Ухвала

від 13.02.2025 по справі 759/3132/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 759/3132/22

провадження № 61-17117ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада

2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУНП у місті Києві), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, у розмірі 2 000 000 грн.

Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 10 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув з Державного бюджету України шляхом безспірного списання

ДКСУ коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 завдану незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду моральну шкоду у розмірі 344 000 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ГУНП у місті Києві оскаржили його в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд постановою від 27 листопада 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ГУНП у місті Києві залишив без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року залишив без змін.

30 грудня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ГУНП у місті Києві на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року.

Верховний Суд ухвалою від 13 січня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

14 січня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу ухвали Верховного Суду від 13 січня 2025 року.

Копія ухвали суду касаційної інстанції від 13 січня 2025 року направлена

ГУНП у місті Києві через систему «Електронний суд», документ доставлений до електронного кабінету заявника 16 січня 2025 року о 10:37:06, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа.

Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Покладення на ГУНП у місті Києві обов`язку щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі у справі є виконанням вимог

статті 392 ЦПК України.

Станом на 11 лютого 2025 року недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2025 року, не усунено.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги як неподаної особі, яка її подала,

з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави

(частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Заявник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 13 січня 2025 року, зокрема не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.

На час вирішення питання про прийняття до розгляду касаційної скарги

ГУНП у місті Києві на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 27 листопада 2024 року, будь-які заяви або клопотання від заявника засобами поштового зв`язку або через систему «Електронний суд» не надходили, недоліки касаційної скарги, визначені в ухвалі Верховного Суду

від 13 січня 2025 року, не усунено.

Строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчився 27 січня 2025 року (з урахуванням вихідних днів), місце знаходження заявника не відноситься до території, на якій проводяться (проводились) бойові дії, не є тимчасово окупованою територією і не знаходиться в оточенні.

Виходячи з того, що заявникові надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням обставин, які склалися у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, однак, заявник не проявив належної обачності в захисті своїх прав, не цікавився результатами розгляду касаційної скарги та не звертався із заявою про продовження строку для усунення вказаних недоліків засобами поштового/електронного зв`язку або через систему «Електронний суд», та враховуючи, що вимоги ухвали Верховного Суду від 13 січня 2025 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ГУНП у місті Києві на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 27 листопада 2024 року має бути визнана неподаною та повернута заявникові.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права.

Тому, повернення касаційної скарги не є порушенням права заявника на доступ до суду за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року вважати неподаною та повернути заявникові.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська