Ухвала

від 12.02.2025 по справі 144/1118/23

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1118/23

Провадження № 2-р/144/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

представника ТОВ «Теплик-Агро» - Горового С.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Клінчикова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача Теплицької селищної ради про роз`яснення рішення суду у справі №144/1118/23 за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області Гирби Володимира Михайловича в інтересах Теплицької селищної ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Теплик-Агро» про витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Теплицького районного суду Вінницької області Довгалюк Л.В. перебувала на розгляді цивільна справа за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області Гирби Володимира Михайловича в інтересах Теплицької селищної ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Теплик - Агро» про витребування земельної ділянки.

Рішенням Теплицького районного суду від 29.02.2024 року вказаний позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Теплик-Агро» (ЄДРПОУ 35737530) на користь Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області земельну ділянку з кадастровим номером 0523755100:02:000:0270 площею 3,5957 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплицької селищної ради.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «Теплик - Агро» (ЄДРПОУ 35737530) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 рахунок: UA568201720343110002000003988) витрати зі сплати судового збору \ розмірі 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп. у рівних частках, тобто по 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. із кожного відповідача.

Відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 20.06.2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Теплицького районного суду від 29.02.2024 року без змін.

Позивач у справі Теплицька селищна рада в особі Голови Трамбовецького Р.І. звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення суду від 29.02.2024 по вказаній цивільній справі, обґрунтовуючи це тим, що зазначене рішення суду є не зовсім зрозумілим щодо того, чи може бути проведена державна реєстрація припинення похідних від права власності речових прав на нерухоме майно (право оренди земельної ділянки).

В судове засідання представник Теплицької селищної ради не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд заяви про роз`яснення рішення суду без його участі, просив таку задовольнити.

Гайсинська окружна прокуратура, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином, з клопотаннями та заявами до суду не звертались.

Представник ТОВ «Теплик-Агро» Горовий С.І. проти задоволення заяви щодо роз`яснення рішення суду заперечував, посилаючись на те, що позивач фактично просить у суду консультацію, що не входить до повноважень суду.

Представник відповідача адвокат Клінчиков С.І. проти задоволення заяви позивача про роз`яснення судового рішення заперечував, оскільки до неї не додано жодного належного доказу того, що вказане рішення є незрозумілим та потребує такого роз`яснення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 21 Постанови від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Судом встановлено, що 13.08.2024 року селищна рада звернулась до Відділу надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради із заявою про державну реєстрацію прав, надавши для реєстрації рішення Теплицького районного суду від 29.02.2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20.06.2024 року.

За результатамирозгляду заяви19.08.2024року державнимреєстратором відділу надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради Семенюк М.О. внесено до реєстру відомості про речове право №56310093, зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523755100:02:000:0270 за Теплицькою селищною радою.

В той же час державний реєстратор не здійснив припинення іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право: 30473587.

Начальник відділу надання адміністративних послуг Кравченко С.М. 05.08.2024 року звернулась до Теплицького селищного голови із доповідною запискою, у якій повідомлено про неможливість проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Теплицького районного суду №144/1118/23, оскільки із резолютивної частини рішення суду не вбачається вимоги про припинення іншого речового права.

Також, 07.08.2024 року відділ надання адміністративних послуг звернувся із листом до Міністерства юстиції України про надання роз`яснень щодо можливості припинення права оренди земельної ділянки у разі виконання рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Як вбачається із листа Міністерства юстиції України вих. 129386/148300-9- 24/8.4.1 від 18.09.2024, за Законом України «Про оренду землі» зміна орендодавця не може бути підставою для зміни умов або припинення договору оренди землі.

Такі неточності ускладнюють реалізацію судового рішення, тому Теплицька селищна рада змушена була звернутися до суду про його роз`яснення.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст. 271 ЦПК України, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

У відповідності до Постанови КЦС Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 672/386/20, державній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно. Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі№ 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів звертає увагу на те, що витребування спірної земельної ділянки у ТОВ "Агрохолдинг 2012" без оскарження договору оренди, укладеного із ОСОБА_1, відповідає вищевикладеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 672/386/20 (провадження № 61-5015св21), від 12 січня 2022 року в справі № 687/425/20 (провадження № 61-9430).

Отже, врахувавши те, що ОСОБА_1 неправомірно набув у власність спірну земельну ділянку, а тому не мав права передавати її в оренду ТОВ «Агрохолдинг 2012», то колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог шляхом витребування спірної земельної ділянки уТОВ «Агрохолдинг 2012».

При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна (Постанова КЦС Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 672/362/20).

Так, у постанові КЦС ВС від 12.01.2022 у справі №687/425/20 зазначено, що висновки апеляційного суду щодо неможливості витребування спірної земельної ділянки у ФГ «Аграрні лани» без оскарження договору оренди, укладеного із ОСОБА_2, є помилковими, оскільки не відповідають вищевикладеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.

З наведеного випливає, що держаній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно. Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

У Постанові ВП ВС у справі №183/1617/16 від 14.11.2018 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили,щодоправа власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

У справі №144/1118/23, рішення в якій просить роз`яснити позивач, немає місце класичне правонаступництво орендодавця, зміна якого не є підставою для зміни умов або припинення договору оренди. В даному випадку витребувана земельна ділянка з кадастровим номером 0523755100:02:000:0270, площею 3,5957 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплицької селищної ради, була передана в оренду особою, яка не мала на те права та поза волею власника, а тому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря ТОВ «Теплик-Агро», який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна Теплицької селищної ради.

Існування зареєстрованих обмежень щодо володіння земельною ділянкою у вигляді запису про похідне від права власності право користування нею ТОВ «Теплик-Агро» є перешкодою в повній мірі повернути земельну ділянку позивачу у фактичне володіння з можливістю нею як користуватись, так і розпоряджатись.

Таким чином, виходячи з нормиЦПК Українищодо роз`яснення рішення та з метою уникнення помилок при його виконанні, суд визнає за необхідне роз`яснити рішення щодо витребування земельної ділянки у орендаря, останнього набувача та проведення на підставі рішення суду державної реєстрації похідних від права власності речових прав на нерухоме майно, а саме припинення права оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючисьст. 271 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву голови Теплицької селищної ради Трамбовецького Р.І. про роз`яснення рішення Теплицького районного суду від 29.02.2024 року у справі №144/1118/23, задовольнити.

Роз`яснити рішення Теплицького районного суду від 29.02.2024 року у справі №144/1118/23 та зазначити, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523755100:02:000:0270, площею 3,5957 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Теплицької селищної ради, може бути витребувана у орендаря ТОВ «Теплик-Агро» з припиненням права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 30473587).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя