Постанова

від 21.01.2025 по справі 912/985/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 912/985/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

прокурор: Кузьміна К.Г. (в залі суду);

від позивачів: 1-2 не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, повний текст рішення складено 24.09.2024

у справі № 912/985/24 (суддя Балац С.В.)

за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача-1: Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу держаудитслужби в Кіровоградській області

позивача-2: Благовіщенської міської ради

до Закритого акціонерного товариства "РУР ГРУП С.А."

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 25 008,25 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Заступник керівника Голованівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Благовіщенської міської ради до закритого акціонерного товариства "РУР ГРУП С.А." про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 25 008,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті укладення додаткових угод до укладеного між позивачем-2 та відповідачем договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 було збільшено ціну товару, що призвело до звернення прокурора до господарського суду з наступними позовними вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду від 02.06.2021 № 1 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48;

- визнати недійсною додаткову угоду від 08.10.2021 № 2 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48;

- визнати недійсною додаткову угоду від 11.10.2021 № 3 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48;

- визнати недійсною додаткову угоду від 26.10.2021 № 4 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48;

- стягнути з відповідача суму безпідставно сплачених грошових коштів в розмірі 25 008,25 грн.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2024 № 912/985/24 вказану позовну заяву передано на розгляд до господарського суду м. Києва з підстав місцезнаходження відповідача у м. Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24 позов задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду від 26.10.2021 № 4 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 №48, укладеного між Благовіщенською міською радою та Закритим акціонерним товариством «РУР ГРУП С.А.». Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» на користь Благовіщенської міської ради грошові кошти в сумі 2 961 грн. 23 коп. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» на користь Кіровоградської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 6 056 грн. 00 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що сторони, уклавши додаткові угоди №1-3 збільшили ціну за 1 л бензину з 27,00 грн. до 29,40 грн, що складає 8,89%. Отже суд дійшов висновку, що додаткові угоди № 1 від 02.06.2021, № 2 від 08.10.2021, № 3 від 11.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 укладені сторонами з дотриманням п.4.4 договору та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Після укладення додаткової угоди №4 фактично у період з 02.06.2021 по 26.10.2021 ціна за 1 літр бензину А-92 збільшилась на 10,89% від початкової ціни встановленої договором, тобто додаткову угоду №4 від 26.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 укладено із порушенням вимог ч.1 ст. 203 та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, то в силу статті 215 ЦК України такі правочини є недійсним. Отже, за перерахунком суду сума безпідставно набутих коштів відповідачем становить 2 961,23 грн та підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24, Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24 в частині відмови у визнанні недійсним додаткових угод № 1 від 02.06.2021, № 2 від 08.10.2021, № 3 від 11.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 та стягнення 22 047,02 грн; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Благовіщенської міської ради до Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» в частині визнання недійсними додаткових угод № 1 від 02.06.2021, № 2 від 08.10.2024, № 3 від 11.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 та стягнення 22 047,02 грн; покласти на відповідача обов`язок нести всі витрати, пов`язаної з розглядом вказаної справи в суді; про дату та час розгляду справи поінформувати Кіровоградську обласну прокуратуру.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на те, що документ, який би підтвердив коливання ціни на ринку товарів, мав би містити інформацію про її зміну саме з 29.03.2021.

Скаржник звертає увагу на факт оплати другим позивачем товару у серпні 2021р. за ціною, встановленою лише в жовтні 2021р. додатковою угодою № 2.

Узагальнені доводи відповіді на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що принцип добросовісної конкуренції серед учасників стосується проведення саме публічних закупівель, згідно якого замовнику під час проведення закупівель необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. Отже, зміст експертних висновків, що надаються на підтвердження факту коливання ціни за одиницю товару на ринку, для зміни ціни за одиницю товару за Договором та укладання додаткової угоди ніяким чином не порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Надаючи пропозиції про зміну ціни відповідач пропонував переглянути ціну за одиницю товару, які були зазначені в Специфікації до Договору про закупівлю № 48 від 29.01.2021, у випадку незгоди зі зміною ціни другий позивач мав право достроково розірвати договір, заздалегідь попередивши про це відповідача, таким чином у разі незгоди другий позивач мав всі права не підписувати додаткову угоду і укласти договір з іншим постачальником, умовами договору з яким задовольняють потреби Замовника. Але другий позивач такою можливістю не скористався, бо ціна на нафтопродукти його задовольняла, так як такої низької ціни йому ніхто не міг запропонувати.

Відповідач вказує на те, що договір №48 від 29.03.2021 та додаткові угоди опубліковані в системі прозоро і є в відкритому доступі. Але вимога прокурора про перерахування ціни виникло у прокурора через рік після виконання договору, що заборонено законом.

Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу та пояснень

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу, поданому до суду 18.11.2024, вказано, що збільшення додатковою угодою № 1 ціни за одиницю товару на 4,37% свідчить про порушення принципу пропорційності зміни ціни, закріпленого законодавцем у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор вказує на те, що при укладенні оспорюваних додаткових угод, постачальником жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим, більш того, не підтверджено належними документами наявність коливань ціни на бензин у відповідні періоди, а саме між датою укладення договору та першим підвищенням ціни, а в подальшому, між датами зміни ціни.

Також прокурор вказує на те, що у позові наведено обґрунтовані підстави визнання додаткових угод недійсними, що підтверджено долученими до нього доказами, при цьому вимога про перерахунок ціни після виконання договору прокурором взагалі не заявлялась.

Прокурор, у поясненнях, поданих до суду 07.01.2025, вказав на те, що фінансування закупівлі, проведеної Благовіщенською міською радою здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за паливо після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зроблено висновок, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб.

Наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Благовіщенської міської ради у справі № 912/985/24 обґрунтовується: наявним порушенням майнових інтересів територіальної громади у бюджетній сфері та необхідністю їх захисту; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснює захисту порушених інтересів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24. Призначено справу № 912/985/24 до розгляду у судовому засіданні 03.12.2024.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 оголошено перерву у розгляді справи № 912/985/24 до 21.01.2025.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 912/985/24 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників у судове засідання та позиція учасників справи

Прокурор у судовому засіданні 21.01.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24 в частині відмови у визнанні недійсним додаткових угод № 1 від 02.06.2021, № 2 від 08.10.2021, № 3 від 11.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 та стягнення 22 047,02 грн; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Благовіщенської міської ради до Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» в частині визнання недійсними додаткових угод № 1 від 02.06.2021, № 2 від 08.10.2024, № 3 від 11.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 та стягнення 22 047,02 грн.

Інші учасники справи у судове засідання 21.01.2025 не з`явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами проведення публічної закупівлі згідно ідентифікатора закупівлі UA-2021-02-27-000218-a, за ДК 021:2015 09132000-3 Бензин, точне найменування палива (бензин А-92) між другим позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю товарів №48 від 29.03.2021, відповідно до п. 1.1 якого, відповідач, за договором постачальник, зобов`язався у 2021 році поставити другому позивачу, за договором замовникові, товари, зазначені в п. 1.2, а другий позивач - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування товару: Бензин А-92 Код за ДК 021:2015 09132000-3 Бензин. Кількість товару: Бензин А-92 - 14 000 (чотирнадцять тисяч літрів) (п.1.2 договору).

Згідно з п. 1.4 договору продаж партії товару здійснюється по одноразових відомостях (талонам - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС/АГЗП другим позивачем фіксованої кількості певного найменування і марки нафтопродукту, які позначенні на ньому). Термін дії талонів - не менше одного року з моменту продажу.

Відповідно до умов п. 3.1 договору, сума договору становить 378 000,00 грн. з ПДВ.

Ціна товару кожного найменування зазначається у специфікації, яка додається до договору і яка є його невід`ємною частиною (п.3.2 договору).

Ціна за одиницю товару (1л) становить: Бензин А-92 - 27,00 грн. з ПДВ. В ціну товару закладена вартість зберігання та видача на АЗС/АГЗП другого позивача (п.4.1 договору).

Зазначені вище назва, ціна та кількість товару кореспондується зі специфікацією, яка є додатком 1 до договору.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів - протягом 2021 року (з дня укладення договору до 31 грудня 2021 року) (п.5.1 договору).

Товар вважається поставленим відповідачем і прийнятим другим позивачем з моменту підписання Сторонами витратної накладної (п.5.2.договору).

Пунктом 4.4 договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару, зазначена у цьому договорі, може бути змінена не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення загальної суми, визначеної в цьому договорі, про що Замовник повідомляє Замовника у письмовій формі. При цьому Замовник зобов`язаний надати Замовнику документ, який свідчитиме про коливання ціни на пальне на ринку, виданий відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що по тексту договору допущено описку та відповідні положення договору від 29.03.2021 №48 шляхом логічного співставлення вищенаведені пункти мають стосуватись як другого позивача, так і відповідача.

Згідно п.6.4.4 та п.6.4.5 договору відповідач має право не раніше ніж через 20 днів, з дня підписання договору, збільшувати ціну за одиницю товару, при цьому зменшуючи обсяг продукції, яка постачається в межах суми договору, але не більше ніж 10% (десять відсотків) від ціни за одиницю товару, встановленої на день підписання договору. Така зміна ціни за одиницю товару повинна бути фінансово та економічно обґрунтованою в письмовому вигляді, з наданням документу від уповноваженого на те органу (Інспекції по цінам, Торгово-промисловою Палатою України (або її структурними підрозділами), та ін.). Не частіше ніж 15 днів з моменту останньої зміни ціни за одиницю товару збільшувати вартість товару, у разі коливання вартості товару на ринку та/або з інших причин, які впливають на формування ціни товару відповідача.

Згідно із п. 10 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє в частині постачання з дня його підписання 2021 до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним.

Умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (п.11.1 договору).

Усі зміни та доповнення до договору, а також його дострокове розірвання за згодою сторін є чинним лише у тому випадку, якщо оформлені письмово у вигляді додаткових угод, які підписуються обома сторонами. Усі додаткові угоди є невід`ємними частинами договору (п.11.3 договору).

Листом № 255 від 18.05.2021 відповідач звернувся другого позивача із пропозицією переглянути ціни за одиницю товару, відповідно до п.4.4 договору, які були зазначені у специфікації договору про закупівлю товарів №48 від 29.03.2021.

До зазначеного листа відповідачем долучено висновок Кіровоградської торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу №В-331 від 17.05.2021 про середню ринкову вартість, зокрема, на бензин марки А-92 на АЗС по Кіровоградській області станом на 15.04.2021 та 14.05.2021 та відсоток коливання за даний період, яка може становити.

На підставі чого, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 02.06.2021, згідно положень якої, ціну за одиницю товару збільшено на 4,354%.

Відповідно до додаткової угоди №1 сторони виклали специфікацію в новій редакції, згідно якої ціну за 1 л бензину А-92 збільшено з 27,00 грн до 28,18 грн, (що фактично складає 4,37% від початкової ціни договору). Обсяг бензину А-92 зменшено до 11 114,265 л, загальну ціну договору не змінено.

Листом № 399 від 04.08.2021 відповідач звернувся до другого позивача із пропозицією переглянути ціни за одиницю товару, відповідно до п.4.4 договору, які були зазначені у специфікації договору про закупівлю товарів № 48 від 29.03.2021.

До зазначеного листа відповідач долучив висновок Кіровоградської торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу №В-485 від 15.07.2021 про середню ринкову вартість на АЗС, зокрема, на бензин марки А-92 станом на 16.06.2021 та 15.07.2021 та відсоток коливання за даний період, яка може становити.

На підставі чого, сторони уклали додаткову угоду №2 від 02.10.2021, згідно положень якої, ціну за одиницю товару збільшено на 3,033%.

Відповідно до додаткової угоди №2 сторони виклали специфікацію в новій редакції, згідно якої ціну за 1 л бензину А-92 збільшено з 28,18 грн до 29,03 грн (що фактично складає 3% від ціни визначеної в додатковій угоді №1). Обсяг бензину А-92 зменшено до 6818,595 л, загальну ціну договору не змінено.

В подальшому, листом № 480 від 05.10.2021 відповідач звернувся до другого позивача із пропозицією переглянути ціни за одиницю товару, відповідно до п.4.4 договору, які були зазначені у специфікації договору про закупівлю товарів №48 від 29.03.2021, до якого відповідачем долучено висновок Кіровоградської торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу №В-684 від 01.10.2021 про середню ринкову вартість на АЗС, зокрема, на бензин марки А-92 станом на 01.09.2021 та 30.09.2021 та відсоток коливання ціни за даний період, яка може становити.

Сторонами укладено додаткову угоду № 3 від 11.10.2021, згідно положень якої, ціну за одиницю товару збільшено на 1,296%.

Відповідно до додаткової угоди №3 сторони виклали специфікацію в новій редакції, згідно якої ціну за 1 л бензину А-92 збільшено з 29,03 грн до 29,40 грн (що фактично складає 1,27% від ціни визначеної в додатковій угоді №2). Обсяг бензину А-92 зменшено до 4757,952 л, загальну ціну договору не змінено.

Також, листом № 520 від 19.10.2021 відповідач звернувся до другого позивача із пропозицією переглянути ціни за одиницю товару, відповідно до п.4.4 договору, які були зазначені у специфікації договору про закупівлю товарів №48 від 29.03.2021.

До зазначеного листа відповідач долучив висновок Кіровоградської торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу №В-735/2 від 18.10.2021 про середню ринкову вартість, зокрема, на бензин марки А-92 на АЗС по Кіровоградській області станом на 30.09.2021 та 18.10.2021 та відсоток коливання за даний період, яка може становити.

На підставі чого, сторони уклали додаткову угоду №4 від 26.10.2021, згідно із п. 1 якої, ціну за одиницю товару збільшено на 1,296%. Пунктом 2 цієї угоди сторони дійшли згоди про виправлення помилок у специфікації до цього договору за результатами взаємної звірки постачання товару, а саме: в рядку 1 «Бензин А92» (по ціні 27,00 грн за одиницю товару з ПДВ), кількість літрів становить 1500 літрів, на загальну суму 40 500,00 грн. Вільні кошти, що виявлені за результатами звірки, будуть використані на придбання Бензину А92 по ціні 29,94 грн за одиницю товару з ПДВ.

Відповідно до додаткової угоди №4 сторони виклали специфікацію в новій редакції, згідно якої ціну за 1 л бензину А-92 збільшено з 29,40 грн до 29,94 грн (що фактично складає 1,84% від ціни визначеної в додатковій угоді №3). Обсяг бензину А-92 за ціною 29,40 грн збільшено до 5483,761 л, загальну ціну договору не змінено.

Крім того, додатковою угодою №4, обсяг бензину А-92 за раніше встановленою ціною 27,00 грн за 1 л (додаткова угода №1) зменшено до 1500 л, а обсяг бензину А-92 за раніше встановленою ціною 29,40 грн за 1 л (додаткова угода №3) зменшено до 0 л.

Таким чином після укладення додаткової угоди № 4 фактично у період з 02.06.2021 по 26.10.2021 ціна за 1 літр бензину А-92 збільшилась на 10,89% від початкової ціни встановленої договором.

Факт отримання бензину А-92 підтверджується наступними накладними: №С-00000293 від 06.04.2021 на суму 8 100,00 грн, №С-00000327 від 15.04.2021 на суму 18 900,00 грн, №С-00000461 від 14.05.2021 на суму 13 500,00 грн, №С-00000480 від 01.06.2021 на суму 28 180,00 грн, №С-00000481 від 01.06.2021 на суму 28 180,00 грн, №С-00000618 від 01.07.2021 на суму 28 180,00 грн, №С-00000619 від 01.07.2021 на суму 30 716,20 грн, №С-00000876 від 12.08.2021 на суму 58 060,00 грн, №С-00001204 від 27.10.2021 на суму 164 183,80 грн.

Другий позивач на виконання умов договору та додаткових угод №1-4 до нього здійснив оплату поставленого бензину А-92 на загальну суму 378 000 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень № 276 від 07.04.2021 на суму 8 100,00 грн, № 29 від 15.04.2021 на суму 18 900,00 грн, № 344 від 17.05.2021 на суму 13 500,00 грн, № 375 від 01.06.2021 на суму 28 180,00 грн, № 72 від 01.06.2021 на суму 28 180,00 грн, № 422 від 01.07.2021 на суму 28 180,00 грн, № 114 від 01.07.2021 на суму 30 716,20 грн, № 707 від 13.08.2021 на суму 58 060,00 грн, № 99 від 27.10.2021 на суму 10 000,00 грн, № 36 від 27.10.2021 на суму 10 000,00 грн, № 779 від 27.10.2021 на суму 143 980,00 грн, № 231 від 27.10.2021 на суму 203,80 грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-02-27-000218-a сформованого 06.01.2022, зазначено обсяг поставленого бензину А-92 в кількості 14 000 л.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зроблено висновок, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб.

За висновками КГС ВС, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, ч. 1 ст. 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

На території міста Благовіщенськ таким органом місцевого самоврядування є Благовіщенська міська рада, яка і уповноважена представляти інтереси територіальної громади.

У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Голованівська окружна прокуратура на виконання вимог, установлених абз. 4 ч. 4 ст. 23 указаного Закону, листами від 09.06.2024 №54/03-3140вих-23 та від 10.01.2024 №54/03-136вих-24 повідомила Благовіщенську міську раду про встановлені факти порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», допущені при укладенні додаткових угод до Договору, а також вказано на безпідставне витрачання бюджетних коштів територіальної громади. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави. Водночас, у відповіді від 12.01.2024 №03-21/79/1 Благовіщенська міська рада повідомила, що з позовною заявою до суду про стягнення безпідставно сплачених коштів не зверталася та порушень не вбачає.

Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, яке виразилось в пасивній поведінці Благовіщенської міської ради та небажанні самостійно вживати заходи до повернення грошової суми, безпідставно сплаченої за паливо, чим завдано шкоди інтересам держави.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписи вказаної статті кореспондуються із нормами статті 712 ЦК України, частиною 2 якої передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

Відповідно до ч. 4 статті 41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем збільшенням ціни товару (бензину А-92).

У абзаці 2 ч.3 ст.6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII) встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.41 Закону №922-VIII, а саме за п.2 ч.5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Таким чином, відповідачі повинні довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 судом зроблено наступний висновок про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В інших випадках не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документальне підтверджене постачальником); ціна на одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Також постачальник має довести, що підвищення ціни не є прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як зазначив Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19, метою регулювання Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Як вже зазначалось, сторони, уклавши додаткові угоди №1-3 збільшили ціну за 1 л бензину з 27,00 грн. до 29,40 грн, що складає 8,89%, тобто, додаткові угоди № 1 від 02.06.2021, № 2 від 08.10.2021, № 3 від 11.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 укладені сторонами з дотриманням п.4.4 договору та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, після укладення додаткової угоди № 4 фактично у період з 02.06.2021 по 26.10.2021 ціна за 1 літр бензину А-92 збільшилась на 10,89% від початкової ціни встановленої договором, тобто, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, сторонами укладено додаткову угоду № 4 від 26.10.2021 з порушенням п.4.4 договору та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що сторони уклавши додаткову угоду №4 від 26.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, додаткову угоду №4 від 26.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 укладено із порушенням вимог ч.1 ст. 203 та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, у зв`язку із чим, в силу статті 215 ЦК України, такі правочини є недійсним.

Також прокуратурою заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 25 008,25 грн безпідставно сплачених грошових коштів.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши розрахунок, враховуючи, що те, що додаткова угода від №4 від 26.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 є недійсною, в силу статті 215 ЦК України, позовна вимога щодо стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів в розмірі 25 008,25 грн є такою, що підлягає задоволенню частково, на суму у розмірі 2 961,23 грн, натомість в частині стягнення 22 047,02 грн належить відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на те, що додаткову угоду №4 від 26.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 укладено із порушенням вимог ч.1 ст. 203 та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, відсутність доказів на спростування факту коливання цін на ринку, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, визнання недійсною додаткової угоди №4 від 26.10.2021 до договору про закупівлю товарів від 29.03.2021 № 48 та стягнення з відповідача на користь другого позивача 2 961,23 грн, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, можна віднести, зокрема Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо) так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 Розділу 1 ГПК України.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 925/3244/22.

Таким чином, довідки, експертні висновки Торгово-промислової палати України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Як вбачається із висновків Кіровоградської регіональної Торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу № В-331, № В-485, № В-684, у них зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, крім того, зазначено відсоток коливання ціни у відповідні періоди.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що скаржником не надано доказів, в розумінні ст. 76-79 ГПК України, які свідчать про відсутність коливання ціни товару на ринку.

Як вбачається із п. 1 додаткових угод № 1 від 02.06.2021, № 2 від 08.10.2021 та № 3 від 11.10.2021, сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару на 4,354, 3,033 та 1,296 відсотків, відповідно, що в сукупності не перевищує 10% ціни товару.

Доводи скаржника про те, факт оплати другим позивачем товару у серпні 2021р. за ціною, встановленою лише в жовтні 2021р. додатковою угодою № 2 оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки виходять за межі позовних вимог.

Доводи скаржника про те, що збільшення додатковою угодою № 1 ціни за одиницю товару на 4,37% свідчить про порушення принципу пропорційності зміни ціни, спростовуються арифметичною неможливістю збільшити ціну саме на 4,354%.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 912/985/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу 912/985/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 11.02.2025.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім