Ухвала

від 12.02.2025 по справі 260/4927/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2025 року

м. Київ

справа №260/4927/24

адміністративне провадження №Зі/990/26/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в складі: головуючого судді (судді - доповідача) Жука Андрія Володимировича, суддів Мартинюк Наталії Миколаївни, Мацедонської Вікторії Едуардівни у справі №260/4927/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про визнання дії та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31 липня 2024 року, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

03 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №260/4927/24.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №260/4927/24.

09 лютого 2025 року (зареєстровано в Суді 10 лютого 2025 року) до Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в складі: головуючого судді (судді - доповідача) Жука Андрія Володимировича, суддів Мартинюк Наталії Миколаївни, Мацедонської Вікторії Едуардівни у розгляді справи №260/4927/24.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано її на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2024 року заяву про відвід ОСОБА_1 передано на розгляд судді Радишевській Олесі Ростиславівні.

На обґрунтування поданої заяви, позивачка вказує на те, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, тобто у суддів є право вибору, в якому порядку розглянути справу №260/4927/24, - у порядку письмового провадження без повідомлення сторін або із повідомленням сторін, у разі наявності клопотань усіх учасників справи. У силу присяги колегія суддів суду касаційної інстанції зобов`язана керуватись під час розгляду справи верховенством права ОСОБА_1, яка є людиною, а не положеннями статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України, які знаходяться у безпосередній суперечності до верховенства права ОСОБА_1 брати участь у судових засіданнях особисто, безпосередньо. Водночас у порушення закону та норм міжнародного права, станом на 08 лютого 2025 року, колегія суддів не вжила жодного передбаченого КАС України заходу для забезпечення права ОСОБА_1 на безпосередню участь у відкритих судових засіданнях, не забезпечила право бути почутою тощо.

Також позивачка зазначає про те, що, проаналізувавши зміст судових рішень у справі №260/10589/23, у якій зазначена колегія суддів також брала участь і неодноразово постановляла судові рішення з порушеннями закону, зокрема, за результатами розгляду заяв про відвід, проаналізувавши зміст чисельних висновків Громадської ради доброчесності тощо, у яких зафіксовано факти чисельних порушень колегією суддів закону та умисне приховування джерела доходів тощо, у ОСОБА_1 виникли обґрунтовані побоювання, що правосуддя у справі №260/4927/24 здійснюватиметься з умисними порушеннями колегією суддів закону, таємно, ігноруючи обов`язок ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 у зв`язку з чим, у поданих через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" чисельних процесуальних документах та заявах по суті справи, ОСОБА_1 клопотала про розгляд справи виключно за участі сторін, у відкритому судовому засіданні.

З підстав умисного, безпідставного, свідомого, цілеспрямованого позбавлення права ОСОБА_1 на публічний розгляд її справи вимагає відвести колегію суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі: судді-доповідача Жука Андрія Володимировича, суддів Мартинюк Наталії Миколаївни, Мацедонської Вікторії Едуардівни від розгляду справи №260/4927/24.

Згідно із частиною восьмою статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вирішуючи заяву про відвід, Суд виходить з такого.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Неупередженість передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Проаналізувавши доводи, які наведені позивачкою у заяві про відвід суддів Жука Андрія Володимировича, Мартинюк Наталії Миколаївни, Мацедонської Вікторії Едуардівни, Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності цих суддів.

Щодо наведених ОСОБА_1 доводів про те, що правосуддя у цій справі буде здійснюватися колегією суддів з умисним порушенням закону, таємно, ігноруючи обов`язок ефективного захисту її прав, свобод та інтересів, то це є суб`єктивним припущенням заявниці.

Щодо посилання ОСОБА_1 на ухвалення колегією суддів судових рішень у іншій справі №260/10589/23 з порушенням вимог закону, то вони фактично зводяться до її незгоди з процесуальними діями, рішеннями суду, що не є підставою для відводу відповідно до вимог процесуального закону.

Так, відповідно до змісту частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо доводів позивачки про позбавлення її права на публічний розгляд справи та права бути почутою, то вони є теж безпідставними.

Згідно з положеннями пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, а також інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій у справі суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Отож вирішення питання щодо клопотань позивачки про здійснення розгляду справи за участю сторін, за участю позивачки та її представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, можливе лише за наслідками проведення суддею-доповідачем підготовчих дій у справі та подальшого розгляду справи у відкритому судовому засіданні та за участю сторін, які у цій справі суддею-доповідачем не завершені, справа №260/4927/24 до розгляду по суті не призначена.

У зв`язку з вищенаведеним, підстави для задоволення заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в складі: головуючого судді (судді - доповідача) Жука Андрія Володимировича, суддів Мартинюк Наталії Миколаївни, Мацедонської Вікторії Едуардівни від розгляду справи №260/4927/24 відсутні.

Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Жука Андрія Володимировича, Мартинюк Наталії Миколаївни, Мацедонської Вікторії Едуардівни від участі у розгляді справи № 260/4927/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Р. Растиславівна