Ухвала

від 11.02.2025 по справі 640/13346/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

11 лютого 2025 року 640/13346/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід судді колегії суддів у складі: Головуючої судді Панової Г.В., суддів Панченко Н.Д., Василенко Г.Ю., у справі за адміністративним позовом Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до Кабінету Міністрів України, треті особи: Сумська обласна державна адміністрація, Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_3 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_4 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 про визнання протиправним та скасування розпорядження,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Соснівська сільська рада Конотопського району Сумської області з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Сумська обласна державна адміністрація, Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_3 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_4 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 в якому просили визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області" від 20.05.2020 № 598-р в частині внесення до Перспективного плану формування територій громад Сумської області, включення Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до переліку сільських рад, що входять до Попівської об`єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 12.01.2022, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023, позов Соснівської сільської ради задоволено повністю, визнане протиправним та скасоване розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області" від 20.05.2020 № 598-р в частині внесення до Перспективного плану формування територій громад Сумської області, включення Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до переліку сільських рад, що входять до Попівської об`єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.

Постановою Верховного Суду від 22.08.2024 задоволено частково касаційну скаргу Кабінету Міністрів України.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі №640/13346/20, а справу направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №640/13346/20, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/13346/20 та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

06.02.2025 до суду від Оникієнко Г.В., Галяна В.М., Крухмаля В.П., ОСОБА_4 надійшла заява про відвід колегії суддів, в якій останні просять задовольнити їх заяву про відвід колегії суддів Київського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Панової Г.В., суддів Панченко Н.Д., Василенко Г.Ю. в адміністративній справі № 640/13346/20.

В обгрунтування підстав відводу колегії суддів у справі № 640/13346/20 посилаються на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів. На їх думку, такими обставинами є те, що колегією суддів у підготовчому судовому засіданні зобов`язано Оникієнко Г.В. підтвердити адміністративно-процесуальну правосуб`єктність на представництво Соснівської сільської ради, враховуючи наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 1006281120020001885 від 13.01.2022 про припинення Соснівської сільської ради. Заявники вважають що, повноваження були з?ясовані ще постановою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі №640/13346/20, де судом було встановлено та підтверджено процесуальну правоздатність позивача - Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області та її представника в особі Соснівської сільської голови Оникієнко Г.В. представляти інтереси органу місцевого самоврядування, який розглянув касаційну скаргу позивача - Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області в особі сільського голови Оникієнко Г.В. та третіх осіб від 29.11.2022, визнав її прийнятною та задовольнив і скасував ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі № 640/13346/20, відмовивши Попівській сільській раді Конотопського району Сумської області у правонаступництві (щодо заміни сторони у справі - процесуальному правонаступництві). Як вважають заявники, Верховний Суд у цій постанові підтвердив наявність у позивача адміністративно-процесуальної правоздатності та, як наслідок, права на звернення з адміністративним позовом до суду.

У той же час, колегія судів Київського окружного адміністративного суду, на думку заявників, висловила невірне розуміння та неправильно умисно витлумачила пункт 42, 43 постанови Верховного Суду, а саме: "Так, Верховний суд зазначив, у:

п.41 Керуючись вимогами статті 52 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни позивача у справі у порядку процесуального правонаступництва на Попівську сільську рада з огляду на відомості ЄДРПОУ.

42. Проте з таким висновком не можна погодитися з огляду на оскарження Соснівською сільською радою у судовому порядку процесу її ліквідації як органу місцевого самоврядування шляхом включення до складу Попівської об?єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.

43. Внаслідок скасування судом першої інстанції розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області" від 20.05.2020 №598-р в частині що стосується позивача, процес включення Соснівської сільської ради до складу Попівської об?єднаної територіальної громади не можна визнати закінченим.".

Тобто колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Панової Г.В., суддів Панченко Н.Д. та Василенко Г.Ю., на думку заявників, через нерозуміння специфіки зазначених правовідносин у сфері існування та функціонування органів місцевого самоврядування, або з інших мотивів діяли упереджено, не об?єктивно та небезсторонньо, та явно були зацікавлені особисто у недопущенні позивача та його представника до участі у справі, бажаючи уникнути таким чином можливості розглядати справу по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 (колегія суддів - у складі головуючого судді Панової Г.В., суддів Панченко Н.Д. та Василенко Г.Ю.) визнано необґрунтованою заяву позивачів про відвід колегії суддів від 06.02.2025 та передано матеріали справи для вирішення питання про відвід колегії суддів суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до ст. 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Леонтовичу А.М. 11.02.2025, передана згідно реєстру.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви судом встановлено, що заявлений позивачем відвід обґрунтовується наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді.

Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, позивачі зазначають що колегією суддів у підготовчому судовому засіданні зобов`язано Оникієнко Г.В. підтвердити адміністративно-процесуальну правосуб`єктність на представництво Соснівської сільської ради, враховуючи наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 1006281120020001885 від 13.01.2022 про припинення Соснівської сільської ради.

Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу положень частини четвертої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Суд також зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи позивачів побудовані лише на їх суб`єктивних припущеннях.

З аналізу поданої позивачами заяви про відвід колегії суддів від розгляду справи вбачається, що останні в обґрунтування такої заяви зазначають основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими складом суду під час підготовчого засідання у даній адміністративній справі, щодо зобов`язання Оникієнко Г.В. підтвердити адміністративно-процесуальну правосуб`єктність на представництво Соснівської сільської ради, враховуючи наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 1006281120020001885 від 13.01.2022 про припинення Соснівської сільської ради.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності складу суду у справі.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід судді колегії суддів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Леонтович А.М.