Ухвала

від 12.02.2025 по справі 153/638/16-ц

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"12" лютого 2025 р. Справа153/638/16-ц

Провадження6/153/3/25-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН», боржник: ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_3 , заінтересована особа Ямпільський ВДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Київ) про заміну стягувача його правонаступником,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Ямпільського районного суду Вінницької області з заявоюпро заміну стягувача його правонаступником. Заява мотивована тим, щорішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року по справі №153/638/16-ц було стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року в розмірі 21090,14 доларів США (двадцять одну тисячу дев`яносто доларів США 14 центів) та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 грн. (одна тисяча п`ятдесят дві гривні 09 копійок). Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 8049,44 гривень 44 копійки понесених судових витрат по оплаті судового збору.

26 грудня 2016 року по справі №153/638/16-ц видано виконавчі листи. Виконавчі документи перебувають на виконанні Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором ВП №57224196, а також судових витрат ВП №572116618. Щодо стягнення з ОСОБА_3 ВП №57224312.

Згідно з вимогами ЗУ «Про акціонерні товариства» були внесені зміни до Статуту АКІБ «УкрСиббанк» відповідно до який нове повне найменування Банку стало Публічне акціонерне товариство « УКРСИББАНК». 17 жовтня 2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства із публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування ПАТ «УКСИББАНК» та АТ «УКРСИББАНК».

27 січня 2025 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» було укладено договір факторингу №27/01/1/25 за кредитним договором №71-255 від 30 .03.2006 р.

29 січня 2025 року між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення прав вимоги (цесії) б/н від 29.01.2025р. за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006р. Факт прийняття вимог ОСОБА_1 за кредитним договором підтверджується і актом про відступлення права вимоги, а також актом приймання-передачі документації до Договору про відступлення прав вимоги (цесії) б/н від 29.01.2025 р.

Оскільки ОСОБА_1 стала правонаступником та новим кредитором за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 р., вона просить суд замінити стягувача АТ «УКРСИББАНК» на його правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні х примусового виконання виконавчого листа від 26.12.2016 року виданого Ямпільським районним судом Вінницької області по справі №153/638/16-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року в розмірі 21090,14 доларів США (двадцять одну тисячу дев`яносто доларів США 14 центів) та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052 гривні 09 копійок, а також 8049 гривень 44 копійки понесених судових витрат по оплаті судового збору.

Заявника ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Інші учасники в судове засідання не з`явились та про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, з таких підстав.

Судом встановлено, щорішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року по справі №153/638/16-ц було стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року в розмірі 21090,14 доларів США (двадцять одну тисячу дев`яносто доларів США 14 центів) та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 грн. (одна тисяча п`ятдесят дві гривні 09 копійок). Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 8049,44 гривень 44 копійки понесених судових витрат по оплаті судового збору (а.с.17-20).

26 грудня 2016 року Ямпільським районним судом Вінницької області по справі №153/638/16-ц було видано виконавчий лист про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року в розмірі 21090,14 доларів США (двадцять одну тисячу дев`яносто доларів США 14 центів) та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 грн. (одна тисяча п`ятдесят дві гривні 09 копійок) (а.с.21-22).

26 грудня 2016 року Ямпільським районним судом Вінницької області по справі №153/638/16-ц було видано виконавчий лист про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 8049,44 гривень 44 копійки понесених судових витрат по оплаті судового збору (а.с.23-24).

З інформації про виконавче провадження №57224196 встановлено, що на підставі виконавчого листа №153/638/16-ц було відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 за №57224196 та за №57216618 (а.с.28-35).

З інформації про виконавче провадження №57224196 встановлено, що на підставі виконавчого листа №153/638/16-ц було відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_3 за №57224312 (а.с.36-46).

Станом на дату спрямування даної заяви виконавчі провадження не завершені, є відкритим та перебувають на виконанні у Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

27 січня 2025 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» було укладено Договір факторингу №27/01/1/2025, згідно з умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові право грошової вимоги, що належить первісному, кредитору за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року (а.с.47-61).

29 січня 2025 року між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН»та ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії), згідно з умовами якого до ОСОБА_1 перейшло право вимоги за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року (а.с.62-67).

Згідно зіст.442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістомстатті 512 ЦК України,статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації, спадкування тощо) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина першастатті 514 ЦК України).

Положення частини першоїстатті 1083 ЦК Українирегулюють питання наступного відступлення права грошової вимоги після укладення договору факторингу.

Так, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу (частина першастатті 1083 ЦК України).

Визначення факторингу міститься устатті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Устатті 1077 ЦК Українизазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Із статей 1077 та 1079ЦК Українита частини п`ятоїстатті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність»вбачається, що договір факторингу зачіпає інтереси трьох сторін: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактора, яким може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, та боржника, тобто набувача послуг чи товарів за первинним договором.

Фінансова установа - це юридична особа, яка згідно із законом надає одну або декілька фінансових послуг і внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку (пункт 1 частини 1статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Згідно з пунктом 5 частини першоїстатті 1 того ж Законуфінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Факторинг належить до фінансових послуг (пункт 11 частини 1 статті 4 Закону).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг є фінансовою послугою вимоги до такого договору визначені устатті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Вказана норма передбачає правило за яким фінансові послуги відповідно до положень цьогоЗаконунадаються суб`єктами господарювання.

Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій (частини 1 та 2статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оскільки договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень цієї глави, яка регулює відносини з факторингу (частина другоїстатті 1083 ЦК України). Іншими словами наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18), підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду не вбачала згідно постанови від 10 листопада 2020 року у справі №638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 вважала за необхідне відступити від означеного загального висновку, сформульованого у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), лише конкретизувавши цей висновок так, що відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Таким чином, у судовій практиці релевантною залишається позиція, що якщо попередній кредитор (банк) не перебуває у процедурі ліквідації, фізична особа не може бути стороною договору про переуступку права вимоги за кредитним договором.

Здійснюючи розмежування договору цесії від договору факторингу потрібно враховувати, що під час цесії може бути відступлено право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги,Цивільний кодекспередбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 512 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути тільки право грошової вимоги (як тієї, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом (первісним кредитором) фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

У разі цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватися по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносин факторингу немає, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третястатті 656 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що укладений між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» та ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги (цесії) від 29 січня 2025 року, незважаючи на його назву, за своєю правовою природою є договором факторингу з огляду на те, що з укладенням договору про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитодавця фінансової установи, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг.

З урахуванням наведеного, оскільки укладений між ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» та ОСОБА_1 договір по своїй суті є договором факторингу, фізична особа ОСОБА_1 не може бути новим кредитором у спірних правовідносинах, адже для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор банк або інша фінансова установа, проте ОСОБА_1 не відноситься до фінансових установ у розумінніЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», які можуть надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

Оскільки за обставинами справи є очевидним, що з укладенням договору про відступлення права вимоги, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги відповідно договір, на який зроблено посилання заявником, суперечать положеннямстатті 1079 ЦК України.

Враховуючи те, що вказаний правочин суперечить вимогамЦК України, такий правочин є недійсними з моменту укладення. Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 761/41749/19 (провадження №61-11761ск21), від 20 січня 2021 року у справі № 344/19009/18-ц (провадження № 61-10448св20) та у постанові від 06 серпня 2021 року у справі №639/6370/18 (провадження №61-2747св20) та правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2020 року у справі №638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).

Враховуючи, що попередній кредитор не перебував у процедурі ліквідації, ОСОБА_1 як фізична особа не може бути кредитором у зобов`язанні, права кредитора за яким відступили.

Таким чином, як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги, згідно з наведеними нормами права, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.509,510,512,514,1054 ЦК України, ст.ст.260,442 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволеннізаяви ОСОБА_1 , про заміну стягувача його правонаступником, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Дзерин М.М.