Ухвала

від 13.02.2025 по справі 521/93/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/93/14-ц

Провадження № 6/521/80/25

У Х В А Л А

про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання

13 лютого 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судових засіданьДовгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Одесіматеріали заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явленнявиконавчого листадо виконання по цивільній справі № 521/93/14-ц за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явленнявиконавчого листадо виконання по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтуванняподаної заяви,заявник зазначив,що 03липня 2015року судухвалив усправі №521/93/14-црішення прозадоволення позовута стягнувз ОСОБА_1 на користьАТ «Укрексімбанк»,заборгованість закредитним договором№ 60407С29від 21.06.2007року врозмірі:38461,89швейцарських франківта 1039356,09гривень,яке набралозаконної сили.26.11.2015року навиконання рішення,судом видановиконавчий листпро стягненняборгу.18.12.2015року напідставі заявиАТ «Укрексімбанк»,старшим державнимвиконавцем МалиновськогоВДВС Одеськогоміського управлінняюстиції ЗіньковськоюІ.В.,винесена постановаВП №49668542про відкриттявиконавчого провадженняз примусовоговиконання виконавчоголиста.07.12.2021року АТ«Укрексімбанк» звернувсядо ВДВСіз заявою№ 0000608/221-779про поверненнябез виконаннявиконавчого листа. 31.03.2022року АТ«Укрексімбанк» звернувсядо ВДВСіз адвокатськимзапитом №0000606/6879-22про станвиконання заявистягувача щодоповернення виконавчоголиста,який залишивсябез відповідічерез початоквійськової агресіїросії тавідсутності працівниківВДВС насвоїх робочихмісцях.02.11.2022року АТ«Укрексімбанк» звернувсяповторно доВДВС ізадвокатським запитом№ 0000606/34115-22про направленнябанку копіїподання ВДВСщодо видачідублікату виконавчоголиста.На зазначенийзапит отримановідповідь від18.11.2022року,відповідно доякої ВДВСнаправило поданняв судв листопаді2022року тавідкрито провадженняпо йогорозгляду за№ 6/521/277/22. 12.12.2022року ухвалоюсуду відмовленоу задоволенніподання ВДВСпро видачудубліката виконавчоголиста зпідстав ненадання представникомВДВС матеріаліввиконавчого провадження,що нестосується обставинвиконання тавтрати виконавчоголиста.Зазначена ухвалаСуду залишенабез змінсудовими рішеннямисуду апеляційноїта касаційноїінстанцій. На стадії апеляційного оскарження ухвали суду від 12.12.2022 року АТ «Укрексімбанк» отримав від ВДВС копію довідки № 7283 від 23.04.2023 року про втрату виконавчого листа, зі змісту якої вбачається, що оригінал виконавчоголиста втрачено. Станом на 22.05.2024 року у підрозділі ВДВС відсутній оригінал виконавчого листа, і тому останній до цього часу не виконав вимогу стягувача про його повернення, чим порушує право стягувача на направлення виконавчого листа на примусове виконання за місцем знаходження майна (частка у статутному капіталі ТОВ «ЗУБР 2000»), зокрема до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., який здійснює виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у справі № 1519/18149/2012. Станом на день подачі цієї заяви залишається невиконаним в повному обсязі рішення суду, яким з боржника стягнуто заборгованість за кредитним договором у цій справі, а сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та у ВДВС свідчить про те, що його було втрачено.

Ухвалою суду від 06.01.2025 року заяву прийнято до провадження та призначено судовий розгляд на 13.01.2025 року.

29.01.2025року наадресу судучерез підсистему«електронний суд»надійшли письмовіпояснення представникавідповідача адвоката МагировськогоТ.А.,відповідно дояких останнійзазначив,що ПАТ«Державний експортно-імпортнийбанк України»та державнийвиконавець ПершогоМалиновського ВДВСу м.Одесі ПМУМЮнеодноразово зверталисядо судуіз відповіднимизаявами провидачу дублікатавиконавчого листау цивільнійсправі №521/93/14-ц. Ухвалою судувід 12грудня 2022року взадоволенні поданнявідмовлено,оскільки заявникомне булинадані безперечнідокази,які бсвідчили,що виконавчийлист№521/93/14-цбув втрачений.Рішенням Малиновськогорайонного судум.Одеси від03.07.2015року позовПАТ «Державногоекспортно-імпортнийбанк України»про стягненняборгу закредитним договоромзадоволено. На виконаннявказаного рішеннябуло видановиконавчі листи.Постановою провідкриття виконавчогопровадження від18.12.2015року державнимвиконавцем ПершогоМалиновського ВДВСу м.Одесі ПМУМЮ(м.Одеса)було відкритовиконавче провадження:ВП №49668542про стягненнязаборгованості накористь ПАТ«Державний експортно-імпортнийбанк України». А отже,державним виконавцембуло відкритовиконавчі провадженняпо спірнимвиконавчим листам,хоча заявникнеодноразово зазначав,що виконавчілисти буливтрачені. Вказане рішеннясуду від03липня 2015року набралозаконної сили14.07.2015року.В силуприписів ст.22ЗУ «Провиконавче провадження»в редакціїЗакону станомна 2015р.,виконавчий листміг бутипред`явлений довиконання встрок до15.07.2016року. А отже, станом на момент звернення стягувача до суду закінчились строки пред`явлення виконавчого листа до виконання, а отже, вказана заява не підлягає до задоволення. Просили суд, в задоволенні заяви представника АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі та поновлення строку пред`явлення до виконання відмовити (т. 2, а.с. 178-180).

У судове засідання 13.02.2025 року учасники процесу в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини своєї не явки суду не повідомили, заяв та клопотань не надсилали.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Пунктом дев`ятим частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.04.2014 року позов ПАТ «Державного експортно-імпортного банку України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволений (т. 1, а.с. 64-66).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18.05.2015 року заочне рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.04.2014 року скасовано (т. 1, а.с. 94).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03.07.2015 року позов ПАТ «Державного експортно-імпортного банку України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволений (т. 1, а.с. 128-131).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13.10.2015 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03.07.2015 року залишено без змін (т. 1, а.с. 174-176).

28.08.2015 року до Малиновського районного суду м. Одеси повернувся виконавчий лист по справі № 521/93/14-Ц виданий 23.06.2014 року разом із постановою від 26.08.2015 року про закінчення виконавчого провадження № 44052932 через скасування заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.04.2014 року (т. 1, а.с. 182-183).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.12.2022 року подання Першого Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) про видачу дублікату виконавчого листа № 521/93/14-ц залишено без задоволення (т. 1, а.с. 203-206).

Постановою Одеського апеляційного суду від 13.09.2023 року ухвалу Малиновськогорайонного судум.Одеси від12.12.2022року залишено без змін (т. 2, а.с. 23-25).

Постановою від 18.12.2015 року відкрито Малиновським ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) виконавче провадження № 49668542 по виконавчому листі виданого 26.11.2015 року (справа № 521/93/14-ц) (т. 2, а.с. 184-185).

Постановою від 07.06.2023 року відкрито Малиновським ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) виконавче провадження № 71978063 по виконавчому листу, виданому 12.03.2013 року (справа № 1519/15866/2012) (т. 2, а.с. 186-187).

Відповідно до Акту державного виконавця від 05.01.2023 року наданого головним державним виконавцем Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) Чернолуцькою Ю.А. по виконавчому листі № 521/93/14-ц виданого 26.11.2015 року встановлено, що при прийнятті в електронному вигляді шляхом автоматичної передачі виконавчого провадження № 49668542 у паперовомувигляді виконавчепровадження відсутнє.Виконавчий документвтрачено (т. 2, а.с. 192).

Згідно довідки № 72831 від 27.04.2023 року начальника Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) Васильєва С.О. на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження за реєстровим номером 49668542 виконавчий лист № 521/93/14-ц виданий 26.11.2015 року втрачено (т. 2, а.с. 193).

Листом Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) від 15.05.2024 року № 104791 повідомляє, що виконавче провадження, яке було відкрито 18.12.2015 року з примусового виконання за виконавчим листом Малиновського районного суду м. Одеси № 521/93/14-ц від 26.11.2015 року було втрачене, про що складено акт державного виконавця від 05.01.2023 року (т. 2, а.с. 194).

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» неодноразово зверталось до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 521/93/14-ц, однак ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.07.2024 року повернуто заявнику заяву без розгляду (т. 2, а.с. 67), ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.07.2024 року повернуто заявнику без розгляду (т. 2, а.с. 103), ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.12.2024 року - повернуто заявнику без розгляду (т. 2, а.с. 146), а отже питання щодо видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явленнявиконавчого листадо виконання по цивільній справі № 521/93/14-ц за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором Малиновським районним судом м. Одеси так і не було вирішено по суті.

Згідно п. 17.4 РозділуХІІІПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

23 вересня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 127/2-3538/10, провадження № 61-8969св20 (ЄДРСРУ № 91722784) досліджував питання видачі судом дубліката виконавчого листа.

Аналізуючи пункт 17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі№ 474/783/17(провадження № 61-29св17),від 10 жовтня 2018 року у справі№ 2-504/11(провадження № 61-41846св18).

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Судувід 22 жовтня 2018 року у справі№ 2-824/2009(провадження № 61-5388св18).

Відповідно до ч. 1ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У своїй практиці розгляду заяв щодо виконання рішень судів Верховний суд України неодноразово зазначав, щостаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпоширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно дост. 261 ЦПК Україниухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на момент видачі виконавчих листів) врегульовано питання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання. Так відповідно до ч.1 названої статті виконавчі документи можуть бути представлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Тобто строк пред`явлення виконавчих листів до виконання в редакції Закону України "Про виконавче провадження", що діяла на момент видачі таких листів, становив один рік.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, згідно п.5 Прикінцевих і перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до приписів ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Для виконання судового рішення цей строк встановлюється з наступного дня після набрання ним законної сили.

Частинами 4 та 5 названої статті встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно ч. 6 ст. ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1ст. 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Метоюст. 433 ЦПК Україниє захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання є наявність поважних причин пропуску цього строку. Поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання вважаються об`єктивно непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення особи, що звернулась із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та слугували дійсно істотними перешкодами чи труднощами в дотриманні нею строків пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Питання поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Оцінюючи наведені заявником доводи в обґрунтування причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання на предмет поважності таких причин, суд вказує наступне.

Беззаперечно стягувач, з моменту звернення до виконавчих органів, повинен цікавитись ходом виконання рішення суду, станом виконавчого провадження.

Водночас суд враховує принцип належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, який зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Відповідний принцип також передбачає, що ризик будь-якої помилки державного органу треба покладати на державу та не виправляти ці помилки за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також суд враховує відсутність в матеріалах справи жодних доказів надіслання державним виконавцем на адресу стягувача, як постанов про поновлення виконавчих проваджень, так і постанов про повернення виконавчих листів стягувачу, оскільки актом від 05.01.2023 року та довідкою від 27.04.2023 року державним виконавцем повідомлено про втрату виконавчого документу, а тому рішення суду не виконано.

Відсутність в матеріалах справи доказів доведення державним виконавцем до відома стягувача обставини поновлення виконавчих дій та повернення виконавчих листів, доказів надіслання державним виконавцем на адресу стягувача виконавчих листів, а також те, що стягувач є пересічним громадянином, який сподівався на зворотній зв`язок державного органу та належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків, в сукупності, з урахуванням звернення ПАТ «Державного експортно-імпортного банку України» до суду щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, свідчить про поважність пропуску стягувачем строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви і поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Відповідно до п.19.4. Перехідних положень у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги також висновки суду щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви про видачу дублікатів виконавчого листа.

Доводи представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів втрати виконавчих документів судом до уваги не приймаються, оскільки діюча редакція ЦПК України на відміну від редакції, що передувала, не вимагає надання доказів на підтвердження втрати виконавчих листів.

У відповідності до п. 17.4 ч. І Перехідних Положень (розділ XIII) ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

ЦПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 16.08.2018 р. у справі №6/275-08.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009року).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заявиПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі № 521/93/14-ц.

Керуючись п. 17.4 РозділуХІІІПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакціїЗакону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 рокусуд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явленнявиконавчого листадо виконання по цивільнійсправі №521/93/14-ц - задовольнити.

Поновити строк пред`явленнядо виконаннявиконавчого листадля примусовоговиконання рішенняМалиновського районногосуду м.Одеси від03.07.2015року усправі №521/93/14-цпро стягненнязаборгованості з ОСОБА_1 накористь Акціонерноготовариства «Державнийекспортно-імпортнийбанк України».

Видати ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» дублікат виконавчого листа №521/93/14-ц від 26.11.2015року щодостягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (Код ЄДРПОУ 00032112) суму боргу за кредитним договором №60407С29 від 21.06.2007 року в розмірі 38461,89 швейцарських франків 89 сантимів та 1039356,09 гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО