Постанова

від 11.02.2025 по справі 340/5049/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 340/5049/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія»

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року (суддя Кравчук О.В.) у справі №340/5049/23 за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій,-

в с т а н о в и В :

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 76345,45грн. та пеню у сумі 4764,4грн.

В обґрунтуванні заявлених вимог посилався на те, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача складає 1 робоче місце, а фактично у 2022 році на підприємстві відповідача не було працевлаштовано осіб з інвалідністю. Враховуючи середньорічну заробітну плату на підприємстві відповідача, позивачем розраховано суму штрафних санкцій та пеню за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, які і просив стягнути позивач.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було дотримано нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і відповідачем не вживалися заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Такі висновки суд обгрунтував тим, що на відповідача у 2022 році покладався обов`язок по створенню 1 робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, натомість, у звітному періоді особи з інвалідністю у відповідача не були працевлаштовані.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, зокрема, посилається на те, що позивачем безпідставно подано до суду позов про стягнення адміністративно-господарських санкцій, оскільки на підприємстві у звітному періоді (2022 рік) була працевлаштована особа з інвалідністю. Тобто, відповідачем було дотримано

норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим суд першої інстанції необгрунтовано задовольнив позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до положень статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

У спірному випадку, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на відповідача у 2022 році покладався обов`язок по створенню 1 робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, який останнім не був дотриманий.

Такий висновок суду першої інстанції фактично грунтується на обставинах, зазначених в позові та долученого до позову розрахунку адміністративно-господарських санкцій та пені.

У свою чергу, відповідач, заперечуючи такий висновок суду першої інстанції, надав до суду апеляційної інстанції докази, які свідчать про те, що на підприємстві протягом звітного періоду (2022 рік) була працевлаштована та працювала одна особа, які встановлено інвалідність. Таким працівником є ОСОБА_1 , якому з 01.03.2021 встановлено ІІІ групу інвалідності та який з 30.06.2021 був працевлаштований у відповідача. Звільнений за власним бажанням 30.11.2022. Про наявність на підприємстві відповідача працевлаштованої особи з інвалідністю свідчать і подані звіти: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; відомості про нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення застрахованим особам.

Відповідач, мотивуючи можливість подання цих доказів до суду апеляційної інстанції, зазначив, що вказані докази відповідач був позбавлений можливості надати до суду першої інстанції з огляду на його необізнаність про розгляд справи. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що такі доводи відповідача знайшли своє підтвердження, оскільки матеріали справи не свідчать про фактичне повідомлення відповідача про розгляд справи, поштова кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, була повернута суду без вручення адресату. Враховуючи такі обставини, а також приймаючи до уваги те, що надані відповідачем докази мають визначальне значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції вважає можливим прийняти від відповідача вказані докази на стадії апеляційного перегляду справи.

Таким чином, оскільки надані відповідачем докази свідчать про працевлаштування на підприємстві відповідача особи з інвалідністю у звітному 2022 році, то відсутні підстави стверджувати про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги на користь відповідача підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4026,0грн., сплачений за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №340/5049/23 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Кіровоградському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградського обласного відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська сільськогосподарська компанія» судовий збір у розмірі 4026,0грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 11.02.2025

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк