Постанова

від 11.02.2025 по справі 638/19661/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 лютого 2025 року

м. Харків

справа № 638/19661/23

провадження № 22-ц/818/699/25

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

при секретарі Сізоновій О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради» про стягнення заробітної плати, -

за апеляційною скаргою Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №127 Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 вересня 2024 року, Подус Г.С.,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради», в якому просила визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 127 Харківської міської ради» щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року та зобов`язати Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 127 Харківської міської ради» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з 01 квітня 2022 року по день виплати у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) з урахуванням компенсації за порушення строків виплати заробітної плати.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 127 Харківської міської ради» щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року. Зобов`язано Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 127 Харківської міської ради» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з 01 квітня 2022 року по день виплати у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) з урахуванням компенсації за порушення строків виплати заробітної плати. Стягнуто з Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради»на користь держави судовий збір у розмірі 1073 гривень 60 копійок.

В апеляційній скарзі Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що згідно зі статутом КЗ «ЗДО «127» бухгалтерський облік КЗ здійснюється через централізовану бухгалтерію Управління освіти адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (п.10.6). КЗ ЗДО №127 самостійно не здійснює розрахунків, особистих рахунків в банківських установах заклад не має. Вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Також зазначають, що підстав для виплати заробітної плати не має, оскільки позивачка фактично не працювала, перебувала за кордоном.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПКУкраїни - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.02.2023 року, визнано протиправним та скасовано з дня прийняття наказ завідувача Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради № 10-к/тр від 01.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору» в частині призупинення трудового договору з ОСОБА_1 . Питання про виплату заробітної плати судом не вирішувалось, враховуючи вищезазначене рішення суду, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, при цьому, ні наявність заборгованості, ні її розмір відповідач не оспорював

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в Комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 127» Харківської міської ради на посаді практичного психолога, вихователя.

Згідно із наказом завідувача КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 127» ХМР Басовської Н. № 07-к/ тр від 24.02.2022 «Про організацію роботи та оплату праці на час дії військового стану» з 24.02.2022 для позивачки встановлено простій до припинення або скасування воєнного стану в Україні, як залученому до роботи в умовах воєнного стану працівнику.

Згідно із наказом завідувача КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 127» ХМР Басовської Н. № 10-к/ тр від 01.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору» відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено дію трудового договору, зокрема з позивачкою, до дня припинення або скасування воєнного стану.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.02.2023 року у справі № 638/6000/22 визнано протиправним та скасовано з дня прийняття наказ завідувача Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради № 10-к/тр від 01.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору» в частині призупинення трудового договору з ОСОБА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 10.08.2023 року зазначене вище рішення залишено без змін.

20 серпня 2023 року позивач звернулась до КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 127» ХМР із вимогою вих. № 654/08-2023 від 20.08.2023, в якій просила нарахувати та сплатити їй заробітну плату за період з 01.04.2022 року по день звернення.

Листом КЗ «ДНЗ (ясла-садок) № 127» ХМР від 05.09.2023 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вищевказаної вимоги.

Відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 2 Кодексу законів про працю України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Разом з тим відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.12.2023 3 цієї Конституції.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ст. 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Згідно з п. 3 Указу Президента України у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30-34, 38, 39,41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

15.03.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який набув чинності 24.03.2022 року (далі Закон). Відповідно до п. 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону главу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю доповнено п. 2 такого змісту: "2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Згідно з ч.2, 3, ст. 1 Закону на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Беручи до уваги вищевикладене вбачається, що положення Закону, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю -мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. В той же час, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Відповідно до ст. 571 Закону України «Про освіту» працівникам закладів освіти, установ освіти , наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від їх місця проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується, зокрема, організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачених законом.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти приймають у межах своєї компетенції рішення, обов`язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

Поряд з цим Наказом Міністерства освіти і науки від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» органи управління у сфері освіти місцевих органів виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, зокрема, у підпорядкуванні яких перебувають заклади середньої освіти та установи освіти, мають забезпечити та організувати оплату праці працівників закладів освіти та установ освіти незалежно від їх поточного місця проживання (перебування) в Україні чи за її межами, у тому числі шляхом прийняття рішення (розпорядження, наказу) про оголошення простою у закладах освіти, що не можуть здійснювати освітню діяльність внаслідок збройної агресії російської федерації, а також працевлаштування працівників на вакантні посади (за наявності) у разі подання відповідної заяви. Статтею 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Під час воєнного стану працівники можуть виконувати завдання у штатному режимі або за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно). Порядок і підстави дистанційної роботи передбачено законодавством про працю. У разі неможливості організувати роботу працівників дистанційно, керівником закладу приймається рішення про простій не з вини працівника з відповідною оплатою.

Порядок оплати простою визначається положеннями ст. 113 Кодексу законів про працю України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Крім того, п. 1 постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету в умовах воєнного стану» надано право керівникам державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Згідно наказу завідувача Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради №07-к/тр від 24.02.2022 «Про організацію роботи та оплату праці на час дії військового стану» з 24.02.2022 для ОСОБА_1 встановлено простій до припинення або скасування воєнного стану в Україні, як залученому до роботи в умовах воєнного стану працівнику.

Враховуючи, що рішенням суду було скасовано наказом Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127 Харківської міської ради №10-к/тр від 01.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору» відповідно до ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з позивачем, то на позивачку поширюється дія наказу від 24.02.2022 року «Про організацію роботи та оплату праці на час дії військового стану», що передував наказу від 01.04.2022 року.

Таким чином ОСОБА_1 з 24.02.2022 року перебувала у простої.

Отже ОСОБА_1 з 24.02.2022 має нараховуватись та виплачуватись оплата простою у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Висновки суду в цій частині відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про незалучення належного відповідача, судова колегія зазначає наступне.

Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (Ясла - Садок) № 127 Харківської міської ради" є юридичною особовою, код ЄДРПОУ 23918114.

Згідно п.1.7 Статуту комунального закладу "Заклад дошкільної освіти (Ясла - Садок) № 127 Харківської міської ради" від 26.08.2024 №117 заклад освіти має печатку, штамп, бланки встановленого зразка, може бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах, в межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами.

Відповідно п.83. Статуту Директор закладу освіти здійснює управління закладом освіти і несе відповідальність за освітно, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу; розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу; видає накази та контролює їх виконання.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 стосуються саме визнання протиправною бездіяльність Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 127 Харківської міської ради» щодо неоплати простою та зобов`язання нарахувати та виплатити відповідну оплату, то такі вимоги відносяться до компетенції завідувача комунального закладу.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що підстав для виплати заробітної плати не має, оскільки позивачка фактично не працювала, перебувала за кордоном.

Судова колегія звертає увагу, що судом вирішено питання про оплату саме часу простою не з вини працівника у розмірі, що передбачений законом.

Такий висновок відповідає фактичним обставинам справи.

Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1ст. 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368,369, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389,390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №127» Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 12.02.2025 року.