Рішення

від 13.02.2025 по справі 904/5725/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5725/21 (904/5396/24)Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Миколайовича, м. Київ

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство економіки України, м. Київ

про стягнення грошових коштів за договором на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 від 06.11.2023

в межах справи №904/5725/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий альянс», м. Кривий Ріг

до боржника Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом», м. Кривий Ріг

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА

10.12.2024 Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» звернулось до господарського суду із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Миколайовича про стягнення грошових коштів за договором на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 від 06.11.2023.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

18.12.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

20.12.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

06.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом якої позивач просив задовольнити позовні вимоги.

06.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, за змістом яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника Міністерства економіки України надійшла заява (вх.№393/25 від 06.01.2025) про залучення третьої особи.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2025 задоволено заяву Міністерства економіки України (вх.№393/25 від 06.01.2025) про залучення третьої особи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство економіки України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

06.11.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01. Позивачем в повному обсязі було виконано свої зобов`язання щодо попередньої оплати робіт виконавця, шляхом безготівкового перерахунку 40% вартості робіт - 106 000,00 грн на рахунок зазначений у п.7.5. Договору. В подальшому відповідач 19.03.2024 надав, шляхом відправки на електронну пошту, позивачу для попереднього ознайомлення та узгодження електронну версію звіту без електронного підпису та наполягав на повній оплаті виконаних робіт та сплаті остаточного розрахунку 60% - 159 000,00 грн на рахунок зазначений у п.7.5. Договору. Позивач 02.04.2024 сплатив остаточну вартість робіт відповідачу із розрахунку 60% -159 000 грн на рахунок, зазначений у п.7.5. Договору. Позивач виконав умови договору на проведення незалежної оцінки вартості майна, проте відповідач не надав позивачу електронної версії звіту шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису, звіт не передано позивачу, у зв`язку з чим відповідачем порушено умови договору та не виконано перед замовником (позивачем) свого обов`язку з виконання робіт з оцінки майна в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач належним чином виконав умови договору на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 від 06.11.2023. На прохання замовника (позивача) 19.03.2024 направив на узгодження електронну версію звіту з усіма додатками та матеріалами. В подальшому відповідачем паперові примірники звіту з іншими матеріалами, актами та рахунками на оплату було направлено замовнику та отримано ним 19.03.2024. На його прохання, що б скоріше було доставлено, відправлення здійснено Новою поштою на ім`я ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_1 ). Як зазначив арбітражний керуючий, ОСОБА_1 є членом комітету кредиторів у цій справі про банкрутство та є його уповноваженою/довіреною особою на отримання вказаних документів. Після отримання звіту з додатками та іншими матеріалами, за відсутності мотивованих заперечень замовником була проведена остаточна оплата за договором, що додатково підтверджує належне виконання договірних умов суб`єктом оціночної діяльності, оскільки за договором остаточна оплата здійснюється лише після прийняття робіт.

Позиція третьої особи

Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подання пояснень щодо позову.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом доказування у даній справі є обставини виконання умов договору на проведення незалежної оцінки вартості майна.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

06.11.2023 Акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» (надалі - замовник) та Фізична особа-підприємець Марков Дмитро Миколайович (надалі - виконавець) уклали договір на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по проведенню незалежної оцінки майна АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ", яке знаходиться за адресами: м.Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, 1 - а, 1 - в, вул. Прорізна, 89 та Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Кудашівка, вул. Лівобережна сторона, буд. 9 (турбаза "Нептун") (далі об`єкт оцінки).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що термін виконання робіт: 15 (п`ятнадцять) робочих днів з моменту укладення цього договору та надання замовником всієї необхідної документації для проведення робіт з незалежної оцінки.

Згідно з п. 2.1 Договору за виконану роботу замовник здійснює оплату виконавцю в сумі 265 000,00 грн, без урахування ПДВ.

Замовник здійснює попередню оплату робіт виконавця, шляхом безготівкового перерахунку 40% вартості виконаних робіт - 106 000,00 грн на рахунок зазначений у п. 7.5. Договору. Призначення платежу: за оцінку згідно Договору №0611 - 01 від 06.11.2023 року (п. 2.2 Договору).

Виконавець зобов`язаний здійснити оцінку станом на 31.11.2023 (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. по завершенню робіт виконавець передає замовнику звіт, виконаний в двох примірниках, вихідна інформація для виконання звіту у виконавця не залишається, вона передається в додатках, електронна версія звіту у виконавця не зберігається. Виконавець на вимогу замовника надає пояснення по звіту. Одночасно з наданням звіту виконавець надає акт виконаних робіт. Замовник зобов`язаний у 3 - денний термін надати виконавцю підписаний Акт виконаних робіт або мотивовану відмову його підписання з зазначенням конкретних недоліків виконаної роботи. У випадку, якщо замовник в 3 - денний не підписує отриманий від виконавця акт виконаних робіт чи не надає виконавцю мотивовану відмову, робота вважається прийняттю та підлягає оплаті.

Позивач (замовник) сплатив відповідачу (виконавцю) грошові кошти у загальному розмірі 265 000,00 грн за платіжними дорученнями №435 від 07.11.2023 на суму 53 000,00 грн, №439 від 16.11.2023 на суму 26 500,00 грн, №466 від 14.12.2023 на суму 26 500,00 грн та №573 від 02.04.2024 на суму 159 000,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по банківському рахунку позивача № НОМЕР_2 за період з 16.10.2023 по 15.10.2024 відкритому у АТ КБ "ПриватБанк".

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з виконання робіт за Договором, у зв`язку з чим позивач вказує на обов`язок відповідача повернути сплачені кошти у загальному розмірі 265 000,00 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Позивач ґрунтує свої вимоги на статті 1212 ЦК України. Суд не погоджується з доводами позивача, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Відповідно у позивача відсутні підстави вимагати повернення грошових коштів за статтею 1212 ЦК України.

У контексті наведеного, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17).

У постановах від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та від 08.06.2021 у справі №662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже саме суд має обов`язок здійснити юридичну кваліфікацію відносин сторін, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, і визначити, який припис треба застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є спірні відносини, не є зміною підстави позову (обставин, якими обґрунтований позов) та обраного позивачем способу захисту (предмета позову).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону. Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону. Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов`язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови. Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються за домовленістю сторін або у випадках відбору суб`єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах - за результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт як частки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов`язки та відповідальність оцінювача (суб`єкта оціночної діяльності), який проводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, враховуючи норми Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п. 2.1., 2.2. Договору позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 265 000,00 грн, що підтверджується наданою випискою по рахунку НОМЕР_2 та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).

Також відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 1.3 Договору відповідач мав виконати роботи до 21.11.2023, проте в матеріалах справи не міститься доказів передачі замовнику результатів роботи, виконаної на підставі укладеного договору.

Слід зазначити, що позивачем (замовником) заперечується факт надання доручення виконавцю щодо направлення паперового звіту незалежної оцінки вартості майна на адресу ОСОБА_1, а відповідачем (виконавцем) не надано до матеріалів справи належних доказів на підтвердження факту здійснення замовником доручення виконавцю щодо направлення паперового примірника звіту разом із додатками на ім`я ОСОБА_1.

Разом з тим господарський суд зазначає, що 19.03.2024 на електронну пошту замовника - ліквідатора банкрута Вербицького О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) виконавцем було направлено проєкт звіту з додатками без накладання електронного кваліфікованого підпису для погодження.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (ч.1 ст.7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг").

Отже господарський суд зазначає, що надісланий на електронну пошту замовника проєкт звіту разом з доданими до нього документами не може вважатись оригіналом електронного документа відповідно до вимог ч.1 ст.7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.3 ст. 849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, виконавець (відповідач) умови договору на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 від 06.01.2011 не виконав належним чином, зокрема замовнику (позивачу) не було надано належним чином оформленого результату виконаних робіт (звіту про оцінку вартості майна).

Слід зазначити, що відповідачем було передано оригіналу звіту за результатами оцінки третій особі, що підтверджується обставинами викладеними у відзиві на позовну заяву, у зв`язку з чим відповідач не в змозі виконати належним чином умови договору в розумінні частини 3 статті 849 ЦК України.

Відповідачем заходів до виконання зобов`язань або повернення отриманих грошових коштів не здійснено.

25.11.2024 позивач направив відповідачу вимогу №02-43/9/563 від 25.11.2024 про повернення коштів в сумі 265 000,00 грн, відповідно до якої вимагав протягом 7 діб з моменту отримання даної вимоги перерахувати кошти на рахунок замовника.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту належного виконання робіт за договором на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 від 06.11.2023.

Враховуючи, що станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання відповідачем робіт, направляючи вимоги по повернення коштів позивач (замовник) фактично відмовився від умов договору та просив повернути сплачені за спірним договором господарський суд зазначає, що позивач реалізував своє право передбачене ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Таким чином господарський суд зазначає, що оскільки позивач здійснив сплату грошових коштів у розмірі 265 000,00 грн до отримання товару (звіту) за виконану робу (проведення незалежної оцінки вартості майна визначеного п. 2.2. Договору) то грошові кошти вважаються таким, як сплачені в рахунок авансу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням того, що судом встановлений факт не виконання відповідачем своїх зобов`язань з виконання робіт за Договором, суд приходить до висновку про те, що ФОПМарков Д.М. зобов`язаний повернути Акціонерному товариству «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом» отримані від нього грошові кошти у розмірі 265 000,00 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" до Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Миколайовича; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство економіки України про стягнення грошових коштів за договором на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 від 06.11.2023 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Петра Калнишевського, буд. 1а, ідентифікаційний номер юридичної особи 04819211) суму грошових коштів сплачених за Договором на проведення незалежної оцінки вартості майна №0611-01 від 06.11.2023 у розмірі 265 000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 943,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Мартинюк