Рішення

від 06.02.2025 по справі 753/16678/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16678/24

провадження № 2-др/753/19/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

06 лютого 2025 року Дарницький районний суд міста Києва у складі

головуючої судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судових засідань Давидюк В.О.

представника позивача Кобилецький В.В.

представника відповідача Басюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а заяву адвоката Кобилецького Вячеслава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Град М» про стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2025 року Дарницьким районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 753/16678/24 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Софія Град М" про стягнення збитків та зобов`язання вчинити дії, яким позовні вимоги були задоволені частково та стягнуто з ТОВ «Софія Град М» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди 23579 грн, моральної шкоди - 5000 грн, судовий збір у розмірі 1793,64 грн та витрати на отримання звіту у розмірі 3800 грн; зобов`язано ТОВ «Софія Град М» усунути причину залиття вентиляційного каналу квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2

21 січня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва від представника позивача - адвоката Кобилецького В.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

У своїй заяві представник позивача просить суд стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 19000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 1937, 92 грн та 3800,00 грн за проведення оцінки збитків.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 22 січня 2025 року заяву передано судді Шаповаловій К.В.

У судове засідання призначене на 06 лютого 2025 року з`явилися представник позивача та представник відповідача. Представник позивача підтримав вимоги поданої ним заяви. Представник відповідача заперечував щодо твердження представника позивача про те, що він фактично допомагав йому складати акт про залиття, оскільки він складав вже багато аналогічних актів та добре знав як це робиться. Просив суд не враховувати вказане у витрати на правничу допомогу позивачу.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд доходить наступного висновку.

27 серпня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Софія Град М" про стягнення збитків та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року позовні вимоги були задоволені частково,та стягнуто з ТОВ «Софія Град М» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди 23579 грн, моральної шкоди - 5000 грн, судовий збір у розмірі 1793,64 грн та витрати на отримання звіту у розмірі 3800 грн; зобов`язано ТОВ «Софія Град М» усунути причину залиття вентиляційного каналу квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 .

У заяві про стягнення судових витрат представник позивача просить суд стягнути із відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 19000,00 грн.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У судовому засіданні 20 січня 2025 року представник позивача повідомив суд про те, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.

Відповідна заява була подана представником позивача через підсистему "Електронний суд" 21 січня 2025 року, тобто вчасно.

До заяви про розподіл судових витрат представником позивача було долучено копію договору про надання правничої допомоги від 10 червня 2024 року, укладеного між адвокатом Кобилецьким В.В. та ОСОБА_2 .

Пунктом 4 договору передбачено, зокрема, те, що клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар у розмірі та в строк визначений даним договором.

Пунктом 7 договору встановлено, що гонорар адвоката визначається з розрахунку 2900,00 грн за годину роботи адвоката.

Відповідно до копії звіту про виконання доручення за договором про надання правової допомоги, адвокатом були виконані наступні роботи: консультування позивача, аналіз чинного законодавства та судової практики ВС щодо суті позовних вимог, збирання доказів (1 година); підготовка позовної заяви, збір та систематизація доказів (3 години); представництво інтересів позивача у суді, участь в судових засіданнях, підготовка інших процесуальних заяв (2,6 години); Всього адвокатом витрачено 6,6 годин. Загальна вартість наданої правової допомоги склала 19 000,00 грн.

Відповідно до копії квитанції до прибуткового ордера №1/1 від 20 січня 2025 року, адвокат Кобилецький В.В. прийняв від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 19000,00 грн по справі № 753/16678/25.

Отже, адвокатом надано суду докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зміст позовної заяви, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, з огляду на принцип розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи, що для суду не є обов`язковим зобов`язання, які склались між адвокатом та клієнтом, зокрема в частині визначення вартості наданих послуг з правничої допомоги, враховуючи часткові заперечення представника відповідача, суд дійшов вичновку, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 10 000,00 грн.

Що стосується вимоги предствника позивача про ухвалення додаткового рішення також в частині стягнення із відповідача судового збору та витрат понесених на проведення оцінки збитків, то така вимога не підлягає задоволенню, оскільки питання про їх стягнення було вирішено при ухваленні судом рішення у справі від 20 січня 2025 року, про що зазначено у резолютивній частині рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

заяву адвоката Кобилецького Вячеслава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Град М» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Град М», ЄДРПОУ 45075212, м. Київ, пр-т Бажана, 17.

Повний текст додаткового судового рішення складено 12 лютого 2025 року.

Суддя К.В. Шаповалова