Вирок
від 13.02.2025 по справі 550/951/22
ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/951/22

Провадження №1-кп/550/1/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднані кримінальне провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170350000262 від 22.10.2020 та за №12021170450000384 від 13.09.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, громадянина України, українця, маючого повну середню освіту, директора ТОВ «Чутівський райагробуд», неодруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254(в редакції від 19 грудня 2019 року), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240( в редакції від 18 лютого 2016 року), ч. 2 ст. 286-1 КК України

встановив:

Зі сторони обвинувачення ОСОБА_3 були інкриміновані наступні діяння.

Епізод №1 за ч. 2 ст. 286-1 КК України.

12.09.2022 близько 19.46 години ОСОБА_3 , порушуючи вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (згідно з результатами тестування за допомогою газоаналізатору для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» станом на 21.14 годину 12.09.2022 та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному 13.09.2022 о 05.21 годині лікарем ОСОБА_7 в КП «Полтавський обласний Центр терапії залежностей Полтавської обласної ради»), керуючи технічно-справним (згідно з висновком експерта №СЕ-19/117-22/13492-ІТ від 05.10.2022 за результатами проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу) автомобілем «ВАЗ 212140» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по автодорозі і сполученням смт. Чутове - смт. Скороходове с. Петрівка в напрямку с. Петрівка.

Рухаючись вказаним автомобілем по вул. Миру, 22, смт. Скороходове, Полтавський район, Полтавська область, навпроти Скороходівської ЗЗСО, ОСОБА_3 , в порушення вимог п.п. 1.2., 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України, не переконався в безпеці свого маневру, змінив напрямок руху ліворуч, виїхав на зустрічну смугу та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_8 , який рухався в зустрічному напрямку.

У результаті недотримання водієм ОСОБА_3 п.п. 1.2., 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України, а в подальшому наїзду на велосипедиста, ОСОБА_8 ,згідно з висновком експерта №1497 від 23.11.2022 за результатами проведення судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку тяжкого ступеню, переломи кісток склепіння черепу з переходом на основу, множинні переломи кісток лицевого скелету по типу Ле Фор 3, посттравматичний субарахноїдальний крововилив, перелом лівої ключиці, множинні гематоми, забійні рани та садна шкіри голови, тулубу, кінцівок, які кваліфікуються, як ТЯЖКІ тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/117-22/16198-ІТ від 07.12.2022за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи та висновку експертів №46252/46253/48506/1510-1512/1513/1514 від 26.01.2023 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної, транспортно - трасологічної експертизи, експертизи відео-звукозапису та фототехнічної експертизи, причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали, є порушення вимог п. п. 1.2., 10.1., 11.3. ПДР України водієм ОСОБА_3 , а саме:

1.2.В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

10.1.Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

11.3.На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходилися у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути вказаної дорожньо транспортної пригоди шляхом виконання п.п. 1.2.,10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України.

Таким чином, своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Епізод №2 за ч. 1 ст. 254 КК України (в редакції від 19 грудня 2019 року).

Згідно обвинувального акту відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

При цьому, ч. 6 ст. 41 Конституції України закріплено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно доп.п.«а»,«б»,«ґ» та«ж» ч.1ст.91Земельного кодексуУкраїни (вредакції станомна 07.06.2020)власники земельнихділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Так, ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, належної особі на праві приватної власності, розташованої за межами населених пунктів, провадиться районною державною адміністрацією за ініціативи власника земельної ділянки з обов`язковим виготовленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, з обов`язковим погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України - землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України - земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Згідно ст. ст. 162, 164 Земельного кодексу України - охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ)попередження погіршенняестетичного станута екологічноїролі антропогеннихландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Відповідно до ст. 166 Земельного кодексу України - рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.

Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України - ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі .

Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону земель» - власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону земель» - зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом. Черезсмужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою. Захист земель сільськогосподарського призначення від пожеж, ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними і регіональними програмами, відповідно до схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, робочих проектів землеустрою.

Вимогами статті 37 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 достовірно знаючи про вищевказані вимоги, обов`язки та обмеження, будучи власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406, 5325481600:00:001:0417, 5325481600:00:001:0415, 5325481600:00:001:0408, 5325481600:00:001:0412, 5325481600:00:001:0405, 5325481600:00:001:0410, 5325481600:00:001:0418, 5325481600:00:001:0409, 5325481600:00:001:0414, що розташовані за межами населених пунктів Зеленківського старостинського округу, Чутівської селищної ради Полтавського району (колишнього Чутівського району) Полтавської області, достовірно знаючи, що зазначені земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства, без проведення зміни цільового призначення земельних ділянок, без відповідних дозвільних документів, з травня 2020 року по листопад 2020 року, використовував їх не за цільовим призначенням, що призвело до виведення останніх з сільськогосподарського обороту.

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 , протягом 2019 року та 2020 року у приватну власність було придбано 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (5325481600:00:001:0406 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 387 від 10.03.2020), 5325481600:00:001:0417 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, , вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2166 від 17.12.2019), 5325481600:00:001:0415 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 336 від 03.03.2020), 5325481600:00:001:0408 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 58 від 17.01.2020), 5325481600:00:001:0412 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2222 від 24.12.2019), 5325481600:00:001:0405 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2278 від 28.12.2019), 5325481600:00:001:0410 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 64 від 17.01.2020), 5325481600:00:001:0418 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2275 від 28.12.2019), 5325481600:00:001:0409 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 316 від 28.02.2020), 5325481600:00:001:0414 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2281 від 28.12.2019)).

В подальшому останнім в 2020 році замовлено чотири робочі проекти землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель (в межах сформованих та зареєстрованих земельних ділянок приватної власності), які виготовлені одним виконавцем фізичною особою підприємцем ОСОБА_9 , метою яких визначено поліпшення сільськогосподарських угідь за рахунок їх продуктивності шляхом проведення рекультивації для покращення агрохімічних, агрофізичних та біологічних показників ґрунту.

Згідно пояснювальної записки в робочих проектах, ОСОБА_3 передбачає використовувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства для чого планує за власні кошти провести поліпшення малопродуктивних сільськогосподарських угідь та рекультивацію порушених земель.

При цьому, відповідно до матеріалів ґрунтових та інших обстежень, що є складовою робочих проектів, зазначено, що родючий шар ґрунту знаходиться на глибині від 0 до 60 см, в тому числі у ґрунтовому профілі, більш родючий шар ґрунту представлений у товщині 32 см (орний, добре гумусований), менш родючий наступних 28 см (верхній перехідний і добре гумусований), тому встановлено товщину зняття родючого шару ґрунту 0,6 м. Більш родючий та менш родючий шари ґрунту підлягають в роздільному знятті та складанні для збереження.

При знятті родючого шару ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту, відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.

Ґрунтовий покрив переноситиметься на порушені землі після проведення землювання земельної ділянки, шляхом пошарового нанесення на ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси: спочатку менш родючого шару ґрунту, потім більш родючого шару ґрунту з даної земельної ділянки та нанесення більш родючого шару ґрунту з іншої території.

Після зняття та планування материнської (без гумусової) породи робочими проектами передбачені заходи з рекультивації порушених земель земельних ділянок, введення їх в більш продуктивні угіддя і виключаючи такі варіанти, при яких така трансформація неможлива.

Робочими проектами при цьому було передбачено, що землювання є підготовчим етапом для проведення рекультивації тобто, після проведення землювання шари ґрунту повинні наноситись у наступній послідовності: ґрунт, що було знято із земельних ділянок спочатку менш родючий 28 см, більш родючий 32 см, більш родючий шар ґрунту з іншої території (недостаючий баланс ґрунту) 20 см.

При цьому, згідно заяви ОСОБА_3 , останній бере на себе відповідальність за поліпшення сільськогосподарських угідь та проведення рекультивації порушених земельних ділянок, що належать на праві приватної власності, які розташовані за межами населених пунктів Зеленківського старостянського округу, Чутівської селищної ради Полтавського району (колишнього Чутівського) Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414, та зняття, перенесення, зберігання родючого шару ґрунту, зняття і перенесення материнської (без гумусової) породи на вказаних земельних ділянках.

Вищевказані обставини підтверджені висновком експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 611/612/1799-1813/1814-1832 від 29.10.2021 за результатами проведення судової земельно технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.

Проте, в період з травня 2020 року по листопад 2020 року, під приводом поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель, всупереч вимогам пунктів «а», «б» та «г» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, відповідно до яких землекористувач, зобов`язаний: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, ч. ч. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України відповідно до яких, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, ст. 52 Закону України «Про охорону Земель» відповідно до якої при знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи, в порушення ст. 20 Земельного кодексу України, не маючи затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною категорії земель та виду цільового призначення, на земельних ділянках з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0405, 5325481600:00:001:0412, 5325481600:00:001:0408, 5325481600:00:001:0410, 5325481600:00:001:0406, 5325481600:00:001:0417, 5325481600:00:001:0415, 5325481600:00:001:0418, 5325481600:00:001:0409, 5325481600:00:001:0414 були проведені роботи, які не передбачені робочими проектами землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель, а саме здійснено зняття родючого шару ґрунту, менш родючого шару ґрунту, материнської породи до глибини понад 2,5м, об`ємом 127645 м?, що підтверджено Технічним звітом «Інженерно геодезичних вишукувань» проведеного інженером проектувальником ФОП « ОСОБА_10 ».

Також, згідно результатів інженерно геологічних вишукувань на вищевказаних земельних ділянках, проведених ПрАТ «НАК «Надра України» «Українськи геологічний науково виробничий центр» загальний об`єм мас рослинного шару, що був добутий в результаті господарської діяльності складає 79289 м?.

При цьому, всупереч розроблених робочих проектів землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель, пошарове зняття і роздільне складування верхнього родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту, відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи не здійснено.

Згідно висновку експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 611/612/1799-1813/1814-1832 від 29.10.2021 за результатами проведення судової земельно технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою робочі проекти землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель, що замовлені ОСОБА_3 , не є проектами землеустрою зі зміною цільового призначення.

Також, разом з родючим шаром ґрунту, менш родючим шаром ґрунту та материнською породою здійснено видобуток олігомікотових пісків середньої крупності та сильно карбонатної бурої глини, що встановлено висновком експерта Харківського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України від 17.12.2020 № 13/2/219СЕ-20, зразки, які були відібрані в ході огляду місця події та надавалися на дослідження.

Крім того, згідно довідки обстеження вищевказаних земельних ділянок, що проведене спеціалістами Полтавської державної аграрної академії від 15.02.2022, засвідчено, що в результаті фізичного впливу на ґрунтовий покрив було згорнуто верхній родючий шар у бурти (кучі) та оголено значну частину обстежуваної території, що в свою чергу призвело до зміни рельєфу місцевості, зміни будови ґрунту, перемішування різних ґрунтових відмін та спричинило втрату родючості, здатності земельних ділянок задовольняти потреби рослин у факторах життя в достатніх кількостях для їх нормального розвитку; виведення земель з сільськогосподарського призначення, припиненні та неможливого подальшого використання ділянок за цільовим призначенням; порушення структури ґрунту, втраті його фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також природного рослинного покриву.

В результаті безгосподарського використання земель, на земельних ділянках сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства), утворився котлован заповнений водою загальною площею 0,7332 га в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0405, 5325481600:00:001:0412, 5325481600:00:001:0408, котлован заповнений водою загальною площею 0,2645 га в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0410, 5325481600:00:001:0406, котлован заповнений водою загальною площею 3,5829 га в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406, 5325481600:00:001:0417, 5325481600:00:001:0415, 5325481600:00:001:0418, 5325481600:00:001:0409, котлован заповнений водою загальною площею 0,5744 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0409, що в свою чергу призвело до зміни рельєфу місцевості та спричинило втрату родючості, що виразилось у втраті гумусу на земельних ділянках, здатності земельних ділянок задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі, теплі, в достатніх кількостях для їх нормального розвитку; виведення земель з сільськогосподарського обороту, припиненні та неможливості подальшого використання ділянок за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; порушення структури ґрунту, втраті його фізичних, хімічних, біологічних та економічних властивостей, а також природного рослинного покриву.

При цьому, відповідно до висновку експерта Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 1609 від 17.10.2022 за результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи, зняття та перенесення верхнього шару ґрунту, видобуток корисних копалин місцевого значення на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414 призвело до зміни рельєфу місцевості, зміни будови ґрунту, перемішування різних ґрунтових відмін та спричинило втрату родючості, здатності земельних ділянок задовольняти потреби рослин у факторах життя в достатніх кількостях для їх нормального розвитку; виведення земель з сільськогосподарського призначення, причинені та неможливого подальшого використання ділянок за цільовим призначенням; порушення структури ґрунту, втраті його фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також природного рослинного покриву, що в сукупності призвело до деградації земельних ділянок та створило небезпеку для довкілля.

Вказані дії власника земельних ділянок знаходяться в причинному зв`язку з настанням події.

Таким чином, обвинуваченому інкримінується, що в результаті безгосподарського використання земель, що призвело до виведення земель з сільськогосподарського обороту, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 254 КК України (в редакції від 19 грудня 2019 року).

Епізод №3 за ч. 2 ст. 239 1 КК України.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_3 , будучи власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 387 від 10.03.2020), 5325481600:00:001:0407 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, , вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 61 від 17.01.2020), 5325481600:00:001:0419 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2272 від 28.12.2019)5325481600:00:001:0417 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2166 від 17.12.2019), 5325481600:00:001:0415 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 336 від 03.03.2020), 5325481600:00:001:0408 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 58 від 17.01.2020), 5325481600:00:001:0412 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2222 від 24.12.2019), 5325481600:00:001:0405 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2278 від 28.12.2019), 5325481600:00:001:0410 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 64 від 17.01.2020), 5325481600:00:001:0418 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2275 від 28.12.2019), 5325481600:00:001:0409 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 316 від 28.02.2020), 5325481600:00:001:0414 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вид угідь пасовища (договір купівлі продажу № 2281 від 28.12.2019), що розташовані за межами населених пунктів Зеленківського старостинського округу, Чутівської селищної ради Полтавського району (колишнього Чутівського району) Полтавської області, в період з травня 2020 року по листопад 2020 року, під приводом поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель, всупереч вимогам пунктів «а», «б» та «г» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, відповідно до яких землекористувач, зобов`язаний: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, ч. ч. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України відповідно до яких,ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники землі ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, на земельних ділянках з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414 площею 24 га, не маючи спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 30.11.20 № 1130-ДК/1027/АП/09/01/-20, яка проведена Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та інформації з Державної служби геології та надр України від 16.12.2020 № 19018/01/08-20, за допомогою спеціальної техніки, незаконно заволодів ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель.

В результаті злочинних дій, на земельних ділянках сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства), утворився котлован заповнений водою загальною площею 0,7332 га в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0405, 5325481600:00:001:0412, 5325481600:00:001:0408, котлован заповнений водою загальною площею 0,2645 га в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0410, 5325481600:00:001:0406, котлован заповнений водою загальною площею 3,5829 га в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406, 5325481600:00:001:0417, 5325481600:00:001:0415, 5325481600:00:001:0418, 5325481600:00:001:0409, котлован заповнений водою загальною площею 0,5744 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0409, що в свою чергу спричинило погіршення екологічної обстановки, створило небезпеку для життя та здоров`я жителів с. Зеленківка, Полтавського району Полтавської області, враховуючи відсутність питної води в криницях та свердловинах.

Згідно листа Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 17.12.2020 № 10-160.45-6591/2-20 повідомлено, що за результатами проведеної перевірки від 17.11.2020 на предмет дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ № 963 від 25.07.2007, встановлено розмір шкоди внаслідок незаконного заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель в сумі 667910, 39 грн.

Таким чином, обвинуваченому інкримінується, що в результаті незаконного заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля та заподіяло матеріальну шкоду у великому розмірі, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 239 1 КК України.

Епізод №4 за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції від 18 лютого 2016 року).

Крім того, згідно обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п. п. «а», «б», «ґ» та «ж» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України (в редакції від 07.06.2020) власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Вимогами ст. 168 Земельного кодексу України передбачено, що ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» - власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Вимогами ст. 36 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом. Через смужжя та конфігурація земельних ділянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використанні і здійсненні природоохоронних заходів, а також порушують ландшафтну цілісність території, підлягають упорядкуванню відповідно до затвердженої документації із землеустрою. Захист земель сільськогосподарського призначення від пожеж, ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється на основі реалізації заходів, передбачених державними і регіональними програмами, відповідно до схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, робочих проектів землеустрою.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону земель» - власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 достовірно знаючи про вищевказані вимоги, обов`язки та обмеження, будучи власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406, 5325481600:00:001:0417, 5325481600:00:001:0415, 5325481600:00:001:0408, 5325481600:00:001:0412, 5325481600:00:001:0405, 5325481600:00:001:0410, 5325481600:00:001:0418, 5325481600:00:001:0409, 5325481600:00:001:0414, що розташовані за межами населених пунктів Зеленківського старостинського округу, Чутівської селищної ради Полтавського району (колишнього Чутівського району) Полтавської області, достовірно знаючи, що зазначені земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства, без проведення зміни цільового призначення земельних ділянок, без відповідних дозвільних документів, з травня 2020 року по листопад 2020 року за допомогою спеціальної техніки здійснив видобування корисних копалин загальним об`ємом 113653 м3, що встановлений за результатами розрахунків та результатів інженерно-геологічних вишукувань проведених ПрАТ «НАК «Надра України» «Українськи геологічний науково виробничий центр» від 17.01.2022.

При цьому, згідно довідки про розрахування розміру завданих збитків, обумовлених порушенням правил використання надр, а саме, самовільним видобутком корисних копалин за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на використання надрами) від 21.02.2022 складеного Держаною екологічною інспекцією Центрального округу розмір завданих збитків державі, обумовлених порушенням встановлених правил використання надр, а саме, самовільним видобутком корисних копалин за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами) становить 99560028 грн. (дев`яносто дев`ять мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч вісім гривень).

Крім того, відповідно до висновку експерта Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 1609 від 17.10.2022 за результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи, зняття та перенесення верхнього шару ґрунту, видобуток корисних копалин місцевого значення на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414 призвело до зміни рельєфу місцевості, зміни будови ґрунту, перемішування різних ґрунтових відмін та спричинило втрату родючості, здатності земельних ділянок задовольняти потреби рослин у факторах життя в достатніх кількостях для їх нормального розвитку; виведення земель з сільськогосподарського призначення, причинені та неможливого подальшого використання ділянок за цільовим призначенням; порушення структури ґрунту, втраті його фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також природного рослинного покриву, що в сукупності призвело до деградації земельних ділянок та створило небезпеку для довкілля

Таким чином, обвинуваченому інкримінується, що в результаті порушення встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для довкілля ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції від 18 лютого 2016 року).

В судовому засіданні обвинувачений свою вину щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, визнав частково, пояснивши суду, що визнає факт вчинення ним ДТП у зазначений час, однак при цьому категорично заперечує факт керування т/з у вказаний час в стані алкогольного сп`яніння.

Так ОСОБА_3 зазначив, що в понеділок 12.09.2022 до вечірнього часу він проводив погрузку пшениці, а потім хотів їхати додому, коли йому близько 19 год зателефонували хлопці зі ставка і попросили забрати рибу та привезти їм їжу та спиртне, на що він погодився. Так їдучи з с. Кочубеївка до смт Скороходове після 19 год того ж дня, по дорозі він заїхав в «Універсам», де придбав пляшку горілки («поминальної»), хліб, ковбаси та консерви. Проїжджаючи мимо школи в смт Скороходове по дорожньому покриттю, яке було з численними ямами, він помітив велосипедиста, від чого він взяв лівіше до середини дороги і відчув удар, проїхав ще 15 м, зупинився, вибіг з т/з помітив раніше знайомого чоловіка ОСОБА_11 , який лежав на дорозі в крові. Потім він намагався взяти мобільний телефон викликати ШМД, взяв пляшку горілки, яка лежала в пакеті з продуктами на передньому сидінні автомобіля, і через те, що злякався, випив близько півпляшки горілки надворі та перебував біля свого т/з, а далі викинув пляшку (що трапилося з продуктами ОСОБА_3 не пам`ятає). Потім почали сходитися люди ( громадяни ОСОБА_12 , Калашник та інші). А жінка на прізвище ОСОБА_13 (яка підійшла до нього відразу, як він випив спиртне) запитала в нього, що він п`є, на що ОСОБА_3 відповів, що горілку. Потім через 15 хв приїхала ШМД, далі родичі потерпілого, а десь близько через 1 год приїхала і поліція. Обвинувачений вказав, що добровільно пройшов «Драгер», не заперечував, що вживав спиртне, однак ніхто з працівників поліції не запитав у нього, коли саме він вживав спиртне: до чи після ДТП. При цьому обвинувачений також зазначив, що компенсував усі витрати потерпілого на лікування, жодних претензій його родичі до обвинуваченого не мають і він дуже шкодує, що трапилася дана ДТП. При цьому також зазначив, що т/з забрали працівники поліції, як і ключі до нього, тобто доступ до автомобіля був саме в працівників поліції після вказаної ДТП.

Щодо інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України, то вказав, що заперечує свою вину у їх скоєнні, як і не визнає заявлений цивільний позов.

Так обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що у 2019-2020 роках він придбав земельні ділянки, які хотів обробляти та в подальшому засіяти. Також була замовлена проектна документація на рекультивацію земель (однак хто саме її замовив, обвинувачений не пам`ятає). Спочатку він хотів обробляти придбані земельні ділянки, для чого одного разу він загнав на них трактор, але останній застряг, і тому було зрозуміло, що там працювати неможливо і він більше не займався питаннями щодо обробітку даних земельних ділянок. Також ОСОБА_3 вказав, що йому невідомо, чи була проведена рекультиваційна робота, а про факт проведення там робіт він дізнався від працівників поліції, яким він не повідомляв про дані роботи, оскільки фактично не знав про це. При цьому ніяких договорів він не підписував, не наймав робітників, про роботу там представників компанії «Онур» йому невідомо і ніякої техніки в нього немає взагалі. Також ОСОБА_3 не приймав участі у вивезенні піску, ґрунтів із зазначених земельних ділянок. Обвинувачений також зазначив, що з братом у нього гарні стосунки, останній є фермером з 2000 року, а чи є він співзасновником якихось товариств йому невідомо. При цьому брат обвинуваченого хотів займатися саме посівом вищевказаних земельних ділянок на основі усної домовленості між ними (між братами), і в нього є техніка для цього (трактори, комбайн, КАМАЗ, погрузчик). При цьому ОСОБА_3 не уповноважував свого брата на вчинення певних дій у відношенні земельних ділянок. Разом з тим у його брата взагалі відсутня спецтехніка на видобування.

Щодо вчинення ОСОБА_14 вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, суд зазначає наступне.

Так допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 пояснила суду, що вона не була безпосереднім очевидцем ДТП, однак її чоловікові 12.09.2022 близько 20 год зателефонували і повідомили, що брата потерпілої забрали в реанімацію, де він в подальшому перебував а потім лікувався в травматології і в жовтні 2022 року був виписаний з лікарні, маючи при цьому проблеми із здоров`ям, зокрема з головою, внаслідок чого його забрали до психіатричної лікарні. Щодо події ДТП, то потерпіла вказала, що на місці ДТП поблизу школи в смт Скороходове стояв автомобіль «Нива» (колір якого вона не пам`ятає) на узбіччі, калюжа крові, біля якої лежав ліхтарик, а велосипед лежав за межами узбіччя, і там перебували деякі особи, а сам обвинувачений не тікав з місця пригоди, хвилювався та перебував біля автомобіля. Як зазначила потерпіла, її брат безпосередньо їхав по узбіччю дороги праворуч в сторону центру смт. Скороходове. В той час були ввімкнені ліхтарі та освітлювалась проїзна частина, однак дорожнє покриття було поганим з ямами на дорозі. Також потерпіла вказала, що якась місцева жінка їй говорила, що обвинувачений після ДТП вживав горілку. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має, останній відшкодував усі витрати, пов`язані з лікуванням її брата, у зв`язку з чим просила суд суворо не карати.

Допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_16 повідомив суду, що 12.09.2022 близько 20 год він оформлював матеріали ДТП в с. Грякове та на планшетний пристрій надійшло повідомлення про те, що в смт Скороходове трапилось ДТП, після чого він негайно поїхав у вказане місце. В дорозі вони перебували близько 35-40 хв, прибувши на місце події в смт Скороходове по вул. Миру, була вже темна пора доби. При цьому поліцейськими, які забезпечували в подальшому охорону території, де сталося ДТП, було візуально виявлено, що на зустрічній смузі руху стояв автомобіль «Нива», лобове скло якого зі сторони водія було розбитим, та велосипед, ушкодження якого свідок не пам`ятає, та що лежав збоку на відстані 1, 5 м-2 м від лівої строки автомобіля. Далі було проведено медичне освідування водія «Ниви» за допомогою «Драгеру», результат близько 2, 22- 2,24 проміле, з якими обвинувачений погодився. При цьому обвинувачений на місці пригоди не заперечував, що вживав спиртне, однак нічого не пояснював. На місці події також перебували інші особи. Стан проїжджої частини зі слів свідка був таким: ями на дорозі, освітлення працювало, дорожньої розмітки не було, кров була попереду автомобіля через 1,5 м. Також свідок вказав, що точно не пам`ятає, чи роз`яснювались законні права обвинуваченому, однак вказав, що його боді - камера була ввімкненою у вказаний час.

Допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_17 повідомив суду, що 12.09.2022 близько 20 год він оформлював матеріали ДТП в с. Грякове та на планшетний пристрій надійшло повідомлення про те, що в смт Скороходове трапилось ДТП, після чого він негайно поїхав у вказане місце. Прибувши на місце події в смт Скороходове по вул. Миру, була вже темна пора доби, а потерпілого вже забрала ШМД. При цьому поліцейськими, які забезпечували в подальшому охорону території, де сталося ДТП, було візуально виявлено, що на ґрунтовій дорозі в напрямку с. Петрівка стояв автомобіль «Нива», лобове скло якого зі сторони водія було розбитим, та велосипед, який мав ушкодження в області руля чи колеса та останні були погнутими. Далі було проведено медичне освідування водія «Ниви» за допомогою «Драгеру», результат 2, 28 проміле, з якими обвинувачений погодився. При цьому обвинувачений, на місці пригоди говорив, що «випивший», однак нічого не пояснював. На місці події також перебували інші особи. Стан проїжджої частини зі слів свідка був таким: ями на дорозі, чи освітлення працювало свідок не пам`ятає, дорожня розмітка була стертою, чи кров була поліцейський не пам`ятає, та був «лежачий поліцейський» на проїзній частині дороги. Також свідок вказав, що точно не пам`ятає, чи роз`яснювались законні права обвинуваченому, зокрема ст. 63 Конституції України, однак вказав, що його боді - камера була ввімкненою у вказаний час та повідомляли обвинуваченого про відеофіксації місця події.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 повідомив суду, що 12.09.2022 близько 20 год до нього зателефонувала місцева жителька Гарус, яка повідомила, що трапилося ДТП і в потерпілого в телефонній книзі мобільного телефону вона виявила номер мобільного телефону свідка, якому власне і зателефонувала. ОСОБА_11 зрозумів, що мова йде про ОСОБА_19 , який перед цим працював у нього і він повідомив, що виїжджає на місце пригоди. Прибувши на місце події через 15-20 хв свідок помітив, що було темно, вуличного освітлення не було, потерпілого забрала ШМД, останній був у крові, а його велосипед лежав на землі, а автомобіль «Нива» обвинуваченого стояв. При цьому ОСОБА_20 повідомив свідку, що об`їжджав яму і вдарив автомобілем потерпілого, оскільки дороги в тому місці майже немає. ОСОБА_21 був наляканий тим, що трапилося, повністю тверезим. Потім ОСОБА_22 сказав свідку, що в нього з собою була пляшка горілки і він випив її, однак після ДТП, і потім свідок помітив як обвинуваченого «розвезло», на що зробив йому зауваження. При цьому свідок не підходив близько до автомобіля обвинуваченого.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_23 повідомив суду, що 12.09.2022 близько 20 год біля школи в смт Скороходове він з колегами грали в теніс. В той час прийшла жінка, яка повідомила , що треба викликати ШМД, бо трапилося ДТП, що власно і було зроблено. При цьому свідок помітив, що велосипед розміщувався попереду автомобіля на відстані близько 5 м біля потерпілого, який був у крові, ліхтарик лежав на землі і світився, і стояв обвинувачений. Потім свідку від побаченого стало зле і він повернувся до школи. Свідок точно не пам`ятає, чи було в той час вуличне освітлення і не знає, чи був обвинувачений в стан сп`яніння, оскільки близько не підходив до останнього. Разом з тим свідок зазначив, що автомобіль зовні мав ряд пошкоджень, зокрема в області лобового скла, а от чи були пошкодження на велосипеді, не пам`ятає, а дорожнє покриття було з ямами, в поганому стані.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_24 повідомив суду, що дружина зателефонувала і сказала, що ОСОБА_19 збив автомобіль. Далі свідок приїхав на місце ДТП: там знаходився водій, а велосипедист лежав на узбіччі. При цьому були присутні люди, автомобіль перебував на зустрічній смузі. На дорозі також розміщувалися ліхтарик та цигарки. Свідок вказав, що вважає що водій автомобіля перебував у стані сп`яніння, оскільки поводив себе неадекватно, мав невиразну мову. При цьому свідок зазначив, що з водієм безпосередньо не спілкувався, лише запитав, чому так трапилося, і останній постійно перебував біля свого автомобіля. Щодо стану дороги, то свідок вказав, що дорога була в ямах, а асфальтове покриття було дуже поганим.

Допитана в якості свідка ОСОБА_25 повідомила суду, що вона не була безпосереднім очевидцем ДТП, не бачила момент зіткнення, однак бачила її наслідки. Так 12.09.2022 близько 20 год в смт Скороходове по вул. Миру у вказаний час на відстані близько 50 м вона бачила, що по дорозі обочиною їхав велосипедист з ліхтариком, на зустріч якому їхав автомобіль через «Лежачого поліцейського» по середині дороги. Потім свідок почула гуркіт, сталося ДТП. Водій авто проїхав 10 м вперед і здав назад, вийшов з автомобіля і нагнувся до потерпілого, який лежав на узбіччі перед автомобілем, повернувся до авто, взяв пляшку і почав пити з начебто скляної пляшки. При цьому велосипед лежав на землі в крові в стороні, а громадянин ОСОБА_26 стояв біля потерпілого. При цьому скло автомобіля було розбитим, з якої саме сторони свідок не пам`ятає, фари були ввімкненими. Обвинувачений сказав, що не знає звідки велосипедист виїхав. Також водій, який спочатку був адекватний, хоча дуже нервував, сказав свідку, що «тільки що випив, бо злякався (після ДТП)» і в же потім почав швидко п`яніти. Потім потерпілого перевернули на бік, щоб він не захлинувся кров`ю, з його кишені дістали мобільний телефон, знайшли в телефонній книзі телефон гр - на Калашника, якому зателефонували і повідомили про подію, в подальшому останній прибув на місце пригоди. В подальшому викликали ШМД, яка забрала потерпілого, викликали поліцію. Також свідок вказала, що місце наїзду на узбіччі дороги, дорожнє покриття було дуже поганим з численними ямами на проїжджій частині, а освітлення в той час не було.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_27 повідомив суду, що він гуляв з донькою біля школи в смт Скороходове. В той час він побачив, як їхала «Нива» ОСОБА_28 по центру дороги. Потім почув звук удару, після чого автомобіль здав назад на 7-10 метрів. Залишив доньку на свою знайому, а самі пішов до місця події для надання допомоги. Коли підійшов, побачив велику калюжу крові, незнайомого чоловіка, що лежав закривавлений. При цьому автомобіль стояв з лівої сторони дороги в напрямку з смт Скороходове в село Петрівка. На велосипеді були погнуті колеса, а на автомобілі було розбите лобове скло зі сторони водія і були пошкодження на стійці автомобіля. Також свідок бачив, що потерпілий рухався по лівій стороні дороги в напрямку зі сторони села Петрівка в напрямку смт Скороходове з увімкненим ліхтариком. На думку свідка, ОСОБА_26 перебував у стані алкогольного сп`яніння, хоча він з ним не спілкувався. Всього свідок перебував на місці події близько 40 хв.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_29 повідомив суду, що восени 2022 року ввечері він проїжджав повз школу смт Скороходове та був зупинений працівниками поліції та запрошений в якості понятого при проведенні огляду місця події. При цьому він не був безпосереднім очевидцем ДТП, помітив, що велосипед (який був візуально без пошкоджень) знаходився біля дороги на узбіччі, а також стояв автомобіль «Нива» зеленого кольору (пошкодження на якій він не роздивився), був обвинувачений ОСОБА_26 в схвильованому стані, а велосипедиста та ШМД вже не було на місці події. Дорожня обстановка була наступною: дорожнє покриття було в ямах, дорожня розмітка відсутня, на перехресті горіли ліхтарі. Усього на місці події свідок пробув близько 30 хв, з обвинуваченим не спілкувався, чи вживав він спиртне йому достеменно не відомо, він не бачив особисто, чи вживав він спиртне, а про факт вживання останнім спиртного йому було відомо зі слів осіб, що були присутні на місці події. Щодо своїх показань на досудовому розслідуванні, то він зазначив, що не відмовляється від своїх попередніх показань, однак точно не пам`ятає усі обставини, оскільки пройшло багато часу з моменту ДТП. При цьому слідчий формулював з його слів показання свідка і він лише підписувався у їх достовірності.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_30 повідомив суду, що не бачив подію ДТП, та перебував на спортмайданчику одного разу восени 2022 року. Так свідок почув звук, потім приїхала ШМД, поліція, прийшов натовп людей на місце пригоди. Потім він підійшов до місця ДТП і побачив, що автомобіль «Нива» стояв на зустрічній смузі ближче до узбіччя, а велосипед лежав на узбіччі далі ліворуч від т/з, була кров. Водій мав ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, нестійку ходу, невиразну мову. При цьому обвинувачений спочатку навмисно «неправильно» дув у «Драгер», що останній показав неправильні показники. В свою чергу, ОСОБА_31 був присутній під час медичного освідування та ОМП в якості свідка, бачив, як працівники поліції роз`яснювали законній права ОСОБА_3 , однак особисто не бачив, як ОСОБА_3 вживав спиртні напої, однак відчував від нього запах спиртного, оскільки перебував поряд.

Крім того, в судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази, а саме:

- висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння від 13.09.2024, згідно якого ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с.130, т. 3);

- дані протоколу огляду місця ДТП від 12 вересня 2022 року з план-схемою та фототаблицею до нього, в ході якого оглянуто місце ДТП (а. с. 131-146, т. 3);

- дані протоколу огляду предмета. від 14 вересня 2022 року та фототаблиця до нього, в ході якого оглянуто оптичний ком пакт-диск типу DVD-R (а. с. 160-183, т. 3);

- дані висновку експерта від 05.10.2022 №СЕ-19/117-22/13492-ІТ за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система, ходова частина та рульове керування автомобіля ВАЗ-212140, д.н.з. НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані, несправностей, які б впливали на працездатність робочої гальмівної системи, ходової частини та рульового керування автомобіля не виявлено (а. с.191-2022,т.3);

- дані висновку експерта від 17.10.2022 №СЕ-19/117-22/13496-ІТ за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого в процесі аналізу та порівняльного дослідження механічних пошкоджень транспортних засобів максимально співпадаючих формою та розмірами, розташуванням відносно поверхні землі і габаритів автомобіля ВАЗ-212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда «Україна» було визначено, що у момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля та повздовжньою віссю велосипеда складав близько 160 градусів +-10 градусів (а. с.203- 210, т. 3);

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 07 листопада 2022 року з план-схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 розповіла про обставини ДТП, що мало місце 12.09.2022 в смт Скороходове по вул. Миру Полтавського району Полтавської області (а. с. 211-216, т. 3);

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 07 листопада 2022 року з план-схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_3 розповів про обставини ДТП, що мало місце 12.09.2022 в смт Скороходове по вул. Миру Полтавського району Полтавської області (а. с. 217-222, т. 3);

- дані висновку експерта від 22.11.2022 №СЕ-19/117-22/15541-ІТ за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого в заданих дорожніх умовах безпечна швидкість руху по умовах видимості становить 71.50-73.98 км/год. З технічної точки зору покази водія автомобіля ВАЗ-212140, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , надані ним під час проведення слідчого експерименту від 07.11.2022 в частині розташування місця наїзду на велосипедиста, що розташоване на відстані 4.1 м від правого краю проїзної частини дороги не позбавлені технічної спроможності. В умовах заданої події водій автомобіля ВАЗ-212140, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_8 шляхом застосування екстреного гальмування. В заданій дорожній обстановці діях водія автомобіля ВАЗ-212140, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 будь-яких невідповідностей з вимогами ПДР, які б з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди не вбачається. В заданій дорожній обстановці в діях велосипедиста ОСОБА_8 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди (а.с.225-232, т.3).

- дані висновку експерта від 21.11.2022 №СЕ-19/117-22/1552-ІТ за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого місце наїзду автомобілем ВАЗ-212140, д.н.з. НОМЕР_1 , на велосипедиста ОСОБА_8 розташоване в с. Скороходове по вул. Миру навпроти будівлі школи №22 Полтавського (Чутівського) району Полтавської області перед осипом ЛФП від авто та велосипеду (позначений (4) умовні позначення) по напрямку до с. Чапаєве (а. с. 235-238, т.3);

- висновок експерта №1497 від 23.11.2022, згідно якого відповідно даних наданої медичної документації на ОСОБА_8 у останнього виявлено: полі травма: черепно-мозкова травма із збоєм головного мозку тяжкого ступеню, переломи кісток склепіння черепу з переходом на основу, множинні переломи кісток лицевого скелету по типу Лефор 3, посттравматичний субарахноідальний крововилив, перелом лівої ключиці, множинні гематоми, забійні рани та садна шкіри голови, тулубу, кінцівок, які могли утворитись від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути і виступаючі частини рухаючогося транспортного засобу, можливо в строк та при обставинах, вказаних в постанові, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (п.2.1.2, 2.1.3. б.в. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 (а. с.239-242, т.3);

- дані протоколу додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.11.2022 з фототаблицею, згідно якого оглянуто місце ДТП (а.с.1-14, т. 4);

- дані висновку експерта від 07.12.2022 №СЕ-19/117-22/16198-ІТ за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого в заданих дорожніх умовах безпечна швидкість руху по умовам видимості становить 71.50-73.98 км/год. В умовах заданої події водій автомобіля ВАЗ-212140 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_8 шляхом виконання вимог п.п.10.1, 11.3 ПДР (а. с.16-20, т.4);

- дані висновку експерта за результатами проведення комплексної судової авто технічної, транспортно - трасологічної експертизи, експертизи відео-звукозапису та фототехнічної експертизи, згідно якого:

* виходячи з зафіксованої слідової інформації та кінцевого положення транспортних засобів, враховуючи ширину проїзної частини згідно протоколу огляду місця ДТП від 12.09.2022 та ширину проїзної частини із додаткового огляду місця ДТП від 29.11.2022, слідує, що місце зіткнення велосипеда Україна та автомобіля ВАЗ-212140 розташовувалось на вул. Миру, навпроти будинку № 22 (Школа), в смт. Скороходове, Полтавського району, Полтавської області, на смузі руху велосипеда Україна перед початком розташування осипу ЛФП від автомобілю та велосипеду, в напрямку від центру до с. Чапаєва;

* виходячи з транспортно - трасологічних досліджень та досліджень відеозапису слідує, що автомобіль ВАЗ-212140 здійснював виїзд на зустрічну смугу руху, а саме на смугу руху велосипедиста ОСОБА_32 ;

* виходячи з транспортно- трасологічних досліджень в момент первинного контакту автомобіль ВАЗ-212140, д.н.з. НОМЕР_1 , переднім бампером в лівій частині контактував з лівою педаллю та підсідельною трубою велосипеда «Україна» та кут між повздовжніми осями складав величину близько 160+-5 градусів;

* в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-212140 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 1.2, 10.1 та 12.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ- 212140 ОСОБА_3 відповідали вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля ВАЗ-212140 ОСОБА_3 , визначалася шляхом виконанням ним вимог п. п. 1.2, 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ- 212140 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 1.2, 10.1 Правил дорожнього руху України, та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Оцінка дій водія ОСОБА_3 стосовно того, що він керував автомобілем ВАЗ-212140 у стані алкогольного сп`яніння не потребує застосування спеціальних технічний знань і може бути проведена слідчим самостійно відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, велосипедист ОСОБА_33 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди не визначалась діями велосипедиста ОСОБА_32 , а цілком залежала від дій водія автомобіля ВАЗ-212140 ОСОБА_3 . В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях велосипедиста ОСОБА_32 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходилися б, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП (а.с.23-54, т. 4);

- протокол огляду предмета від 16.12.2022, згідно якого оглянуто оптичний ком пакт-диск типу DVD-R (а.с.56-69, т.4);

не викликали сумніву у сторін кримінального провадження, тому оцінені судом як належні письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

Також, при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності вини «поза розумним сумнівом», що має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, про що вказано у п. 54 рішення ЄСПЛ по справі «Козинець проти України» від 06.12.2007р.

Разом з тим щодо посилань захисника на відмінність даних щодо розмірів дорожнього покриття місця пригоди, що мають місце в протоколі огляду місця ДТП та протоколі додаткового огляду місця ДТП (епізод №1), суддя зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 85, 86 КПК України дані, що містить зазначені протоколи огляду місця ДТП, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України.

При цьому судом встановлено, що вищевказані дії слідчого по складанню протоколів зазначених проводилися у встановленому законом порядку, всі учасники підписали його без зауважень та доповнень, скарги на дії працівників поліції, в тому числі на місці ДТП, не подавались, усі права та обов`язки учасникам були роз`яснені слідчим. Водночас обвинувачений мав законне право оскаржити дії слідчого на досудовому розслідуванні у встановленому законом порядку та будь-якого істотного порушення прав та свобод при складанні протоколів огляду місця ДТП в розмінні вимог ч. 1 ст. 87 КПК України судом не встановлено.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

При цьому приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань, як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК.

За таких обставин суд у відповідності до ч. 4 ст. 95 КПК України не бере до уваги показання свідка ОСОБА_25 , які вона надала під час досудового розслідування даного кримінального провадження, та не співставляє їх з іншими самостійними процесуальними джерелами доказів, які наявні в матеріалах кримінального провадження та досліджені судом.

Разом з тим, на переконання суду, кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286-1 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, виходячи з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений вказував на те, що під час вчинення ДТП не перебував в стані алкогольного сп`яніння, був тверезий, а вживав спиртне вже після ДТП.

Диспозиція ст. 286-1 КК України сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насампередПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

Зокрема, у відповідності до диспозиції ч.2 ст.286-1 КК України, відповідальність за цією частиною статті настає за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Таким чином, поряд з іншими обставинами вчиненого злочину, для кваліфікації дій особи за вказаною статтею підлягає доказуванню факт перебування обвинуваченого в момент вчинення злочину у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Там, як було зазначено вище, ОСОБА_3 під час його допиту в судовому засіданні зазначив, що в понеділок 12.09.2022 до вечірнього часу він проводив погрузку пшениці, а потім хотів їхати додому, коли йому близько 19 год зателефонували хлопці зі ставка і попросили забрати рибу та привезти їм їжу та спиртне, на що він погодився. Так їдучи з с. Кочубеївка до смт Скороходове після 19 год того ж дня, по дорозі він заїхав в «Універсам», де придбав пляшку горілки («поминальної»), хліб, ковбаси та консерви. Проїжджаючи мимо школи в смт Скороходове по дорожньому покриттю, яке було з численними ямами, він помітив велосипедиста, від чого він взяв лівіше до середини дороги і відчув удар, проїхав ще 15 м, зупинився, вибіг з т/з помітив раніше знайомого чоловіка ОСОБА_11 , який лежав на дорозі в крові. Потім він намагався взяти мобільний телефон викликати ШМД, взяв пляшку горілки, яка лежала в пакеті з продуктами на передньому сидінні автомобіля, і через те, що злякався, випив близько півпляшки горілки надворі та перебував біля свого т/з, а далі викинув пляшку (що трапилося з продуктами ОСОБА_3 не пам`ятає). Потім почали сходитися люди ( громадяни ОСОБА_12 , Калашник та інші). А жінка на прізвище ОСОБА_13 (яка підійшла до нього відразу, як він випив спиртне) запитала в нього, що він п`є, на що ОСОБА_3 відповів, що горілку.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо вжиття алкоголю після ДТП є незмінною з початку порушення кримінального провадження.

Разом з тим, будь - яких доказів на спростування вищевказаних пояснень обвинуваченого прокурор не надав. В той же час, доказами факту перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння на час вчинення злочину, на думку сторони обвинувачення, є показання свідків, дані під час досудового розслідування.

Разом з тим суд вказує, що жоден з допитаних в судовому засіданні свідків та інших доказів, наданих стороною обвинувачення, не підтвердили поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_3 т/з в стані алкогольного сп`яніння у зазначений час. Більш того, допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_18 підтвердили факт вживання спиртного ОСОБА_3 саме після вчинення зазначеної ДТП за обставин, зазначених вище.

Свідок ОСОБА_25 вказала, що бачила як обвинувачений після ДТП взяв пляшку і почав пити з начебто скляної пляшки, а коли вона підійшла до обвинуваченого, він їй повідомив, що тільки що пив, бо злякався, потім останній почав швидко п`яніти. Дані покази узгоджуються з показами свідка ОСОБА_18 , який повідомив, що зі слів обвинуваченого ОСОБА_3 останній після ДТП випив пляшку горілки, і свідок помітив як обвинуваченого «розвезло»(почав п`яніти).

Аналіз вказаних доказів в їх сукупності не доводить поза розумним сумнівом тієї обставини, що обвинувачений в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину (Постанови Верховного Суду у справах №:187/686/15-к від 15.11.2018; № 264/5873/15-к від 21.02.2019; 712/13435/16-к від 06.12.2018). Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння (Постанови Верховного Суду у справах №:688/788/15-к від 04.07.2018; №335/5044/16-к від 29.01.2019). Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Статтею 17 КПК України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Закріплений у ст.62 Конституції Українипринцип презумпції невинуватості, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (Постанови Верховного Суду у справах №335/5044/16-к від 29.01.2019, №688/788/15-к від 04.07.2018).

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Згідно з ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

З урахуванням викладеного, аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що об`єктивних, послідовних, достатніх, належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння в момент вчинення злочину та відповідно порушення ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 , що викладена в обвинувальному акті за ч.2 ст. 286-1 КК України, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, та за відсутності кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, дії ОСОБА_3 слід перекваліфікувати на ч. 2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Отже, оцінивши в сукупності дослідженні по справі докази, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України (епізоди 2,3,4), суд зазначає наступне.

На доведення винуватості обвинуваченого сторона обвинувачення послалася на фактичні дані, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків.

Так допитаний в якості свідка ОСОБА_34 повідомив суду що є старостою Зеленківського СО Чутівської ОТГ з 2020, а в період з 2015 по 2019 перебував на посаді сільського голови Зеленківської сільської ради. Так свідок вказав, що до 2019 дана земельна ділянка була пасовищем, перебувала у державній та комунальній власності, та складалася з двох земельних ділянок загальною площею о 50 га. Одного разу в листопаді йому повідомив громадянин ОСОБА_35 , що працював трактор на тій ділянці, яка прилягає ближче до лісу. Свідок разом із землевпорядником, виїхавши на вказане місце, запитали у водія трактора причину виконання даних земельних робіт, однак останній відмовився з ними розмовляти, після чого ОСОБА_36 викликав працівників поліції. Потім приїхав гр-н ОСОБА_37 , що повідомив, що дана земельна ділянка була виділена 12 учасникам бойових дій (АТО), кожному з них по 2 га та пообіцяв надати відповідні підтверджуючі документи. В подальшому ближче до весни вказаний гр -н повідомив, що у нього є документи на дозвіл проведення рекультиваційних робіт, однак зробити копії з цих документів він не дозволив. Потім з травня місяця було багато вантажної техніки на земельній ділянці, було вирито декілька озер (8 штук, найбільше глибиною 15 м). Потім у серпня місяці до свідка звернулися жителі вул. Молодіжної і повідомили про відсутність води у колодязях. При цьому на місці проведення земельних робіт був котлован, з якого викачувався пісок. Далі було оформлено відповідне звернення до голови ОДА, прокуратури, народного депутата ОСОБА_38 , однак ніякої реакції не було. Після виїзду техніки з місця проведення робіт залишилися озера і почалися різноманітні перевірки по даному факту. Після виборів 2020 року після звернення до голови Чутівської РДА ОСОБА_39 жителям села заступник голови Полтавської ОДА Греков пообіцяв створення технічної документації на воду в рамках обласного проекту «Питна вода», однак нічого зроблено не було. Відбулися громадські слухання за участю представника ТОВ «Зеленбуд» ОСОБА_40 , керівництва Чутівської селищної ради (протокол від 15.12.2020). На даний час землю неможливо використовувати за цільовим призначенням, рівень води в домогосподарствах майже не змінився. При цьому свідок також вказав, що особисто він не бачив під час вищевказаних подій ОСОБА_3 , документи на земельні ділянки привозив до сільської ради ОСОБА_37 , і лише на вищезазначених громадських слуханнях було зазначено ОСОБА_41 , що директором ТОВ «Зеленбуд» є ОСОБА_3 .

В подальшому даний свідок під час додаткового його допиту в судовому засіданні дав аналогічні показання, в порівнянні з первісними.

Допитана в якості свідка ОСОБА_42 повідомила суду, що вона є землевпорядником Чутівської селищної ради. В 2019 році дана земельна ділянка розташовувалася за адміністративними межами Зеленківської сільської ради. В листопаді того ж року звернувся агроном ОСОБА_43 , який повідомив, що розробляють землі. Вона разом з сільським головою ОСОБА_44 поїхали на місце проведення земельних робіт і побачили як там працював трактор, водій якого відмовився будь-що пояснювати. В подальшому приїхав ОСОБА_37 , який повідомив, що дана земельна ділянка належить учасникам АТО і пообіцяв надати відповідні підтверджуючі документи, що власне і зробив через місяць, після чого були виготовлені їх копії. Пізніше приїхав ОСОБА_45 з розробником технічної документації і повідомив, що будуть робити рекультивацію землі, надали відповідні документи, однак не дозволили робити з них копії. Потім жителі вул. Молодіжної населеного пункту і повідомили про відсутність води у колодязях. На місцях проведення земельних робіт утворилися озера та багато піску. Відбулися громадські слухання, де пообіцяли зробити водогін, що було запропоновано представником ТОВ «Зеленбуд». На даний час с/г роботи у вищевказаному місці проводити неможливо. Свідок особисто не знає ОСОБА_3 , а сільська рада ніяких дозволів на проведення земельних робіт не надавала.

В подальшому даний свідок під час додаткового її допиту в судовому засіданні дала аналогічні показання, в порівнянні з первісними.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_46 , народний депутат України, повідомив суду, що у 2020 році під час прийому громадян жителі с. Зеленківка повідомили йому про зникнення води за місцем їхнього проживання. Так було виявлено виритий кар`єр, техніку підприємства «ОНУР», вантажні автомобілі, земснаряди після виїду на місце зі старостою села, після чого було повідомлено працівників поліції про те, що трапилося. Наступного дня було проведено засідання обласної комісії, де виступив і сам ОСОБА_47 . При цьому свідок вказав, що обвинуваченого він не знає, на місці події його не бачив.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_48 , доцент ПДАУ, повідомив суду, що до навчального закладу надійшов лист, за результатами розгляду якого було призначено фахівців (безпосередньо його та ОСОБА_49 ) для візуального обстеження і відбору зразків ґрунту із земельних ділянок в с. Зеленківка. На місці пригоди фахівці побачили купи землі, об`єм водного плеса, при цьому ніякого транспорту вони не бачили, ніякі роботи не велися. Щодо ґрунту, то свідок вказав,що якість останнього була «Під великим питанням», для вирощування сільськогосподарських культур. Самі проби відбиралися по периметру території, на рівних місцях на купах землі і т.д. Потім інших виїздів фахівців не було. За результатами обстеження було складено довідку.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_50 , доцент ПДАУ, повідомив суду, що до навчального закладу надійшов лист, за результатами розгляду якого було призначено фахівців ( його та ОСОБА_49 ) для візуального обстеження і відбору зразків ґрунту із земельних ділянок в одному із населених пунктів. На місці пригоди фахівці відібрали проби за виключенням ділянок, де утворилася вода. Було помітно нагорнуті купи ґрунту та одну велику водойму, техніки не було. За результатами обстеження було зроблено висновок, що ґрунти можливо і були придатні для вирощування, однак не по всій площі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_51 повідомив суду що у 2020 році, коли він перебував на посаді начальника Чутівського відділу Держгеокадастру в Полтавській області, надходив робочий проект надання ділянки для ведення ОСГ за межами населеного пункту с. Зеленківка. В подальшому було надано дозвіл на розробку технічної документації для учасників АТО, а вже потім земельні ділянки були викуплені громадянином Матвеєвим.

Допитана в якості свідка ОСОБА_52 повідомила суду, що у 2020 році на луках, до яких проходив її город та де раніше випасали корів, в с. Зеленківці екскаватори працювали, вели розкопки на площі близько 10 га, а вантажні автомобілі відвозили землю на кури, а також почали мити пісок. Все це відбувалося близько 3 місяців. Хто саме вів розкопки свідок не знає, як і не знає обвинуваченого. Також свідку невідомо чи були розпізнавальні знаки на техніці. Зараз на місці проведення зазначених робіт глибокі озера.

Допитана в якості свідка ОСОБА_53 повідомила суду, що 3 роки тому на луках працювали екскаватори (2 шт.), а також вантажна техніка, яка вивозила пісок. Раніше на луках випасали худобу, потім землі були передані АТОвцям. Все це відбувалося до осені в с. Зеленківці. Хто саме вів розкопки свідок не знає, як і не знає обвинуваченого, хоч а вказала, що працювали наче люди турецької національності (колись один з них спілкувався зі свідком з перекладачем. Також вказала, що коли зникла вода у будинках, приїздила поліція, як опитала свідка. Зараз на місці проведення зазначених робіт кар`єр з водою.

Допитана в якості свідка ОСОБА_54 повідомила суду, що в колодязях зникла вода, влітку 2021 року копали пісок, який потім вивозили. Так свідок бачила техніку, що їздила селом, однак не бачила людей, хто там працював.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_55 повідомив суду, що близько 3-4 років назад він як працівник ТОВ «Зернятко-Полтава», знаходячись у складі бригади на луках в с. Зеленківка побачив у вказаному місці розробку (тискування). Свідок запитав у одного тракториста, чи надавався дозвіл на роботу, на що йому повідомили, що він працівник громадянина ОСОБА_26 , ім`я якого не повідомив. Також ОСОБА_56 зателефонував сільському голові ОСОБА_57 , який, в свою чергу, повідомив працівників поліції про дану подію, а також телефонував ОСОБА_26 , щоб останній надав документи, підтверджуючі право на проведення зазначених робіт. При цьому свідок не звертав увагу, яка саме організація працювала у вказаному місці, однак внаслідок проведених робіт утворилися котловани внаслідок добування піску, який також вивозили. Також ОСОБА_56 повідомив, що особисто не знає громадянина ОСОБА_3 .

Крім того, на доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 сторона обвинувачення посилалася на фактичні дані, що містяться в наступних джерелах доказів:

- звернення територіальної громади Зеленківської сільської ради до народного депутата України ОСОБА_38 , в якому жителі села просять посприяти у вирішенні питання законності земельної ділянки площею 24 га, яка знаходиться на території Зеленківської сільської ради за межами населеного пункту с. Зеленківка Чутівського району Полтавської області (а.с.62 ,т.5 );

- рапорт помічника чергового Чутівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області від 28.10.2020, в якому зафіксовано про надходження депутатського звернення ОСОБА_38 про те, що до останнього звернувся голова Зеленківської сільської ради ОСОБА_36 щодо встановлення законності дій компанії «Онур» на території Зеленківської сільської ради з приводу видобутку піску (а.с.67, т.5 );

- рапорт помічника чергового Чутівського ВП Карлівського ВП ГУНП у Полтавській області від 17.12.2020, в якому зафіксовано про надходження повідомлення ОСОБА_58 про те, що 17.12.2020 на луках біля н/п працівники фірми «Онур» займаються вивезенням піску (а.с.69 , т.5 );

- протокол огляду місця події від 24.10.2020 з фототаблицею відкритої ділянки місцевості, розташованої в північному напрямку від вул. 40-річчя Перемоги в с. Зеленківка Чутівського району Полтавської області (а.с.70-73 , т.5);

- протокол огляду місця події від 09.11.2020 з фототаблицею та відеозаписом земельної ділянки за межами в с. Зеленківка Чутівського району Полтавської області (а.с. 81-85, т.5);

- протоколи огляду місця події від 23.11.2020 з фототаблицями та відеозаписом транспортних засобів, які знаходяться поблизу кар`єру на території в с. Зеленківка Чутівського району Полтавської області, відкритої місцевості, а саме земельної ділянки в межах Зеленківської сільської ради, дизельних генераторів, які знаходяться на березі кар`єру на території Зеленківської сільської ради (а.с.89-97, т.5);

- протокол огляду місця події від 29.12.2020 з фототаблицею територій земельних ділянок (а.с.102-105, т.5);

- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційні довідки № 230945019, 230944831, 230944664, 230944480, 230944307, 230944089, 230943790, 230943484, 230942946, 230943219, 230942504, 230945183, 233871519, 233883664, 233883508, 233883346, 233883189, 233883005, 233882819, 233882473, 233882306, 233882150, 233881858, 233881573) (а.с.106-141, т.5);

- висновок експерта №611/612/1799-1813/1814-1832 за результатами проведення судової земельно- технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 29.10.2021 (а.с.188-213, т. 5), згідно якого:

По першому питанню

При проведені дослідження встановлено, що на території, щодо якої проведено натурне обстеження наявні чотири котловани заповнених водою по периметру яких наявні земляні насипи. При цьому, у питанні поставленому на вирішення експертизи зазначено один котлован (в якому здійснюються роботи по видобутку піску) - місце розташування якого відображено на топографічному плані як контур №3. (Додаток №2).

На підставі п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами) дослідження проведено із врахуванням вище наведених обставин.

Дослідженням встановлено, що фактичні межі чотирьох котлованів заповнених водою по периметру яких наявні земляні насипи розташовані в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0418;5325481600:00:001:0409; 325481600:00:001:041.

При цьому:

- фактичні межі котловану загальною площею 0,7332 га (позначено на плані як контур №1) розташовані в межах трьох земельних ділянок (Додаток №4), а саме:

- в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0405 площа зайнята котлованом (контур №1) складає 0,1353 га. (Додаток №5);

-в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0412 площа зайнята котлованом (контур №1) складає 0,4807 га. (Додаток №5);

- в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0408 площа зайнята котлованом (контур №1) складає 0,1172 га. (Додаток №5);

- фактичні межі котловану загальною площею 0,2645 га (позначено на плані як контур №2) частково розташовані в межах двох земельних ділянок (Додаток №43, а саме:

-в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:051:0410 площа

зайнята котлованом (контур №2) складає 0,0270 га (Додаток №5).

-в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0406 площа зайнята котлованом (контур №2) складає 0,2003 га. (Додаток №5);

фактичні межі котловану загальною площею 3,5829 га (позначено на плані як контур №3) частково розташовані в межах п`ятьох земельних ділянок (Додаток №4), а саме:

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0409 площа зайнята котлованом (контур №3) складає 0,6823 га. (Додаток №5);

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0418 площа зайнята котлованом (контур №3) складає 1,3200 га. (Додаток №5);

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0406 площа зайнята котлованом (контур №3) складає 0,9356 га. (Додаток №5);

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0417 площа зайнята котлованом (контур №3) складає 0,5147 га. (Додаток №5);

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0415 площа зайнята котлованом (контур №3) складає 0,0129 га. (Додаток №5);

фактичні межі котловану загальною площею 0,5744 га (позначено на плані як контур №4) частково розташовані в межах двох земельних ділянок (Додаток №4), а саме:

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0414 площа зайнята котлованом (контур №4) складає 0,2672 га. (Додаток №5);

в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:001:0409 площа зайнята котлованом (контур №4) складає 0,2654 га. (Додаток №5).

По другому питанню

Дослідженням встановлено, до надані копії робочих проектів землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель (в межах земельних ділянок приватної власності з кадастровими номерами: 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407;5325481600:00:001:0419;5325481600:00:001:0417;5325481600:00:001.0415;5325481600:00:001:0408;5325481600:00:001:0412;5325481600:00:001:0405;5325481600:00:001:0410;5325481600:00:001:0418;5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414, розташованих за межами населених пунктів на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області - за визначенням повноважень суб`єкта, на підставі рішень якого розроблено документації із землеустрою; за складом, змістом, правилами оформлення та порядком погодження документації із землеустрою; за розглядом питання щодо затвердження документації із землеустрою - відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування чинним станом з 25.03.2020 по 15.05.2020.

По третьому питанню

Дослідженням встановлено, що згідно даних поземельних поземельних книг на земельні ділянки, даних витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та даних робочих проектів землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель земельні ділянки з кадастровими номерами: 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407;5325481600:00:001:0419;5325481600:00:001:0417;5325481600:00:001.0415;5325481600:00:001:0408;5325481600:00:001:0412;5325481600:00:001:0405;5325481600:00:001:0410;5325481600:00:001:0418;5325481600:00:001:0409;5325481600:00:001:0414 віднесені до категорії земель «Землі сільськогосподарського призначення» із цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» та представлені з видом угідь-пасовищами

По четвертому питанню

Дослідженням встановлено, що згідно правовстановлюючих документів та даних Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами: 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407;5325481600:00:001:0419;5325481600:00:001:0417;5325481600:00:001.0415;5325481600:00:001:0408;5325481600:00:001:0412;5325481600:00:001:0405;5325481600:00:001:0410;5325481600:00:001:0418;5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414 сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства перебувають у приватній власності ТОВ «ЗЕЛЕНД».

Відповідно до вимог Кодексу України про надра для видобутку піску на зазначених земельних ділянках власнику на підставі ст.20 Земельного кодексу України потрібно замовити розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною категорії земель та виду цільового призначення, а саме: із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

Після погодження та затвердження вище вказаних проектів землеустрою відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п. п 116-134 Порядку ведення Державного земельного кадастру потрібно внести зміни (стосовно категорії, цільового призначення та виду угідь) до бази даних Державного земельного кадастру та отримати витяг з Державного земельного кадастру.

По п`ятому питанню

Надані на дослідження копії 4-х робочих проектів землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель не є проектами землеустрою зі зміною цільового призначення;

- висновок експерта №1609 за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи від 17.10.2022 (а.с.214-227, т. 5), згідно якого факт зняття, перенесення верхніх шарів ґрунту, видобуток корисних копалин місцевого значення на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5325481600:00:001:0406;5325481600:00:001:0407;5325481600:00:001:0419;5325481600:00:001:0417;5325481600:00:001.0415;5325481600:00:001:0408;5325481600:00:001:0412;5325481600:00:001:0405;5325481600:00:001:0410;5325481600:00:001:0418;5325481600:00:001:0409; 5325481600:00:001:0414 документально підтверджується.

По другому питанню

Недотримання вимог нормативних актів з охорони навколишнього природного середовища, у досліджуваному випадку полягає у наступному:

користування надрами за відсутності спеціального дозволу на надра та гірничого відводу, що є недотриманням вимог ст. 19 Кодексу України про надра;

використання не за цільовим призначенням земельних ділянок, що є недотриманням вимог ст. 91 Земельного кодексу України;

знятті та перенесенні ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) при відсутності спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, як це передбачено ст. 168 Земельного кодексу України.

По третьому питанню

З технічної точки зору в причинному зв`язку з настанням досліджуваної події знаходиться власник (-ки) земельних ділянок.

По четвертому питанню

Зняття та перенесення верхнього шару ґрунту, видобуток корисних копалин місцевого значення на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0407;5325481600:00:001:0419;5325481600:00:001:0417;5325481600:00:001.0415;5325481600:00:001:0408;5325481600:00:001:0412;5325481600:00:001:0405;5325481600:00:001:0410;5325481600:00:001:0418;5325481600:00:001:0409;5325481600:00:001:0414 призвело до зміни рельєфу місцевості, зміни будови ґрунту, перемішування різних ґрунтових відмін та спричинило втрату родючості, здатності земельних ділянок задовольняти потреби рослин у факторах життя в достатніх кількостях для їх нормального розвитку; виведення земель з сільськогосподарського призначення, причинені та неможливого подальшого використання ділянок за цільовим призначенням; порушення структури ґрунту, втраті його фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також природного рослинного покриву, що в сукупності призвело до деградації земельних ділянок та створило небезпеки для довкілля;

- висновок експерта №13/2/219СЕ-20 за результатами судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів від 17.12.2020, згідно якого зразок, вилучений 09.11.2020, позначений слідчим як «зразок ґрунту №1», відноситься до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50 %) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватий глинистих часток. Зразок, вилучений 09.11.2020 року, позначений слідчим як «зразок ґрунт> №2», відноситься до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50 %) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток. Зразок, вилучений 09.11.2020 року, позначений слідчим як «зразок ґрунту №3», відноситься до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50 %) з низьким (від 1,0 до 3,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток. Зразок, вилучений 09.11.2020 року, позначений слідчим як «зразок ґрунту коричневого кольору», відноситься до сильнокарбонатної бурої глини. Також в наданому зразку присутні поодинокі грудочки важкосуглинистих сильнокарбонатних темно-сірих ґрунтів. Зразок, вилучений 09.11.2020 року, позначений слідчим як «зразок ґрунту чорного кольору», відноситься до важкосуглинистих сильнокарбонатних ґрунтів інтенсивно темно-сірого кольору (а.с.231-237, т.5);

- робочі проекти землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель (ділянок) з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0414; 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0409 (а.с.1-243, т.6);

- технічний звіт «Інженерно-геодезичні вишукування для обрахунку об`єму земляних мас на виробничій території за межами с. Зеленківка Полтавського району Полтавської області (а. с. 8-21, т.7);

- результати інженерно - геологічних вишукувань на земельній ділянці поблизу с. Зеленківка Полтавського району Полтавської області (а. с .22-38, т.7);

- підрахунок об`єму ґрунту (піску), видобутого із земельної ділянки поблизу с. Зеленківка Полтавського району Полтавської області (а. с. 53-55, т.7);

- протокол огляду місця події від 25.04.2021 земельної ділянки за межами в с. Зеленківка Чутівського району Полтавської області, в ході якого оглянуто жовтого кольору, що схожий на пісок (а.с.65-66, т.7);

- протокол огляду місця події від 17.01.2022 з фототаблицею відкритої території поблизу в с. Зеленківка Чутівського району Полтавської області, в ході якого відібрано зразки ґрунту, а саме кольорові зразки з двох інженерно-геологічних свердловин (а. с.75-81, т.7);

- протокол огляду від 15.06.2022 статті на головній сторінці Інтернет - видання «Полтавщина» із заголовком «У Чутівському районі через незаконний кар`єр з видобутку піску у місцевих селян у колодязях зникла вода», датована 29 жовтня 2020 року, 15:52 (а. с. 84-86 , т.7);

- висновок експерта №1893-1895/1896 за результатами комплексної судової гемологічної експертизи у кримінальному провадженні №12020170350000262 від 22.10.2021 (а. с. 87-93, т. 7), згідно якого матеріали, вилучені 09.11.2020, відповідно до висновку експерта №13/2/219СЕ-20 від 17.12.2020, відносяться до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток (об`єкт №1); до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток (об`єкт №2); до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (від 1,0 до 3%) вмістом пилуватих і глинистих часток (об`єкт №3), за своїми показниками відносяться до супісків. Матеріали, вилучені 09.11.2020, відповідно до висновку експерта №13/2/219СЕ-20 від 17.12.2020, (об`єкт №4) сильнокарбонатна бура глина відноситься до суглинків - відкладів, які тонкодисперсних частинок розміром менших з уламкового матеріалу фракцій більших за 0,01 мм., (об`єкт №5) важкосуглинистий сильнокарбонатний ґрунт інтенсивно темно - сірого кольору відносяться до суглинків.

По другому питанню:

Матеріал, вилучений 09.11.2020, відповідно до висновку експерта №13/2/219СЕ-20 від 17.12.2020, відноситься до різновиду олігоміктових пісків; середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток; до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток; до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (від 1,0 до 3%) вмістом пилуватих і глинистих часток; до сильнокарбонатної бурої глини; до важкосуглинистих сильнокарбонатних ґрунтів інтенсивно темно - сірого кольору, згідно постанови КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12.12.1994 р. №827 (у редакції постанова КМУ від 28.12.2011 р. №1370), і Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ затвердженої наказом ДЗК №263 від 17.12.2004 р., супіски та суглинки входять в перелік корисних копалин місцевого значення.

По третьому питанню.

Ринкова вартість матеріалу вилученого 09.11.2020, який відповідно до висновку експерта №13/2/219СЕ-20 від 17.12.2020, відноситься до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток; до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (менше 1,0%) вмістом пилуватих і глинистих часток; до різновиду олігоміктових пісків середньої крупності (фракція крупніше 0,25 мм > 50%) з дуже низьким (від 1,0 до 3%) вмістом пилуватих і глинистих часток; до сильнокарбонатної бурої глини; до важкосуглинистих сильнокарбонатних ґрунтів інтенсивно темно - сірого кольору станом на жовтень-грудень 2020 року становить 69,00 грн. (шістдесят дев`ять грн.) за тону враховуючи ПДВ;

- поземельні книги земельних ділянок з кадастровими номерами 5325481600:00:001:0419; 5325481600:00:001:0408; 5325481600:00:001:0410; 5325481600:00:001:0414; 5325481600:00:001:0406; 5325481600:00:001:0417; 5325481600:00:001:0412; 5325481600:00:001:0418; 5325481600:00:001:0407; 5325481600:00:001:0415; 5325481600:00:001:0405; 5325481600:00:001:0409 (а. с.104-239 , т. 7).

Під час судового розгляду судом було поставлено на обговорення питання звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України (в редакції від 19.12.2019) на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України (в редакції від 19.12.2019), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 відповідно до ст.12 КК України, відноситься до кримінального проступку, та з дня його вчинення пройшло більше трьох років, що відповідно до ст.49 КК України є підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності.

Водночас суд вказує, що оскільки закон не пов`язує можливість застосування правил ч.1 ст.49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття кримінального провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

В судовому засіданні судом було роз`яснено ОСОБА_3 умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.

Разом з тим в судовому засіданні обвинувачений та його захисник не дали згоду на закриття зазначеного кримінального провадження за ч. 1 ст. 254 КК України (в редакції від 19.12.2019), у зв`язку із закінченням строків давності, наполягаючи на невинуватості у його скоєнні.

Зважаючи на позицію захисту, суд продовжив розгляд справи в загальному порядку.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, обвинуваченого та свідків, дослідивши докази, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні, оскільки в ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що обвинуваченим ОСОБА_3 було вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України.

Так відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з частиною 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно зі статтею 84 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до статей 91, 92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.

Згідно з частиною 1 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 150 справи «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року Європейський Суд зазначив, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, чи винна особа у вчиненні кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, та в разі недоведеності її винуватості - ухвалити виправдувальний вирок.

При цьому судовим розглядом встановлено, що на переконання суду стороною обвинувачення не надано належних доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Наданими процесуальними документами фактично було лише зафіксовано наслідки проведених невідомою (- ими) особою (особами) певних робіт на земельних ділянках(далі по тексту - земельні ділянки):

5325481600:00:001:0419;

5325481600:00:001:0408;

5325481600:00:001:0410;

5325481600:00:001:0414;

5325481600:00:001:0406;

5325481600:00:001:0417;

5325481600:00:001:0412;

5325481600:00:001:0418;

5325481600:00:001:0407;

5325481600:00:001:0415;

5325481600:00:001:0405;

5325481600:00:001:0409.

Жоден процесуальний документ чи будь-які показання допитаних свідків, що досліджені в судовому засіданні, не містять фактичних даних про те, що особисто обвинувачений ОСОБА_3 вчинив об`єктивну сторону нижчезазначених інкримінованих йому прокурором суспільно-небезпечних діянь, а саме:

- за ч. 2 ст. 239-1 (в редакції від 18.02.2016) Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи для довкілля;

- за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції від 18.02.2016) - Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення ;

- за ч. 1 ст. 254 КК України (в редакції від 19.12.2019) Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.

Більш того, стороною обвинувачення не надано доказів не тільки особистих активних протиправних дій з боку ОСОБА_3 а й не доведено надання ним вказівок іншим особам щодо незаконних дій на земельних ділянках в інкримінований згідно обвинувального акту період з травня 2020 року по листопад 2020 року.

Наявність у власності обвинуваченого земельних ділянок та замовлення чотирьох проектів землеустрою з поліпшення сільськогосподарських угідь та рекультивації порушених земель, без надання інших доказів, не презюмує наявність вини гр. ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому діянь за вищевказаними статтями.

Посилання прокурора на підтвердження вини ОСОБА_3 на наявні розроблені проекти землеустрою та підписані у них письмові заяви ОСОБА_3 про дозвіл на зняття та переміщення ґрунту(а.с.62,120, 121,172,233 т.6) є хибними, адже вказані заяви, по перше написані до невідомих адресатів «в компетентні органи, всім кого стосується» без зазначення дати їх вчинення. По друге, поряд із заявами у проектах наявні підписані договори про надання послуг з поліпшення сільськогосподарських угідь від 01.05.2020 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Лейківпісок»(а.с.60-61, 122-123,179-180,234-235 т.6), в яких взагалі не визначений строк виконання робіт з поліпшення, при фіксуванні строку дії договору до 31.12.2021 року.

Під час судового засідання суду не надано будь-яких доказів виконання вказаних догорів ТОВ «Лейківпісок» та проведення поліпшення земельних ділянок гр. ОСОБА_3 .

При цьому варто зауважити, що замовлення обвинуваченим проектів землеустрою є законною дією в рамках проведення господарської діяльності.

Підводячи підсумки під аналізом доказів, суд вважає, що при наявних доказах та за наявними встановленими обставинами і фактами визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України, неможливо. Жоден свідок не вказав на обвинуваченого як на особу, що вчиняла незаконні дії або яка безпосередньо давала вказівки на вчинення таких дій третіми особами. Документи, що досліджені судом під час розгляду кримінального провадження, також не підтверджують даних обставин.

Приймаючи таке рішення, суд враховує, що на обвинуваченому не лежить обов`язок представляти виправдувальні докази, він має повне право обмежитися лише послабленням обвинувальних доказів. Досить, якщо він покаже, що обвинувальні докази не тільки не представляють достовірності, але навіть високу ймовірність. Навпаки, держава в особі державного обвинувачення повинна доказати винність обвинуваченого. Всі сумніви у винності обвинуваченого тлумачаться на його користь.

На підставі викладеного, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення в частині, що стосується вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях, а з урахуванням стабільної позиції обвинуваченого про те, що він не вчиняв зазначених кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги вимоги ст. 62 Конституції України, суд доходить висновку, що належних, достатніх та допустимих доказів на спростування його тверджень стороною обвинувачення не було надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх переконливих доказів вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України, а тому його необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень(об`єктивної сторони).

В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винним ОСОБА_3 за ч.1 ст.254(в редакції від 19 грудня 2019 року), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240( в редакції від 18 лютого 2016 року), ч. 2 ст. 286-1 КК та призначити йому покарання у виді: за ч. 2 ст. 239-1 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі; за ч.2 ст.240 КК України у виді 3(трьох) років позбавлення волі; за ч.2 ст.286-1 КК України у виді 5(п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6(шість) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6(шість) років.

Провадження за ч.1 ст.254 КК України закрити та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ч.1 ст.49 КК України. Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, зокрема: автомобіль, велосипед та ліхтарик повернути власникам, а оригінали медичних карток у медичний заклад за належністю. Стягнути з обвинуваченого всі заявлені до відшкодування судові витрати (3269грн.+51483грн.+20593,20грн.+13213,90грн.+1510,24грн.+1510,24грн.+1510,24грн.+1132,68грн.+27371,65грн.=121 594,20грн.), задовольнити цивільні позови, заявлені прокурором в інтересах Чутівської селищної ради, Державної екологічної інспекції Центрального округу на суму 667 910,39грн. та 99 560 028грн. та позов прокурора в інтересах Чутівської селищної ради та Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення на суму 15 554,90 грн. та 57 710,01 грн.

Потерпіла ОСОБА_15 по епізоду за ч. 2 ст. 286-1 КК України в поданій нею письмовій заяві(а.с.190 т.2) просила суду призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання та звільнити його від його відбуття зі встановленням іспитового строку без позбавлення права керувати т/з, також просила залишити її цивільний позов без розгляду по причині добровільного відшкодування обвинуваченим всіх витрат.

У свою чергу обвинувачений та його захисники не погодились із покаранням запропонованим прокурором та просили суд перекваліфікувати інкриміноване правопорушення з ч.2 ст. 286-1 КК України(зважаючи на відсутність кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння) на ч. 2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілому. За пред`явленим ОСОБА_3 обвинуваченням ч.1 ст.254(в редакції від 19 грудня 2019 року), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240( в редакції від 18 лютого 2016 року) виправдати по причині відсутності складу злочину(об`єктивної сторони правопорушення). Остаточно призначити ОСОБА_3 покарання з врахуванням наявності декількох пом`якшуючих обставин і відсутності обтяжуючих обставин у виді мінімального позбавлення волі з іспитовим строком згідно ст.ст.75,76 КК два роки та покладанням відповідних обов`язків судом, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом. Цивільні позови, що стосуються епізодів за ч.1 ст.254(в редакції від 19 грудня 2019 року), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240( в редакції від 18 лютого 2016 року) КК України - залишити без розгляду у зв`язку з виправданням обвинуваченого, а цивільний позов у епізоді за ч. 2 ст. 286-1 КК України залишити без розгляду у зв`язку з відмовою потерпілої від його розгляду по суті.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування збитків потерпілому за епізодом ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.67 КК України, не встановлено.

Відповідно до ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

За ч.1ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У ч.2 ст.65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого виду покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Апеляційний суд уважає, що такий же принцип застосовується і в ході вирішення питання про порядок відбування покарання, зокрема, щодо можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, разом з цим, з огляду на положення ст.75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення обвинуваченого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, при цьому, суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Суворо індивідуальний підхід при призначенні покарання забезпечує застосування оптимальної моделі кримінального покарання, як щодо осіб, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, не стають на шлях виправлення, вчинили умисні злочини, так і щодо осіб, які вперше вчинили кримінальні правопорушення з необережною формою вини.

Дотримання ж загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини, захистом інтересів держави й суспільства.

Ураховуючи викладені вище дані щодо вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особи та посткримінальної поведінки, думки потерпілої, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, проте в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, який буде необхідним і достатнім стимулюючим засобом правослухняної поведінки останнього, а тому суд доходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді 3(три) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три) роки. На підставіст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3(три) роки і покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1-3 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При призначенні додаткового покарання суд враховує позицію Верховного Суду у справі №702/301/20, де в постанові від 04.09.2023 було зазначено наступне:

«…Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об`єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.»

Отже, оскільки суд при призначенні основного покарання звільняє обвинуваченого від його реального відбуття, з метою усвідомлення ОСОБА_3 вчиненого ним правопорушення, суд вважає за доцільне застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Щодо заявлених цивільних позовів.

Крім того, прокурором в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків в якому, прокурор просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації витрати на лікування потерпілого ОСОБА_8 у сумі 57710,01 грн.

В обґрунтування цивільного позову прокурор посилається на те, що державі в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації завдано матеріальну шкоду у сумі 57710,01 грн у зв`язку з витратами на лікування потерпілого, що підтверджується відповідною довідкою-розрахунку лікарні.

Крім того прокурором в інтересах держави в особі КНП «Чутівська центральна лікарня» заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків в якому, прокурор просить стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Чутівської селищної ради Полтавської області витрати на лікування потерпілого ОСОБА_8 у сумі 15554,90 грн.

В обґрунтування цивільного позову прокурор посилається на те, що державі в особі в особі Чутівської селищної ради Полтавської області завдано матеріальну шкоду у сумі 15554,90 грн у зв`язку з витратами на лікування потерпілого, що підтверджується відповідним розрахунком лікування хворого.

Обвинувачений зазначені цивільні позови визнав в повному обсязі.

Вирішуючи цивільний позов прокурора у відповідності до ст.ст. 128, 129 КПК України суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.3ст.128КПК Україницивільний позовв інтересахдержави пред`являєтьсяпрокурором.Цивільний позовможе бутиподаний прокуророму випадках,встановлених законом,також вінтересах громадян,які черезнедосягнення повноліття,недієздатність абообмежену дієздатністьнеспроможні самостійнозахистити своїправа. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 статті 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Судом встановлено, що після ДТП з 12.09.2022 по 05.10.2022 потерпілий ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії та в нейрохірургічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» і на його лікування даним закладом було витрачено 57710,01 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком лікарні №04-04/588 від 20.02.2023(а.с.74-76 т.4).

Разом з тим судом встановлено, що згідно розрахунку понесених витрат на лікування ОСОБА_8 у КНП «Чутівська ЦЛ», де останній перебував у період з 05.10.2022 по 28.10.2022, розмір витрат становить 15554,90 грн, що підтверджується розрахунком вартості лікування хворого та зафіксовано у листі КНП «Чутівської ЦЛ» №325 від 09.02.2023 (а.с.71,72 т.4).

Враховуючи вищевикладене, заявлені прокурором цивільні позови про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 57710,01 грн. та 15554,90 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_15 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження після подання вищезазначеного цивільного позову потерпілою ОСОБА_15 до суду подано також заяву, у якій вона просила залишити даний цивільний позов без розгляду у зв`язку з відшкодуванням ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди (а.с.190, т.2).

У зв`язку з вищевказаним, зважаючи на подану заяву потерпілої, суд доходить висновку про залишення без розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_15 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Крім того відповідно до вимог частини 3 статті 129 КПК України цивільні позови підлягають залишенню без розгляду в частині пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1 та ч. 2 ст. 240(в редакції від 18.02.2016) КК України, оскільки за вказаними статтями особу було виправдано.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

У відповідності до листа ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» №15/06-2/5437 від 16 вересня 2022 року (а.с.190 т.3) ОСОБА_3 перерахував кошти як запобіжний захід(застава) згідно ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 15.09.2022 року у розмірі 104000(сто чотири тисячі) 00 грн. Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 належним чином виконував покладені на нього судом процесуальні обов`язки, то відповідно до ч.11 ст.182 КПК України внесена ним застава підлягає поверненню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно, скасувати, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні за епізодом ч.2 ст.286-1 КК України, які складають 1510,24 грн за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, 1510,24 грн за проведення судової транспортно - трасологічної експертизи, 1510, 24 грн за проведення транспортно - трасологічної експертизи, 1132,68 грн за проведення судової інженерно-транспортної експертизи, 27371, 65 грн за проведення комплексної судової авто технічної транспортно - трасологічної експертизи, експертизи відео-звукозапису, фототехнічної експертизи, слід стягнути з обвинуваченого.

Понесені процесуальні витрати по стягненню з обвинуваченого за епізодами ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України, на підставі вимог частини 2 статті 124 КПК України не підлягають стягненню у зв`язку з виправданням останнього.

Керуючись статтями 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3(три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3(три) роки і покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1-3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254 (в редакції від 19.12.2019), ч. 2 ст. 239-1, ч. 2 ст. 240 (в редакції від 18.02.2016) КК України, та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень.

Повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 104 000(сто чотири тисячі) 00 грн., яка була внесена ним на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області UA 398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати: 1510 (одну тисячу п`ятсот десять) грн 24 коп за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, 1510 (одну тисячу п`ятсот десять) грн 24 коп за проведення судової транспортно - трасологічної експертизи, 1510 (одну тисячу п`ятсот десять) грн 24 коп за проведення транспортно - трасологічної експертизи, 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн 68 коп за проведення судової інженерно-транспортної експертизи, 27371 (двадцять сім тисяч триста сімдесят одну) грн 65 коп за проведення комплексної судової автотехнічної транспортно - трасологічної експертизи, експертизи відео-звукозапису, фототехнічної експертизи.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 у сумі 57 710,01 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь держави особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної військової адміністрації (отримувач - КП «ПОКЛ ім.. Скліфософського ПОР», р/р UA 743052990000026007011206402 в АТКБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 01999106, ІПН 019991016011, Св-во ПДВ №100064861) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_8 у сумі 57 710 (п`ятдесят сім тисяч сімсот десять) грн 01 коп.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КНП «Чутівська центральна лікарня» про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 у сумі 15 554,90 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь держави особі Чутівської селищної ради Полтавської області (отримувач КНП «Чутівська центральна лікарня», код ЄДРПОУ 01999537, МФО 305299 Полтавський ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», р/р НОМЕР_3 ) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_8 у сумі 15 554 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 90 коп.

Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Чутівської селищної ради Полтавської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 667 910,39 грн. - залишити без розгляду.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 99 560 028 грн. - залишити без розгляду.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно: автомобіль «ВАЗ 212140», д.н.з. НОМЕР_4 , зеленого кольору, велосипед «Україна» чоловічого типу блакитного кольору, металевий ліхтарик «BL-К843-T6» сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію ТЗ «ВАЗ 212140», д.н.з. НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , посвідчення водія серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 19 вересня 2022 року - скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2021 року: - земельні ділянки з кадастровими номерами:

5325481600:00:001:0419;

5325481600:00:001:0408;

5325481600:00:001:0410;

5325481600:00:001:0414;

5325481600:00:001:0406;

5325481600:00:001:0417;

5325481600:00:001:0412;

5325481600:00:001:0418;

5325481600:00:001:0407;

5325481600:00:001:0415;

5325481600:00:001:0405;

5325481600:00:001:0409;

- скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно на підставі ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 06 червня 2022 року:

- земельні ділянки з кадастровими номерами:

5325455300:00:004:0791

5325484200:00:003:0752

5325484200:00:003:0735

5325484200:00:003:0750

5325484200:00:003:0753

5325484200:00:003:0754

5325455300:00:005:0593

5325455300:00:005:0124

5325455300:30:009:0047

- на частки квартири, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- громадський будинок кафе за адресою: АДРЕСА_3 ;

- транспортні засоби ВАЗ 212140 д.н.з. НОМЕР_7 , вантажний автомобіль КАМАЗ 55102, д.н.з. НОМЕР_8 , та причіп НЕФАЗ 8560, д.н.з. НОМЕР_9 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 ,

- скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- автомобіль «ВАЗ 212140», д.н.з. НОМЕР_4 , зеленого кольору, свідоцтво про реєстрацію ТЗ «ВАЗ 212140», д.н.з. НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , посвідчення водія серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3 ;

- велосипед «Україна» чоловічого типу блакитного кольору, металевий ліхтарик « BL-К843-T6» сірого кольору, повернути ОСОБА_8 ;

- відеозапис формату «MP4» під назвою 0-02-05-688d0664d9e22а9394dd66ddad5bec1f7cecc55c978cb4733f39dcf25d0108b_c6bb363e ємністю 17179 КБ, який знаходиться в пам`яті компакт-диску типу DVD-R без маркування з написом «Школа»-p, зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- три зразки ґрунту сірого кольору, один зразок ґрунту коричневого кольору та один зразок ґрунту чорного кольору; два зразки ґрунту сірого кольору та два зразки ґрунту чорного кольору; ґрунт жовтого кольору, який за своїми зовнішніми ознаками та консистенцією схожий на пісок загальним об`ємом близько 90 куб м- знищити;

- робочі проекти землеустрою щодо поліпшення с/г угідь та рекультивації порушених земель (ділянок) з кадастровими номерами:

5325481600:00:001:0419;

5325481600:00:001:0408;

5325481600:00:001:0410;

5325481600:00:001:0414;

5325481600:00:001:0406;

5325481600:00:001:0417;

5325481600:00:001:0412;

5325481600:00:001:0418;

5325481600:00:001:0407;

5325481600:00:001:0415;

5325481600:00:001:0405;

5325481600:00:001:0409 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- копії поземельних книг земельних ділянок з кадастровими номерами :

5325481600:00:001:0419;

5325481600:00:001:0408;

5325481600:00:001:0410;

5325481600:00:001:0414;

5325481600:00:001:0406;

5325481600:00:001:0417;

5325481600:00:001:0412;

5325481600:00:001:0418;

5325481600:00:001:0407;

5325481600:00:001:0415;

5325481600:00:001:0405;

5325481600:00:001:0409- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1


Суд	Чутівський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення	13.02.2025
Оприлюднено	14.02.2025
Номер документу	125121078
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти довкілля Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель