як процесуальний правонаступник органу управління майном, який мав відповідні повноваження та виступав як позивач на момент звернення до суду із позовом.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

30. У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру в Одеській області просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін, наполягаючи на дотриманні господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Щодо вимог, спрямованих на захист державної власності

31. Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

32. При цьому право визначення предмета позову належить лише позивачу, який має обрати правомірний та ефективний спосіб захисту прав та інтересів.

33. Способи захисту цивільних прав та інтересів, за загальним правилом, визначені частиною другою статті 16 ЦК України та частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, хоча суд може захистити цивільне право або інтерес й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

34. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10.09.2014 у справі № 6-32цс14).

35. Предметом позову у даній справі є вимоги Прокурора про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області про передачу спірних земельних ділянок державної власності у комунальну власність; визнання незаконними та скасування актів приймання-передачі земельних ділянок із земель державної власності до земель комунальної власності Куяльницької сільради, а також додатків та окремих пунктів до них; скасування рішень державних реєстраторів та державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки.

36. При цьому Прокурор вважає, що накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області про передачу спірних земельних ділянок державної власності у комунальну власність є незаконними; відповідно незаконними є подальші дії, які призвели до державної реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки.

37. Колегія суддів нагадує, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 109)).

38. Тому вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 150)).

39. Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації; задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212- 1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 38), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21, пункт 5.38)).

41. При цьому у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 125), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 146), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.43), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 92), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (пункт 44)), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21, пункт 5.37)).

42. Отже, єдиною належною вимогою, спрямованою на захист прав держави, є вимога про витребування спірних земельних ділянок від територіальної громади (в особі Куяльницької сільради). Однак цієї вимоги Прокурор не заявляв.

43. Натомість всі заявлені Прокурором вимоги, спрямовані, на його думку, на захист права власності держави (визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області про передачу спірних земельних ділянок державної власності у комунальну власність; визнати незаконними та скасувати акти приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в частинах, що стосується передачі земельних ділянок із земель державної власності до земель комунальної власності Куяльницької сільради; визнати незаконними та скасувати додатки та окремі пункти додатків до актів приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної у комунальну власність; скасувати рішення державних реєстраторів та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Куяльницької сільради на земельні ділянки з одночасним припиненням права комунальної власності Куяльницької сільради) є неналежними.

44. При цьому обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-13гс22, пункт 127).

45. Тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в позові в частині зазначених позовних вимог, але з інших підстав.

46. Виходячи з викладеного, колегія суддів не робить висновків про законність чи незаконність наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області та інших дій, спрямованих на передання спірних земельних ділянок з державної до комунальної власності, оскільки така оцінка має бути здійснена судом в іншій справі в разі звернення з позовом з належною позовною вимогою.

Щодо вимог, спрямованих на захист права постійного користування

47. Предметом позову у даній справі є також вимоги про усунення перешкоди власнику - державі в особі НААН України, та землекористувачу - ДП ДГ "Новоселівське" - у користуванні та розпорядженні 168 земельними ділянками загальною площею 1158,4691 га шляхом зобов`язання Куяльницької сільради повернути у постійне користування НААН України та ДП ДГ "Новоселівське" 168 земельні ділянки загальною площею 1158,4691 га з відповідними кадастровими номерами; усунення перешкоди власнику - державі в особі НААН України, та землекористувачу - ДП ДГ "Новоселівське" у користуванні та розпорядженні 101 земельною ділянкою загальною площею 358,239 га шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадастру в Одеській області повернути у постійне користування НААН України та ДП ДГ "Новоселівське" 101 земельну ділянку загальною площею 358,239 га з відповідними кадастровими номерами (визначені Прокурором в прохальній частині позовної заяви).

48. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в позові в частині цих вимог, які спрямованих на захист права постійного користування. Суди фактично дійшли такого висновку тому, що оскільки держава (ані в особі ФДМУ, ані в особі НААН України) не є і ніколи не була постійним користувачем спірних земельних ділянок, то держава не є належним позивачем за цими вимогами. Натомість таким користувачем було ДП ДГ "Новоселівське". Водночас Прокурор не вправі звертатись із позовом в інтересах держави в особі державного підприємства.

49. Колегія суддів погоджується з такими висновками, які відповідають як встановленим обставинам справи, так і усталеній правовій позиції Верховного Суду. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06.07.2021 у справі № 991/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 (позов прокурора в інтересах державного підприємства) дійшла висновку про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі державного підприємства. Велика Палата Верховного Суду вказала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

50. Верховний Суд у постановах від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 25.11.2021 у справі № 917/269/21 дійшов висновків, що на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства.

51. Верховний Суд у своїх постановах зазначає, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19, від 16.02.2022 у справі № 904/1407/21, від 19.05.2022 у справі № 904/5558/20, від 20.09.2023 у справі № 910/1978/22).

52. На підставі вищевикладеного та враховуючи висновки судів першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень, колегія суддів зазначає, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту, в той час як відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

54. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

55. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - залишити в силі. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

56. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваних рішення та постанови із залишенням без змін їх резолютивної частини, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі № 916/683/22 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач