Рішення

від 03.02.2025 по справі 185/11698/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/11698/24

Провадження № 2/185/1480/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання Мінарської О.А., представника позивача адвоката Ковальової Л.В., представника відповідача адвоката Якимовича О.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень шляхом оголошення доган, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області в якому просила суд : скасувати наказ КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня» РМР № 1 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » виданий 12.08.2024 року; скасувати наказ КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня» РМР «Про оголошення догани ОСОБА_1 » № 2 виданий 18.09.2024 року; відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

У обґрунтування позову позивачка зазначила, що з 01.02.2024 року по теперішній час вона працює на посаді лікаря-дерматовенеролога амбулаторно-поліклінічного відділення Центру відновного лікування та реабілітації КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області. 12.08.2024 року відповідачем було видано наказ №1 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » яким їй було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, «що виразилося у залишенні без погодження з керівництвом закладу не тільки робочого місця а і будівлі лікувального закладу 31.07.2024 року о 17.35 що призвело до ненадання лікарської допомоги пацієнту, який звернувся за медичною допомогою та спробою ОСОБА_1 ввести в оману керівництво лікувального закладу щодо залишення будівлі лікувального закладу. 18.09.2024 року відповідачем видано наказ № 2 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », яким її притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани «за порушення трудової дисципліни, порушення абз. 3 п. 2,7 Етичного кодексу лікаря України, що виразилося у наданні та пособництві при написанні скарги її пацієнтом ОСОБА_2 , яка носить провокативний характер і направлена на дестабілізацію нормальних трудових відносин в колективі Центру відновного лікування та реабілітації КНП «РЦМЛ РМР. Також будучи у відпустці з 19.08.2024 по 28.08.2024 без погодження з керівництвом закладу свідомо опублікувала у месенджері Telegram, в якому створено чат для вирішення виробничих питань зазначену скаргу, яка містить нецензурну лайку. Із наказами позивач не згодна вважає їх протиправними, виданими без достатніх підстав.

У наказі № 1 відповідач означив дисциплінарний проступок як залишення робочого місця і будівлі лікувального закладу без погодження з керівництвом о 17.35 год. В описовій частині вказано спроба ввести в оману керівництво щодо залишення будівлі лікувального закладу. Згідно трудового розпорядку її робочий день на момент інкримінованого проступку тривав з 10.40 до 19.00. Однак о 15.04 год. у Харківській області було оголошено повітряну тривогу яка була скасована 18.02 год та тривала 2.58 год, саме у цей час вона покинула робоче місце і приміщення лікувального закладу, оскільки укриття за фактичним місцем розташування КНП «РЦМЛ» не передбачено та не обладнано. Найближче укриття знаходиться на станції метро Метробудівників відстань до якого приблизно 250 м. Отже фактично їй оголошено догану за відсутність на робочому місці не враховуючи час повітряної тривоги. «Спроба ввести в оману керівництво лікувального закладу щодо залишення будівлі лікувального закладу» взагалі не охоплюється поняттям дисциплінарного проступку чи порушення трудової дисципліни.

У наказі № 2 відсутня дата вчинення нею дисциплінарного проступку. Крім того, відповідач у преамбулі оскаржуваного наказу посилався на порушення нею абз. 3 п. 2.7 п. 8.1 Етичного кодексу лікаря України, а у описовій частині на абз. 3 п. 2.7 Етичного кодексу лікаря України. Абз. 3 п. 2.7 передбачає що лікар не повинен займатися недобросовісною рекламою і дозволяти використовувати своє ім`я та висловлювання з метою реклами недостовірної медичної інформації. Що саме мав на увазі відповідач в контексті притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не зрозуміло.

Вважає,що оскаржуванінакази немістять визначенняякі самедисциплінарні проступкинею вчинені,не зазначеноконкретних обставин,зокрема вчому самепроявилося невиконанняпосадових обов`язківлікаря дерматовенеролога яківимоги посадовоїінструкції чито стандартумедичної допомогинею порушені,що сталоприводом длязастосування догани.

Ухвалою від 04.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, де зазначив, що обставини викладені позивачкою у позові спростовуються її ж поясненнями де вона зазначила, що покинула робоче місце о 18.45 в той час коли повітряна тривога вже закінчилася. Крім того, відсутність позивачки на робочому місці призвела до ненадання нею лікарських послуг відвідувачу який прибув для отримання консультації. Що саме завадило позивачці після закінчення тривоги прибути на робоче місце та надати пацієнту медичну допомогу позивачем не зазначено. Позивачка була ознайомлена з Правилами внутрішнього трудового розпорядку і повинна була їх виконувати, але свідомо не виконувала, тому накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням норм законодавства саме за порушення трудової дисципліни та внутрішнього трудового розпорядку.

Щодо обставин які булі підставою винесення наказу № 2. 27.08.2024 року о 16.40 ОСОБА_2 прибув до поліклініки на реабілітаційні процедури, однак його облаяв «нецензурною» лайкою працівник лікарні. ОСОБА_2 написав скаргу та просив вжити заходів до працівників поліклініки. Текст скарги в чаті Telegram опублікувала позивач та зазначила, що будучи у відпустці до неї надходять скарги від пацієнтів, від себе особисто просить керівництво вжити найсуворіших заході щодо поведінки працівників. Скарга ОСОБА_2 була подана до адміністрації закладу 29.08.2024 о 17.30 при поданні скарги скаржник усно пояснив, що написав скаргу за порадою знайомого лікаря дерматовенеролога ОСОБА_1 . Йому було запропоновано прийти до медустанови і бути присутнім при розгляді його скарги, впізнати особу який нагрубив йому та пояснити яким чином його скарга опинилася у лікаря ОСОБА_1 однак ОСОБА_2 до лікарні не з`явився, його скарга була залишена без задоволення. Відповідно до посадової інструкції лікаря дерматовенеролога у позивачки відсутні повноваження на отримання і передачу скарг пацієнтів на неправомірні дії/бездіяльність інших працівників лікарні і направляти їх до адміністрації підприємства. Відповідно до абз. 3 п. 2.7 Етичного кодексу, лікарю заборонено брати участь у змові з лікарями, фармацевтами, представниками медичної та фармацевтичної промисловості, іншими фізичними особами чи юридичними особами з метою отримання незаконного прибутку. Вважає, що в даному випадку прибуток може бути і моральний (виставити себе як поборника захисту пацієнтів; спроба очорнити своїх колег та ін.). Працівники КНП «РЦМЛ» сприйняли розміщення в чаті скарги ОСОБА_1 як спробу очорнити колег по роботі та внести розкол між працівниками трудового колективу. Вважає, що зі сторони позивача є свідоме порушення трудової дисципліни.

Представник позивача надала відповідь на відзив, зазначила що жодних доказів звернення пацієнта за медичною допомогою під час відсутності ОСОБА_1 на роботі немає. Запис на консультацію до лікаря здійснюється через Систему електронної охорони здоров`я (e-Health). 31.07.2024 на прийом до лікаря ОСОБА_1 було записано дві особи, одна з 15.40 до 16.00 год., друга з 16.20 до 16.40 год. Запису на інший час у цей день не було, що підтверджується скрінкопією (e-Health). Крім того, наданого відповідачем графіку роботи на липень 2024 року, лікар дерматовенеролог ОСОБА_1 31.07.2024 працювала з 10.37 год до 17.19 год. Повітряна тривога у місті Харкові у зазначений день була оголошена з 15.04 год по 18.02 год, що охоплюється закінченням робочого часу лікаря дерматовенеролога. За табелем обліку робочого часу осіб, які мають внутрішнє сумісництво, лікар ОСОБА_1 31.07.2024 за графіком внутрішнього сумісництва мала працювати з 17.19 по 19.00 год. За умови внутрішнього сумісництва робота виконується на тому самому підприємстві (працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час). Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується у відповідності до фактично відпрацьованого часу. Отже не зрозуміло яке порушення трудової дисципліни «що виразилося у залишенні без погодження з керівництвом закладу не тільки робочого місця, але і будівлі лікувального закладу 31.07.2024 о 17 годині 35 хвилин», було вчинено було ОСОБА_1 , робочий час якої 31.07.2024 закінчився о 17.19 год., та ще й під час оголошеної та триваючої у м. Харкові повітряної тривоги. У оспорюваному наказі № 2 не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків, а зазначення періоду - будучи у відпустці з 19.08.2024 по 28.08.2024, взагалі унеможливлює застосування поняття «порушення трудової дисципліни», оскільки порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, а під час відпустки виконання трудових обов`язків зупиняється.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Ковальова Л.В. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі посилаючись на доводи викладені у позові, відповіді на відзив та на свої пояснення надані в судовому засіданні.

Представник відповідача адвокат Якимович О.В. в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на доводи викладені у відзиві.

Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 31.01.2024 наказом в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області № 27/к, ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-дерматовенеролога амбулаторно-поліклінічного відділення Центру відновного лікування та реабілітації з 01.02.2024 за основним місцем роботи на ставку з посадовим окладом згідно штатного розпису. (а.с. 84)

12.08.2024 в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області Д. Шведовим видано наказ № 1 «Про оголошення догани ОСОБА_3 », яким оголошену догану ОСОБА_1 , лікарю - дерматовенерологу амбулаторно-поліклінічного відділення Центру відновного лікування та реабілітації за порушення трудової дисципліни, що виразилася у залишенні без погодження з керівництвом закладу не тільки робочого місця але і будівлі лікувального закладу 31.07.2024 року о 17.35 год, що призвело до ненадання лікарської допомоги пацієнту, який звернувся за медичною допомогою та спробі ОСОБА_1 ввести в оману керівництво лікувального закладу щодо часу залишення будівлі лікувального закладу. (а.с. 13)

Підставами винесення наказу зазначено: доповідна записка молодшої медичної сестри ОСОБА_4 ; пояснювальна записка медичного реєстратора Н. Бандуристової; доповідна записка завідуючого амбулаторно-поліклінічного відділення ОСОБА_5 ; дані електронної системи приходу і уходу працівників підприємства; пояснювальна записка лікаря-дерматовенеролога ОСОБА_1 .

Згідно доповідної записки молодшої медичної сестри ОСОБА_4 , 31.07.2024 року на момент прибирання кабінету дерматовенеролога приблизно о 18 годині лікаря вже не було на робочому місці. В цей час в кабінет заходила реєстратор шукаючи лікаря для проведення консультації пацієнту що прийшов до лікаря. (а.с. 82)

Відповідно до пояснювальної записки медичного реєстратора Н. Бандуристової, 31.07.2024 звернувся пацієнт з направленням до дерматовенеролога з проханням отримати консультацію лікаря в цей день. Піднявшись до лікаря в кабінет приблизно о 18 годині, лікаря не було на робочому місці, вимушена була відмовити пацієнту. (а.с. 81)

Згідно доповідної записки завідуючого амбулаторно-поліклінічного відділення ОСОБА_5 , 31.07.2024 лікар дерматовенеролог о 17.35 самовільно залишила своє робоче місце, не попередивши керівництво лікарні. За графіком роботи, лікар повинна працювати в цей день до 19.00 год включно. Ним були отриманні пояснення від медичного персоналу та лікаря та за допомогою цифрових технологій встановлено що лікар дерматовенеролог покинула робоче місце о 17.35 що відрізняється від її пояснень. (а.с. 81)

В пояснювальній записці лікар дерматовенеролог пояснила, що 31.07.2024 пішла з роботи о 18.45 у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою. (а.с. 80)

За даними Інтернет ресурсу повітряна тривога в Харківській області була оголошена 31.07.2024 з 15.04 год до 18.02 год і тривала 2 год 58 хв. (а.с.12)

За даними наданого відповідачем основним графіком роботи на липень 2024 року, лікар дерматовенеролог ОСОБА_1 31.07.2024 працює з 10 год. 37 хв. до 17 год. 19 хв. (а.с. 63)

За графікомроботи повнутрішньому сумісництву,31.07.2024лікар дерматовенеролог ОСОБА_1 працює з17год 19хв до19год 00хв. (а.с.64)

За умови внутрішнього сумісництва робота виконується на тому самому підприємстві (працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час). Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу. Отже, якщо для основного працівника діє графік роботи, зі встановленим часом початку та закінчення роботи, то для особи, яка виконує роботу на умовах внутрішнього сумісництва (це лише вид організації праці), така робота відображається в табелі обліку робочого часу (за фактом) та оплачується у відповідності до фактично відпрацьованого часу.

У ч.4 ст.43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципі пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, а ч.1 ст.14 вказаного Закону встановлено, що працівник зобов`язаний серед іншого дбати про особисту безпеку та здоров`я, а також про безпеку та здоров`я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

Статтею130Кодексу цивільного захисту Українипокладено на роботодавця обов`язок розробити план/інструкцію реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі ракетні обстріли та пов`язані із цим повітряні тривоги, які повинні містити, зокрема: дії персоналу після початку повітряної тривоги, маршрути евакуації персоналу в безпечні місця, його укриття в захисних спорудах цивільного захисту тощо. Такі план/інструкція мають бути доведені до відома працівників. Невжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки працівників може призвести до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності посадових осіб роботодавця, залежно від наслідків такої бездіяльності.

Як зазначає позивач у позові та підтвердив в судовому засіданні представник відповідача приміщення КНП «РЦМЛ» не має укриття. Найближче укриття знаходиться на станції метро Метробудівників.

Отже якщо на підприємстві укриття не передбачено, працівник має право покинути його територіюта вирушити до найближчого укриття в порядку, передбаченому планом реагування на надзвичайні ситуації, який затверджено на підприємстві, а якщо такий не затверджено самостійно приймати рішення, де укритися від ракетної атаки, дбаючи таким чином про особисту безпеку.

18.09.2024 наказом в.о. директора Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області Д. Шведовим № 2 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », оголошено догану ОСОБА_1 , лікарю-дерматовенерологу амбулаторно-поліклінічного відділення Центру відновного лікування та реабілітації за порушення трудової дисципліни, порушення абз. 3 п. 2.7 «Етичного кодексу лікаря України», що виразилося у наданні порад та пособництва при написанні скарги її пацієнтом ОСОБА_2 , яка носить провокативний характер і направлена на дестабілізацію нормальних трудових відносин в колективі «Центру відновного лікування та реабілітації» КНП «РЦМЛ» РМР Луганської області. Також будучі у відсутності з 19.08.2024 по 28.08.2024 без погодження з керівництвом закладу свідомо опублікувала у месенджері «Telegram», в якому створений час для вирішення виробничих питань, зазначену скаргу, яка містить нецензурну лайку. (а.с.14)

Підставами винесення наказу зазначені: доповідна записка завідуючого амбулаторно-поліклінічного відділення Центру відновного лікування та реабілітації ОСОБА_5 ; скріншоти даних розповсюджені в у месенджері «Telegram» у якому створений чат для вирішення виробничих питань від 28.08.2024; висновки щодо розгляду скарги ОСОБА_2 ; пояснювальна записка лікаря дерматовенеролога ОСОБА_3 .

Відповідно до доповідної О. Бурцева адміністрація КНП «РЦМП» не надавала повноважень лікарю дерматовенерологу ОСОБА_1 на прийом та отримання письмових скарг, заяв, тощо від пацієнтів. Однак нею було розповсюджено і викладено на телеграмканалі підприємства «КНП» РЦМЛ так названу скаргу від пацієнта. Окрім того, лікар ОСОБА_6 оприлюднила в медичному просторі персональні дані пацієнта та розповсюдила зміст заяви, яка містить ненормативну лексику. Зазначене вище підриває репутацію і опорочує ділові відносини в колективі. (а.с. 83)

З тексту скарги ОСОБА_2 , останній зазначає що спостерігається в поліклініці і ходить на реабілітаційні процедури. 27.08.2024 приїхав на реабілітаційну гімнастику до ОСОБА_7 на 16.40, однак чоловік середніх років, худорлявий у червоній сорочці грубо нецензурно сказав йому що поліклініка не працює і щоб він уходив. Просив вчити заходів до персоналу поліклініки. (а.с.84)

За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 , вказана скарга залишена без розгляду з підстав її необґрунтованості. (а.с. 78, 79)

Дерматовенеролог ОСОБА_1 в пояснювальній записці написала, що розмістила у групі скаргу пацієнта, щоб попередити про те, що такий пацієнт існує і він прийде до лікарні. (а.с. 83)

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Основним законом, який регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності є Кодекс законів про працю України.

Норма статті 147 КЗпП України визначає, що заходи стягнення, до яких законодавець відніс догану та звільнення, можуть бути застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини першоїстатті 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно достатті 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченістаттями 147-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже стосовно наказу № 1 від 12.08.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » судом встановлено, що у діях позивачки роботодавцем належним чином не встановлені ознаки дисциплінарного проступку, не з`ясовано наявність вини та в чому полягає порушення останньою трудової дисципліни, за умови закінчення її робочого часу о 17.19 год. під час оголошеної та триваючої у м. Харкові повітряної тривоги. Будь-якого зафіксованого доказу на підтвердження факту звернення пацієнта до лікаря дерматовенеролога за час її відсутності на робочому місці (П.І.Б. пацієнта, від якої установи видано направлення, стан пацієнта, чи передбачає термінове отримання консультації лікаря дерматовенеролога, час прибуття його до медичного закладу) суду не надано.

Щодо наказу № 2 від 18.09.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». як вбачається з наказу догану позивачці оголошено за порушення трудової дисципліни та порушення абзацу 3 п. 2.7 Етичного кодексу лікаря України.

Пункт2.7визначає,що лікармає правона матеріальнувинагороду своєїпраці у встановленомузаконом порядку, він повинензахищати право насправедливу оцінкуй оплатусвоєї праціз боку держави, уникатипринижень і фінансової дискримінації, працюючи в приватнихустановах іпід часприватної практики. Разомз тимлікар неповинен: брати участь у змові з лікарями, фармацевтами, представниками медичної та фармацевтичної промисловості, іншими фізичними чи юридичними особами з метою отримання незаконного прибутку.

Як пояснив у відзиві на позов представник відповідача під отриманням незаконного прибутку в даному випадку роботодавець мав на увазі отримання морального прибутку (виставити себе як поборника захисту пацієнтів; спроба очорнити своїх колег по роботі та на їх фоні виглядати такою собі зіркою справедливості та порядності; виставити себе на фоні інших як поборника спілкування без матюків). Більш того, на думку відповідача позивачка по справі вступила узмову з ОСОБА_2 з метою написання ним скарги на невідомого працівника лікарні з метою отримання морального прибутку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17 «при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення маєстосуватися лишетих обов`язків,які єскладовими трудовоїфункції працівникачи випливаютьз правилвнутрішнього трудовогорозпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Як далі зазначає Верховний Суд у вказаній постанові наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків.

Відповідно до п. 8.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області, порушенням трудової дисципліни зазначається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Трудові обов`язки лікаря дерматовенеролога прописані у розділі 2 «Завдання та обов`язки» Посадової інструкції.

Відповідальність лікаря дерматовенеролога передбачена розділом 4 Посадової інструкції, саме цим розділом посадової інструкції визначено перелік дій чи бездіяльності, за які лікар може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Жодне з положень цього розділу не міститься в підставах оскаржуваного наказу.

Крім того, у оскаржуваному наказі № 2 від 18.09.2024 не зазначено ні часу, ні місця вчинення дисциплінарного проступку, а так само того, в чому конкретно полягає порушення позивачкою трудових обов`язків. Вказаний наказ не містить посилань на відповідні пункти Положення, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку чи іншого локального акту по підприємству, норми якого (яких) порушено позивачкою. Наказ не містить фактичних та конкретних даних щодо причин накладення дисциплінарного стягнення, загальні формулювання, які жодним чином не мають відношення до трудової функції лікаря дерматовенепролога.

Більш того, позивачка притягнута відповідачем до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни із зазначенням : «будучи увідпустці з19.08.2024по 28.08.2024»,що взагаліунеможливлює застосуванняпоняття «порушеннятрудової дисципліни»,оскільки порушеннямтрудової дисципліниє невиконанняабо неналежневиконання працівникомпокладених нанього трудовихобов`язків,а підчас відпусткивиконання трудовихобов`язків зупиняється.

Формулювання роботодавця в описовій частині наказу підстав притягнення до відповідальності : «за порушення трудової дисципліни, порушення абз. 3 п. 2.7 «Етичного кодексу лікаря України», що виразилося у наданні порад тапособництва принаписанні скарги її пацієнтом ОСОБА_2 , яка носить провокативний характер і направлена на дестабілізацію нормальних трудових відносин в колективі «Центру відновного лікування та реабілітації» КНП «РЦМЛ» РМР Луганської області» взагалі виходять за межі трудового законодавства.

Таким чином, накази від 12.08.2024 за № 1 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » від 18.09.24 № 2 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » не відповідають вимогам трудового законодавства, склад дисциплінарного правопорушення не доведено, а тому вони є незаконними та підлягають скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно п. 1 ч. 3 цієї статті віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивачки здійснювала адвокат Ковальова Л.В. на підставі договору № 44-с про надання правової допомоги від 01.10.2024, додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 44-с від 01.10.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачкою послуг адвоката щодо надання правничої допомоги на суму 24800,00 грн., у зв`язку з чим з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню понесені витрати у вказаному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,отже звідповідача накористь позивачкипідлягає стягненнювитрати понесенінею посплаті судовогозбору врозмірі 2422,40грн.

Керуючисьст.ст.4,10,11-13,81,95,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень шляхом оголошення доган задовольнити.

Скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області «Про оголошення догани ОСОБА_1 » № 1 виданий 12.08.2024 року.

Скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області «Про оголошення догани ОСОБА_1 » № 2 виданий 18.09.2024 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме : витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок; витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 24800 (двадцять чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, а всього 27222 (двадцять сім тисяч двісті двадцять дві гривні) 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначеніст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено 13.02.2025 року.

Учасники справи:

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання за статусом ВПО : АДРЕСА_2 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області, ЄДРПОУ 01983683, юридична адреса: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 19, фактичне місцезнаходження та поштова адреса: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 98-Д.

Суддя С. Г. Юдіна