Ухвала

від 12.02.2025 по справі 358/1064/21

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1064/21 Провадження № 2/358/68/25

УХВАЛА

12 лютого 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, клопотання позивача ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для подання доказів та долучення письмових доказів, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області; служба у справах дітей Глуховецької селищної ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває цивільна справа №358/1064/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області; служба у справах дітей Глуховецької селищної ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини.

27 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просить визнати поважними причини неподання доказів у строк, передбачений ч. 3 ст. 83 ЦПК України та встановити додатковий строк для подання доказів. Долучити до матеріалів справи копії документів, які міститься в додатках, а саме: копію перерахунку заборгованості по аліментах від 09.01.2025 року у виконавчому провадженні №72212602; копію фіскального чеку AT «Укрпошта» КНП 2879777017 від 09.01.2025 року, копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0243 від 09.01.2025 року; копію постанови про закінчення виконавчого провадження №72212602 від 21.01.2025 року.

Своє клопотання позивач обгрунтовує тим, що 23.12.2024 року відповідачка незадовго до початку судового засідання надіслала на електронну пошту суду чергове клопотання (вхідний номер (авт.): ЕП-2180/24-Вх. від 23.12.2024), в якому зокрема міститься прохання про витребування доказів, при цьому вимогу ЦПК України про обов`язкове надсилання документа та додатків сторонам дотримано не було. В додатках до зазначеного клопотання відповідачки долучений розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні №72212602, який викликає сумнів у його достовірності, оскільки ні сума заборгованості, ні період нарахування заборгованості не відповідають дійсності.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 83 ЦПК України, у випадку визнання поважними причин неподання учасниками справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Разом із тим, долучені розрахунки заборгованості зі сплати аліментів у ВП №66912811 та ВП №72212602 надають змогу з`ясувати наступне:

ВП №66912811 - станом на час написання цього клопотання наявна переплата на утримання сина ОСОБА_3 , яка на сьогодні складає не менше 6-ти місяців, про що свідчить розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №66912811, який подавався ним із клопотанням про долучення доказів від 11.08.2024 року;

ВП №72212602 - станом на 21.01.2025 заборгованість відсутня, виконавче провадження закінчене (у додатках під №3 міститься копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2025 року).

Під час судового розгляду справи 11.02.2025 позивач підтримав дане клопотання.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, посилаючись на поважну причину у зв`язку хворобою дитини ОСОБА_4 .

Вирішуючи клопотання позивача суд враховує наступне.

Так позивач зазначає, що саме на даний час виникла необхідність долучення вищезазначених доказів, оскільки відповідачка 23.12.2024 року незадовго до початку судового засідання надіслала на електронну пошту суду чергове клопотання, в якому зокрема міститься прохання про витребування доказів. В додатках до зазначеного клопотання відповідачки долучений розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні №72212602, який викликає сумнів у його достовірності, оскільки ні сума заборгованості, ні період нарахування заборгованості не відповідають дійсності.

Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч.8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи позивача про визнання поважними причини неподання доказів у строк, передбачений ч. 3 ст. 83 ЦПК України, необхідно задовольнити.

Оскільки положення ст. 127 ЦПК України не передбачають встановлення додаткового строку для подання доказів, а передбачають можливість поновлення процесуального строку, тому суд вважає за необхідне поновити позивачу процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копії документів: копію перерахунку заборгованості по аліментах від 09.01.2025 року у виконавчому провадженні №72212602; копію фіскального чеку AT «Укрпошта» КНП 2879777017 від 09.01.2025 року, копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0243 від 09.01.2025 року; копію постанови про закінчення виконавчого провадження №72212602 від 21.01.2025 року.

Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено на стадії ухвалення судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 83, 126, 127, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Поновити позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів цивільної справи № 358/1064/21: копію перерахунку заборгованості по аліментах від 09.01.2025 року у виконавчому провадженні №72212602; копію фіскального чеку AT «Укрпошта» КНП 2879777017 від 09.01.2025 року, копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0243 від 09.01.2025 року; копію постанови про закінчення виконавчого провадження №72212602 від 21.01.2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов