Постанова

від 06.02.2025 по справі 522/3703/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1425/25

Справа № 522/3703/22

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Крупської М.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В лютому2022року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовною заявоюдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребуваннямайна ізчужого незаконноговолодіння (зурахуванням заявив редакціїзі змінамипредмету позовувід 15.08.2022року),в обґрунтуванняякої зазначив,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уклала заповітпосвідчений приватнимнотаріусом Одеськогоміського нотаріальногоокругу ФіліповоюГ.О.від 08.10.2014року,зареєстрований уреєстрі №501,у присутностісвідків,згідно якогозаповідала усесвоє майно,де бвоно незнаходилось таз чогоб вононе складалося,і взагалі,все те,що надень смертібуде їйналежати іна щовона матимеправо зазаконом ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла,що підтверджуєтьсясвідоцтвом просмерть вданого15.10.2014року. 3 огляду на звернення 28.10.2014 року ОСОБА_1 із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , та приписи ч.ч. 1-2 ст. 1220; ч.ч. 1, 5 ст. 1268; та ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець ОСОБА_6 є законним власником та володільцем на праві спадкування за заповітом, належним на час смерті спадкодавця: ОСОБА_5 усім її майном.

Позивач посилається, що за життя спадкодавець набула у власність частину житлового будинку. Зокрема, відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.1980 року по справі № 2-1994 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання дійсним договору купівлі-продажу частини домоволодіння, позовні вимоги задоволено та визнано договір купівлі-продажу 7/20 часток будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 . Відповідно відповіді КП «БТІ» Одеської міської ради від 08.12.2014 року № 449503.93 станом на 31.12.2012 року за ОСОБА_5 зареєстровано 7/20 частки (ця доля підлягає перереєстрації у зв?язку з перерахунком часток по домоволодінню на 31/100 частки) на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.1980 року. Зазначене також підтверджується реєстраційним посвідченням яке видане Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 02.07.1997 року на 7/20 часток та виданим його дублікатом 12.08.2003 року. Відповідно Розпорядження №1002Приморської районної адміністрації від 07.10.2002року ОСОБА_8 належить 31/100 частки домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 .

Також при житті спадкодавець набула у власність земельну ділянку. Відповідно до Державного Акту серія IV-ОД № 003990, реєстровий № 4231від 11.09.2000 року земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 пл. 0,0427га належить ОСОБА_8 на підставі рішення Одеської міської ради від 29.02.2000 р. № 825-XXIII, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.04.2013 року на заяву ОСОБА_5 від 04.04.2013 року, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:52:026:0047, дата державної реєстрації земельної ділянки 19.04.2013 року. 13.02.2015 року від Шостої Одеської нотаріальної контори, ОСОБА_1 отримав лист, яким повідомлено, що спадкову справу відкрито, але земельна ділянка пл. 0,0427га за адресою у АДРЕСА_1 , була подарована ОСОБА_5 , на ім?я ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23.09.2006 року, посвідченого нотаріусом Смалій Г.М. Відповідно інформаційної довідки № 295821600 від 21.01.2022року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що по об?єкту нерухомого майна реєстраційний номером 554709551101 - земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:52:026:0047,площею 0,0427га, за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено: 19.01.2015 15:03:23 був відкритий Розділ із реєстраційним номером об?єкта нерухомого майна: 554709551101, та зареєстровано право власності за ОСОБА_2 державним реєстратором Заяць Костянтин Вікторович, Одеське міське управління юстиції, на підставі договору дарування, серія та номер:1698виданий 23.09.2006року видавник: приватний нотаріус Смалій Г.М. Відповідно інформаційної довідки № 295815637 від 21.01.2022року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що по об`єкту нерухомого майна із реєстраційний номером 554762951101 - житловий будинок, (7/20 часток) за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено: 19.01.2015 15:13:06 був відкритий Розділ із реєстраційним номером об?єкта нерухомого майна: 554762951101, та зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , державним реєстратором Заяць Костянтин Вікторович, Одеське міське управління юстиції, на підставі договору дарування, серія та номер:1698виданий 23.09.2006року видавник: приватний нотаріус Смалій Г.М.

ОСОБА_1 зазначає, що 19.01.2015року у вказаний спосіб, успадковане, та належне йому нерухоме майно, що залишилося після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вибуло з його володіння та не з його волі.

За час розгляду Приморським районним судом м. Одеси справи № 522/15678/15-ц щодо повернення у власність ОСОБА_1 спадкової - (після смерті ОСОБА_5 ) земельної ділянки пл. 0,0427га із кадастровим номером 5110137500:52:026:0047, володілцем ОСОБА_10 вказана земельна ділянка була поділена спочатку на дві: площею 0,0085га та площею 0,0342га, а потім друга поділена ще на дві земельні ділянки: площею 0,0267га, та 0,0075га, і в результаті утворилися три земельні ділянки. Новоутвореним земельним ділянкам утвореним із складу земель раніше спадкової земельної ділянки пл. 0,0427га із кадастровим номером 5110137500:52:026:0047, були присвоєні нові кадастрові номери, а саме: кадастровий номер 5110137500:52:026:0056земельній ділянці площею 0,0085га, та кадастровий номер 5110137500:52:026:0061земельній ділянці площею0,0075гa.

Позивач посилається, що ?????успадковані нимчастка будинкута земельнаділянка підлягаютьдо витребуваннявід володільців-відповідачівбез визнанняза рішеннямсуду усіхправочинів вчиненихщодо цьогомайна недійсними,оскільки цемайно вибулоіз йоговолодіння нез йоговолі іншимшляхом напідставі неіснуючогодоговору дарування2006року,і якийу порядкувизначеному закономне укладався,а томуі подальшевідчуження спірногонерухомого майнаіншим особам,також вважаєтьсятаким,що відбулосяіз порушеннямвимог законута йогомайнових прав,та міжцим здійснений поділ володільцями спірного нерухомого майна та його поліпшення не є перешкодою у витребуванні в порядку ст.ст. 387,1212ЦК України.

Позивач просив суд: 1) встановити неукладеність (відсутність) договору дарування від 23.09.2006року між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 щодо нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) витребувати у власність ОСОБА_1 із незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0085га із кадастровим номером 5110137500:52:026:0056, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 972038151101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) витребувати у власність ОСОБА_1 із незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,0075га із кадастровим номером 5110137500:52:026:0061реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1494652551101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 4) витребувати у власність ОСОБА_1 із незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,0267га із кадастровим номером 5110137500:52:026:0060, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна:1494670951101, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належну на праві власності ОСОБА_4 разом із здійсненими на земельній ділянці поліпшеннями у вигляді розташованого на ній житлового будинку, який складається в цілому: житловий будинок, А загальна площа 219,9 кв.м, в тому числі житлову площу 63,1 кв.м., огорожа № 1, 2 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1197201751101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належний на праві власності ОСОБА_4 ; 5) витребувати у власність ОСОБА_1 із незаконного володіння ОСОБА_3 369/1000часток від житлового будинку, який складається у цілому з одного житлового будинку під літ. «А» загальною площею 159,7 кв.м, житловою площею 84,7 кв.м, сараю -літ. «М», огорожі 1,2, вимощення - І, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1141109051101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 6) витребувати у власність ОСОБА_1 із незаконного володіння ОСОБА_4 житловий будинок, який складається в цілому: житловий будинок, А загальна площа 219,9 кв.м, в тому числі житлову площу 63,1 кв.м, огорожа № 1, 2 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1197201751101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належний на праві власності ОСОБА_4 ; 7) визнати реєстрацію права власності на житловий будинок адресою: АДРЕСА_3 за відповідачем ОСОБА_3 , на підставі договору дарування серія та номер 294, виданий 25.05.2017, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С. незаконною та скасувати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 08 квітня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовив.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час майна, яке до укладення договору дарування від 23.09.2006 належало ОСОБА_5 , не існує. Як встановлено судом, на підставі договору дарування від 23.09.2006 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , право власності на 7/20 частин домоволодіння загальною площею 271,8 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2015, номер запису про право власності 8453489, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 554762951101.

На момент звернення з позовом об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 554762951101 (житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 271,8 кв. м.) не зареєстрований за жодним з відповідачів.

Відповідачу ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 159,7 кв.м, який сформований за рахунок об`єднання 53/100 частки (належала ОСОБА_12 на підставі договору дарування від 09.12.2003) та 7/20 часток (належала ОСОБА_12 на підставі договору дарування від 19.07.2016) у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1141109051101, і є окремим об`єктом нерухомого майна, відмінним від домоволодіння загальною площею 271,8 кв.м, реєстраційний номер 554762951101.

Інша частина житлового будинку, належна ОСОБА_13 , відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації №923 від 07.12.2016 року, загальною площею 85 кв.м, була сформована в окремий об`єкт нерухомого майна. Належному ОСОБА_13 житловому будинку залишено адресу: АДРЕСА_1 .

Належний ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 159,7 кв.м, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0075 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0061, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1494652551101.

Також ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0085 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0056, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 972038151101.

Що стосується земельної ділянки загальною площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:52:026:0047, то відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 554709551101закрито 13.07.2016внаслідок поділу об`єкта.

13.07.2016 земельна ділянка 5110137500:52:026:0047 поділена на дві земельні ділянки - 5110137500:52:026:0057,загальною площею 0,0342 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 972058451101) та 5110137500:52:026:0056,загальною площею 0,0085 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 972038151101).

На одній з новоутворених вільних земельних ділянок кадастровий номер 5110137500:52:026:0057, загальною площею 0,0342 га в 2017 році ОСОБА_10 побудований новий житловий будинок загальною площею 219,9 кв.м, який є новоствореним майном і на час розгляду справи на праві власності належить відповідачу ОСОБА_4

05.02.2018 земельна ділянка кадастровий номер 5110137500:52:026:0057 (об`єкт нерухомого майна закрито 23.02.2018) поділена ще на дві земельні ділянки - 5110137500:52:026:0060 площею 0,0267 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1494670951101) та 5110137500:52:026:0061 площею 0,0075 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1494652551101).

Новозбудований житловий будинок загальною площею 219,9 кв.м, який на праві власності належить відповідачу ОСОБА_4 , розміщений на земельній ділянці із кадастровим номером 5110137500:52:026:0060, площею 0,0267 га.

Тобто на момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом нерухомого майна, яке свого часу належало ОСОБА_5 , а саме: 7/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:52:026:0047, загальною площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 , не існує, воно припинило своє фактичне існування.

При цьому новостворені об`єкти нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею159,7 кв.м, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 5110137500:52:026:0056, загальною площею 0,0085 га, земельна ділянка кадастровий номер 5110137500:52:026:0061, загальною площею 0,0075 га, житловий будинок загальною площею 219,9 кв.м, розміщений на земельній ділянці із кадастровим номером 5110137500:52:026:0060, площею 0,0267 га,а також 7/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:52:026:0047, загальною площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 , - це різне нерухоме майно в розумінні ст.ст.181,182,184,388 ЦК Українитаст. 13 -15 Закону №1952-IV, з відмінними індивідуальними ознаками та реєстраційними номерами.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач просить витребувати майно, котре йому ніколи не належало і має при цьому інші відмінні характеристики від того майна, яке свого часу належало на праві власності ОСОБА_5 , тобто фактично є іншими об`єктами нерухомості.

Стосовно витребування від ОСОБА_3 369/1000 часток від житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 159,7 кв.м, то суд зазначив, що з правової точки зору такого майна не існує, оскільки 369/1000 часток не зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 , інформація про вказану частку не міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначена частка ніколи не належала ОСОБА_5 , і тому не може бути витребувана.

Реєстрація права власності за позивачем на нерухоме майно, яке ніколи не належало ОСОБА_5 і не входило до складу спадщини, суперечить вимогам законодавства та є незаконною.

Суд зазначив, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 не набували у власність 7/20 часток у праві власності на житлову будівлю та земельну ділянку загальною площею 0,0427 га кадастровий номер 5110137500:52:026:0047, які колись належали ОСОБА_5 .

На час придбання відповідачем ОСОБА_14 житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею159,7 кв.м., та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0056, загальною площею 0,0085 га, - 25.02.2017 а також земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0061, загальною площею 0,0075, - 11.12.2018, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив будь-яких заборон та обтяжень вказаного нерухомого майна, будь-яких судових спорів стосовно цього майна не було.

Так само придбаний ОСОБА_4 житловий будинок загальною площею 219,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , був побудований ОСОБА_10 в 2017 році, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації ОД142170652109, виданою 06.03.2017 управлінням ДАБК Одеської міської ради, на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:52:026:0060.

Будь-яких обтяжень придбаного ОСОБА_4 нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 219,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0060 (дата державної реєстрації земельної ділянки05.02.2018), заборон їх відчуження або судових спорів не існувало.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є добросовісними набувачами майна. Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №725/1824/20).

Як зазначив суд першої інстанції, вимога позивача про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_3 , є похідною від вимог про витребування майна. Враховуючи відмову у задоволенні вимог про витребування нерухомого майна, суд першої інстанції вважав, що вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок також не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить суд прийняти постанову про скасування рішення № 522/3703/22 Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня2024року у справі і залишити позовну заяву без розгляду повністю, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції порушив процесуальний закон, а саме ухвалив 08.04.2024 року рішення у справі по суті справи без закриття підготовчого засідання та без призначення справи до розгляду по суті. Позивач, до початку розгляду справи по суті мав намір залучити до матеріалів справи заяву про залишення позову без розгляду. Оскаржуваним рішенням суд незаконно позбавив позивача права на залишення позову без розгляду, і порушуючи закон, незаконно ухвалив рішення по суті справи у підготовчому засіданні, без попередження про дату розгляду справи по суті.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 20.06.2024року відкрито апеляційнепровадження заапеляційною скаргою, роз`яснювалось ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження від 20.06.2024 року отримав 20.06.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження від 20.06.2024 року та копію апеляційної скарги отримав 07.10.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поштові відправлення з копією ухвали про відкриття провадження від 20.06.2024 року та копією апеляційної скарги повернулися з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

28.06.2024 року від представника ОСОБА_4 ОСОБА_15 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що позивач ОСОБА_1 був присутній в підготовчому засіданні 09.08.2023 року та повідомив суд про можливість закрити підготовче провадження й перейти до розгляду справи по суті, подання ним апеляційної скарги з підстав, що йому не було відомо про стадію розгляду справи та обмеження його судом у праві подати заяву про залишення позову без розгляду шляхом прийняття рішення по суті спору на стадії розгляду справи по суті за умови неявки позивача в судові засідання без поважних причин, вочевидь суперечить завданню цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справи судом та має розцінюватись як зловживання позивачем ОСОБА_1 процесуальними правами.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 судову повістку отримав 15.11.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_16 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою.

Від представника ОСОБА_4 адвоката Свида К.В. надійшла заява про розгляд справи за відповідача та його представника, проти задоволення апеляційної скарги заперечують з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є добросовісними набувачами майна. Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №725/1824/20).

Як зазначив суд першої інстанції, вимога позивача про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_3 , є похідною від вимог про витребування майна. Враховуючи відмову у задоволенні вимог про витребування нерухомого майна, то вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок також не підлягає задоволенню.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.1980 року у справі №2-1994 визнано дійсним домашню угоду купівлі-продажу 7/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , укладену між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за 12 тис. рублів у вигляді житлових кімнат 1-3 площею 12,8 кв. м, 1-4 площею 13,1 кв.м, 1-2 коридору площею 13,1 кв.м, 1-5 кухні площею 8,1 кв. м, 17,4 кв.м 1-1.

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_5 належало на праві власності 7/20 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстр. в КП «ОМБТІ та РОН» у книзі 4доп., стор. 122, за №10324, від 02.07.1997 року.

Відповідно до Розпорядження № 1002 Приморської районної адміністрації від 07.10.2002 року внаслідок здійснення двоповерхової прибудови одним із співвласників житлового будинку ОСОБА_17 частка ОСОБА_5 підлягала перерахунку на 31/100 частин домоволодіння. Перереєстрація частки ОСОБА_5 не була проведена.

Також на підставі рішення Одеської міської ради від 29.02.2000 року № 825-ХХІІІ ОСОБА_5 отримала у власність земельну ділянку загальною площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом серія ІV-ОД №003990.

Відповідно до договору дарування, укладеного 23 вересня 2006 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смалій Г.М., реєстр. №1698, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 7/20 частин домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,0427га, на якій розташований житловий будинок.

Земельна ділянка була зареєстрована та їй присвоєно кадастровий номер 5110137500:52:026:0047 19.04.2013, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5101692422014.

Право власності на 7/20 частин домоволодіння зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2015, номер запису про право власності 8453489, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 554762951101, рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Заяць К.В. №18768735 від 21.01.2015 року.

Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:52:026:0047 зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.01.2015, номер запису про право власності 8452727, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 554709551101, рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Заяць К.В. №18767854від 21.01.2015 року.

В матеріалах справи наявна копія договору дарування від 23.09.2006 ркоу, яка була зроблена з оригіналу договору державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (а.с. 98-99 т.3) та копія договору дарування від 23.09.2006, вірність якої була засвідчена 15.01.2015 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б., надана позивачем в якості додатку до позову (а.с. 65-66 т. 1), які є ідентичними за змістом.

Відповідно до заповіту, складеного 08.10.2014 року та посвідченого за місцем проживання ОСОБА_5 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філіпповою Г.О., зареєстр в реєстрі за №501, ОСОБА_5 заповідала все, що їй належатиме на день смерті, ОСОБА_1 . Від імені ОСОБА_5 текст заповіту був прочитаний та підписаний ОСОБА_18 в присутності двох свідків та нотаріуса.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 15.10.2014 відділом ДРАЦС у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

За заявою ОСОБА_1 від 28.10.2014 року відкрито спадкову справу №508/2014.

Листом Шостої одеської державної нотаріальної контори від 13.02.2015 року позивачу повідомлено про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки 7/20 частин домоволодіння загальною площею 271,8 кв.мз надвірними спорудами та земельну ділянку загальною площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 . 23.09.2006 року подарувала ОСОБА_2 .

Відповідно до договору дарування, укладеного 13.02.2015 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тополян О.В., зареєстр. в реєстрі за №2167, ОСОБА_2 подарував 7/20 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_19 .

За договором дарування, укладеним 13.02.2015 року та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тополян О.В., зареєстр. в реєстрі за №2168, ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:52:026:0047 ОСОБА_19 .

Відповідно до договору дарування, укладеного 06.10.2015 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., зареєстр. в реєстрі за №417, ОСОБА_19 подарував 7/20 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок ОСОБА_20 .

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 06.10.2015 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., зареєстр. в реєстрі за № 416, ОСОБА_19 (продавець) відчужив земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:52:026:0047 ОСОБА_20 (покупець).

Відповідно до договору дарування, укладеного 23.10.2015 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., зареєстр. в реєстрі за №483, ОСОБА_21 (продавець) подарував 7/20 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок ОСОБА_10 (покупець).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 23.10.2015 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю., зареєстр. в реєстрі за №482, ОСОБА_21 (продавець) відчужив земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:52:026:0047 ОСОБА_10 (покупець).

13.07.2016 року земельна ділянка 5110137500:52:026:0047 поділена на дві земельні ділянки - 5110137500:52:026:0057загальною площею 0,0342 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 972058451101) та 5110137500:52:026:0056загальною площею 0,0085 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 972038151101).

05.02.2018 року земельна ділянка кадастровий номер 5110137500:52:026:0057 (об`єкт нерухомого майна закрито 23.02.2018) поділена ще на дві земельні ділянки - 5110137500:52:026:0060 площею 0,0267 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1494670951101) та 5110137500:52:026:0061 площею 0,0075 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1494652551101).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2016 року , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., реєстр. номер №1436, ОСОБА_10 продав ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,0085 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0056, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору дарування від 19.07.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., реєстр. номер №1435, ОСОБА_10 подарував ОСОБА_12 7/20 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 271,8 кв. м., розташований на земельній ділянці площею 0,0085 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0056.

За всіма правочинами відчужувалась ідеальна, не виділена в натурі частка у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 271,8 кв. м, який в цілому складався з житлового будинку літ. «А», житловою площею 140,5 кв.м, вбиралень під літ. «Б», «Н», гаражів під літ. «Д», «Л», літніх кухонь під літ. «И», «П», сараїв під літ. «Е», «М», «Р», навісу під літ. «К», мостіння І-ІІ-V, №1-18 огорожа.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.12.2016 року № 923 «Про присвоєння адреси житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 » житловому будинку, який належить ОСОБА_12 загальною площею 159,7кв. м було присвоєно адресу: АДРЕСА_3 .

Належний ОСОБА_12 житловий будинок загальною площею 159,7кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , був сформований за рахунок об`єднання ОСОБА_12 53/100 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , отриманих на підставі договору дарування від 09.12.2003 року, укладеного між ОСОБА_22 та ОСОБА_12 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плигіною Ж.О., реєстр. №13406, а також 7/20 часток у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , отриманих на підставі договору дарування від 19.07.2016 року, укладеного між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В., реєстр. №1435.

Відповідно до договору дарування від 25.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С., реєстр. номер №294, ОСОБА_12 подарувала належний їй на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 159,7кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0,0085 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0056, ОСОБА_3 .

Згідно договору дарування від 25.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Стукаленко Л.С., реєстр. номер №295, ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0085 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0056, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 23.11.2017 року, відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 05.02.2018 року зареєстровано земельну ділянку АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0075 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0061.

За договором купівлі-продажу, укладеного 11.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шатіловою О.В., реєстр. номер № 122, ОСОБА_10 (продавець) відчужив на користь ОСОБА_3 (покупець) земельну ділянку АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0075 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0061.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 23.11.2017 року, відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 05.02.2018 було зареєстровано земельну ділянку АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0267 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0060.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 19.05.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського округу Борисовою Н.В., реєстр. номер № 802, ОСОБА_10 (продавець) відчужив на користь ОСОБА_4 (покупець) земельну ділянку площею 0,0267 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0060, за адресою: АДРЕСА_1 , а також розташований на ній житловий будинок загальною площею 219,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказаний будинок був побудований ОСОБА_10 (новостворене майно) на земельній ділянці площею 0,0267 га, кадастровий номер 5110137500:52:026:0060 в 2017 році, відповідно до декларації про готовність об`єкту до експлуатації ОД 142170652109, виданої 06.03.2017 року Управлінням ДАБК Одеської міської ради.

Судом встановлено, що на момент відкриття спадщини 14.10.2014 року право власності на 7/20 частин житлового будинку та земельну ділянку загальною площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 не належало спадкодавцю ОСОБА_5 та не могло увійти до складу спадщини, оскільки вказані об`єкти були подаровані нею ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23.09.2006, який є чинним.

Звертаючись до суду у справі №522/15678/15-ц, підставами для визнання договору дарування від 23.09.2006 року недійсним ОСОБА_1 зазначав ті самі обставини, що й у справі №522/3703/22, а саме: що ОСОБА_5 не виявляла волю на дарування належного їй нерухомого майна, договір дарування є підробленим та неукладеним.

Одеський апеляційний суд в постанові від 25.11.2021 року у справі №522/15678/15-ц вказав наступне: «Проте, ані позивачем ОСОБА_1 , ані його представником ОСОБА_23 в судовому засіданні не доведено належним чином підстави позову, а саме, те, що спірний договір дарування від 23 вересня 2006 року є підробленим та неукладеним, що дає підстави для визнання його недійсним…колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що, оскільки позивач ОСОБА_1 наполягає на тому, що спірний договір дарування від 23 вересня 2006 року є підробленим, тобто невчиненим, то наслідки недійсності правочину не застосовуються до цього правочину. За фактом невчинення договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків, а тому пред`явлення позивачем вимоги про визнання такого правочину недійсним не є необхідним для ефективного відновлення його права. Позивачем ОСОБА_1 не надано суду будь-яких належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказаний договір дарування нерухомого майна є підробленим. Тому, позивач, який не був стороною оспорюваного правочину й на дату його укладання жодним чином не порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси позивача й у відповідності до статей 15, 16 ЦК України його право не підлягає судовому захисту».

Суд у справі №522/15678/15 досліджуючи ті самі обставини щодо укладення договору дарування від 23.09.2006 року, встановив, що ОСОБА_1 не був стороною оспорюваного правочину, його права, свободи та інтереси укладенням договору дарування не були порушені, тому суд першої інстанції вважав, що право ОСОБА_1 не підлягає судовому захисту, а надані ним докази не дають підстав вважати вказаний договір невчиненим.

Суд першої інстанції встановив, що у даній справі позивач ОСОБА_1 , стверджуючи про те, що договір дарування від 23.09.2006 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не укладався, посилається на ті самі докази, які вже були предметом дослідження під час розгляду справи №522/15678/15, зокрема копію реєстру реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Смаглій Г.М. від 23.09.2006 та копію відповіді завідувача Київського державного нотаріального архіву Посипанко А.А. від 03.06.2017 року, надану на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/15678/15, згідно з якою відповідно до справи №02-27 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій» том №3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смаглій Г.М. 25.09.2006 року за реєстр. №1698 засвідчила вірність копії, а в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Смаглій Г.М. за період з 04 вересня по 10 жовтня 2006 року відсутній запис про посвідчення будь-якого правочину між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

З огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 ЦК України, враховуючи обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції вважав, що позивач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 не укладала та не підписувала 23.09.2006 договір дарування, не надав доказів того, що підпис на договорі, виконаний на спеціальному нотаріальному бланку належить не ОСОБА_5 , а також місить підпис не нотаріуса Смалій Г.М.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що 14.10.2014 року на момент відкриття спадщини право власності на 7/20 частин житлового будинку та земельну ділянку загальною площею 0,0427 га за адресою: АДРЕСА_1 , не належало спадкодавцю ОСОБА_5 , тому не ввійшло до складу спадщини, оскільки вказані об`єкти були подаровані нею ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23.09.2006 року, правомірність вчинення якого позивачем не спростована, тобто він є чинним.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач просить витребувати майно, котре йому ніколи не належало і має при цьому інші відмінні характеристики від того майна, яке свого часу належало на праві власності ОСОБА_5 , тобто фактично є іншими об`єктами нерухомості.

Стосовно витребування від ОСОБА_3 369/1000 часток від житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 159,7 кв.м, то суд першої інстанції вважав, що з правової точки зору такого майна не існує, оскільки 369/1000 часток не зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 , інформація про вказану частку не міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначена частка ніколи не належала ОСОБА_5 , і тому не може бути витребувана.

Реєстрація права власності за позивачем на нерухоме майно, яке ніколи не належало ОСОБА_5 і не входило до складу спадщини, суперечить вимогам законодавства та є незаконною.

Суд зазначив, що ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_3 не набували у власність 7/20 часток у праві власності на житлову будівлю та земельну ділянку загальною площею 0,0427 га кадастровий номер 5110137500:52:026:0047, які колись належали ОСОБА_5 .

На час придбання відповідачем ОСОБА_3 житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею159,7 кв.м, та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0056, загальною площею 0,0085 га, - 25.02.2017 року, а також земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0061, загальною площею 0,0075, - 11.12.2018 року, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містив будь-яких заборон та обтяжень вказаного нерухомого майна, будь-яких судових спорів стосовно цього майна не було.

Судом встановлено, що придбаний ОСОБА_4 житловий будинок загальною площею 219,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , був побудований ОСОБА_10 в 2017 році, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації ОД142170652109, виданою 06.03.2017 року управлінням ДАБК Одеської міської ради, на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:52:026:0060.

Будь-яких обтяжень придбаного ОСОБА_4 нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 219,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:52:026:0060 (дата державної реєстрації земельної ділянки 05.02.2018 року), заборон їх відчуження або судових спорів не існувало.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що і ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 є добросовісними набувачами майна.

Суд першої інстанції вважав, що вимога позивача про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_3 , є похідною від вимог про витребування майна та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення на стадії підготовчого засідання, відступивши від встановленої норми права щодо стадійності цивільного процесу, внаслідок чого позивач, який підготував на адресу суду заяву про залишення позову без розгляду та мав намір заявити її до наступного судового засідання після засідання 08.04.2024 року, був позбавлений можливості у судовому засіданні до початку розгляду справи по суті подати заяву про залишення позову без розгляду, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 258ЦПК України судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої та восьмої статті 259 ЦПК України, в редакції на час постановлення ухвали, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Тобто процесуальним законом визначено право суду ухвалювати відповідні процесуальні рішення у виді ухвали, не виходячи до нарадчої кімнати, разом з цим передбачено обов`язок суду щодо занесення відомостей про таке судове рішення до протоколу судового засідання.

Пункт 3частини 2 ст.200ЦПК України передбачає, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Приморським районним судом м. Одеси ухвалою від 26 липня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, призначено розгляд справи в загальному порядку та підготовче судове засідання на31 серпня 2022 року об 11 годин 30 хвилин.

В подальшому в підготовчих судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва.

Із протоколу судового засідання від 09 серпня 2023 року вбачається, що розгляд справи в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 09 серпня 2023 року, здійснювався за участю позивача ОСОБА_1 , представників відповідача адвоката Свида К.В., адвоката Оксюта М.О. Судом на обговорення учасників процесу ставилося питання про можливість закриття підготовчого судового засідання та позивач ОСОБА_1 вважав за можливе закрити підготовче засідання.

Ухвалою Приморського районногосуду м. Одеси від 09 серпня 2023 року, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи на 02 листопада 2023 року о 14 год. 15 хвилин.

Отже, Приморським районним судом м. Одеси у підготовчому засіданні 09 серпня 2023 року за результатами підготовчого засідання постановлялась ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позивачу ОСОБА_1 , який приймав участь у підготовчому засіданні 09 серпня 2023 року було відомо про постановлену, не виходячи до нарадчої кімнати, судом першої інстанції, ухвалу.

Отже, постановлення судом першої інстанції ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті без оформлення окремого процесуального документу, але із занесенням до протоколу судового засідання від 09 серпня 2023 року, не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо ухвалення оскаржуваного рішення на стадії підготовчого засідання, спростовуються матеріалами справи, а саме ухвалою суду першої інстанції від 09 серпня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання.

В апеляційній скарзі не викладені обставини та не надано доказів не можливості подання позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду до винесення судом першої інстанції ухвали від 09 серпня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02 листопада 2023 року о 14 год. 15 хвилин.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Посилання скаржника на те, що заява позивача про залишення позову без розгляду у цій справі набула значення письмового доказу та повинна бути досліджена судом апеляційної інстанції не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно доч.ч.1,2 статті182ЦПК України прирозгляді справисудом учасникисправи викладаютьсвої вимоги,заперечення,аргументи,пояснення,міркування щодопроцесуальних питаньу заявахта клопотаннях,а такожзапереченнях протизаяв іклопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Отже заява про залишення позову без розгляду є заявою з процесуальних питань і не може бути доказом у даній справі виходячи з предмету та підстав позову.

Крім того, позивачем у клопотанні не викладені обставини та не надано доказів неможливості подання заяви про залишення позову без розгляду у визначений законом процесуальний строк до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченихстаттями 255та257цього Кодексу (ч. 1 статті 377 ЦПК України).

Колегія суддів вважаєза необхіднезазначити,що відповіднодо п.5ч.1ст.257ЦПК Українисуд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно частини 3 статті 217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2023 року головуючим суддею Абухіним Р.Д. відкрито судове засідання.

За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Разом з тим, положення цієї норми закону належить застосувати у взаємозв`язку з положеннямистатті 257 ЦПК України, згідно з якими рішення про скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і залишення позовної заяви без розгляду можливе, але тоді, коли підстави для прийняття цих рішень у часі виникли чи існували на стадіях підготовчого провадження чи судового розгляду.

Тобто, за змістом положень частини 1 статті377та пункту 5 частини 1 статті257 ЦПК України скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення апеляційним судом судового рішення про залишення позовної заяви без розгляду за клопотанням позивача можливе, якщо клопотання було заявлено на стадії підготовчого провадження або до початку розгляду справи по суті. На стадії апеляційного розгляду скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення постанови про залишення позовної заяви без розгляду дозволяється у випадку, коли позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, а суд з якихось причин її не розглянув.

Як зазначалося вище, Приморським районним судом м. Одеси ухвалою від 26 липня 2022 року відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити в загальному порядку і призначено підготовче судове засідання, яке ухвалою суду від 09 серпня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду. 02 листопада 203 року головуючим суддею Абухіним Р.Д. відкрито судове засідання.

Однак, позивач з часу відкриття провадження у справі 26 липня 2022 року і до початку розгляду справи по суті 02 листопада 2023 року заяву про залишення позовної заяви без розгляду не подавав.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року та залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягають.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судоверішеннябез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судоверішенняз додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, щорішеннясуду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішеннясуду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районногосуду м.Одеси від08квітня 2024рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2025 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова