Ухвала

від 04.02.2025 по справі 907/311/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" лютого 2025 р. м. УжгородСправа № 907/311/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кіч Девелопер», м. Ужгород (вх.№02.3.1-02/9681/24 від 10.12.2024) про заміну сторони (позивача, стягувача)

у справі № 907/311/21

за позовною заявою акціонерного товариства Комерційний інвестиційний банк, м. Ужгород

до приватного підприємства Ужгород-трейд, м. Ужгород

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Трансойлсфера, м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників:

Від заявника Мікрюков С.В. адвокат

Від відповідача не з`явились

Від третьої особи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариства Комерційний інвестиційний банк звернулося до Господарського суду Закарпатської області із позовною заявою до приватного підприємства Ужгород-трейд про звернення стягнення на предмет Іпотеки згідно договору іпотеки від 31 травня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Єгер Н.Д. та зареєстрованим в реєстрі за №86о із додатковою угодою до нього, на майно ПП Ужгород-трейд (код ЄДРПОУ 35175883, 88000, м. Ужгород, вул. Бродлаковича, буд. 5), а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 299,2 (двісті дев`яносто дев`ять цілих дві десятих) кв.м., що розташоване за адресою: Україна, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Театральна, буд. 11, реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна: 208242521101 на користь АТ КОМІНВЕСТБАНК (м. Ужгород, вул. Гойди, 10 Код ЄДРПОУ 19355562), в рахунок часткового погашення заборгованості по Договору кредитної лінії № о4-33/3л-14 від 10.12.2013 р. в сумі 1256 599,99 (Один мільйон двісті п`ятдесят шість тисяч п`ятсот дев`ятсот дев`яносто дев`ять) доларів США 99 центів шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до провадження за правилами загального позовного провадження, залучено товариство з обмеженою відповідальністю Трансойлсфера (02094, м. Київ, проспект Гагаріна, буд. 14, офіс 32, код ЄДРПОУ 38307715) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та підготовче засідання призначено на 08.06.2021.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 р. позов задоволено повністю. Постановлено звернути стягнення на предмет Іпотеки згідно договору іпотеки від 31 травня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Єгер Н.Д. та зареєстрованим в реєстрі за №860 із додатковою угодою до нього, на майно Приватного підприємства Ужгород-трейд (код ЄДРПОУ 35175883, 88000, м. Ужгород, вул. Бродлаковича, буд. 5), а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 299,2 (двісті дев`яносто дев`ять цілих дві десятих) кв.м., що розташоване за адресою: Україна, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Театральна, буд. 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 208242521101 на користь АТ КОМІНВЕСТБАНК (м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562), в рахунок часткового погашення заборгованості по Договору кредитної лінії № 04-33/3л-14 від 10.12.2013 р. в сумі 1 256 599,99 (один мільйон двісті п`ятдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів США 99 центів) шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнути з ПП Ужгород-тpейд (88000, м. Ужгород, вул. Бродлаковича, буд. 5, код ЄДРПОУ 35175883) на користь АТ КОМІНВЕСТБАНК (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562) витрати по сплаті судового збору в розмірі 135 354,94 (сто тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 94 копійки) у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за платіжним дорученням №4 від 09.04.2021 року. Стягнути з ПП Ужгород-тpейд (88000, м. Ужгород, вул. Бродлаковича, буд. 5, код ЄДРПОУ 35175883) в дохід Державного бюджету України суму 391 979,75 грн. (триста дев`яносто одну тисячу дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 75 коп.) у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

17.07.2024 року на рішення суду видано відповідні накази.

10.12.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі №907/311/21 Акціонерне товариство Комерційний інвестиційний банк на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "КІЧ ДЕВЕЛОПЕР", код ЄДРПОУ 45368284, юридична адреса: Україна, 88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Гвардійська, будинок 15/1.

Разом з тим, у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 б/н від 19.08.2024 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі № 907/311/21, на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 №907/311/21, Господарським судом Закарпатської області було скеровано матеріали справи до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н та від 19.08.2024 (вх. №01-05/2392/24 від 23.08.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі №907/311/21.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.12.2024 року відкладено вирішення питання про прийняття заяви (вх. №02.3.1-02/9681/24 від 10.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю КІЧ ДЕВЕЛОПЕР про заміну сторони виконавчого провадження у справі №907/311/21 до повернення матеріалів справи №907/311/21 до Господарського суду Закарпатської області.

20.01.2025 матеріали справи №907/311/21 повернулись до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2025 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кіч Девелопер», м. Ужгород (вх.№02.3.1-02/9681/24 від 10.12.2024) про заміну сторони (позивача, стягувача) у засіданні на 04.02.2025.

Дана ухвала суду направлена відповідачу та позивачу до їх електронних кабінетів 24.01.2025, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа.

У матеріалах справи міститься відзив ПП «Ужгород-трейд» по суті поданої заяви, якою представник відповідача у задоволенні такої просить суд відмовити у повному обсязі, а також просить суд зупинити розгляд клопотання про заміну стягувача до вирішення спору про незаконність Договору уступки права вимоги за Договором кредитної лінії від 20.11.2024 та похідного Договору про відступлення права вимоги за іпотекою від 28.11.2024.

В обгрунтування своєї позиції відповідач просить суд взяти до уваги те, що за цими договорами предметом уступки є вимога, яка характеризується кредитними правовідносинами, а уступка права вимоги відбулася на користь ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР», яке не являється фінансовою установою і здійснює операції з надання фінансових послуг через відсутність спеціального дозволу ліцензії.

Зважаючи на таке, слід дійти висновку, що внаслідок уступки права вимоги за кредитними зобов`язаннями, відбулася заміна кредитодавця на особу, яка не являється фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг та внесена до реєстру фінансових установ.

Стверджує, що з укладенням Договору уступки права вимоги за Договором кредитної лінії від 20.11.2024р. та похідного Договору про відступлення права вимоги за іпотекою від 28.11.2024р. відбулася заміна кредитодавця (АТ «КОМІНВЕСТБАНК»), який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на юридичну особу (ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР»), яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. Зважаючи на таке, зазначає, що ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР», у будь-якому статусі, не наділене правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відтак відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору,

Також просить суд взяти до уваги те, що характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа. Аналогічна позиція вже висловлювалась ВП ВС в постанові від 11 вересня 2018 року (справа No 909/968/16) а також у справі No 465/646/11 (постанова ВП ВС від 31 жовтня 2018 року).

Відповідно до правового висновку ВП ВС у справі № 465/646/11 відступлення права вимоги за кредитним договором на користь юридичної особи, яка не є фінансовою установою, суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор банк або інша фінансова установа.

У контексті спірної ситуації, Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень цієї глави, яка регулює відносини з факторингу (ч. 2 ст. 1083 ЦК України), тобто наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (ст. 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з особою, яка не є учасником на ринку фінансових послуг.

Крім того, відступлення прав за іпотечним договором ТОВ могло вчинити лише за умови одночасного здійснення відступлення права вимоги за основним зобов`язанням (кредитним договором) шляхом укладення договору факторингу, стороною якого інша особа бути не могла.

Також відповідач вважає, що кредитні зобов`язання ТОВ «Трансойлсфера», що виникли на підставі Договору кредитної лінії №04-33/3л-14 від 10.12.2013 припинені виконанням за рахунок майнових поручителів, слід визнати, що таким чином первісне зобов`язання за цим кредитним договором, яке забезпечене Договором Договір іпотеки від 31 травня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Єгер Н.Д. та зареєстрованим в реєстрі за №860 припинене виконанням.

03.02.2025 ПП «Ужгород-трейд» подало суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копію повідомлення/звернення до Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "КОМІНВЕСТБАНК" Ірині Штогріній, а також копію рішення 425-рш/БТ про віднесення АТ КОМІНВЕСТБАНК до категорії неплатоспроможних.

03.02.2025 заявником до суду подано письмові заперечення по суті наведених відповідачем обставин, згідно яким просить суд взяти до уваги те, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

При розмежуванні правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу.

Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України.

Отже, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

Просить суд взяти до уваги те, що між АТ «КОМІНВЕСТБАНК» (первісний кредитор), та ТОВ «КІЧ Девелопер» (новий кредитор) укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 20 листопада 2024 року, за яким банк шляхом продажу відступив ТОВ «КІЧ Девелопер» право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором.

Згідно пункту 1.3. договору про відступлення права вимоги від 20 листопада 2024 року (далі Договір) Передача права вимоги до боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора відбувається без набуття додаткового доходу жодною із сторін.

Згідно пункту 1.4. Договору уступка права вимоги здійснюється у повному обсязі від отриманої суми боргу, без будь яких дисконтів та премій за стягнення з боржника грошових зобов`язань.

Тобто ці положення Договору є протилежними до тих положень розпорядження Нацкомфінпослуг від 06.02.2014 року №352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.03.2014 року за №342/25119.

Згідно пункту 2.1. Договору згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує 49 628 923,61 грн. (сорок дев`ять мільйонів шістсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять три грн.), що є еквівалентом суми заборгованості ТОВ «Трансойлсфера» в сумі 1 200 767,55 доларів США (один мільйон двісті тисяч сімсот шістдесят сім доларів США 55 центів) по курсу НБУ на 20 листопада 2024 року, шляхом безготівкового перерахування на рахунок АТ «КОМІНВЕСТБАНК» НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ 19355562, МФО 321248.

Ця плата є номінальною вартістю договору кредиту, а саме заборгованість із повернення кредиту та нарахованих відсотків, а отже в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України), що повністю відповідає Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі 909/968/16 та про що сам ПП «Ужгород-трейд» згадує у своєму «відзиві на позовну заяву» на сторінці 4 абзац 3: «таким чином, договір уступки права вимоги за договором кредитної лінії від 20 листопада 2024 року за правовою природою є договором цесії».

Стверджує, що аналіз вказаних та інших положень Договору дає можливість встановити відсутність в ньому умов щодо надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, то відповідно немає підстав вважати це Договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Заперечує стосовно наявності підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на те, що провадження у справі завершено з прийняттям судом відповідного рішення за результатами розгляду позовних вимог. У свою чергу, статтями 227 та 229 ГПК України регламентується вирішення судом питання про зупинення провадження у справі, а не зупинення розгляду клопотання (заяви) про заміну позивача правонаступником.

04.02.2025 відповідачем подано суду клопотання про зупинення провадження у справі №907/311/21 до вирішення та набрання законної сили рішенням у справі № 907/9/25 за позовом за позовом ПП Ужгород-трейд до АТ «КОМІНВЕСТБАНК» та ТОВ "КІЧ ДЕВЕЛОПЕР" про визнання недійсними (незаконним) укладених між АТ «КОМІНВЕСТБАНК» та ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» договору уступки права вимоги за Договором кредитної лінії №04- 33/3л-14 від 10.12.2013 від 20.11.2024 р. та договору про відступлення права вимоги за іпотекою від 28.11.2024р. та застосувати наслідки недійсності правочинів.

З посиланням на регламентацію статей 227 та 229 ГПК України відповідач вважає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Стверджує про подібність правовідносин у справах №907/311/24 та №907/9/25, Вважає, що вищенаведені вимоги в підтвердження позиції ПП «Ужгород-Трейд» щодо зупинення провадження у справі №907/311/21 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судове засідання 04.02.2025 відповідач та третя особа своїх повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду заяви учасники справи були повідомлені належним чином та їх неявка, відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони її правонаступником.

Під час судового засідання 04.02.2025 судом було розглянуте клопотання ПП «Ужгород-Трейд» про зупинення провадження в справі та, заслухавши думку представників учасників справи, було відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.

Приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, ПП «Ужгород-Трейд» вказувало на неможливість здійснювати розгляд заяви ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» про заміну позивача (стягувача) у виконавчому провадженні правонаступником до набрання законної сили рішенням у справі № 907/9/25, предметом розгляду якої є визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 20.11.2024 та від 28.11.2024, укладеного між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» та договором, що укладений для забезпечення його виконання.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Судом не було встановлено обставин неможливості здійснення розгляду заяви ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» про заміну позивача (стягувача) у виконавчому провадженні до набрання законної сили рішенням у справі № 907/9/25. Крім того, суд відзначає, що приписи статті 227 ГПК України регламентують зупинення провадження в справі, а не провадження з розгляду заяв у межах справи на стадії виконання рішення. Оскільки, в силу частини 10 статті 11 ГПК України, аналогія права та аналогія закону застосовується щодо матеріального права, а не процесуального.

При цьому, суд зауважує, що ПП «Ужгород-Трейд», як і сторонам цієї справи, не позбавляється свого права на захист своїх прав та обов`язків через процесуальний інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши заяву ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» про заміну сторони (стягувача) її правонаступником в цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті Господарського процесуального кодексу України - 52 та 334 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 26 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Тобто поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач і боржник користуються правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Як вказує заявник, 20 листопада 2024 року між Акціонерним товариством Комерційний інвестиційний банк (первісним кредитором, стягувачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІЧ ДЕВЕЛОПЕР" (новим кредитором) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі Договір), за умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором кредиту кредитної лінії №04-33/3л-14 від 10.12.2013 року та додаткових угод до нього № 1 від 08.01.2014 року, №2 від 16.01.2014 року, № 3 від 22.01.2014 року, № 4 від 12.02.2014 року, № 5 від 14.04.2014 року, № 6 від 15.04.2014 року, № 6/1 від 15.04.2014 року, № 7 від 12.09.2014 року, № 8 від 15.10.2017 року, № 9 від 08.12.2014 року, № 10 від 10.12.2014 року, № 11 від 16.01.2015 року, № 12 від 19.01.2015 року, № 13 від 13.03.2015 року, № 14 від 01.04.2015 року, № 15 від 31.07.2015 року, № 16 від 10.09.2015 року, № 17 від 10.12.2015 року, № 17 від 09.12.2016 року, № 18 від 31.01.2017 року, № 19 від 03.02.2017 року, № 20 від 15.05.2017 року, № 21 від 01.03.2018 року (далі Договір кредиту), укладеним між Первісним кредитором та ТОВ «Трансойлсфера», 02094, м. Київ, проспект Гагаріна, буд.14, офіс 32, код ЄДРПОУ 38307715 (далі - Боржник) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до цього Договору, новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за Договором кредиту в тому числі: 1 200 767,55 доларів США заборгованість за кредитом (п. 1.2. Договору).

За умовами п. 2.1. Договору, Згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору винагороду в еквіваленті суми заборгованості ТОВ «Трансойлсфера» за Договором кредиту на день підписання цього Договору у національній валюті України, що становить 49 628 923,61 грн. (сорок дев`ять мільйонів шістсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять три грн.) гривень 61 копійка шляхом безготівкового перерахування на рахунок АТ «КОМІНВЕСТБАНК» НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ 19355562, МФО 321248.

Строк сплати винагороди: в день укладення даного Договору (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору, зобов`язання письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги за цим Договором покладається на первісного кредитора. Докази письмового направлення боржнику повідомлення про відступлення права вимоги за цим Договором надаються первісним кредитором новому кредитору в 5-ти денний термін з дня укладення даного Договору.

Первісний кредитор повідомив Нового кредитора, що на дату укладення цього Договору є незавершене виконавче провадження №75597930 за наказом Господарського суду Закарпатської області №907/311/21 від 17.07.2024 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки з майнового поручителя Боржника ПП "Ужгород-Трейд", яке на даний час зупинено у зв`язку з розглядом Західним апеляційним Господарським судом апеляційної скарги не учасника справи ОСОБА_1 в справі №907/311/21. Крім того, по боржнику ТОВ «Трансойлсфера» Банком подано до Управління національної поліції в Закарпатській області заяву №02-613-651 від 24.11.2020 р. про неправомірні дії, що вчинені посадовими особами ТОВ "Трансойлсфера" за участі чи бездіяльності відповідальних працівників банку, які призвели до видачі та неповернення кредитних коштів, чим банку завдано шкоди в особливо великих розмірах. Номер кримінального провадження 12020075030000898 від 15.12.20 р. Постанова про залучення АТ «КОМІНВЕСТБАНК» як потерпілого від 18.09.2024 р. (п. 3.3. Договору).

За змістом п. 5.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

АТ «КОМІНВЕСТБАНК» направило повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №02-93/6-196 від 25 листопада 2024 року до боржника ТОВ Трансойлсфера про відступлення права вимоги за кредитним договором.

28 листопада 2024 року між АТ «КОМІНВЕСТБАНК» (далі Первісний іпотекодержатель), та Товариство з обмеженою відповідальністю "КІЧ ДЕВЕЛОПЕР", код ЄДРПОУ 45368284, юридична адреса: Україна, 88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Гвардійська, будинок 15/1 (далі Новий іпотекодержатель), укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 31 травня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Єгер Н.Д. та зареєстрованим в реєстрі за №860 посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Капітула Г.Д. за р.№1010 (далі - Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки), за яким Первісний іпотекодержатель передає Новому іпотекодержателю, а Новий іпотекодержатель приймає права за договором іпотеки від 31 травня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Єгер Н.Д. та зареєстрованим в реєстрі за №860, згідно якого в якості забезпечення зобов`язань було передано вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 299,2 (двісті дев`яносто дев`ять цілих дві десятих) кв.м., що розташоване за адресою: Україна, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Театральна, буд. 11. Реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна: 208242521101 (пункти 1.1. та 1.1.1. Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки).

За змістом п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки передача прав за договором іпотеки, здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент передачі права вимоги, в тому числі:

- Право одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до умов договору іпотеки;

- Будь-які інші права, що існують та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору іпотеки.

За змістом п. 2.4. Договору про відступлення права вимоги Первісний іпотекодержатель повідомляє Нового іпотекодержателя, що на момент укладення цього договору є незавершене виконавче провадження №75597930 за наказом Господарського суду Закарпатської області від 17 липня 2024 року у справі №907/311/21, про звернення стягнення на предмет іпотеки з майнового поручителя ПП «Ужгород-трейд».

За змістом п. 2.4. Договору про відступлення права вимоги права іпотекодержателя за договором іпотеки переходять до Нового іпотекодержателя з моменту держаної реєстрації відомостей про відступлення на його користь прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

АТ «КОМІНВЕСТБАНК» направило повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №02-93/6-202 від 02 грудня 2024 року до боржника ТОВ Трансойлсфера про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

Також до матеріалів справи заявником подано докази повної оплати ТОВ «КІЧ Девелопер» відступного в розмірі 49 628 923,61 коп., що, згідно з правовим висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 17.01.2020 року у справі № 916/2286/16, є основною умовою для процесуального правонаступництва внаслідок укладеного між сторонами договору цесії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним чи безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (стаття 350 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (стаття 1079 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 4 Закону про фінансові послуги фінансовими вважаються такі послуги: торгівля валютними цінностями; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій; фінансові платіжні послуги; у сфері страхування; діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення; професійна діяльність на ринках капіталу; факторинг; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Отже, факторинг є фінансовою послугою.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Вимоги до договору про надання фінансових послуг передбачені в статті 6 Закону про фінансові послуги.

Так, за змістом частини першої статті 6 Закону про фінансові послуги договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Крім того, відповідно до пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові, операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону про фінансові послуги.

Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Як уже зазначалося раніше, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України договір факторингу передбачає, зокрема, те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Звідси за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

При цьому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), така плата за надану фактором послугу може бути встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу (позику чи кредит).

Натомість грошова вимога, яку клієнт передає фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 Цивільного кодексу України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 Цивільного кодексу України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Виходячи з цього правочин, який не відповідає ознакам, притаманним договору факторингу, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106)).

При цьому якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні й підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 51).

Щодо ціни продажу права вимоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 177 Цивільного кодексу України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно із частиною першою статті 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Поряд із цим згідно із частиною третьою статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Звідси вбачається, що право вимоги є об`єктом цивільних прав, а саме майном, яке може вільно відчужуватися від однієї особи до іншої, в тому числі на підставі договору купівлі-продажу.

За змістом частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Як установлено у частині першій статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У свою чергу абзац 1 частини першої статті 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що право вимоги, яка відступається (продається), може мати так звану номінальну вартість та реальну вартість.

Номінальною вартістю права вимоги в такому разі є розмір самої вимоги, що відступається (продається) за відповідним договором відступлення.

Реальна вартість права вимоги, як і будь-якого майна, формується з урахуванням ринкових умов, а саме попиту на такий вид вимоги, ліквідності такої вимоги, що залежить від імовірності її задоволення, зокрема, через наявність спору щодо вимоги або складний фінансовий стан боржника, а в процедурах банкрутства - через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, черговість задоволення таких вимог, недостатній обсяг ліквідної маси боржника для їх повного задоволення.

Реальна вартість права вимоги має динамічний характер (може змінюватися в будь-який момент залежно від низки обставин), на відміну від номінальної вартості, яка визначається лише розміром самої вимоги кредитора до боржника.

Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 57)).

Звідси Велика Палата Верховного Суду зазначає, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Тобто сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, не обмежені номінальною вартістю права вимоги та встановлюють ціну, за якою таке право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права грошової вимоги, яка залежить від попиту на такий вид грошової вимоги та ліквідності конкретної вимоги, що відступається (продається).

Оскільки сторони договору відступлення права вимоги не обмежені номінальною вартістю права вимоги, сама по собі різниця між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та ціною продажу такої вимоги, визначеною сторонами в договорі купівлі-продажу права вимоги, не може вважатися платою за договором факторингу."

Зважаючи на такі висновки стосовно розмежування договорів відступлення права вимоги та факторингу, беручи до уваги, що у цій справі вартість права вимоги, що відступається, відповідає номінальній вартості права вимоги, таке не може вважатися платою за договором факторингу та зважаючи на відсутність інших притаманних договору факторингу ознак, зокрема, що підтверджують надання новим кредитором (ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР») фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору (АТ «Комінвестбанк»), суд дійшов висновку, що відсутні й підстави вважати спірні правочини договорами факторингу, а не договором відступлення права вимоги.

Решта доводів відповідача, що полягають у припиненні права іпотеки, не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на те, що за змістом справи №202/4494/16-ц та постанови ВП ВС прийнятій по цій справі від 31 жовтня 2018 року, така постанова ВП ВС стосується солідарного стягнення із боржника та поручителя, а не майнового поручителя у відповідності до Закону України «Про іпотеку», як в справі №907/311/21. Відтак, посилання ПП «Ужгород-трейд» на те, що зобов`язання ТОВ «Трансойлсфера» по договору кредитної лінії №04-33/3л-14 від 10 грудня 2013 року є припиненими не відповідає дійсності та підтверджено рішенням Господарського суду Закарпатської області у цій справі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» про заміну стягувача по справі № 907/311/21 з Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР».

Керуючись ст.ст. 42, 52, 233, 234, 235, 334 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» про заміну стягувача у виконавчому провадженні задовольнити.

2. Замінити стягувача у справі № 907/311/21 Акціонерне товариство Комерційний інвестиційний банк на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "КІЧ ДЕВЕЛОПЕР", код ЄДРПОУ 45368284, юридична адреса: Україна, 88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Гвардійська, будинок 15/1.

3. У задоволенні клопотання про зупинення провадження, - відмовити.

4. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

5. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.Ф. Ремецькі