Ухвала

від 11.02.2025 по справі 357/11001/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11001/19

1-кп/357/14/25

У Х В А Л А

11.02.2025 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017110030001073, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 , без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12017110030001073, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 05.11.2024 обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду клопотання прокурора про обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а провадження по кримінальному провадженню зупинено до його розшуку.

11.02.2025 ОСОБА_3 затримано працівниками УКР ГУ НП в Хмельницькій області доставлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області суду у зв`язку з чим судовий розгляд було відновлено.

У судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання про обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обгрунтоває тим, що ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Зазначає, що підготовче судове засідання у справі призначено на 14.07.2020. Однак, обвинувачений ОСОБА_3 на виклики суду не з`являвся, внаслідок чого 22.09.2020 відносно останнього застосовано примусовий привід. Однак, через систематичні неявки ОСОБА_3 до суду 09.03.2021 його оголошено у розшук.

05.02.2024 судове провадження щодо ОСОБА_3 відновлено у зв`язку із розшуком останнього та повідомленням про необхідність з`явитися до суду. Однак, наступні судові засідання 05.03.2024, 20.03.2024 ОСОБА_3 на судові засіданні не з`явився, поважних причин свого неприбуття ані суду, ані прокурору не повідомив.

Ухвалою суду від 03.05.2024 обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду клопотання прокурора про обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а провадження по кримінальному провадженню зупинено до його розшуку.

10.10.2024 о 15-00 год ОСОБА_3 затримано працівниками Івано-Франківського РУП ГУ НП в Київській області та 11.10.2024 доставлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області суду у зв`язку з чим судовий розгляд було відновлено.

Ухвалою суду від 11.10.2024 стосовно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Проте, обов`язки, покладені на нього судом ОСОБА_3 не виконував, у визначені дні до суду не прибував, про причини неявки не повідомляв у зв`язку з чим ухвалою суду від 05.11.2024 задоволено клопотання прокурора про розшук обвинуваченого та надання дозволу на його затримання для доставки до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, своїми діями, які виявились у систематичному ігноруванні викликів до суду, ОСОБА_3 порушив та не виконав покладені на нього кримінальним процесуальним законодавством обов`язки, а саме не прибував за викликом до суду та у разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь не повідомляв про це суд.

У кримінальному провадженні встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, про який свідчить те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та нетяжких злочинів проти власності, систематично змінює місце свого проживання, про що не повідомляє ані прокурора, ані суд, змінив номер мобільного телефону, яких надавав для зв`язку з ним, до суду систематично не з`являється, про поважність причин неприбуття не повідомляє, внаслідок чого до нього неодноразово застосовувався привід та оголошувався розшук. Вказане свідчить про намагання ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності та ризик переховуватись від суду. Така поведінка обвинуваченого унеможливлює розгляд кримінального провадження у розумні строки, відтак, лише обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків та дозволить суду прийняти кінцеве рішення у справі.

Жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти виникненню ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не зміг пояснити чому не з`являвся на судові виклики. Не хотів би щоб стосовно нього був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Пояснив, якщо суд завтра розгляне справу, то він може залишитися ночцвати у м. Біла Церква та прибути завтра у судове засідання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з вимог статей 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний-обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України).

Зі змісту ст. 194 КПК України слідує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та нетяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування можуть свідчити про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку із ухиленням обвинуваченого від явки в судові засідання, останній ухвалою суду від 09.03.2021 (а.с. 31 т.2) був оголошений у розшук. У зв`язку із встановленням місцезнаходження обвинуваченого та зобов`язанням останнього прибути до суду ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.02.2024 судове провадження відновлено та призначено підготовче судове засідання. Однак у визначені дні та час обвинувачений ОСОБА_3 до суду не прибув, тому ухвалами суду до нього буди застосовані примусові приводу в судове засідання. Проте ухвали суду залишилися бути не виконаними через неможливість встановити місцезнаходження ОСОБА_3 . У зв`язку з цим ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.05.2024 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та оголошено його розшук. Згідно протоколу затримання особи, обвинуваченого було затримано 10.10.2024 о 15-00 год на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.05.2024 та 11.10.2024 доставлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Цього ж дня ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Однак обвинувачений знехтував покладеними на нього судом обов`язками, на виклик суду не прибував, про причини неявки не повідомляв. У подальшому, ухвалою суду від 05.11.2024 обвинуваченого ОСОБА_3 було повторно оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу до Білоцерківського міськрайонного суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За викладеного, суд погоджується із доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Сторона обвинувачення посилається на неможливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу з огляду на наявність високого ступеню встановленого ризику.

Суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. При виборі між кількома запобіжними заходами, слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Про особу ОСОБА_3 встановлено що він раніше не судимий, без місця реєстрації, має місце проживання, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 .

Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 , особу обвинуваченого, який хоч і має певні соціальні зв`язки, однак такі не є стримуючим фактором у його поведінці, його процесуальну поведінку протягом розгляду кримінального провадження, суд приходить до обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій обвинуваченого, спрямованих на ухилення від суду.

Враховуючи, що перебуваючи на волі обвинувачений ухилявся від явки до суду чим перешкоджав кримінальному провадженню у зв`язку з чим неодноразово оголошувався в розшук та аналізуючи зібрані в сукупності докази, вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення встановлених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Незастосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи застосування більш м`якого запобіжного заходу перешкодить завданням кримінального судочинства, встановленню істини у справі та прийняття остаточного кінцевого рішення у провадженні у розумні строки. Відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_3 не може утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 194 КПК України, а відтак наявні підстави для обрання стосовно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні можливо визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. (20 х 3028 гривні - розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2025).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.04.2025 включно, взяти його під варту в залі суду та утримувати в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Одночасно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок:

Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі звільнити ОСОБА_3 з-під варти.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) з`являтись до суду за першою вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту в якому проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити двохмісячний строк дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України та начальнику ІТТ №1 ГУ НП в Київській області.

Ухвала соже бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 12.02.2025 о 13-45 год.

СуддяОСОБА_6