Рішення

від 12.02.2025 по справі 160/33464/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 рокуСправа №160/33464/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ», в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати з дати його прийняття наказ №174/АГ від 06.11.2024 року «Про створення комісії для проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався зі старшим викладачем ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що повторне розслідування в даному випадку призначено без вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці. Також позивач зазначив, що головою нової комісії для проведення повторного розслідування нещасного випадку призначено т.в.о. першого заступника начальника академії, що суперечить вимогам п.5 Розділу І, п.4 і п.5 Розділу ІІ Порядку №705. Таким чином позивач наголошує, що існує 2 накази про створення комісій для проведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем, що, на думку позивача, є безпідставним та незаконним, а тому нова комісія не наділена повноваження здійснювати відповідне розслідування. У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

23.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07.01.2025 року Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що перша комісія зібравши всі матеріали розслідування та дослідивши всі обставини нещасного випадку завершила розслідування та припинила свою дію з моменту оформлення своїх висновків у вигляді акту розслідування. Відповідач зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року по справі №160/11226/24 наказом №165/АГ від 23.10.2024 року скасовано акт №5 розслідування нещасного випадку від 15.02.2024 року. Відповідач наголошує, що листом Департаменту управління майном Національної поліції України (вих. №1511242024 від 05.11.2024 року) зазначено про проведення повторного розслідування. Відповідач зауважує, що твердження позивача, що видано та одночасно діють два накази стосовно проведення одного нещасного випадку, але з різним складом створених комісій є безпідставним. Підсумовуючи відповідач зазначив, що позивач в своєму позові не надає конкретних фактів, доказів, що будь-яке його право (майнове чи не майнове) порушується діями чи бездіяльністю Криворізької академією патрульної поліції, та це не доведено жодним документом, у зв`язку з чим відповідач просить відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив.

В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що норми законодавства України не передбачають призначення повторного розслідування нещасного випадку з поліцейським, після скасування акту розслідування нещасного випадку за рішенням суду, яке набрало законної сили. Також позивач зазначив, що Департамент управління майном Національної поліції України не може бути посадовою особою з державного нагляду за охороною праці органу (підрозділу) поліції відповідно до їх компетенції, що здійснює контроль за своєчасним та об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідувань, веденням їх обліку, ужиттям заходів щодо усунення причин їх настання, а його лист вих. №1511242024 від 05.11.2024 року, адресований академії (вх. №93512 від 25.10.2024 року), не може бути вимогою посадової особи з державного нагляду за охороною праці. Також позивач наголошує, що вищезазначений лист є за своєю суттю проханням, а не вимогою. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, суд встановив наступні обставини справи.

15.02.2024 року Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» складено акт №5 розслідування нещасного випадку, який стався 31.07.2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» капітаном поліції ОСОБА_1 .

У висновках вказаного акту зазначено: за результатами проведення службового розслідування наказом від 13.10.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальної працівника Академії ОСОБА_1 » до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження за учинення дисциплінарною проступку, а начальника циклу ОСОБА_2 попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни. ОСОБА_1 , маючи на виконанні завдання, передбачені персоніфікованими посадовими обов`язками старшого викладача, протоколом засідання циклу від 28.07.2023 року №11, 31.07.2023 року в період часу з 16 год. 00 хв. до 16 год. 30 хв., відлучився з робочого місця за своїми справами та не займався своїми безпосередніми посадовими обов`язками. В подальшому вказане призвело до нещасного випадку, тимчасової втрати непрацездатності. За результатами розслідування комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 під час несення служби, всупереч вимогам ст.14 Закону України «Про охорону праці» не подбав про особисту безпеку і здоров`я в силу психофізіологічних причин - особистої необережність. Відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування па території підприємства. Комісія з розслідування зазначає, що нещасний випадок вважається таким, що не пов`язаній із здійсненням основних завдань та повноважень поліції та стався з особистої необережності ОСОБА_1 , враховуючи, що останній міг та зобов`язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення. Враховуючи вимоги ст.14 Закону України «Про охорону праці»; ст.18 та ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» та на підставі підпункту 1 та підпункту 3 пункту 8 розділу Ш Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що січешся з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 року №705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок з старшим викладачем циклу загально - професійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» капітаном поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний і виконанням службових обов`язків.

03.07.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/11226/24 позов ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» про визнання протиправним та скасування індивідуального акта задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Держаного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції», що полягає у не повідомленні посадовій особі з державного нагляду за охороною праці про настання 31 липня 2023 року приблизно о 16 год. 20 хв. на території Академії нещасного випадку, в результаті якого ОСОБА_1 , як поліцейський, отримав перелом ноги в період проходження служби.

Визнано протиправним та скасовано акт №5 розслідування нещасного випадку, який стався 31.07.2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» капітаном поліції ОСОБА_1 від 15 лютого 2024 року, складений комісією з проведення розслідування нещасного випадку та затверджений начальником Держаного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції».

23.10.2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі №160/11226/24 апеляційну скаргу Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року в справі №160/11226/24 залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року в справі №160/11226/24 за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.

23.10.2024 року Державним закладом професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» прийнято наказ №165/АГ про скасування акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ №5 від 15.02.2024 року, що стався з старшим викладачем циклу загально-професійної підготовки ОСОБА_1 . Вказаний наказ прийнято на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року по справі №160/11226/24.

25.10.2024 року Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» звернувся до Департаменту управління майном Національної поліції України із листом, в якому просив розглянути можливість проведення повторного розслідування працівниками центрального органу управління поліції з метою належного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року по справі №160/11226/24.

05.11.2024 року Департамент управління майном Національної поліції України звернувся до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» із листом, в якому Департамент управління майном Національної поліції України просить провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався із капітаном поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог порядку з урахуванням рішення суду.

06.11.2024 року Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» прийняв наказ про створення комісії для проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався зі старшим викладачем ОСОБА_1 .

Вказаним наказом створено комісію у складі: голова комісії т.в.о. першого заступника начальника капітана поліції ОСОБА_3 ; члени комісії: старший інспектор відділення кадрового забезпечення капітан поліції Цуренко М.; уповноважений трудового колективу з питань охорони праці начальник циклу вогневої підготовки майор поліції ОСОБА_4 ; інженер з охорони праці 1 категорії ОСОБА_5 .

Непогоджуючись із прийняттям наказу про створення комісії для проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався зі старшим викладачем ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

05.10.2020 року наказом Міністерства внутрішніх справ України №705 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, (далі Порядок №705 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вказаний порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

Відповідно до п.2, 4 розділу І Порядку №705 дія цього Порядку не поширюється на державних службовців та осіб, які працюють за трудовими договорами в органах (підрозділах) поліції.

Розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.

Відповідно до пп.6 п.9 розділу ІІІ Порядку №705 керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов`язаний видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування (у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції).

Як встановлено судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 року в справі №160/11226/24 визнано протиправним та скасовано Акт №5 розслідування нещасного випадку, який стався 31.07.2023 року о 16 год 20 хв. зі старшим викладачем циклу загальнопрофесійної підготовки Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» капітаном поліції ОСОБА_1 від 15.02.2024 року.

В свою чергу наказом Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» №165/АГ від 23.10.2024 року також скасовано вищезазначений акт розслідування.

При цьому суд зазначає, що положення пп.6 п.9 розділу ІІІ Порядку №705 передбачають порядок скасування акту розслідування та призначення повторного розслідування у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, при цьому за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції.

Відповідно до п.2 розділу IV Порядку №705 контроль за своєчасним та об`єктивним проведенням спеціальних розслідувань нещасних випадків, веденням їх обліку, ужиттям заходів з усунення причин їх настання здійснює сектор державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.

Отже державний нагляд за охороною праці в даному випадку здійснює Департамент управління майном Національної поліції України.

Суд зазначає, що Порядок №705 не визначає затвердженої форми вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції.

В свою чергу лист Департаменту управління майном Національної поліції України №151124-2024 від 05.11.2024 року за своєю суттю відповідає вимозі відповідального органу з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку, який стався із капітаном поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог порядку з урахуванням рішення суду.

Відповідно до п.4, 5 розділу І Порядку №705 розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.

Спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Згідно п.4, 5, 7 розділу ІІ Порядку №705 до складу комісії з розслідування нещасного випадку входять:

1) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

2) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення;

3) психолог (у разі спроби самогубства);

4) представник первинної організації профспілки (за згодою);

5) спеціаліст Державної установи «Центр превентивної медицини МВС України» (у разі гострого професійного захворювання (отруєння));

6) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).

До складу спеціальної комісії із спеціального розслідування нещасного випадку входять:

1) заступник керівника органу (підрозділу) поліції (голова комісії);

2) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці;

3) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення;

4) психолог (у разі самогубства);

5) представник первинної організації профспілки (за згодою);

6) спеціаліст Державної установи «Центр превентивної медицини МВС України» (у разі гострого професійного захворювання (отруєння));

7) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).

До складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.

Суд звернув увагу, що в даному випадку призначено повторне розслідування нещасного випадку, а не повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, а отже при призначенні повторного розслідування головою комісії мав бути призначений керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці.

При цьому в даному випадку головою комісії було призначено заступника керівника органу (підрозділу) поліції - т.в.о. першого заступника начальника капітана поліції Любиченко О.

Водночас суд зазначає, що положення пункту 7 розділу ІІ Порядку №705 передбачає виключну заборону призначати до складу комісії прямого керівника потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.

В свою чергу доказів того, що т.в.о. першого заступника начальника капітана поліції ОСОБА_3 був прямим керівником позивача, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби, матеріали справи не містять та не є спірним в даному випадку.

Крім цього суд акцентує увагу, що дійсно в даному випадку головою комісії призначено особу, яка відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку №705, має бути головою спеціальної комісії.

Проте спеціальне розслідування проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; групового нещасного випадку; гострого професійного захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків; нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого поліцейського; зникнення поліцейського під час виконання службових обов`язків.

Отже, з огляду на положення п.1 розділу І Порядку №705, суд констатує, що до спеціального розслідування висувається більш вимогливе ставлення до проведення даного розслідування, а тому головою комісії в спеціальному розслідуванні призначається заступник керівника органу (підрозділу) поліції, а в неспеціальному розслідуванні головою комісії призначається керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці.

Таким чином суд зазначає, що призначення в даному випадку головою комісії з розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем, т.в.о. першого заступника начальника капітана поліції Любиченко О., жодним чином не суперечить меті та поставленим комісії завданням з проведення розслідування даного нещасного випадку, а водночас, з огляду на вимогливість ставлення до проведення спеціального розслідування, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про необґрунтованість призначення даної особи головою комісії.

Крім цього в контексті обставин цієї справи необхідно також звернути увагу на таке.

Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 року по справі №826/9858/18.

Таким чином, суд доходить висновку, що незазначення в листі Департаменту управління майном Національної поліції України №151124-2024 від 05.11.2024 року конкретного слова «вимога» не може обумовлювати автоматичне визнання вказаного документу протиправним та нечинним, а отже вказані доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування спірного наказу.

Окрім зазначеного, враховуючи обставини справи, предмет спору та особу позивача, суд також вважає за необхідне дослідити наявність чи відсутність порушеного права чи законного інтересу позивача спірним наказом.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Однак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але й вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

До таких висновків щодо застосування норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 року у справі №288/1557/16-а та у постанові від 10.09.2021 року у справі №826/13497/17. Ці висновки Верховного Суду стосуються узагальненої правової оцінки питання права на судовий захист у адміністративному судочинстві, умов та порядку реалізації цього права, а тому можуть бути застосовані й до справи, яка розглядається.

На думку суду, спірний наказ не змінив обсяг прав чи обов`язків позивача в частині отримання бажаного результату за фактом проведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем.

Відтак, суд доходить висновку, що права позивача спірним наказом не порушені та його скасування не призведе до поновлення його прав щодо проведення розслідування нещасного випадку та отримання результатів такого розслідування.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивача до суду із даною позовною заявою спірний наказ не порушував права та законні інтереси позивача.

Як неодноразово зазначав Верховний суд у своїх рішеннях, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» про визнання протиправним та скасування наказу.

Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «КРИВОРІЗЬКА АКАДЕМІЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ» про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський