Рішення

від 29.01.2025 по справі 135/1077/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1077/24

Провадження № 2/135/8/25

РІШЕННЯ

іменем України

29.01.2025 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Гончарова К.Ю., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Патраманського І.О., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Лобуренко С.В., представника третьої особи Гронь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Патраманський І.О., звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,у якому просив:

1. зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2. визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, доньки ОСОБА_4 , а саме: - дозволити йому побачення та спілкування з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , кожного понеділка, середи та п`ятниці з 16:00 год. до 20:00 год., кожної неділі з 10:00 год. до 20:00 год.; під час літніх канікул у ті ж самі дні ( понеділок, середа, п`ятниця, неділя) з 10-00 год. до 20-00 год.; - дозволити за бажанням дитини, ОСОБА_3 , ночувати в квартирі батька у дні побачень; - дозволити ОСОБА_1 під час літніх канікул виїжджати разом з дитиною, ОСОБА_3 , на відпочинок для оздоровлення дитини, не менше, ніж на три неділі; - встановити, що в дні побачень відповідач ОСОБА_2 , у визначені дні і у визначений час на центральній площі міста Ладижин передає дитину, ОСОБА_3 , позивачу ОСОБА_1 , а позивач ОСОБА_1 , повертає дитину в той же день і на тому ж місці, у визначений час, відповідачу ОСОБА_2 ;

3. стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. та витрати на судовий збір в сумі 1211,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 .

Від шлюбу в них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя між подружжям не склалося, і згідно з рішенням Ладижинського міського суду від 13 червня 2023 року шлюб між сторонами було розірвано.

Після розірвання шлюбу донька, ОСОБА_4 , залишилася проживати разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Після розлучення відповідачка усілякими способами почала перешкоджати йому спілкуватися з дитиною. Тому він був змушений звернутися до органу опіки та піклування Ладижинської міської ради для встановлення графіку годин та днів для зустрічей та спілкування з донькою.

17.11.2023 року виконавчим комітетом Ладижинської міської ради було прийнято рішення №423, яким було встановлено ОСОБА_1 графік годин та днів для зустрічей з малолітньою донькою, ОСОБА_4 , а саме: у середу з 17.00 години до 19.00 години; у неділю з 10.00 години до 15.00 години, за місцем його проживання.

Проте, відповідачка не виконує рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради щодо днів та годин побачень з донькою. Нею ігноруються будь-які пропозиції позивача про його участь у вихованні доньки.

Створення перешкод відповідачем у спілкуванню позивача із донькою порушує не тільки його права, як батька, а в першу чергу порушує права та суперечить інтересам дитини.

У позасудовому порядку вирішити питання щодо порядку та способів участі батька у вихованні дитини не вдається, тому ОСОБА_1 прийняв рішення звернутися до суду для вирішення цього спору.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 02.09.2024 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

30.09.2024 через канцелярію до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Ладижинської міської ради від 26.09.2024 та рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №473 від 26.09.2024 «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини».

Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче провадження і призначено цивільну справу до судового розгляду. Задоволено клопотання представника відповідача адвоката Лобуренко С.В. про допит свідка ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Патраманський І.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з наведених у позові підстав.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Лобуренко С.В. позовні вимоги не визнали в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказували на те, що позивачем не надано доказів існування з боку відповідачки перешкод для його зустрічей з донькою, а встановлений рішенням виконавчим комітетом Ладижинської міської ради №423 від 17.11.2023 графік годин та днів для зустрічей з малолітньою дитиною відповідає інтересам дитини.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області Гронь ОМ. в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 звертався до органу опіки та піклування із заявою про встановлення способу його участі у вихованні малолітньої доньки, за яким комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області було прийняте рішення про встановлення ОСОБА_1 днів і годин зустрічей із малолітньою донькою у середу з 17 до 19 годин, неділю з 10 до 15 годин по місцю проживання батька. Під час прийняття рішення заслуховувалися матір і батько дитини, рішення приймалося з урахуванням віку дитини, якій на той час було 3 роки. З приводу невиконання рішення органу опіки та піклування з письмовими заявами ОСОБА_1 не звертався. У зв`язку із зверненням ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому він фактично просить змінити встановлений порядок участі у спілкуванні і вихованні дитини, комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області повторно розглянуто це питання, досліджено акт обстеження умов проживання батька, матеріали долучені до позовної заяви, запрошувалися і заслуховувалися сторони, і було прийняте рішення надати суду подання про доцільність встановлення ОСОБА_1 способу участі у спілкуванні з дитиною шляхом періодичних побачень, а саме у середу з 17 по 19 годин, та у суботу та неділю з 10 по 15 годин. При цьому, при прийнятті рішення про встановлення конкретного способу участі батька у спілкуванні з дитиною враховувалося, що дитина відвідує дитячий садок, а також займається у гуртках і з логопедом. Всі ці обставини встановлювалися комісією з пояснень матері дитини, документального підтвердження не надавалося. Органом опіки та піклування під час розгляду питання про визначення способу участі батька у спілкування з дитиною, думка дитини не з`ясовувалася.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 28.07.2018 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.06.2023.

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір`ю ОСОБА_2 .

За заявою ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №423 від 17.11.2023 «Про встановлення способу участі у вихованні гр. ОСОБА_1 з малолітньою донькою» ОСОБА_1 встановлені години і дні зустрічей з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за матір`ю ОСОБА_2 , у середу з 17-00 годин до 19-00 годин, у неділю з 10-00 годин до 15-00 годин по місцю проживання батька. ОСОБА_1 встановлений обов`язок повертати малолітню доньку матері за визначеним місцем на міській центральній площі.

Рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №473 від 26.09.2024 «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини» вирішено надати висновок Ладижинському міському суду Вінницької області стосовно встановлення порядку участі у вихованні малолітньої дитини, встановивши години та дні зустрічей батька ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: у середу з 17-00 годин до 19-00 годин, у суботу та неділю з 10-00 годин до 15-00 годин по місцю проживання батька. ОСОБА_1 повертати малолітню доньку матері за визначеним місцем на міській центральній площі.

З висновку органу опіки та піклування Ладижинської міської ради від 26.09.2024 вбачається, що враховуючи інтереси дитини, орган опіки та піклування ознайомившись з ухвалою суду від 02.09.2023 у справі №135/1077/24, рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ладижинської міської ради про визначення способу участі батька у спілкування і вихованні малолітньої дитини, копією позовної заяви з долученими до неї документами, зробив висновок про необхідність направлення до Ладижинського міського суду Вінницької області висновку про доцільність встановлення способу участі у вихованні ОСОБА_1 , встановивши години та дні зустрічей батька ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: у середу з 17-00 годин до 19-00 годин, у суботу та неділю з 10-00 годин до 15-00 годин по місцю проживання батька.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що є батьком відповідача ОСОБА_2 та дідусем малолітньої ОСОБА_6 . Він ознайомлений з рішенням виконавчого комітету Ладижинської міської ради від 17.11.2023, яким було позивачу встановлено ОСОБА_1 графік годин і днів зустрічей з донькою ОСОБА_4 . Матір дитини не чинить перешкод у спілкуванні батька з дитиною. Коли дитина хворіє, її мати привозить її до бабусі і дідуся. Ним також не створювалося перешкод батькові у спілкуванні з дитиною.

Відповідно до ст.51 Конституції України таст.5 СК Українисім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зч.ч.2, 8, 9ст.7 СК Українисімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частини другоїстатті 54 СК України, усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

За змістом ст.ст.8,11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зістаттею 12 Закону України «Про охорону дитинства»,на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 3Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XIIвизначено, щов усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У п.п.1, 3 статті 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зстатті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зстаттею 158 СК Україниза заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другоюстатті 159 СК Українипередбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

У §54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - СЄПЛ) від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olssonv.Sweden» (№2) від 27 листопада 1992 року, СеріяA, №250, ст. 35-36, §90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansenv.Norway» від 07 серпня 1996 року, §78).

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, судповиненврахуватипринцип рівності прав батьків у вихованні дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У своїй постанові від 24 липня 2024 року по справі №619/4208/21 Верховний Суд наголосив на тому, що поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дітей, адже діти не мають самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковують досвід і поведінку авторитетних для них батьків. Батьки мають співпрацювати у забезпеченні належного контакту між кожним з них з дітьми, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу. При істотній зміні обставин сторони мають право ініціювати визначення іншого порядку фізичної опіки щодо дітей.

У постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №752/9697/19 (провадження №61-13706св20), від 10.03.2021 у справі№686/2543/19 (провадження №61-5731св20), від 15.07.2021 у справі №565/1501/19 (провадження №61-6567св21), від 31.03.2021 у справі №562/1686/18 (провадження №61-16928св20), від 02.02.2022у справі№607/20536/19(провадження№61-6563св21), зазначено, що про зміну порядку участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними, здійснивши системний аналіз статті 159 СК України у сукупності із статтею 2 та 5 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батьків у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі одного з батьків у вихованні дитини.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачу у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанови Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23), від 11.12.2023 у справі №607/20787/19 (провадження №61-11625сво22).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Конструкція статті 159 СК України, зміст якої наведений вище по тексту рішення, свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Суд відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.03.2024 у справі №742/1716/23 (провадження №61-17035сво23), відповідно до якого позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права діда й баби на спілкування з онуками. Відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок недоведеності перешкод чи з інших підстав), не є підставою для відмови судом у захисті й реалізації прав, передбачених частиною другою статті 159, частиною першою статті 263 СК України - визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.

Не зважаючи на те, що у згаданій справі потребували судового захисту не один з батьків дитини, а баба та дід, це не впливає на їх релевантність.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_7 пояснила, що після розірвання шлюбу із позивачем, їх спільна дитина ОСОБА_4 проживає разом з нею. Після винесення рішення органом опіки та піклування щодо встановлення позивачу графіку зустрічей з дитиною, нею створювалися жодних перешкод у їх спілкуванні.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач чинить перешкоди в спілкуванні з донькою.

Отже, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів судом не встановлено створення перешкод з боку відповідачки у здійсненні позивачем своїх прав відносно доньки, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Вирішуючи позовні вимоги щодо порядку і способу участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні, суд враховує таке.

Суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 , як батько, який проживає окремо від дитини, як і мати малолітньої ОСОБА_3 , 2020 року народження, має право на особисте спілкування з донькою, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

В добровільному порядку сторони не дійшли згоди стосовно визначення порядку спілкування батька з дитиною, який би задовольняв обидві сторони.

Визначаючи конкретний порядок участі позивача у вихованні дитини, суд враховує, що форми й методи виховання дитини не повинні суперечитиКонституції України(стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року (статті 8,12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства», та приймає до уваги ставлення позивача ОСОБА_1 до доньки, його бажання приймати активну участь у її вихованні, і таке спілкування не буде перешкоджати нормальному розвиткові дитини, а також те, що виховання доньки, участь у піклуванні про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток є не лише правом, але і обов`язком позивача.

Беручи до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, стан їх здоров`я, вік дитини,рівність прав обох батьків щодо спілкування з дитиною та участі в її вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, відсутність у справі доказів того, що спілкування з батьком перешкоджатиме нормальному розвиткові дитини та буде шкодити їй, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову та встановлення в судовому порядку способу і графіку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. Графік (регламент) такого спілкування має бути визначений із врахуванням інтересів дитини та має бути таким, що не порушує режиму дня та в майбутньому навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для неї середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, не порушуватиме принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дитини.

Відтак, виходячи з необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини, враховуючи, що зустрічі дитини з батьком не повинні носити формальний характер, бути достатніми за часом для спілкування батька з донькою, з урахуванням дотримання розумного балансу на участь кожного з батьків у вихованні дитини, суд вважає за доцільне визначити спосіб тапорядок участі у вихованні та спілкуваннібатька ОСОБА_1 з його малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- систематичні побачення кожного понеділка, середи та п`ятниці з 16-00 години до 19-00 години, а також кожної неділі з 10-00 години до 19-00 години,без присутностіматері,з можливістю відвідування громадських місць та закладів культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, а також місця проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 ,з урахуванням побажань дитини, стану її здоров`я та інтересів малолітньої ОСОБА_3 , та з дотриманням батьком ОСОБА_1 режиму харчування, розвитку та відпочинку дитини;

- в літній період з червня по серпень включно, за попередньою домовленістю між батьками, два тижні для спільного відпочинку батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини.

Суд вважає, що такий графік відповідатиме інтересам дитини, надасть можливість позивачу ОСОБА_1 достатньою мірою спілкуватися із донькою, приділяти їй увагу, брати участь у її розвитку та вихованні.

Згідноз ч.6ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Отже, висновок органу опіки та піклуванняЛадижинської міської радиє рекомендаційним,а тому не має для суду наперед установленої сили і оцінюється судом у сукупності з наданими доказами.

Суд не погоджується з поданим до суду висновком органу опіки та піклування Ладижинської міської ради від 26.09.2024, оскільки він не містить переконливих доводів щодо доцільності встановлення батькові способу участі у вихованні дитини, якими він керувався при прийнятті рішення, та мотивів відхилення вимог позивача щодо запропонованого ним порядку спілкування з дитиною.

Право батька на спілкування із дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей із батьком.

Відповідач не надала, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спілкування батька з дитиною, що є предметом спору у цій справі, порушує інтереси дитини та дії позивача негативно впливають на психологічне та фізичне здоров`я доньки.

Вирішуючи позовні вимоги в частині надання дозволу за бажанням дитини ОСОБА_3 ночувати в квартирі батька у дні побачень, суд враховує, що порядок зустрічейбатьків здітьми маєбути граничноконкретним,а відсутністьточного графікаднів ігодин зустрічейробить неможливимвиконання рішеннясуду,допускає можливістьманіпуляцій тавзаємних претензійсторін,ставить батьківі дитинув залежнестановище.Крім того,з урахуваннямвіку дитини,важливим єпостійність удотриманні режимудня таперебування дитиниу певномупрогнозованому длянеї середовищі,а отженепередбачувані зміниграфіку зустрічейможуть вплинутина фізичнийта психологічнийрозвиток дитини,а отжепозовні вимогив ційчастині не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що з плином часу та можливою зміною обставин, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки дитини вправі не позбавлені права звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу сторін, що перш за все вони є батьками їхньої спільної дитини, а тому їм слід навчитися комунікувати між собою для налагодження їх відносин, щоб у майбутньому вони мали змогу вирішувати спільні питання, які виникатимуть та стосуватимуться виховання їхньої спільної доньки. Тільки у разі досягнення спільного консенсусу всі подальші дії як батька, так і матері, здорові відносини між ними, будуть сприяти нормальному розвитку дитини, її ментальному здоров`ю, назагал відповідатиме її якнайкращим інтересам.

Матеріалами справи підтверджено, що за подання позову позивачем ОСОБА_8 сплачено судовий збір за подання немайнового позову у розмірі 1211,20 грн. (а.с. 5).

Разом з тим, за подання позову позивачем судовий збір сплачено не у повному обсязі, оскільки у позовній заяві позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (про усунення перешкод у вихованні і спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини). Отже, позивачем недоплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в частині визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн., та стягнення з позивача додатково на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу надано наступні документи: договір про надання правничої допомоги №29-ц від 20.08.2024 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Патраманським І.О. (а.с.20); ордер на надання правничої (правової) допомоги від 27.08.2024 (а.с.7); акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 27.08.2024 (а.с.13), розрахунок витрат на правничу допомогу (а.с.16); квитанція до платіжної інструкції від 21.08.2024 про оплату за надання правничої допомоги за договором в сумі 5000 грн (а.с.11).

Відповідно до ч.3ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) сторонами витрат на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши обсягта складробіт,виконаних адвокатом,складність справи,яка розглянутасудом заправилами загальногопозовного провадження,тривалість судовогорозгляду,враховуючи співмірністьрозміру витратпозивача напрофесійну правничудопомогу зобсягом виконанихадвокатом робіт,суд приходитьдо висновку,що понесеніпозивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень є обґрунтованими.

Одночасно зцим,враховуючи,що позовзадоволений частково,на підставіп.3ч.2ст.141ЦПК України,витрати напрофесійну правничудопомогу,пов`язані зпідготовкою таподанням досуду позовноїзаяви всумі 5000грн,підлягають стягненнюз відповідачачастково,пропорційно розмірузадоволених позовнихвимог насуму 2500 грн.

Керуючисьст.ст.258-259,263-264, 268 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, орган опіки та піклування Ладижинської міської ради Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Змінити спосіб тапорядок участі у вихованні та спілкуваннібатька ОСОБА_1 зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня вступу рішення в законну силу, встановивши наступний порядок участі у спілкуванні з дитиною:

- систематичні побачення кожного понеділка, середи та п`ятниці з 16-00 години до 19-00 години, а також кожної неділі з 10-00 години до 19-00 години,без присутностіматері,з можливістю відвідування громадських місць та закладів культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей, а також місця проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 ,з урахуванням побажань дитини, стану її здоров`я та інтересів малолітньої ОСОБА_3 , та з дотриманням батьком ОСОБА_1 режиму харчування, розвитку та відпочинку дитини;

- в літній період з червня по серпень включно, за попередньою домовленістю між батьками, два тижні для спільного відпочинку батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням стану здоров`я, потреб та інтересів дитини.

Встановити, що в дні побачень ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначений час він має право забирати дитину з дитячого садочка особисто, або ОСОБА_2 , у визначені дні і визначений час на центральній площі міста Ладижин передає ОСОБА_1 дитину, а позивач ОСОБА_1 в той же день і на тому ж місці, у визначений час, повертає дитину ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн, витрати за надання правничої допомоги в сумі 2500 грн, а всього - 3711 (три тисячі сімсот одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) додатково в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 10.02.2025.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова