Рішення

від 10.02.2025 по справі 554/3961/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 10.02.2025Справа № 554/3961/23 Провадження № 2/554/1202/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого судді-Материнко М.О.,

за участю секретаря судових засідань- Кашуби В.А.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Агенції Регіонального Розвитку Полтавської Області «Офіс Євроінтеграції», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за моральну шкоду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з Агенції Регіонального Розвитку Полтавської Області «Офіс Євроінтеграції» на її користь середній заробіток за період затримку розрахунку при звільненні за період з 01.02.2021 року по 31.12.2022 року, без врахування податків та зборів, у розмірі 161 262 грн. (сто шістдесят одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що вона перебувала у трудових відносинах з Агенції Регіонального Розвитку Полтавської Області «Офіс Євроінтеграції», 31.07.2020року ОСОБА_1 було звільнено з посади експерта з регіонального розвитку за угодою сторін на підставі Наказу № 11 від 31.07.2020 року. Фактична виплата моєї заробітної плати не здійснювалась з моменту призначення на посаду (02.05.2019 р.) до звільнення (31.07.2020 р.) При звільненні відповідач не провів зі мною повного розрахунку.

02.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до АРР Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за моральну шкоду.

Рішенням судді Октябрського районного суду м. Полтави № 554/874/2021 від 13.10.2021 року задоволено частково, стягнуто з Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в розмірі 90 000 (дев`яносто тисяч) грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 8 370 (вісім тисяч триста сімдесят) грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34 875 (тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять) гри., всього 133245 (сто тридцять три тисячі двісті сорок п`ять) гривень. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з АРР Полтавської Області «Офіс Євроінтеграції» ОСОБА_1 користь заборгованість по заробітній платі за один місяць в сумі 6000 (шість тисяч) грн. Стягнуто з Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень. Стягнуто з Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» на користь на користь держави судовий збір у розмірі 1 786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 45 коп. Стягнуто з Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

05.09.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з виконавчим листом про стягнення з АРР Полтавської Області «Офіс Євроінтеграції» ОСОБА_1 користь заборгованість по заробітній платі за один місяць в сумі 6000 (шість тисяч) грн.

Станом на дату звернення до суду виконавче провадження не закрито, вказану суму не стягнуто. На підтвердження позивачем надано роздруківку з Автоматизованої системи виконавчих проваджень по ВП №69870905.

15.09.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з виконавчим листом про стягнення з Агенції регіонального розвитку Полтавської області "Офіс Євроінтеграції" на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в розмірі 90000,00 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 8370,00 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34875,00, всього 133245,00 грн.

Станом на дату звернення до суду виконавче провадження не закрито, вказану суму не стягнуто. На підтвердження позивачем надано роздруківку з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 15.05.2023 року відкрито спрощене позовне провадження.

У встановлений судом строк представник відповідача відзив на позов не надав.

Відповідно до змісту ст.19 та ст.274 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 274 ЦПК України.

За змістом ст.279ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно вимог ч. 13ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі ч.2ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріли справи, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено документально, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Агенція Регіонального Розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції».

ОСОБА_1 , з 02.05.2019 на підставі наказу № 6 від 02.05.2019, обіймала посаду експерта з регіонального розвитку Агенції Регіонального Розвитку Полтавської області.

15.01.2021 змінено назву на Агенція Регіонального Розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції» згідно розпорядження КМУ від 21.10.2020 р. № 1300-р.

За наказом № 11 від 31.07.2020 ОСОБА_1 було звільнено з посади за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Фактична виплата заробітної плати не здійснювалась з моменту призначення на посаду (02.05.2019) до звільнення (31.07.2020).

Вказані обставинидосліджені тавстановлені Октябрськимрайонним судомм.Полтави рішенняму справі№ 554/874/2021від 13.10.2021 року.

Відповідно доч.4ст.84ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншоїсправи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі довідок з Автоматизованої системи виконавчих проваджень по виконавчим провадженням №69870905 та №69870905 судом встановлено, що станом на дату звернення до суду відповідачем не проведено розрахунок по виплаті заборгованості із заробітної плати компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При спробі врегулювати спір в досудовому порядку ОСОБА_1 неодноразово зверталася до засновників Наглядової Ради АРРПО, щодо вирішення питання виплати заборгованості по заробітній платі, оскільки згідно Положення про Агенцію регіонального розвитку Полтавської області п.4.1. Органами управління Агенції є Наглядова рада та Директор Агенції. П 4.11.1. контроль діяльності Агенції, відповідності її меті, діючому законодавству та Установчому Акту, а також за цільовим використанням коштів і майна Агенції входить до компетенції Наглядової Ради, а також звернення до виконавчої служби.

Окрім того, 13.04.2021 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо кримінального правопорушення за №4202117260000025, щодо невиплати директором Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» Колодій І.М. заробітної плати працівникам більше як за один місяць. Що підтверджується копією витягу з ЄДРДР.

Частиною першоїст.47КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно дост.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приписи ст. 27 Закону «Про оплату праці» щодо порядку обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, відсилають до положень постанови КабінетуМіністрів України"Пропорядок обчисленнясередньої заробітноїплати"№ 100від 08.02.1995року (далі - Порядок №100).

З урахуванням наведених вище норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.5р.IVПорядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Враховуючи заробітну плату ОСОБА_1 за червень 2020 р. 6000 грн 00 коп. і липень 2020 р. 6000 грн 00 коп. (без врахування податку з доходів фізичних осіб та обов`язкових утримань) визначається середньоденний заробіток шляхом ділення заробітної плати за останніх два місяця на кількість робочих днів у відповідних місяцях: (6000 грн 00 коп + 6000 грн 00 коп) : 43 робочих дні = 279грн 00коп.

Відповідно до п. 20, 21 Постанови Пленуму ВСУ від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судам законодавства про оплату праці»

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує накористь працівникасередній заробіток за весь період затримкирозрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави охоплює період з моменту винесення наказу про звільнення (31.07.2020 року ) по дату звернення до суду 31.01.2021 року.

Таким чином, станом на 01.05.2023 року кількість днів вимушеного прогулу складає :

лютий 2021 р. - 20 робочих днів;

березень 2021 р. - 23 робочих днів;

квітень 2021 р. 22 робочих дні;

травень 2021р. 20робочих днів;

червень 2021 р. 22 робочих дні;

липень 2021 р. 22 робочих дні;

серпень 2021 р. 21 робочий день;

вересень 2021 р. 22 робочих дні;

жовтень 2021 р. 20 робочих дні;

листопад 2021 р. 22 робочих дні;

грудень 2021 р. 22 робочих дні;

січень 2022 р. 18 робочих днів;

лютий 2022 р. - 20 робочих днів;

березень 2022 р. - 23 робочих дні;

квітень 2022 р. 21 робочих дні;

травень 2022 р. 22 робочих дні;

червень 2022 р. 22 робочих дні;

липень 2022 р. 21 робочий день;

серпень 2022 р. 23 робочих дні;

вересень 2022 р. 22 робочих дні;

жовтень 2022 р. 21 робочих дні;

листопад 2022 р. 22 робочих дні;

грудень 2022 р. 22 робочих дні;

січень 2023 р. 22 робочих дні;

лютий 2023 р. 20 робочих днів;

березень 2023 р. 23 робочих дні;

квітень 2023 р. 20 робочих днів;

Відповідно всього : 578 робочих днів х 279 грн 00 коп. = 161 262 грн. (сто шістдесят одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 00 коп.

З урахуванням того, що розмір середньоденного заробітку за останні повні робочі два місяці (червень, липень 2020 року) позивача становить 279,00 грн. на день, середня заробітна плата за затримку розрахунку за період з 01.02.2021 року по 31.12.2022 року, тобто в межах позовних вимог, на отримання якої має право позивач на підставі ст.117 КЗпП України, складає 161 262 грн. (сто шістдесят одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 00 коп.

З огляду на вищенаведені норми, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З приводу заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та другастатті 23 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другоюстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першоїстатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пункт 3постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Відповідно до пункту 9постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, згідно зі статтею 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу №11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Так рішенням від 27.07.2004 у справі «Ромашов проти України» Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

Розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру діяння особи, яка її заподіяла, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Заробітну плату позивачка ОСОБА_1 не отримувала протягом 15 місяців. Саме через затримку по виплаті вона була змушена звільнитися. Завдана їй моральна шкода обумовлюється моральним та фізичним стражданням внаслідок порушення її законного права на заробітну плату, приниженням честі, гідності, ігноруванням її прав, втратою у зв`язку з цим престижу та ділової репутації серед посадових осіб міністерств та відповідних структур, парнтерів, роботодавців знайомих, друзів та родичів.

Таким чином, суд погоджується, що визначений позивачем розмір душевних страждань позивача в сумі 20000 грн є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідачів.

Статтею 55Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно достатті 81 ЦПК Українидоведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ч.1 та п.4 ч.3ст.175 ЦПК України, у позовній заяві Позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чидоговором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який Позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох Відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно дост.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись принципом верховенства права, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають до частково задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави, згідност. 141 ЦПК України

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,220,206,223,259,263-265,268,354 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Агенції Регіонального Розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції», (ЄДРПОУ 41144491) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за моральну шкоду задовольнити.

Стягнути з Агенції Регіонального Розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції», (Код ЄДРПОУ 41144491, адреса: вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за період затримку розрахунку при звільненні за період з 01.02.2021 року по 31.12.2022 року, без врахування податків та зборів, у розмірі 161 262 грн. (сто шістдесят одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Агенції Регіонального Розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції», (Код ЄДРПОУ 41144491, адреса: вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Агенції Регіонального Розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції», (Код ЄДРПОУ 41144491, адреса: вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014)на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач Агенція Регіонального Розвитку Полтавської області «Офіс Євроінтеграції», Код ЄДРПОУ 41144491, адреса: вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014.

Суддя М. О. Материнко