УХВАЛА
12 лютого 2025 року
Київ
справа № 520/9516/24
адміністративне провадження № К/990/4233/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/9516/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
04.02.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 04.02.2025.
Попередньо подані касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 07.01.2025, 23.01.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що доводи відповідача, які викладені у касаційній скарзі зводились до викладення обставин справи, цитування висновків акту перевірки та норм Податкового кодексу України. Суд звернув увагу, що апеляційний суд (врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, як наслідок, визнавши наведене позивачем обґрунтуванням не зміною підстав позову, а додатковим обґрунтуванням його вимог) зазначив про протиправність проведеної відносно позивача перевірки з огляду на чинність мораторію на проведення податкових перевірок на період карантину, який прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України. Як наслідок, колегія суддів дійшла висновку, що проведення перевірки на підставі постанови № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. На обґрунтування цього висновку суд послався на низку постанов Верховного Суду, а саме: від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 05.11.2024 по справі №520/8417/22.
Обґрунтування незгоди з такими висновками суду апеляційної інстанції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга не містила.
Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Верховний Суд вже роз`яснював скаржникові, що системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Тобто, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).
Також Верховний Суд звертав увагу скаржника, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для його ухвалення. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Однак, втретє подана касаційна скарга є ідентичною до її попередніх редакцій.
Окремої уваги заслуговує те, що у втретє поданій касаційній скарзі так і не міститься посилання на жодну з передбачених у частині четвертій статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави.
Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 520/9516/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЄ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 13.02.2025 |
Номер документу | 125112961 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні