Ухвала

від 01.11.2024 по справі 208/1707/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/1707/24

№ провадження 4-с/208/17/24

УХВАЛА

Іменем України

01 листопада 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засіданні Грищенко О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім Альони Вадимівни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Фінвест Груп»,-

в с т а н о в и в:

06.03.2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Донець В.В. звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім Альони Вадимівни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Фінвест Груп».

В обґрунтування скарги посилається на те, що 28.12.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , було укладено Кредитний договір №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року.

З метою належного виконання грошових зобов`язань боржником за Кредитним договором №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року, між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №SR-303/167/2007 від 28.12.2007 року.

В подальшому, 29.06.2010 року, право грошової вимоги по Кредитному договору №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року та Договору поруки №SR-303/167/2007 від 28.12.2007 року було відступлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

У зв`язку з невиконанням умов Кредитного Договору ТОВ «ОТП Факторинг України» подало до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська позов щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Позов було задоволено і 18.09.2013 року судом видано виконавчі листи по справі №415/1479/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» 466939,69 грн. суму боргу за кредитним договором з урахуванням: залишку заборгованості за кредитом 50044,15 швейцарських франків, що станом на 19.12.2011 року (за курсом Національного банку України 8,4838 грн. за 1 швейцарських франк), становить 424564,55 грн.; заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом 4994,83 швейцарських франків, що станом на 19.12.2011 року (за курсом Національного банку України 8,4838 грн. за 1 швейцарський франк) становить 42375,13 грн. та по 1609,50 грн. з кожного у відшкодування судових витрат.

Виконавчі листи були пред`явлені на примусове виконання до Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ. Державними виконавцями даного відділу ДВС було вжито заходи примусового виконання рішення, у тому числі накладено арешт на все майно та кошти солідарних боржників.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є рідним батьком ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина та було заведено спадкову справу. При видачі свідоцтва про право власності на успадковуване майно нотаріус перевіряє наявність заборон та арештів і повідомив ОСОБА_1 про те, що усе її нерухоме майно арештовано. Дана інформація здивувала ОСОБА_1 оскільки всі борги за кредитами нею, разом із чоловіком були давно погашені.

Не будучи обізнаною у правовій сфері скаржниця з метою надання їй правової допомоги звернулася до адвоката Донець В.В., з яким 19 січня 2024р. уклала договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг).

19.01.2024 представником скаржниці адвокатом Донець В.В. до відділу ДВС направлено адвокатський запит із проханням повідомити про причини накладення арешту на майно ОСОБА_1 .

24.01.2024 електронною поштою було отримано відповідь від Заводського ВДВС у місті Кам`янське, в якій зазначено, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало 2 виконавчі провадження боржником за якими є ОСОБА_1 , а саме:

- ВП № 40340022 згідно виконавчого листа №415/1479/12 від 18.09.2023 виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» по 1609,50 грн. з кожного у відшкодування судових витрат, що перебувало на примусовому виконанні у період з 22.10.2013 по 25.06.2014.

- ВП №40339438 згідно виконавчого листа №415/1479/12 від 18.09.2013 виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» 466939,69 грн. суму боргу за кредитним договором з урахуванням: залишку заборгованості за кредитом 50044,15 швейцарських франків, що станом на 19.12.2011 року (за курсом Національного банку України 8,4838 грн. за 1 швейцарських франк), становить 424564,55 грн.; заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом 4994,83 швейцарських франків, що станом на 19.12.2011 року (за курсом Національного банку України 8,4838 грн. за 1 швейцарський франк) становить 42375,13 грн., що перебувало на примусовому виконанні у період з 22.10.2013 по 25.06.2014.

За вищезазначеними виконавчими провадженнями 25.06.2014 державним виконавцем винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Також було повідомлено про необхідність сплати заборгованості в повному обсязі на депозитний рахунок відділу для зняття арешту з майна боржниці.

Після отримання вищезазначеної відповіді скаржниця звернулася до кредитора за кредитним зобов`язанням для отримання документів, які би підтвердили відсутність заборгованості за кредитом.

Згідно листа від ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест груп» від 22.01.2024р. було повідомлено наступне: «ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомило, що на підставі договору факторингу №21/08/19 від 21.08.2019 відступило право грошової вимоги та всі інші права вимог за Кредитним договором №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 рок, новому кредитору (Фактору) ТОВ «Факторингова компанія» «Фінвест Груп» та станом на 22.01.2024, у ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» відсутні будь-які грошові вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-303/167/2007 від 28.12.2007р.. Договір поруки №SR-303/167/2007 від 28.12.2007р. є припиненням в силу приписів ст.559 ЦК України.

29.01.2024р. до відділу ДВС було надіслано заяву з проханням зняти арешт з майна боржника. До заяви було додано вищезазначеного листа від кредитора про відсутність заборгованості у ОСОБА_1

26.02.2024р. на електронну пошту представника скаржниці було надіслано листа від 20.02.24 р. Заводського ВДВС у місті Кам`янське, згідно якого було відмовлено у знятті арешту з майна боржника та повідомлено, що заборгованість за виконавчим провадженням АСВП: 40339438 з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 47162,96 грн.. Також було зазначено про те, що борг за виконавчим провадженням необхідно сплатити на депозитний рахунок відділу ДВС.

Надати більш детальну інформацію відділ ДВС не може, оскільки матеріали вищевказаних проваджень знищено.

Скаржник вважає, що працівники органу ДВС протиправно відмовили у знятті арешту з майна боржника оскільки борг було погашено, а вимога про сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за давно завершеними та навіть знищеними виконавчими провадженнями є протиправною.

Тому, просить суд визнати протиправною бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім Альони Вадимівни в частині нездійснення зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та зобов`язати Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , номер запису про обтяження: 3632179 зареєстрований 02.12.2013 в Єдиному реєстрі обтяжень нерухомого майна та з усього рухомого майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчих проваджень №4040022, №40339438.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 та її представник Донець В.В. не з`явились, представник скаржника надав суду заяву про розгляд скарги без їх участі, просить суд задовольнити вимоги скаржника, посилаючись на підстави зазначені у скарзі та у додаткових поясненнях.

В судове засідання начальник Заводськоговідділу державноївиконавчої службиу містіКам`янське Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)Кім АльонаВадимівна не з`явилась, повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

В судове засідання представник Товаристваз обмеженоювідповідальністю Факторинговакомпанія «ФінвестГруп» не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 55 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею першою Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно зі статтею 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно інформації №368297289 від 04.03.2024р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявне обтяження №3632179 від 02.12.2013 накладене на все нерухоме майно ОСОБА_1 , згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40339438 від 22.10.2013, виданої Заводським відділом державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ (а.с.14).

19 січня 2024 року на адресу Заводського ВДВС в інтересах ОСОБА_1 було надіслано адвокатський запит, на який 24 січня 2024 року надано відповідь, яку було отриману на електронну пошту 26 січня 2024 року (а.с.12,13).

24.01.2024 за вих.11317 електронною поштою було отримано відповідь від Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій зазначено, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС перебувало 2 виконавчі провадження боржником за якими є ОСОБА_1 , а саме:

- виконавче провадження АСВП: № 40340022 згідно виконавчого листа №415/1479/12 від 18.09.2023 виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» по 1609,50 грн. з кожного у відшкодування судових витрат, що перебувало на примусовому виконанні у період з 22.10.2013 по 25.06.2014.

- виконавче провадження АСВП: №40339438 згідно виконавчого листа №415/1479/12 від 18.09.2013 виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» 466939,69 грн. суму боргу за кредитним договором з урахуванням: залишку заборгованості за кредитом 50044,15 швейцарських франків, що станом на 19.12.2011 року (за курсом Національного банку України 8,4838 грн. за 1 швейцарських франк), становить 424564,55 грн.; заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом 4994,83 швейцарських франків, що станом на 19.12.2011 року (за курсом Національного банку України 8,4838 грн. за 1 швейцарський франк) становить 42375,13 грн., що перебувало на примусовому виконанні у період з 22.10.2013 по 25.06.2014.

За вищезазначеними виконавчими провадженнями 25.06.2014 державним виконавцем винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 № 606-XIV (зі змінами).

Станом на 24.01.2024 заборгованість за виконавчим провадженням АСВП: 40340022 з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 2239,45 грн..

Станом на 24.01.2024 заборгованість за виконавчим провадженням АСВП: 40339438 з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 514102,65 грн..

Також було повідомлено про необхідність сплати заборгованості в повному обсязі на депозитний рахунок відділу (а.с.13).

Згідно листа від ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест груп» вих. №07/11/01/24 від 22.01.2024р. було повідомлено наступне:

«28.12.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , було укладено Кредитний договір №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року.

З метою належного виконання грошових зобов`язань боржником за Кредитним договором №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року, 28.12.2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №SR-303/167/2007 від 28.12.2007 року.

В подальшому, 29.06.2010 року, право грошової вимоги по Кредитному договору №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року та Договору поруки №SR-303/167/2007 від 28.12.2007 року було відступлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Разом з тим, Новим кредитором по Кредитному договору №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року та Договору поруки №SR-303/167/2007 від 28.12.2007 року стало ТОВ «Факторингова компанія» «Фінвест Груп» на підставі укладеного з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору факторингу №21/08/19 від 21.08.2019 року.

ОСОБА_2 є таким, що погасив свої грошові зобов`язання по Кредитному договору №ML-303/167/2007 від 28.12.2007 року перед Кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія» «Фінвест Груп».

У зв`язку з чим, порука, яка була встановлена Договором поруки №SR-303/167/2007 від 28.12.2007 року є припиненою в силу приписів ст.559 ЦК України.

Станом на 22.01.2024 року, у ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» відсутні будь-які грошові вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за Кредитним договором № ML-303/167/2007 від 28.12.2007р. (а.с.11).

29 січня 2024 року адвокатом Спіциної М.В. на адресу начальника Заводського ВДВС у містіКам`янське Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було надіслано заяву про зняття арешту з нерухомого майна (а.с.9), на яку було надано відповідь від 20 лютого 2024 року №23499 (а.с.8), яка отримана на електронну пошту 26 лютого 2024 року (а.с.7).

Згідно листавід 20.02.2024р.№23449Заводського ВДВСу містіКам`янське Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) вбачається, що було відмовлено у знятті арешту з майна боржника та повідомлено, що заборгованість за виконавчим провадженням АСВП: 403394378 з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження складає 47162,96 грн.. Також було зазначено про те, що борг за виконавчим провадженням необхідно сплатити на депозитний рахунок відділу ДВС. Надати більш детальну інформацію відділ ДВС не має можливості (а.с.7).

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові №2/0301/806/11 від 13 липня 2022 року зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови припинення розшуку та затримання транспортерного засобу та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Отже, суд дійшов висновку, що не зняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

Суд приходить до висновку, що за таких обставин та враховуючи відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, є підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 ..

Зазначені висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові №2/0301/806/11 від 13 липня 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 247, 258, 260, 263, 447-1, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім Альони Вадимівни, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Фінвест Груп»,задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім Альони Вадимівни в частині нездійснення зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , номер запису про обтяження: 3632179 зареєстрований 02.12.2013 в Єдиному реєстрі обтяжень нерухомого майна та з усього рухомого майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчих проваджень №40340022, №40339438.

Зобов`язати представника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , номер запису про обтяження: 3632179 зареєстрований 02.12.2013 в Єдиному реєстрі обтяжень нерухомого майна та з усього рухомого майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчих проваджень №40340022, №40339438.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. М. Похваліта