Справа № 357/11001/19
1-кп/357/14/25
У Х В А Л А
21.02.2025 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017110030001073, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 , без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7
УСТАНОВИВ:
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.185,ч.2ст.185,ч.2ст.15ч.2ст.185КК України, за наступних обставин.
Так, 27.02.2017 близько 01:00 год ОСОБА_3 , знаходячись в гуртожитку, який розташований на території ТОВ «Земля Томилівська», що по вул. Центральна, 1-А с. Томилівка Білоцерківського району Київської області, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, з корисливого мотиву, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу до кімнати спільного проживання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку належних ТОВ «Земля Томилівська» бензопйли марки «Stihl MS 180», вартістю 2470 гривень та бензопили марки «Stihl MS 360», вартістю 9500 гривень.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчиненого злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Земля Томилівська» майнової шкоди на загальну суму 11 970 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Окрім цього, 08.03.2017 о 10:47 год ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні магазину №430 ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований по вул. Леваневського, 57 в м.Біла Церква Київської області, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, зі стелажу зі спиртними напоями, вчинив крадіжку однієї пляшки рому «Captain Morgan» ємкістю 0,5 л. вартістю 211 гривень 90 копійок.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» майнової шкоди на суму 211 гривень 90 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Окрім цього, 08.03.2017 о 12:52 год ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи у торгівельній залі магазину №430 ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по вул. Леваневського, 57 в м. Біла Церква Київської області, умисно, повторно, з корисливого мотиву, будучи впевненим у тому, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, намагався вчинити крадіжку товару, а саме, зі стелажу зі спиртними напоями взяв одну пляшку рому «Captain Morgan» ємністю 0,5 л, вартістю 211 гривень 90 копійок, яку сховав під свою куртку.
Бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_3 пройшов через розрахункові каси магазину №430 ТОВ «АТБ-Маркет» та, не розрахувавшись за товар, попрямував до виходу з приміщення вказаного магазину.
Однак, злочин ОСОБА_3 не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину №430 ТОВ «АТБ-Маркет» він був помічений та зупинений працівником охорони.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, оскільки особа виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.
Крім того, 02.05.2017 близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , в якій тимчасово проживав з дозволу потерпілого ОСОБА_7 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, повторно, з корисливого мотиву, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю в квартирі інших осіб та будучи впевненим у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стільчика, що знаходився в одній з кімнат вказаної квартири, вчинив крадіжку належного ОСОБА_7 ноутбуку марки «Toshiba 15.6 AMD Е350 1.6
GHZ/RAM4096MB/HD500GB/DVD RW», вартістю 2 366,67 грн.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчиненого злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 майнової шкоди на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України яке інкримінується обвинуваченому було вчинено ним 27.02.2017, оскільки з того часу пройшло більше трьох років. Крім того захисник просив закрити кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами, які мали місце 08.03.2017, сума викраденого становила 211.90 грн, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України у зв`язку із частковою втратою чинності законом яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Зважаючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України яке інкримінується обвинуваченому було вчинено ним 27.02.2017 відповідно до положень ст. 285 КПКсудом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 суть обвинувачення та те, що на момент судового розгляду закінчились строки давності притягнення його особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченоюст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченомуКПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Також судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 про те, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчинених ним діянь, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, що мали місце 08.03.2017 та запитано згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що йому цілком і повністю зрозуміло суть обвинувачення, підстава та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, на підставіст.49КК України та він не заперечує проти його звільнення від кримінальної відповідальності у рамках указаного кримінального провадження, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому пояснив, що він дійсно вчиняв інкриміновані йому кримінальні правопорушення. Крім того обвинувачений ОСОБА_3 погодився на закриття стосовно нього кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК України у зв`язку з декриміналізацією вчиненого ним діяння. Вказав на те, що ним відшкодована завдана кримінальним правопорушенням потерпілим шкода по всіх епізодах.
Прокурор ОСОБА_5 вважала за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, за епізодом що мав місце 27.02.2017 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначила, що часу його вчинення пройшло більше трьох років, тому просить на підставі ч. 2 ст. 49 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання, а кримінальне провадження у цій частині закрити. Також прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України, які мали місце 08.03.2017 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Потерпілий ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого.
Представники потерпілого ТОВ «Земля Томилівська» ОСОБА_9 та ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продкути-430» ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи до суду не прибули, про причини неявки не повідомили.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали, приходить до наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1ст. 3 КПК України, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс Українита закон України про кримінальні проступки), судом (ч. 1ст. 286 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1ст.49КК України особазвільняється відкримінальної відповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Згідно зч.1ст.185КК України,(вредакції Закону,чинного начас вчиненнязлочину 27.02.2017),за вчиненняцього злочинубула передбаченакримінальна відповідальністьу виді в тому числі і позбавлення волі до 3 років, тобто в силу нормст. 12 КК Українив редакції 22.11.2018, зазначене кримінальне правопорушення було злочином невеликої тяжкості.
01.07.2020 набув чинності N 2617-VIII від 22.11.2018 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень". Вказаним законом внесені зміни до ч. 1 ст. 185 КК України згідно з якими кримінальна відповідальність за скоєння цього кримінального правопорушення настає у виді карається штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Отже, Закон № 2617-VIII у даному випадку має зворотню дію в часі, оскільки в частині пом`якшує кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Згідно з ч. 2ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185КК України (за епізодом від 27.02.2017) є кримінальним проступком.
Початком перебігу строку давності є день, коли було вчинено кримінальне правопорушення - 27.02.2017 і ця обставина сторонами не заперечується, останнім днем притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності є 27.02.2020. Таким чином з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України минуло більше трьох років.
Так, відповідно до ч. 2ст. 49 ККперебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
Відповідно до ч. 3ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Суд звільняючи особу від кримінальної відповідальності, на підставіст. 49 КК Українимає перевірити чи зупинялась або переривались строки давності.
Судом невстановлено обставин зупиненнячи перериваннястроків давностіу даномукримінальному провадженнідо 27.02.2020(умежах строкупритягнення докримінальної відповідальності).
Отже, оскільки від події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про яке зазначено в обвинувальному акті, минуло понад три роки, строки давності не зупинялись та не переривались, з`ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_3 та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, то відповідно до п. 2ч. 1ст. 49 КК України, ОСОБА_3 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене 27.02.2017 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження закрити.
Щодо клопотання про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України суд зазначає таке.
18.07.2024 Верховна Рада України прийняла Закон України № 3886-ХІ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", який набув чинності 09.08.2024.
Зокрема, указаним законом викладено нову редакціюстатті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу Україниякщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУдля відповідного року.
При цьому, підпунктом169.1.1 статті 169розділуIV Податкового кодексу Українивизначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2017 рік»прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2017 складає 1 600 грн 00 коп.
Отже, розмір соціальної пільги у 2017 році становить 800 грн 00 коп. (1 600 грн : 50% = 800 грн 00 коп.).
Таким чином, на час вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому діянь 08.03.2017, нижня межа кримінальної караності крадіжки настає, якщо вартість викраденого становить 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 600.00 грн.
Із обвинувального акту вбачається, що вартість викраденого 08.03.2017 ОСОБА_3 майна становить 211.90 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2ст. 4 КК Україникримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас, відповідно до ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 1, 6ст. 3 КК Українизаконодавство України про кримінальну відповідальність становитьКримінальний кодекс України, який ґрунтуєтьсянаКонституціїУкраїнита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Отже, Закон № 3886-ХІ, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням
Аналізуючи наведені положення законів, слід дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Наразі не є кримінально карним діянням - викрадення у 2017 році чужого майна, вартість якого становить менше 1 600 грн 00 коп.
Відповідно до п. 4-1ч.1 ст.284КПК Україникримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З цих підстав, ураховуючи положеннястатті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п. 4-1 ч. 1ст. 284 КК України, тому що вартість викраденого 08.03.2017 ОСОБА_3 майна відповідно до обвинувального акту менша, ніж нижня межа для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Згідно з частинами 1, 3ст. 479-2 КПК Українисуд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Отже, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, клопотання його захисника підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,ст. 5, 44, 49 КК України, ст. 284,369-372,479-2 КПК України, суд
П О С ТА Н О В И В:
Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 .
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 2 ч. 1ст.49КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12017110030001073, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2017 за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.185,ч.2ст.185,ч.2ст.15ч.2ст.185КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження № 12017110030001073,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 27.02.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, - закрити в частині обвинувачення за ч. 1ст. 185 КК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Закрити кримінальне провадження № 12017110030001073, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, закрити в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України (за двома епізодами від 08.03.2017) на підставі п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений о 08:30 год 24.02.2025.
Суддя ОСОБА_11
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125349902 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Клепа Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні