Ухвала

від 13.02.2025 по справі 753/7534/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7534/23

провадження № 2-ві/753/2/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши заяву адвоката Воронова Романа В`ячеславовича, в інтересах ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сирбул О.Ф. у цивільній справі за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду,

ВСТАНОВИВ :

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява адвоката Воронова Романа В`ячеславовича, в інтересах ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сирбул О.Ф. у цивільній справі за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду. Вказана заява мотивована тим, що суддею було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Воронова Р.В., про відкладення судового засідання, призначеного на 07.02.2025 р. Зазначив, що вказані дії судді Сирбул О.Ф., що проявляються в необ`єктивному обмеженні сторін у часових рамках, недостатніх строків для ознайомлення та підготовки, обмеженні у можливості надання належної правової допомоги можуть свідчити про упередженість головуючого судді щодо розгляду даної справи.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.02.2025 року питання про відвід судді Сирбул О.Ф. від розгляду цивільної справи № 753/7534/23 передано до цивільної канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу в системі документообігу суду.

13.02.2025 року матеріали заяви про відвід, передано в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2025 року для розгляду судді Лужецькій О.Р.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяви про відвід судді Сирбул О.Ф., приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об`єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа, яка подала заяву про відвід судді повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи.

При цьому, згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Підставою для відводу судді заявником адвокатом Вороновим Р.В., в інтересах ОСОБА_1 визначено те, що суддею було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Воронова Р.В., про відкладення судового засідання, призначеного на 07.02.2025 р.

Як вбачається з заяви, фактично заявник вказує на свою незгоду з процесуальним рішенням судді.

Крім того, відповідач не позбавлена права і можливості викласти свої доводи, міркування та заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду в апеляційній скарзі на рішення суду.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки заявником не надано доказів існування критеріїв суб`єктивної чи об`єктивної безсторонності судді, а відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260,261 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви адвоката Воронова Романа В`ячеславовича, в інтересах ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Сирбул О.Ф. у цивільній справі за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, відмовити.

Розгляд справи за позовом Керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний берег», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, проводити у тому ж складі суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.Р. Лужецька