Рішення

від 13.02.2025 по справі 916/5190/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5190/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу № 916/5190/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕТЮД» (вул. Левітана, буд. 141, м. Одеса, 65114, ідентифікаційний код 36553023)

про стягнення 10 519, 28 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕТЮД» боргу за Договором за поставлений природний газ у квітні та у травні 2024 року у загальній сумі 10 519,28 грн, у тому числі: основний борг у сумі 9 435,06 грн; три проценти річних у сумі 81,37 грн; пеня 706,71 грн; інфляційні втрати у сумі 296,14 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422, 40 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

02.12.2024 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

30.12.2024 за вх.№46305/24 та за вх.№46325/24 господарський суд одержав пояснення відповідача.

31.12.2024 за вх.№46451/24 господарський суд одержав пояснення позивача.

02.01.2025 за вх.№36/25 господарським судом одержано пояснення відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/5190/24 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Стислий виклад позиції позивача

Через відсутність постачальника природного газу ОСББ «ЕТЮД» автоматично, відповідно до вимог закону, було включено до реєстру споживачів позивача як постачальника «останньої надії». За таких обставин має місце укладення між сторонами типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії». Відповідно до даних інформаційної платформи обсяг спожитого природного газу відповідачем становить: з 16.04.2024 по 30.04.2024 0,19800 тис. м. куб.; з 01.05.2024 по 18.05.2024 0,23761 тис. м. куб.

Відповідно до умов договору позивач направив відповідачеві рахунки на оплату спожитого природного газу, натомість оплата таких рахунків з боку відповідача була проігнорована.

Через несплату боргу позивач звернувся до суду про стягнення з ОСББ «ЕТЮД» суми боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач проти позову заперечив та з огляду на норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наголосив, що в розумінні цього Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем.

На переконання відповідача ціна має становити 7,95689 за куб.м. як ціна, що встановлена для реалізації природного газу населенню, а тому беручи до уваги обсяг спожитого газу та ціну, встановлену для населення, борг за спожитий газ за спірні періоди має становити 3 466,11 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник) та ОБ`ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЕТЮД" (Боржник) було укладено типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 (далі Договір).

Згідно з матеріалами справи на ринку природного газу відповідач ідентифікується за ЕІС-кодом 56XQ00010FD0N004.

В інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ00010FD0N004 - ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЕТЮД" був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) у період з 16.04.2024 по 18.05.2024.

Згідно з відомостями з інформаційної платформи відповідача було віднесено до категорії непобутових споживачів з цифрою « 1».

Обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період та внесений в алокацію позивача як постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить:

- з 16.04.2024 по 30.04.2024 0,19800 тис. м. куб.;

- з 01.05.2024 по 18.05.2024 0,23761 тис. м. куб.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля позивача як постачальника «останньої надії» з наведених підтверджується:

- листом оператора ГТС від 14.10.2024 № ТОВВИХ-24-15636 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010FD0N004;

- довідкою форми 10, виданою АТ «ОДЕСАГАЗ».

Відповідно до п. 4.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Доданим документом - Архівом ціни ПОН для непобутових споживачів встановлено ціни, за якими позивач нарахував відповідачу вартість спожитого природного газу за відповідні періоди: з 16.04.2024 по 30.04.2024, з з 01.05.2024 по 18.05.2024.

Відповідно до пункту 4.3 Договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). На виконання вказаного пункту Позивач направляв на адресу Відповідача відповідні рахунки, копії яких додані до матеріалів справи, на оплату поставленого природного газу.

Згідно з матеріалами справи, до ОСББ «Етюд» 21.12.2024 від ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України (лист 119/4.1.3-67171-2024 від 13.12.2024) надійшли документи на оплату природного газу: рахунок від 10.05.2024 р. №15831 на оплату спожитого газу у квітні 2024 року в кількості 198 кубічних метрів на загальну суму з ПДВ - 4324,98 грн.; рахунок від 10.06.2024 р. №19701 на оплату спожитого газу у травні 2024 року в кількості 237,61 кубічних метрів на загальну суму з ПДВ - 5110,08 грн.

Однак відповідач борг не сплатив.

Через несплату заборгованості позивач звернувся до суду.

Висновки суду

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Позивач відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За змістом пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України від 09.04.2015 №329-VIII «Про ринок природного газу» (далі Закон №329) постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивача визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Стаття 1 Закону № 329 визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону №329 постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються Законом №329, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №329 споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила) врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/ газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Дія Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п.п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним, не потребує двостороннього підписання і вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

За наведених положень законодавства між позивачем та відповідачем укладено Договір, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до такого договору застосовуються положення у тому числі Цивільного кодексу України.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» в розумінні пункту 19 частини 1 статті 1 Закону №329 є оператором газотранспортної системи - суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії (постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України визначає Кодекс Газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС).

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Водночас відповідно до абзацу першого пункту 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ, на оператора газотранспортної системи покладений обов`язок створення та підтримання функціонування інформаційної платформи.

Оператор газотранспортної системи є виконавцем функцій адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Суд установив, що згідно з відомостями з інформаційної платформи Оператора газорозподільної системи (далі також Оператор ГРМ) (як споживача природного газу) у ОСББ «Етюд» були відсутні постачальники природного газу, тобто, відповідач не перебував у реєстрі споживачів будь-якого із постачальників.

Відповідно до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС такого споживача Оператор газорозподільної системи автоматично включає (реєструє) в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

За наведених обставин, відповідача було включено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

Відповідно до приписів абзацу 11 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Оскільки Оператором ГТС об`єми природного газу, спожитого відповідачем автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії», а тому спожитий ОСББ «Етюд» природний газ віднесено до об`ємів, поставлених ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Згідно з матеріалами справи, на інформаційній платформі ОСББ «Етюд» (з ЕІС-кодом 56XQ00010FD0N004) був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), зокрема, у період з 16.04.2024 по 18.05.2024, та відповідно до відомостей, наданих Операторами ГТС та ГРМ, спожиті обсяги газу за вказані періоди становлять: з 16.04.2024 по 30.04.2024 0,19800 тис. м. куб.; з 01.05.2024 по 18.05.2024 0,23761 тис. м. куб.

Що стосується ціни природного газу, розрахованої як для непобутового споживача та саме з чим не погоджується відповідач, господарський дійшов таких висновків.

При вирішенні цього спору суд керується правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 916/1071/24.

У п. 6.8. вказаної постанови викладено таке.

«Так, статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що:

побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);

захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10).

Варто відзначити, що Закон України «Про ринок природного газу» не містить визначення таких понять, як-то: «колективний споживач», «колективний побутовий споживач» тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

За змістом статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках».

У вказаній постанові споживачем за договором був Обслуговуючий кооператив «Дім на Левітана».

Натомість у цьому спорі споживачем за договором є об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Окрім того, згідно зі статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»:

-об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами;

-об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України;

-об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Як і під час розгляду справи № 916/1071/24, так і під час цієї справи господарський суд установив, що позивач при визначенні категорії споживача та, відповідно до цього обрахуванні ціни за спожитий природний газ, керувався відомостями з інформаційної платформи.

Так, у межах двох справ, обслуговуючий кооператив та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку було віднесено до категорії непобутових споживачів, що є виробниками теплової енергії (теплокомуненерго).

Однак Верховний Суд при розгляді справи № 916/1071/24 дійшов висновку, що відповідач - ОК "Дім на Левітана", як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону №329 є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Отже, з огляду на викладену правову позицію, господарський суд дійшов висновку, що ОСББ «Етюд» є колективним побутовим споживачем природного газу.

Що стосується застосування ціни для визначення вартості спожитого газу, господарський суд зазначає таке.

У п. 6.9. постанови Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 916/1071/24 викладено такий висновок: «Колегія суддів відзначає, що у даному випадку під категорію «побутові споживачі» підпадають як окремі фізичні особи, так і об`єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність.

Як уже неодноразово відзначалось відповідач у спірних правовідносинах є колективним побутовим споживачем природного газу, що споживає такий виключно для забезпечення потреб та в інтересах мешканців будинків (фізичних осіб)».

Отже, господарський суд, враховуючи наведене, вважає, що для визначення вартості спожитого відповідачем газу мають бути використані ціни постачальника «останньої надії», встановлені для населення - https://gas.ua/uk/home/slr.

Відповідно до архіву ціни ПОН у квітні та травні 2024 року для побутових споживачів було встановлено ціну 7,95689 за 1 куб.м.

Беручи до уваги, що відповідач спожив за спірні періоди усього 435,61 куб.м.: з 16.04.2024 по 30.04.2024 0,19800 тис. м. куб.; з 01.05.2024 по 18.05.2024 0,23761 тис. м. куб., вартість газу, що належить стягненню з відповідача становить 3 466,10 грн (у квітні 1575, 46 грн, у травні 1890,64 грн).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів погашення боргу матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 466,10 грн.

Окрім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 706,71 грн пені; трьох процентів річних у сумі 81,37 грн; інфляційних втрат у сумі 296,14 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно умов п. 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником у разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

З урахуванням перерахованої суми боргу та розміру пені, встановленої договором для побутового споживача, господарський суд вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 36,42 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням перерахунку суми основного боргу, господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат в розмірі 108,49 грн та 3 % річних на суму 29,85 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в частині стягнення основного боргу в сумі 3 466,10 грн, пені в розмірі 36,42 грн, 3 % річних в сумі 29,85 грн та інфляційних втрат 108,49 грн.

За наведених підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЕТЮД (вул. Левітана, буд. 141, м. Одеса, 65114, ідентифікаційний код 36553023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) борг за Договором за поставлений природний газ у квітні та у травні 2024 року у загальній сумі 3640, 86 грн, у тому числі: основний борг у сумі 3466,10 грн; 3 % річних у сумі 29,85 грн; пеня 36,42 грн; інфляційні втрати у сумі 108,49 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 838,42 грн.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 13.02.2025.

Суддя Т.Г. Деркач