Рішення

від 14.02.2025 по справі 185/11698/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/11698/24

Провадження № 2-др/185/6/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області заяву представника позивача адвоката Ковальової Лариси Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень шляхом оголошення доган, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року у цивільній справі № 185/11698/24 позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень шляхом оголошення доган - задоволено в повному обсязі.

Скасовано накази Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області «Про оголошення догани ОСОБА_1 » № 1 від 12.08.2024 та № 2 від 18.09.2024. Стягнуто з КНП «РЦМЛ» РМР Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме : витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн.; витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 24800, 00 грн., а всього 27222, 40 грн.

У позовній заяві позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які остання очікувала понести у розмірі 40000 грн., з яких 24800 грн. сплачених за Договором про надання правничої допомоги та орієнтовну суму очікуваних витрат як гонорар адвоката за представництво в суді та підготовку процесуальних документів.

До ухвалення рішення по суті представником позивача було заявлено про надання доказів на підтвердження здійснених додаткових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

06 лютого 2025 року до Павлоградського міськрайонного суду надійшла заява представника позивача адвоката Ковальової Л.В. про ухвалення додаткового рішення.

Зазначена заява надіслана представником позивача до електронного кабінету КНП «РЦМЛ» РМР, доставлена 06 лютого 2025 року о 08.57 год.

Жодних заяв, клопотань від Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області до суду не надходило.

Нормамист. 270 ЦПК Українине передбачено обов`язкове повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 270, ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частиною 1 статті 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: копію Додатку № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 44-с від 01.10.2024 акт приймання передавання наданих послуг від 24.01.2025 на суму 25200, 00 грн.; квитанцію до приходного касового ордера № 44 (1) - с від 24.01.2025 на 25200,00 грн.; акт приймання передавання наданих послуг від 05.02.2025; квитанція до приходного касового ордера № 44 (2) с від 05.02.2025 на 5600, 00 грн. Загалом на суму 30800 грн.

Суд виходить з того, що ЄСПЛ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат,якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертійстатті 137 ЦПК Українитак і у частинах третій - п`ятійстатті 141 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипід час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Аналізуючи норми статей137,141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертійстатті 137 ЦПК України(а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони),але лише за клопотанням іншої сторони; 2)з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю абочастково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою, дев`ятоюстатті 141 ЦПК України(а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21та постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах третій - п`ятійстатті 141 ЦПК України.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно достатті 11 ЦПК Українисуд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням того, що рішенням суду від 03 лютого 2025 року по даній справі стягнуті з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 24800,00 грн., а відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить стягнути додаткові витрати на правничу допомогу в розмірі 30800,00 грн., що загалом буде становити 55600,00 грн., суд приходить до висновку що даний розмір не відповідає критеріям розумності.

Таким чином, виходячи з вищенаведених вимог законодавства, засад розумності і справедливості, судвизначає до стягнення суму додаткових витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., яка відповідає критерію розумності витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Доповнити резолютивну частину рішення за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень шляхом оголошення доган наступним абзацом:

Стягнути з Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Далі за текстом.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначеніст. 354 ЦПК України.

Додаткове рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С. Г. Юдіна