Постанова

від 13.02.2025 по справі 459/2670/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 459/2670/24 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 22-ц/811/3280/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

безучасті сторін,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалуЧервоноградського міського суду Львівськоїобласті від 09жовтня 2024року у справі за поданням державного виконавця Червоноградського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ МЮ (м.Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2024 року державний виконавець звернувся до суду з поданням, у якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього на підставі виконавчого листа №454/2743/19, виданого 22 серпня 2022 року Сокальським районним судом Львівської області.

В обґрунтування подання покликався на те, що на виконанні знаходиться виконавче провадження 69863685 з виконання вищевказаного виконавчого листа, за яким боржником є ОСОБА_1 .

Вказував, що на момент звернення із зазначеним поданням виконавчий документ не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій на його виконання не здійснено. Державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від його виконання та не виживає заходів щодо його виконання.

Просив тимчасово обмежити громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України, шляхом заборони йому перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №454/2743/19, виданим 22 серпня 2022 року Сокальським районним судом Львівської області.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівськоїобласті від 09 жовтня 2024 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України, шляхом заборони йому перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №454/2743/19, виданим 22 серпня 2022 року Сокальським районним судом Львівської області.

Ухвалу суду 28 жовтня 2024 року оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Вищезгадану ухвалу оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що сам факт невиконання боржником самостійно зобов`язань не свідчить про ухилення останнього від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Вказує, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від покладених н нього зобов`язань повинен бути вже бути наявними та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, однак жодного факту ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань не було.

Проситьухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 09 жовтня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою подання державного виконавця Червоноградського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ МЮ (м.Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 13 лютого 2025 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом таматеріалами справивстановлено,щона виконанні Червоноградського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ МЮ (м.Львів) знаходиться виконавче провадження 69863685 з виконання виконавчого листа №454/2743/19, виданого 22 серпня 2022 року Сокальським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1 114,18 грн. судового збору та 6 000 грн. витрат на правничу допомогу.

15 вересня 2022 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також винесено постанови про арешт майна боржника та арешт його коштів.

На підтвердження отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем подано копію рекомендованого повідомлення про отримання такої ОСОБА_1

14 червня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, у зв`язку зі зміною прізвища боржника « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Згідно сформованої Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за боржником зареєстровано на праві власності земельні ділянки, житлові будинки.

Державним виконавцем було скеровано запити для встановлення майнового стану боржника.

Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення ЧМР ОСОБА_6 на обліку в управлінні станом на 24 жовтня 2022 року не перебуває як одержувач допомог.

03 вересня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника.

Державним виконавцем 07 жовтня 2024 року було складено акт, в якому зазначено, що при вході на дільницю за адресою місця проживання боржника, а саме АДРЕСА_1 , доступу до будинку не виявлено, адже дверей ніхто не відчинив. Зі слів сусідів, ОСОБА_1 за адресою місця проживання не появляється, так як перебуває за кордоном в Австрії.

Згідно відповіді на запит до Державної податкової служби України №242755063 від 03 грудня 2024 року про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників-фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників - фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму утриманого податку для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та гуму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою- підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи- підприємця встановлено, що за 4 квартал 2023 року сума нарахованого доходу у ОСОБА_1 становить 770 000 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником зареєстровано:

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;?

-земельні ділянки місця розташування, кадастровий номер: 4624883500:13:004:0031, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного

-будівництва, площа: 0.1372 га - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва за адресою АДРЕСА_2 ;

-земельна ділянка, кадастровий номер: 4624882100:19:008:0007, площею: 0.16 га. - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 ;

-земельна ділянка, кадастровий номер: 4624882100:19:008:0008, площею: 0.0775 га. - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби за адресою: Львівська обл., Сокальський p., с. Перемисловичі

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 ;

Згідно відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ України встановлено, що за боржником зареєстровано автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель: SPRINTER 216 CDI, категорія: вантажний, колір: зелений, рік виробництва: 2001, Номер кузова: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

03 вересня 2024 року начальником відділу Червоноградського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павліхою B.C. керуючись ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 216 CDI, нз. - НОМЕР_3 .

В ході проведеної перевірки майнового стану та доходів боржника ОСОБА_1 встановлено, що згідно до відповідей Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії та працюють за трудовими чи цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, особу знайдено в РЗО, але відсутні дані про отримання доходу.

Згідно відповіді ДФС України, інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах боржниками юридичним особами та/або фізичними особами-підприємцями, до ДФС не надходила.

Як вбачається з відповіді Державної прикордонної служби України № 242755163 від 03 грудня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон, останній виїзд зареєстровано 29 вересня 2024 року.

Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, не надано пояснень за фактом невиконання рішення.

На виклики державного виконавця боржник не з?явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Під поняттям "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до п.8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається запобігання та недопущення в`їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п.5).

Аналіз вказаних положень законодавства свідчить про те, що підставою для тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, як відповідна юридична санкція, є встановлення саме факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, а не наявність факту їх невиконання.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

З аналізу приписів ч.2 ст.10 ЦПК України у системному зв`язку з п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України вбачається, що на державного виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків, покладених на останнього за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, позначає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Про ухилення від виконання зобов`язань свідчать будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Згідно положень ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі закордонного паспорта або тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду - до виконання зобов`язань. Цією ж статтею встановлено способи реалізації встановлених обмежень.

За змістом п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно положень ч.1 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Положеннями ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, іншого органу (посадової особи) позначає з об`єктивної сторони такі дії чи бездіяльність особи боржника, які полягають не лише у навмисному, а також у іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у поданні обставини та додані до матеріалів справи докази у своїй сукупності свідчать обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження, майновий стан ОСОБА_1 свідчить про те, що в нього є реальна можливість виконати покладені на нього рішенням суду зобов`язання і тривале невиконання зобов`язань за вищевказаним виконавчим документом свідчить про ухилення останнього від виконання своїх зобов`язань і оскільки вжиті державним виконавцем заходи, спрямовані на виконання виконавчого документу, виявилися безрезультатними, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов`язань.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 09 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2025 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.