ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-зз/381/1/25
2-26/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
Головуючого судді Соловей Г.В.,
за участі секретаря судового засідання Гапонюк І.В.,
розглянувши увідкритому судовому в місті Фастові Київської області заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 03.12.2007 року у вигляді накладення арешту та оголошення заборони відчуження на майно ОСОБА_2 . В заяві посилається на те, що 27.04.2015 року ухвалою Фастівського міськрайонного суду затверджено мирову угоду та визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Однак, реалізувати своє право на реєстрацію права власності на майно не має можливості у зв`язку з арештом та забороною його відчуження яке накладено ухвалою суду. На теперішній час відпала потреба в забезпеченні позову, у зв`язку з чим звертається з даною заявою до суду. Просить скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Фастівського міськрайонного суду від 03.12.2007 року.
В судове засідання представник заявника подала заяву про проведення судового розгляду в її відсутність, заяву про скасування заходів забезпечення позову просла задовольнити.
Інші учасники судового провадження ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлені належним чином в порядку та спосіб, які передбачені ЦПК України, причини неявки не повідомили.
Дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
При розгляді письмових матеріалів судом встановлено, що у провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа №2-26/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2007 року задоволено клопотання позивача та накладено арешт на майно та грошові кошти на рахунках відкритих на ім`я ОСОБА_2 .
Рішенням суду від 01.02.2011 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна позов задоволено частково. Крім того 09.03.2011 року, 10.12.2012 року, 16.01.2013 року були ухвалені додаткові рішення. В процесі виконання рішень між сторонами була укладена мирова угода, яка подана державному виконавцю, який передав до суду та яка ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області 27 квітня 2015 року була затверджена.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 402578496 від 06.11.2024 року щодо будинку АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження, накладене ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області б/н від 03.12.2007 року.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною ч. 1 ст. 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За правилами ч.ч. 9, 10 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Згідно п.10 постанови Пленум Верховного Суду України №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод й буде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантується право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
З матеріалів справи судом встановлено, що застосовані заходи забезпечення позову діють протягом тривалого часу - з 03.12.2007 року, рішення набрало законної сили в 2011-2013 році, а тому суд вважає, що подальший арешт майна є неправомірним втручанням у право ОСОБА_1 на користування своїм майном, яке підлягає захисту, а відтак суд дійшов висновку, що у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову потреба відсутня, заява про скасування заходів забезпечення позовує обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючисьст. ст. 149, 155, 259, 268, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2007 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий судя Г.В.Соловей
Суд | Фастівський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2025 |
Оприлюднено | 14.02.2025 |
Номер документу | 125120592 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Фастівський міськрайонний суд Київської області
Соловей Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні